Активність і реактивність збалансовані. Урівноваженість і рухливість процесів збудження і гальмування в корі головного мозку сприяють легкому утворенню тимчасових нервових зв’язків, їх варіативності. Тому сангвініки легко пристосовуються до будь-яких обставин, легко зав’язують знайомства і вступають у спілкування з новими людьми, швидко схоплюють усе нове, засвоюють нові знання, навички і вміння. Їм властива висока кмітливість і гнучкий розум. Енергійні, веселі й комунікабельні сангвініки швидко привертають увагу інших людей і стають організаторами різних цікавих справ, лідерами різних компаній. Сангвінік – екстраверт. У більшості випадків його поведінку зумовлюють зовнішні впливи, а не внутрішні переживання.
3. Флегматичний тип
Флегматику властиві мала сенситивність та реактивність і висока активність. Емоції виникають у нього повільно, але відзначаються значною силою, тривалістю, і стриманістю у зовнішніх проявах. Його важко розсмішити чи розгнівити. Це емоційно стійкий тип. Урівноваженість і часткова інертність нервових процесів дають йому змогу залишатися спокійним за будь яких умов, стримувати свої пориви, завжди слідувати встановленому розпорядку життя. За висловом І. Павлова, флегматик – це спокійний, врівноважений, завжди рівний, упертий і наполегливий працівник. Йому властиві велика зосередженість і працездатність. Через малу рухливість нервових процесів має низький темп реакцій, йому важко переключати увагу, а тому має значні труднощі при оволодінні новими видами діяльності. Високу продуктивність праці виявляє при виконанні добре освоєної (нерідко монотонної) роботи.За своєю природою флегматик інтроверт, а тому мало комунікабельний.
4. Меланхолійний тип
Для цього типу темпераменту характерна слабкість нервових процесів збудження і гальмування. Умовні рефлекси у нього утворюються повільно і легко гальмуються. Висока сенситивність зумовлена низькими порогами чутливості. Меланхолік дуже вразливий, сором’язливий, легко ображається навіть із незначного приводу, плаксивий, замикається в собі. Потрапляючи в нові умови, розгублюється, не знає, як себе поводити, червоніє, і мовчить. У нього виникає позамежне гальмування.
У чистому вигляді ці типи темпераменту рідко зустрічаються в житті. У більшості людей поєднуються властивості різних типів, а тому найчастіше говорять про змішаний тип темпераменту. Немає хороших чи поганих темпераментів. Кожен тип має свої позитивні аспекти і недоліки.
Будь-яка діяльність передбачає певні вимоги до психічних якостей людини. Одні професії вимагають від виконавця неабиякої уважності, інші – швидкої реакції на зміну обставин або гнучкого мислення тощо. Ці вимоги не можна змінити за бажанням, вони зумовлені змістом самої діяльності.
В умовах певної професійної діяльності від типу темпераменту залежить стратегія підготовки людини до роботи і динамічний аспект її виконання, але аж ніяк не успішність досягнення кінцевого результату. Дослідженнями було встановлено, що в масових професіях властивості темпераменту, впливаючи на діяльність, не визначають її продуктивності, оскільки одні властивості можуть бути компенсовані іншими.
Існують спеціальності, якими не можна успішно оволодіти лише завдяки компенсації одних властивостей іншими. Такі професії: льотчик-випробувач, моряк, військовослужбовець, диспетчер аеропорту, операторшвидкоплинних технологічних процесів тощо пов’язані з перебуванням в екстремальних умовах, з небезпекою, великою відповідальністю, вимоги до психіки дуже великі. В цих випадках властивості темпераменту визначають професійну придатність. Психологічні характеристики і умови діяльності моряків визначаються високою відповідальністю за виконання поставлених завдань, тривалим перебуванням у стані емоційної напруги, гіподинамією, недостатністю сенсорної інформації, відірваністю від соціального середовища, сім'ї, дефіцитом часу, наявністю перешкод, ризиком для життя. Треба враховувати, що на сучасних кораблях робота членів екіпажів стала переважно операторською. Операторська діяльність корабельних спеціалістів розглядається як складна і напружена аналітико-синтетична робота головного мозку, яка потребує високої стійкості уваги, напруги функцій аналізаторів. Поряд з цим у моряків, особливо у тривалих плаваннях, відзначають зміни показників, які характеризують силу процесів збудження і гальмування, їх рухомість, точність реагування на подразники, величину порогових сприймань, а також пам'яті, уваги і мислення.В умовах плавання відбуваються різнобічні зміни функцій організму, які є інтегральною характеристикою впливу на корабельних спеціалістів умов життєдіяльності, інтенсивності професійної діяльності та її специфічних особливостей.
Залежно від організаційного та психологічного змісту виділяють три режими праці, які характеризуються постійною, швидкою або раптовою їх зміною для екіпажу.
1. Праця у повсякденних умовах, переважно у готовності до екстремальних дій.
2. В умовах підвищеної готовності, коли значно зростає відповідальність корабельних спеціалістів за виконання службових обов'язків (вузький прохід, зближення та розходження з іншими кораблями). Робота характеризується значною напругою, здійснюється у примусовому темпі з дефіцитом часу.
3. В аварійних ситуаціях, коли на членів екіпажу діють екстремальні фактори аварії та зовнішнього середовища.
До особливостей професійної діяльності корабельних спеціалістів належить виражена психічна напруга, яка діє постійно: висока відповідальність за роботу, що виконується, дефіцит часу й інформації (або їх надлишок) для прийняття рішення, дія перешкод, вплив несприятливих умов життєдіяльності, міжособистісна несумісність, соціально-психологічна й сенсорна ізоляція.
Суттєвий вплив на успішність професійної діяльності корабельних спеціалістів чинять соціально-психологічні чинники. Передусім - це міжособистісні відносини, які залежать від спільності інтересів в екіпажі, від індивідуально-психологічних особливостей особового складу. Великого значення набувають проблеми, пов'язані з відривом від сім'ї, рідних, знайомих, відчуттям небезпеки, обмеженням можливості зняття емоційної напруги, ризиком тощо.
Відомо, що ефективність професійної діяльності на кораблі визначається рівнем працездатності корабельних спеціалістів. Щоб установити, чи відповідають властивості темпераменту вимогам професії, здійснюють професійний відбір. Це спеціальна процедура визначення професійної придатності, яку проводять на підставі психологічної діагностики властивостей темпераменту.Найпоширенішим способом пристосування темпераменту до вимог діяльності є формування її індивідуального стилю.
Індивідуальний стиль діяльності не з’являється стихійно, а поступово виробляється протягом усього життя. Тобто людина вибирає й удосконалює такі прийоми і способи виконання дій, які найбільше відповідають її темпераменту. Важливою умовою формування індивідуального стилю діяльності є зацікавлене, свідоме і творче ставлення до своєї роботи. Тому найяскравіше він виявляється у творчих людей, майстрів своєї справи.
Оволодіння властивостями власного темпераменту і їх компенсація, формування індивідуального стилю діяльності розпочинається ще в дитячі роки, відбувається під впливом навчання і виховання і завершується в умовах трудової діяльності людини.
3. Розкрити взаємозв’язок між високим рівнем професіоналізму моряка та рівнем його психічної культури
Прагнення людини до збереження і зміцнення індивідуального здоров'я як багатокомпонентного явища, звичайно ж, залежить від загальної культури і знань про свій організм, про особливості будови і функцій різних органів і систем, про свої індивідуально-психологічні особливості, про способи і методи корекції свого стану, своєї фізичної і розумової працездатності.
В процесі розвитку особистості формується сукупність психічних процесів, за допомогою яких індивід здатний усвідомлювати себе як суб'єкта діяльності, а його уявлення про себе поступово складаються в образ «Я».І образ «Я», і ставлення до власного здоров'я змінюється з віком. Формування здоров'я сьогодні є однією з найактуальніших проблем нашого суспільства, у вирішенні якої повинні брати участь не тільки лікарі, педагоги, соціальні працівники, але й кожна окрема людина.
Формування психічної культури, культури здоров'я щонайменше містить у собі три основних моменти. По-перше, виховання і перевиховання людини, перехід їх життєвих цінностей з егоцентричної площини в альтруїстичну.
Як відомо, негативні емоції викликають психічний стрес, який чинить могутню руйнівну дію не тільки на психіку, але й на тіло. Механізм соматичних ушкоджень при цьому нейроендокринно-імунний. Крім того, негативні емоції, які через взаємозв'язок підсвідомості із соматичними структурами, приводять до напруги м'язів. Тривалі локальні м'язові скорочення (м'язові блоки) заважають проходженню потоків енергії, що негативно впливає на функціонування відповідних органів і систем. Недарма на Сході говорять: «Тікай від людини агресивної, як від чуми». Агресія заразлива і патогенна так само, як і чума.
Добра, відкрита, доброзичлива, справедлива людина, навпаки, створює навколо себе позитивний настрій, що оздоровлює життєвий простір, її слова і психоенергетичний стан, який передається співрозмовнику, дає гармонізуючий та зміцнюючий ефект. Такі позитивні чинники вкрай необхідні в професії, яка пов’язана з неабиякими випробуваннями. Практично усі сучасні морські професії пов'язані з особливими умовами праці, що зумовлені впливом соціально-психологічних, технічних, природних та біологічних чинників, які пред'являють до моряків підвищені вимоги. Під час професійної діяльності на всіх членів екіпажу діє складний комплекс факторів зовнішнього середовища, які є загальними для багатьох професій, однак істотно впливають на функціональний стан і професійну діяльність корабельних спеціалістів і мають свою специфіку. За визначенням А.В. Петровського, М.Г. Ярошевського, функціональний стан - фонова активність нервової системи, в умовах якої реалізуються ті чи інші поведінкові акти людей, і є загальною, інтегральною характеристикою роботи мозку, яка визначає загальний стан багатьох його структур. Функціональний стан залежить від особливостей праці, значимості мотивів, які збуджують до виконання конкретної діяльності; величини сенсорного навантаження, яке може досягати великого значення в умовах сенсорної депривації; індивідуальних особливостей нервової системи тощо.