Смекни!
smekni.com

Особливості психологічного пізнання (стр. 3 из 3)

У підлітковому й особливо в ранньому юнацькому віці психологічні знання людини про себе й про людей починають втрачати риси дитячості й поступово здобувають якості дорослості, тобто стають схожими на оцінки дорослих людей. Як підліток, так і юнак починає цілком розумно відповідати на різноманітні питання, що стосуються психології людей, причому в цих відповідях уже можна знайти інформацію про їхні пізнавальні процеси, емоційних станах, рисах особистості, здатностях, мотивах, потребах, відносинах.

До закінчення школи психологічні пізнавальні здатності стають досить розвиненими. Правда, знання психології людей ще довго залишаються однобічними, що зв'язано не стільки зі здатностями, скільки з дефіцитом життєвого досвіду в молодих людей. Цей досвід поступово здобувається протягом життя, і, як наслідок, збагачуються, розширюються й заглиблюються – знання людини про себе й про оточуючих людей.

З віком ростуть і індивідуальні розходження в глибині, різнобічності й адекватності психологічних знань. Одні люди, як відомо, краще й глибше розуміють себе й навколишніх, чим інші. Це зв'язано як з їх особистим життєвим досвідом, зокрема професійним, так і із загальним рівнем культурно-інтелектуального розвитку. Установлено, наприклад, що люди певних професій – актори, психологи, педагоги й лікарі – краще, ніж представники інших професій, здатні розуміти й оцінювати психологію людей.

Наступне питання: чи можна довідатися про психологію людини всі або існують певні обмеження перешкоди? На це питання неможливо точно відповісти. Найбільше в пізнавальному плані доступна та інформація про людину, який він розташовує сам. Це цілком достовірна інформація, і нею людина може поділитися з іншими. Найменше в психології іншої людини доступно для пізнання те, про що він сам не в змозі вірогідно знати.

Як правило, людина відносно непогано знає, наприклад, свої достоїнства й розвинені здатності. Набагато менше він знає про свої негативні сторони, наприклад про недоліки характеру. Останні особливо погано усвідомлюються людиною в тому випадку, якщо входять у суперечність зі сформованою позитивною самооцінкою й виявляються несумісними із прийнятої їм же мораллю. Такі знання звичайно витісняються зі сфери свідомості людини й зберігаються в підсвідомості, куди ні він сам, ні навколишні його люди не мають вільного доступу. Психологічні відомості, що зберігаються в підсвідомості людини, можуть стати відомими тільки в результаті застосування спеціальних психоаналітичних процедур або тестів, називаних проективними, які дозволяють проникнути в зміст підсвідомості людини.

Як краще й більше довідатися про себе й інших людей

Людина в стані знати свою психологію, але за певних умов. Насамперед йому необхідно навчитися вести систематичні спостереження за собою й за реакціями людей на своє власне поводження. Для того щоб образ психологічного Я людини постійно вдосконалювалася, спостереження за собою повинне стати для нього деякого роду звичками. Бажано також, щоб спостережувані реакції інших людей людина постійно співвідносила із власними відчуттями й діями, міг виразно судити про те, яке вплив і яку конкретну реакцію він викликає, а також навпаки: яка реакція іншої людини є наслідком тієї або іншої конкретної дії.

Важливо також не просто спостерігати за собою, але й бути експериментатором для себе, тобто свідомо вживати різноманітні дії з розрахунком на те, щоб уважно простежити за тим, які реакції вони викликають, до яких психологічних наслідків ведуть. Важливо також навчитися аналізувати причинно-наслідкові зв'язки, що існують між власними діями й учинками інших людей.

У психологічному самопізнанні людині багато в чому може допомогти його власний інтерес до тому, як його сприймають і що про нього думають інші люди. Активна й постійна зацікавленість у тім, як людина виглядає з боку, усвідомлене прагнення до того, щоб більше довідатися про себе, – ще одна важлива умова постійно розширюється, що заглиблюється й уточнюється психологічного самопізнання.

Досягненню цієї мети може сприяти психологічне само тестування, тобто вивчення себе самого за допомогою різних психологічних тестів. Само тестування дозволяє довідатися про себе те, що звичайно приховано від повсякденної самосвідомості, внутрішнього й зовнішнього самоспостереження.

Перше, що необхідно зробити, прагнучи до адекватного психологічного самопізнання, – постійно цікавитися тим, як ти виглядаєш із боку, як сприймаються твої висловлення, жести, міміка, пантоміміка, дії, реакції й учинки.

Для того щоб краще довідатися себе, довідатися, як тебе сприймають навколишні, необхідно частіше дивитися на інших людей. Точно так само довідатися, як звучить і сприймається твій голос, можна слухаючи добре технічно виконаний магнітний запис, а зрозуміти, як ти фізично виглядаєш, можна переглядаючи фотографії або відеозапис.

Обговоримо тепер, при яких умовах людина може краще довідатися психологію інших людей. Помітимо, що ці умови багато в чому подібні з тими, які забезпечують гарне психологічне самопізнання. Точно так само необхідно систематично спостерігати за іншими людьми, уважно аналізуючи результати спостереження.

Щоб уникнути суб'єктивності в оцінках інших людей важливо не покладатися тільки на свою власну думку, а цікавитися й взяти до уваги судження інших людей. Якщо для повноцінного психологічного сприйняття людиною самого себе важливо спостерігати за реакціями на нього інших людей, то для оцінювання інших людей бажано спостерігати за тим, як вони самі реагують на дії й учинки навколишніх. Цікаво також знати, що сама оцінювана людина думає про себе й про оточуючих людей. Тому різноманітні питання, що стимулюють різні висловлення людини про себе й про навколишніх, є гарним засобом для його власного психологічного пізнання. Тут так само, як і при самопізнанні, важливо використовувати дані, отримані в процесі психологічного тестування.

Помітимо, що будь-яка людина найбільше яскраво психологічно проявляє себе в таких життєвих ситуаціях, які ставлять його перед неминучим моральним вибором і змушують діяти, оперативно приймаючи рішення. Це можуть бути ситуації, зв'язані, наприклад, зі швидким реагуванням на виниклу погрозу Я, психологічну або фізичну небезпеку, агресивні дії з боку інших людей, ситуації, що вимагають надання допомоги людям, коли доводиться відмовлятися від чогось особливо важливого для себе. Якщо ми хочемо глибше довідатися психологію людини, то надзвичайно важливо спостерігати за його поводженням саме в подібних ситуаціях. Справа в тому, що далеко не всі особистісні, як позитивні, так і негативні якості людини добре проявляються у звичайних життєвих ситуаціях. Набагато краще вони виступають у психологічно екстремальних умовах.

Досить корисну інформацію про іншу людину ми можемо одержати, якщо знаємо, як він ставиться до людей, зокрема до вас особисто. Емоційно небайдужий суб'єктний настрой однієї людини стосовно іншого сприяє прояву особистісних якостей, що відповідають цьому настрою. Оцінюючи іншого як особистість, ми завжди повинні коректувати висновки про нього з обліком його внутрішнього відношення до інших людей. Позитивно настроєна людина мимоволі проявляє в спілкуванні з іншими людьми в основному позитивні якості. У цьому випадку може виникнути цілком реальна небезпека мимовільного приховання негативних властивостей. Негативний емоційний настрой, навпроти, сприяє прояву в основному негативних якостей у спілкуванні з іншими. Відповідно, не з огляду на цього, ми можемо зробити помилку іншого роду: недооцінити достоїнства, наявні в даної людини.

Поставимо наступне питання: «Чи може людина при бажанні поліпшити свої оцінні здатності в психологічному пізнанні людей?» Напевно, може, але з обов'язковим обліком наступних обставин. По-перше, сама природа таких здатностей нам не до кінця відома. Ми, наприклад, точно не знаємо, коли вони вперше з'являються в житті людини і як розвиваються, чи лежать у їхній основі деякі задатки, дані людині від природи, або вони повністю формуються під прямим впливом соціальних умов, у яких людина живе. Ми також цілком вірогідно не знаємо про те, на які конкретні ознаки звичайно орієнтуються одні люди, сприймаючи й психологічно оцінюючи інших людей. І проте дещо нам все-таки відомо, і цього цілком достатньо для того, щоб спробувати далі висловити ряд корисних рад по практичному поліпшенню в кожної людини здатності правильно сприймати й оцінювати людей.

Насамперед відзначимо, що для цього необхідно навчитися перетворювати в корисні життєві звички все те, про що говорилося вище. Бажано також постійно займатися психологічною самоосвітою, більше читати, віддаючи перевагу тим письменникам, які заслужено вважаються в літературному світі гарними психологами. Кращі твори мистецтва вчать глядача глибше розуміти себе й інших людей.


Література

1. Андреева Г.М. Социальная психология. – М., 2003

2. Коул М., Скибнер С. Культура й мислення. – К., 2000

3. Робер М.А. Тильман Ф. Психологія індивіда й групи. – К., 1999

4. Веккер Л.М. Психічні процеси. – К., 1994