Смекни!
smekni.com

Проблеми штучного інтелекту (стр. 5 из 10)

Незважаючи на успіх MYCIN, вона викликала дебати з приводу правомірності її виводів. Дослідження, проведені в Stanford Medical School, виявили, що MYCIN пропонує прийнятну терапію приблизно у 69% випадків, що краще, ніж у експертів з інфекційних хвороб, яких оцінювали за тими ж критеріями. Фактично, MYCIN ніколи не використовувалася на практиці. І не через низьку її ефективність. Деякі дослідники піднімали етичні та правові питання, пов'язані з використанням комп'ютерів в медицині - якщо програма дає неправильний прогноз або пропонує неправильне лікування, хто має відповідати за це? Тим не менше, найбільшою проблемою і справжньою причиною, чому MYCIN не використовується у повсякденній практиці, був стан технологій. У наш час, подібна система була б інтегрована з системою медичних записів, отримувала б відповіді на свої запитання з бази даних про пацієнтів, і була б значно менш залежна від введення інформації лікарем. У 1970-х, сеанс роботи з MYCIN міг легко зайняти 30 хвилин і більше - що становить неприпустимі втрати часу.

Головними труднощами, з якою зіткнулися по час розробки MYCIN і наступних експертних систем, було «витяг» знань з досвіду людей-експертів для формування бази правил. Зараз даними питаннями займається інженерія знань.

Розпізнавання мовлення

Перший пристрій для розпізнавання мовлення з'явилося в 1952 році, воно могло розпізнавати вимовлені людиною цифри. Комерційні програми з розпізнавання голосу з'явилися на початку 90 років. Зазвичай їх використовують люди, які через травми рук не в змозі набирати велику кількість тексту. Наприклад, Dragon NaturallySpeaking, Voice Navigator. Збільшення обчислювальних потужностей мобільних пристроїв дозволило і для них створити програми з функцією розпізнавання мови. Серед таких програм варто відзначити Microsoft Voice Command. Інтелектуальні мовні рішення, що дозволяють автоматично синтезувати і розпізнавати людську мову, є наступним етапом розвитку інтерактивних голосових систем (IVR). Останнім часом у телефонних інтерактивних програмах все частіше використовують системи автоматичного розпізнавання і синтезу мови. При цьому системи розпізнавання є незалежними від дикторів, тобто розпізнають голос будь-якої людини. Наступним кроком технологій розпізнавання мовлення можна вважати розвиток так званих Silent Speech Interfaces (SSI) (Інтерфейсів безмовного Доступу). Ці системи обробки мовлення базуються на одержанні й обробці мовних сигналів на ранній стадії артикулювання. Даний етап розвитку розпізнавання мовлення викликаний двома істотними недоліками сучасних систем розпізнавання: надмірна чутливість до шумів, а також на необхідності чіткої і ясної мови при зверненні до системи розпізнавання. Підхід, заснований на SSI, полягає в тому, щоб використовувати нові сенсори, які не піддаються впливу шумів як доповнення до оброблених акустичним сигналами.

Класифікація систем розпізнавання мовлення
За якостями За роміром словника
Диктозалежні Дикто незалежні Обмежений темою набір слів Словник великого розміру
За типом структурної одиниці
Аллофон Фонема Дифон, трифон Слово, фраза
За типом мовлення За метою
Ізольовані слова Цілісне мовлення Командні системи Системи диктування Системи розпізнавання
За механізмом функціонування
Найпростіші детектори Експертні системи Вірогіднісно-мережеві системи Зворотні задачі

Також існує безліч менш глобальних, але безперечно цікавих і оригінальних винаходів. Таких як, наприклад в той час як американські вчені минулого покоління безуспішно намагалися побудувати комп'ютер, подібний мозку, японський вчений створив такий комп'ютер, використовуючи реальні нервові клітини, змішані з електронними пристроями, в спробі виготовити на половину штучну нейронну мережу. Він успішно поєднав клітини з напівпровідниковю сумішшю індію та окису олова і виявив, що при дуже слабкій електричній стимуляції органічні клітини реагують керованим зростанням. Занадто рано думати про штучний мозкок, але подібні пристрої могли б виступити в ролі інтерфейсу між нервовою системою і такими протезами, як штучні очі.


(Малюнок ілюструє ріст клітин при малому електричному стимулюванні)

Також одним з популярних нині напрямків є робототехніка. На даний момент існує велика кількість видів роботів. Від звичайних маніпуляторів до таких, для створення яких використовується штучний інтелект. Найближчим до нас прикладом такого «розумного» роботу може бути Sam. Він був створений фірмою Samsung на базі нетбука і запущений до найбільших вузів України. Мета цього – привернення уваги молоді до передових інформаційних технологій.

Під час турне робот має спілкуватися зі студентами, встановлюючи при цьому справжній живий діалог. Щоб зав'язати спілкування, SAM має під'їжджати до студентів і, наприклад, питати, як потрапити в деканат, бібліотеки або кабінет ректора. Його співрозмовники, у свою чергу, можуть вводити свої питання в чат-інтерфейсі на клавіатурі нетбука Samsung і отримувати відповіді. Причому SAM може не просто виводити відповіді на екран нетбука в вигляді тексту, але і озвучувати їх.

Турне робота охопить усі куточки країни - від Львова до Донецька і від Києва до Одеси.». 12 травня робот відвідав ряд корпусів Київського національного університету ім. Т. Шевченка. «SAM уособлює симбіоз реального та віртуального спілкування, звичний для активних користувачів соціальних мереж.», - зазначив Костянтин Череповський, PR-менеджер компанії« Samsung Electronics Україна». На власному досвіді спілкування з даним представником сучасної «інтелектуальної» теми я можу сказати, що він має досить дружній інтерфейс. Зображення очей на екрані, що рухаються в момент, коли комп’ютер обробляє відповідь, дещо посилює враження живого спілкування. Також SAM підтримує відносно живий і інтнлнктуальних діалог, за допомогою вбудованої веб камери може розпізнавати зображення (наприклад наявність окулярів на обличчі). Одним з помічених мною недоліків є затримка з відповіддю. Іноді обробка її вимагає досить великого часу. Також відчуття «живого діалогу», який постульований компанією виробником, дещо знижується через необхідність вводити відповіді з клавіатури. Загалом така подія має стати вельми захоплюючим і інформативним досвідом для студентів вузів, в яках SAM побуває.

Ставлення суспільства

Таке глибоке входження штучного інтелекту в наше повсякденне життя не може не викликати появи різних суджень і точок зору з цього приводу.

Якщо розглядати тенденції, що намітилися серед світових релігій, то загалом вони не заперечують можливості створення штучного інтелекту, а деякі навіть активно підтримують. Цікавою є точки зору послідовників авраамічних релігій. За однією з них мозок, роботу якого намагаються імітувати системи не бере участі в процесі мислення, не є джерелом свідомості і будь-який інший розумової діяльності. Відповідно до іншої, мозок бере участь в процесі мислення, але у вигляді «передавача» інформації від душі. Мозок відповідальний за такі «прості» функції, як безумовні рефлекси, реакція на біль тощо. Обидві позиції, на даний момент, зазвичай не визнаються наукою, так як поняття душа не розглядається сучасною наукою в якості наукової категорії.

Найкраще, на мою думку, сучасне ставлення суспільства до ідеї створення штучного інтелекту відображає мистецтво. Наприклад науково-фантастичні фільми, романи, тощо.

У науково-фантастичній літературі штучний інтелект частіше всього зображується як сила, яка намагається повалити владу людини («Космічна одіссея 2001 року», Скайнет, Colossus, «Матриця», «Той, що біжить по лезу») або обслуговуючий гуманоїд («Двохсотрічна людина», «Зоряні війни»).

Цікаве бачення майбутнього представлено в романі «Вибір за Т'юрингом» письменника-фантаста Гаррі Гаррісона і вченого Марвіна Мінські. Автори міркують на тему втрати людяності в людини, у мозок якого була вживлена ЕОМ, і придбання людяності машиною з штучним інтелектом, в пам'ять якої була скопійована інформація з головного мозку людини. Деякі наукові фантасти, наприклад Вернор Віндж (Grimm’s World, The Witling, A Fire Upon the Deep), також роздумували над наслідками появи штучного інтелекту, яке, мабуть, викличе різкі драматичні зміни в суспільстві. Одні з найбільш глибоких досліджень проблематики штучного інтелекту проявляються у творчості фантаста і філософа Станіслава Лемма, що напсав такі відомі твори як Солярис, Людина з Марса, Кіберіада, Казки роботів, тощо.

Отже, загалом можна підвести підсумок, що загалом людство не довіряє таким складним технологіям і в деякій мірі боїться їх не контрольованості,але разом з тим радо користується досягненнями вчених у цій сфері не задумуючись над цим. Про це можна судити з того, що тема штучного розуму, що захопив світ є досить розповсюдженою і популярною. Але окремі особистості, що схильні глибше іти у своєму пізнанні і розумінні проблеми штучного інтелекту, натикаються на величезну кількість етичних і глибоко філософських проблем, що він підіймає самою можливістю свого існування.

Частина ІІІ. Гностична діяльність штучного інтелекту

Гностичну діяльність машини я розгляну на прикладі комп’ютерного зору і сприймання мови. Зорова модальність – найголовніша для людини, так як машини у пізнанні світу імітують нас, то і в них зорове пізнання лишається одним основних джерел інформації. Проблеми мовлення я торкнулася через те, що це одна з тих сфер, в якій активно бере участь психологія. Існує два способи за якими машина може обробляти інформацію, що надійшла з зовнішнього світу.