Смекни!
smekni.com

Психологія сімейних відносин (стр. 1 из 6)

Зміст

1. Серед перелічених характеристик виберіть ті, що найточніше визначають специфіку сім’ї як малої соціальної групи

2. Яка ієрархія мотивів одруження є, як правило, оптимальною для подальшої задоволеності партнерів шлюбом?

3. Який тип батьківського ставлення до дитини позначений недостатнім піклуванням і контролем за поведінкою дитини? Які поради можна дати батькам щодо оптимізації стилю виховання?

4. Якими методами можна діагностувати порушення у сімейних стосунках? Проведіть обстеження сім’ї (на вибір) за однією з методик і проаналізуйте результати обстеження

5. У чому полягають відмінності між психологічним консультуванням і психотерапією?

Список використаних джерел

Додатки

1. Серед перелічених характеристик виберіть ті, що найточніше визначають специфіку сім’ї як малої соціальної групи

1) жорстка нормативна визначеність стосунків, гетерогенність складу, закритість групи, поліфункціональність, переважно емоційний характер стосунків;

2) гетерогенність складу, максимальний нормативний контроль, ієрархія ролей, розподіл влади, неформальний характер стосунків;

3) поліфункціональність, переважно емоційний характер стосунків, кооперативний характер інтеракції, відкритість групи;

4) тотальний характер включення в групу, жорстке нормативне окреслення стосунків, поліфункціональність, невелика кількість членів групи, психологічний клімат сім’ї;

5) закритий характер групи, залежність від історії розвитку стосунків, конфіденційність стосунків, ієрархія ролей, залежність взаємодії від групових норм.

Обґрунтуйте вашу відповідь.

Розв’язання:

На мою думку вірний варіант 4. Уявімо ситуацію, коли зустрічаються погляди двох людей, які приваблюють один одного, вони мовби завмирають на одну мить, фізіологічно у них підвищується пульс, можлива зміна кольору обличчя.

Коли з'явився інтерес один до одного, погляди стають частішими, "пильнішими" і тривалішими. Встановлений здоровий контакт майже на 90 відсотків свідчить про встановлення об'єктивності тих чи інших бажань партнерів. Чим ширше розкриті очі, тим яскравіше виражено інтерес. Якщо жінка дивиться, трохи відкривши губи, то це свідчить про її інтерес до мужчини. Багато жінок уникають дивитися прямим поглядом чоловікові у вічі, переключаючи його на інших людей та предмети або збоку спостерігаючи за ним. Все ж при виникненні інтересу жінка свідомо спрямовує свій погляд чоловікові в очі. При цьому вона звертає увагу на колір і величину очей чоловіка, на глибину і щирість погляду. Закохана жінка може годинами дивитися в очі чоловікові, сподіваючись побачити в них відображення його кохання. Зустрітися поглядами - значить відкритися один одному. Дівчина і хлопець дивляться в очі, щоб зрозуміти, чи подобаються вони один одному, чи захоплюються, чи, можливо, хтось із них дивиться на іншого, як на річ. Побачити бажання і не відчути визнання себе як особистості в очах партнера - значить принизити себе. Вивчення людини як особистості недостатнє на рівні "дистанційних" відчуттів.

Подальший розвиток стосунків між чоловіком і жінкою залежить від словесного спілкування. Тут часто "закохані" дистанційно розчаровуються один в одному. Деякі жінки, почувши два чи три речення від чоловіка, що їх зацікавив, назавжди втрачають будь-яку зацікавленість до нього. Така оперативна переоцінка жінки може відбуватися з боку чоловіка. У цілому жінки більше "тягнуться" до словесного спілкування, ніж чоловіки.

Вони хочуть, щоб їх вислухали. Слова заспокоюють жінку. Тут важливе не тільки те, що і як чоловік говорить, а й те, чи уміє вислухати, правильно зрозуміти. Слова, як правило, мають не лише різні відтінки, а й різне значення. Словам ми найбільше довіряємо в інтимних стосунках. Хоча об'єктивно бажаємо більше довіряти розуму і органам чуття. Слова можуть передавати глибокі думки й почуття, але вони можуть бути як свідомо, так і несвідомо виражені. І все ж жінкам в першу чергу подобаються ті чоловіки, які уміють і люблять говорити. І ніякий красень не "доб'ється" успіху у жінки, якщо з ним сумно. Якщо й бувають такі, то все ж вони є швидше винятком зі встановлених у людському суспільстві правил.

Найчастіша помилка у словесному спілкуванні - невчасне вживання слів, пов'язаних із еротикою і сексуальними стосунками, що, як правило, принижує жіночу гідність і формує у неї негативне ставлення до "розбещеного красеня" або "улюбленця долі".

Тому, як свідчить практика, ідеальні сім'ї - це, як правило, не ті, які використовують лише досконалу техніку сексу, а ті, де закохані вміють спілкуватися один з одним. Слова закоханих людей, які вони говорять одне одному, мають величезне значення для їх порозуміння, і є найкращими та найціннішими.

2. Яка ієрархія мотивів одруження є, як правило, оптимальною для подальшої задоволеності партнерів шлюбом?

Розв’язання:

На мою думку, для одруження оптимальними є наступні мотиви:

1) побутово-господарчий;

2) інтимно-особистісний;

3) морально-психологічний;

4) сімейно-батьківський;

5) жодний з перелічених.

Обґрунтуйте вашу відповідь.

Адже, без задоволення будь-якої сфери сімейного життя, чи то побутово-господарчої, чи то інтимно-особистісної, чи то морально-психологічної, чи то сімейно-батьківської оптимального шлюбу бути не може. Шлюб без виконання одного із мотивів приречений або на загибель, або на страждання одного із подружжя.

3. Який тип батьківського ставлення до дитини позначений недостатнім піклуванням і контролем за поведінкою дитини? Які поради можна дати батькам щодо оптимізації стилю виховання?

Розв’язання:

Сім’я - найдавніша і найстійкіша соціальна спільність. Виникнувши на зорі людства, вона пройшла через багатовікову історію, являючи собою унікальну опору суспільства.

Сім’я відновлює духовні і фізичні сили людини, заряджає її енергією для активної для активної участі в суспільному житті. В ній відбувається не тільки фізичне народження людини, але і первинна соціалізація і виховання, духовне дозрівання особистості.

Особливо актуальним це є для підлітків, адже саме в підлітковому віці, коли найінтенсивніше відбувається розвиток самосвідомості, батьківське ставлення набуває вирішального значення для становлення і закріплення образу “Я". Цей образ і ставлення до себе формується під впливом того образу, що склався у батьків.

Спілкування батьків з дитиною зумовлюється установками стосовно неї, які відображають особливості їх сприймання та розуміння дитини.

Від того, як батьки сприймають і розуміють підлітка, його потреби, інтереси, психологічні стани та переживання, а, отже, відповідно і взаємодіють з ним, залежить сприймання і оцінка підлітком себе, формування позитивного чи негативного образу “Я", прийняття чи неприйняття своєї особистості. Батьківські установки щодо дітей впливають на усвідомлення ними мотивів своєї поведінки і діяльності, формування цінностей і ідеалів, вироблення оцінок і самооцінок, за якими діти оцінюють себе і людей, що їх оточують. Усе це позначається на соціальній адаптації дітей.

Окремі аспекти цієї проблеми були розкриті в роботах В.А. Горшкова, І.І. Друкарова, Д.Г. Ельконіна, Р.М. Капралової, А.М. Сазонової, А.І. Ушатікової, А.В. Фурмана.

І.С. Кон вважає, що немає ні одного соціального чи психологічного аспекту поведінки підлітків, який би не залежав від сімейних умов сьогодні чи в минулому.

Сім’я має особливий вплив на формування соціально-психологічної адаптації підлітків. Вона бере уже з перших днів життя дитини на себе турботу про її здоров’я і виховання, дає початкові знання про оточуюче, вводить і керує ними в цьому світі, виробляє уявлення і навички, допомагає здійснювати контакти з багатьма людьми.

На думку Л.І. Анциферової, сім’ї належить ціла палітра властивих їй стимуляторів психосоціального розвитку дитини, найважливіші з яких - інтенсивність та багатство спілкування з дорослими, інтимні та стійкі емоційні контакти з постійними особами (батько, мати, ін. члени сім’ї), батьківська любов і турбота. Це природні стимулятори, що найбільш повно відповідають потребам розвитку дитини, її емоційного світу і культури, багатого спектру вищих людських почуттів.

Р.М. Капралова описала, зокрема, дітей, що росли при гострому дефіциті спілкування з дорослими і повній відсутності педагогічної і виховної роботи. Рівень соціального розвитку таких дітей виявився вкрай низьким, що знаходимо у вираженні відсутності уваги і інтересу до дорослих, апатичності, пасивному ставленні до оточуючих. Про важливість материнської любові і турботи свідчать також дослідження, проведенні у Франції під керівництвом Рудинеско-Обрі (1956) і М. Майергоффом (1961) в Швейцарії і інших країнах. Відсутність материнської турботи приводить до психічної депривації, з якою пов’язане відхилення в розвитку.

В системі внутрішньосімейних стосунків головними виступають відносини між подружжям. Вони створюють сім’ю і визначають її обличчя. Саме від характеру і стану подружніх взаємин залежить морально-емоційний клімат сім’ї і її виховні можливості.

Як відомо, ступінь морально-емоційної повноти і виразності подружніх стосунків по-різному представлена в таких (з точки зору її структури) типах сімей, як демократична, авторитарна і перехідного типу. Відповідно неоднаковий їх вплив на розвиток дитини.

Цікаві порівняльні дослідження, проведенні в колишньому СРСР, США, Данії. Дослідниками Д. Кенделем і Г. Лессером виявлено, що демократичний тип сім’ї має виховний вплив, а також встановлено, що, зокрема, в сім’ї з більш високим рівнем демократизації сімейних стосунків значно вище успішність дітей в школі, більш розвинуті такі якості, як доброта, працелюбство, самостійність, безкорисливість, скромність, самокритичність. Діти з таких сімей мають кращу підготовленість до ролі майбутнього сім’янина, структура їх життєвих цілей представляє більш соціальну цінність, ніж у дітей з сімей із низьким рівнем демократизації подружніх взаємин.