Смекни!
smekni.com

Робота з важкою дитиною (стр. 2 из 5)

Зазвичай, всі дитячі “розбори” проходять за відсутністю дорослого, тому у ситуаціях загострення відносин потрібно як можна більше наглядати за учасниками і, за необхідністю, “розділяти території”. Наприклад, якщо при виконанні якоїсь справи вам потрібно залишити дітей самих, а ви відчуваєте, що атмосфера наелектризована., або напередодні була бійка, можна запропонувати дітям індивідуальні завдання або доручення. При наявності особливо “ворогуючих” сторін, можна дати роботу, не пов”язану із спільним перебуванням дітей. (Наприклад, прибрати у підсобці у присутності вихователя). Це особливо важливо, якщо дитина знаходиться у стані “хронічної війни”.

Станом рівня конфліктності на початку урегулювання ситуації слід цікавитися дуже часто. Обов”язково заохочувати та відмічати найменші досягнення “миру та порозуміння" (можна у дусі гумору). Для стимулювання позитивних змін дитині можна сказати, що багато хто помітив, що спілкуватися з ним стало приємніше.

б) з класним колективом. Основні завдання: зняти напруженість у стосунках, зняти стереотипи сприйняття дитини ("ярлики"), знайти друзів для дитини, знайти спільну справу. У Додатках пропонуємо ігрові методики для вирішення цих завдань.

Неактивність, байдужість, замкнутість

Ознаки. Дитина веде себе непомітно, тихо, ініціативи не виявляє, майже ні з ким не спілкується, інколи може бути “мулею”, якого деякі учні “доводять" дрібними зачіпками до сліз або спалахів відчайдушної агресії. У класних справах така дитина грає роль присутнього, може навіть просто піти, сидіти у куточку. Доручення може виконувати (і дуже добре), але частіше відмовляється, пояснюючи тим, що не впорається.

Причини. Закореніла невпевненість у собі, комплекс “невдачі", наднизька самооцінка, особливості самосприйняття. Іноді це може бути обумовлено раннім негативним досвідом дитини, що відчувала себе емоційно занедбаною у сім”ї, недооціненою у молодших класах. І, якщо у відношенні до агресивної дитини ми говоримо про стан “зацькованої собаки”, то цьому випадку - це “мишеня", що не тільки зневірилося у можливості отримання допомоги та уваги до своїх потреб, але і звиклося з тим, що воно її не гідне. Природно, що всі спроби протистояти неприємностям дитиною давно припинені, дитина часто перебуває у стані апатії, депресії.

Стратегія роботи педагога з такими дітьми полягає у виясненні причин неактивності дитини, зміцненні впевненості, підвищенні самооцінки, навчанні дитини засобам самодопомоги, включення її до спільних справ.

а) робота з дитиною:

для вияснення причин неактивності потрібно проаналізувати стиль взаємин у сім”ї, звернувши увагу на наступні моменти:

Чи не є батьки (або один з них) неврівноваженими, агресивними, надмірно активними, такими, що зловживають алкоголем.

Чи не є дитина бездоглядною.

Які вимоги ставлять батьки до дитини, чи не є вони завищеними,

Можна також застосувати метод незакінчених речень (текст у Додатках). Роботу можна проводити індивідуально або у групі, згідно з обраною формою проведення модифікуючи інструкцію: при індивідуальній - ”Ти цікавий і сором”язливий хлопчик (дівчинка). Мені дуже хотілося б познайомитися з тобою ближче. Будь ласка, дай відповіді на ці питання, а потім ми з тобою обговоримо, що вийшло.", при груповій - “Діти, багато хто з вас хоче дізнатися про особливості свого характеру. Я пропоную вам відповісти на деякі питання, доповнюючи речення власними роздумами. Відповідь по результатах ви отримаєте через деякий час.”

Корекційна робота. “Витягти “ таку дитину з її “черепашки” можна за умови поступової тривалої роботи як з самою дитиною, так і з класним колективом. Оскільки кожна дитина вимагає індивідуального підходу, у Додатках ми приводимо декілька вправ, із яких вихователь може обрати найбільш доцільну для дитини.

б) робота з класним колективом.

Дуже часто, ще у дитсадку чи у молодших класах, орієнтуючись на реакцію дорослих, діти могли “приклеїти ярлик" дитині з особливостями поведінки, а деякі діти, щоб отримати увагу дорослого, навмисно можуть провокувати конфлікти, аби самому бути “добрим" на тлі “агресора" чи “мишеняти". Це відбувається через дитячий егоцентризм, який у віці 7 - 12 років є природним явищем. Починати роботу з дітьми потрібно, перш за все, з корекції “колективної думки" відносно конкретної дитини, формуванню вміння співчувати, виховання толерантності.

У Додатках ми приводимо комплекс методик для роботи з класом у цих напрямках.

Виховання “важких" - тривалий процес, що вимагає узгоджених зусиль всіх, хто спілкується з дитиною у школі. Добре, якщо вихователь налагодить співпрацю з колегами з метою контролю виникнення провокуючих ситуацій; постійного педагогічного спостереження та патронату дитини; підкріплення позитивних зусиль дитини.

Література

1. Козловский О.В. Игровая программа "Каждый "охотник" желает знать, где сидит "фазан": учебно-методическое пособие. Ч.1 -Донецк: Школа лидеров Центра поддержки детских общественных организаций Управления по делам семьи, молодежи и туризма областной государственной администрации, 2000 г. - 336 с.

2. Фоппель К. Как научить детей сотрудничать? Психологические игры и упражнения: Практическое пособие: Пер. с нем.: В 4-х томах. - М.: Генезис, 1998.

Що можна читати додатково?

Методичні та теоретичні питання:

3. Методичні рекомендації щодо удосконалення утримання та виховання дітей у дитячих інтернатних закладах на принципах, що базуються на конвенції ООН про права дитини / Упорядники та авторський колектив: Л.С. Волинець, О.Г. Антонова-Турченко, І.Б. Іванова, Н.М. Комарова та ін. - К.: Видавництво “Студцентр", 1998.

4. Проблемні сім”ї: діти та батьки. / Упорядники та авторський колектив: Ю.Г. Якубова,

5. О.Г. Антонова-Турченко, Г.В. Святенко та ін. - К.: Видавництво “Студцентр", 1998.

Інтерактивні ігри:

6. Ветрова В.В. Уроки психологического здоровья. - М.: Педагогическое общество России, 2000

7. Прутченков А.С. Социально-психологический тренинг в школе.2-е изд., дополн. и перераб. - М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001

8. Фоппель К. Энергия паузы. Психологические игры и упражнения: Практическое пособие: Пер. с нем.: - М.: Генезис, 2001

Додатки

Методика визначення проблем у спілкуванні.

Інструкція дитині. Відповідаючи, доповнюй речення за власною думкою.

1. Я думаю, що наш клас _____________________________________

(веселий, драчливий, гамірливий, дружний, недружний …)

Більш за все мені подобається, коли діти ________________________

З хлопцями я ________________________________________________

Мені не подобається, коли мене ________________________________

Дівчата мені _________________________________________________

Більше всього мене ображає ___________________________________

Я люблю, коли діти ___________________________________________

Коли сміються у мене за спиною, я______________________________

Думаю, що до мане ставляться _________________________________

У класі я краще за все почуваю себе, коли ________________________

Методика визначення проблем у самосприйнятті дитини.

Інструкція дитині. Відповідаючи, доповнюй речення за власною думкою.

1. Я людина, яка ______________________________________________

Більш за все мені хочеться ______________________________________

У своїй зовнішності я _________________________________________

Я почувався б щасливішим, якби________________________________

Мій одяг _____________________________________________________

Коли мені потрібно швидко відповісти, я _________________________

Коли у мене невдачі, я_________________________________________

Думаю, що діти мене __________________________________________

Коли сміються за моєю спиною, я _______________________________

Гірше за все, коли _____________________________________________

Мені у собі подобається ________________________________________

Назву методики дитині називати не треба.

Методики для корекційної роботи

Корекція самовідношення, самосприйняття, емоційних переживань невдачі.

(можна проводити як індивідуально, так і у групі)

“Ситуація"

Згадай або придумай важливу ситуацію для тебе, де ти почуваєш себе невпевнено, або робиш не так, як тобі хотілося б. Поміркуй:

що це за ситуація, назви її ______________________________________

_____________________________________________________________

що відбулося б, якби ти діяв, як звик _____________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________що відбулося б, якби ти вів себе впевнено ____________________________________________________________________________________________________________________________________

що із написаного у попередньому пункті ти пробував робити сам

_______________________________________________________________________________________________________________________________

хто міг би тобі допомогти ______________________________________

_____________________________________________________________

“Досягнення"

Забудь про сором”язливість, довірся собі і заповни ці графи:

Моє найбільше досягнення _____________________________________

Моє друге велике досягнення ___________________________________

_____________________________________________________________

Моє третє велике досягнення ___________________________________

_____________________________________________________________Я неперевершений у ______________________________________________

Я дуже гарний у _____________________________________________

Я досить гарний у ____________________________________________

(Якщо ти не заповнив хоча б одного рядка, то чи не занадто ти до себе суворий?!)

“Відкинути защемленого хвоста “

Згадай той момент, коли ти відчував себе дуже неприємно, як то кажуть: “із защемленим хвостом". Напиши про це на аркуші паперу. Можеш не обмежувати себе у словнику.

А тепер розірви аркуш і викинь його. І більше не “їж" себе. Все у минулому!

“Як навчатись на невдачах”

Згадай випадок, коли ти зазнав найбільшої, на твою думку, невдачі і проаналізуй його за схемою:

опиши випадок;

твої думки та дії при цьому;

дії інших при цьому;

як складалися обставини;

чого ти боявся більш за все;

як би ти зробив зараз.

(Якщо ти відповів на всі питання, поздоровляємо! Ти обернув невдачу на досвід!)

“Звільнення від думок"

Займи зручну позу. Поспостерігай за власними думками. Дай їм піти. Залишайся у такому стані, доки не відчуєш себе відпочившим.