РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА КОРЕКЦІЯ У ДІТЕЙ ЛОГОПЕДИЧНИХ ГРУП
2.1 Комплекс мовних вправ
У дітей логопедичних груп, як правило, інтелект нормальний. Вони критичні до своєї мови, більшість з них мають наполегливе прагнення до виправлення мовного недоліку. Але в частини дітей, в порівнянні з віковою нормою, спостерігається зниження пізнавальної діяльності та процесів, що входят до її структури: меньший об'єм запам'ятовування й відтворення матеріалу, нестійкість уваги, швидка відволікаємість, виснажуваність психічних процесів, зниження рівня узагальнення та осмислення дійсності; в них утруднена розгорнута зв'язна мова. З боку емоційно-вольової сфери також спостерігається ряд особливостей: підвищена збудливість, дратівливість або загальна загальмованість, замкнутість, образливість, плаксивість, багатократна зміна настрою тощо.
Психолого-педагогічна корекція мови у дітей логопедичних груп повинна включати комплекс заходів, направлених на усунення несприятливої дії вказаних вище соціальних чинників, на поліпшення загального психічного стану дитини, на формування в неї інтересу до мовного спілкування та необхідних навиків поведінки, на організацію правильного мовного виховання. Ефективність психолого-педагогічної корекції багато в чому визначатиметься спеціальними заняттями з дітьми [20].
Програма психокоректувального заняття включає декілька груп вправ та здійснюється на основі даних обстежень.
На першому етапі відпрацьовується мовне (фонаційне) дихання. Тренування починається з приведення дитини в стан спокою та розслаблення м'язів плечей, грудної клітини та рук, що можливо в будь-якому з трьох положень: стоячи,сидячи, лежачи.
1. Робиться швидкий безшумний вдих, що переходить в тривалий та спокійний видих. Від наповнення легенів повітрям під час вдиху наголошується рух стінки живота та нижніх ребер вперед й в сторони; на видиху вони поступово займають своє вихідне положення.
2. Видих прямує до місць активної артикуляції та фокусується в одній точкі – на губах. Для досягнення, а потім закріплення цього навику губи злегка витягуються вперед, не змінюючи свого положення. При цьому тривало та злито (3-6 разів) виголошуються спеціально підібрані звуки, склади, слова та фрази типа «у», «о», «ух» « вухо», «вже», «урок», «заснути», «утюг»,«уют», «хто від кого, той в того», «чужу біду руками розведу», «дружба дружбою, служба службою», «за працю шанують», «очі вух вірніші», «винувату голову меч не січе».
3. Розрізнення немовних звуків, заздалегідь записаних на магнітофонну плівку або створених психологом. Дитину просять визначити, що імітує психолог своїм голосом. Це може бути, наприклад «стук годинника», «крик ворони», «дзижчання жука», «писк комара» тощо.
4. Розвиток фонемного аналізу. Дитя просять визначити, який одинарний звук він чує в словах «сад», «маска», «ліс» тощо, та підняти руку якщо чує звук «с». Далі дитина визначає місце звуку, наприклад «с», в словах «ніс», «пояс», «пісня». Після цього дитині пропонується придумати слова, що починаються з певної букви та містять три-чотири звуки.
Завершальна вправа полягає в тому, що психолог виголошує слова-квазіомоніми, які містять звук, що виправляється, а дитя малює відповідний предмет (або підбирає відповідну картинку). Пропонуються наступні слова: «вуха-вужі», «дах-щур», «ведмедик-миска», «ложки-ріжки», «рак-лак», «пілот-пиріг» і тому подібне [23].
5. Розвиток загальної моторної активності, цілеспрямованості та динамічної скоординованності рухів. Дитину просять кілька разів (3-5) хлопнути м'ячем об підлогу, при цьому треба лічити. Потім, відштовхнувши м'яч від одного краю столу, спробувати зловити його з іншого краю. Далі дитя просять проскочити по черзі на правій й лівій нозі, наприклад від столу до дверей. Вправа повторюється, але вже з розворотом у стрибку. Після цього, залежно від віку, дитину просять за словесною інструкцією психолога або наслідуючи його, довільно напружувати м'язи шиї, плечей, рук, а потім розслабляти їх, вільно нахиляючи голову, похитуючи руками й разслабити грона рук.
6. Розслаблення артикуляторних мишц. Дитина, наслідуючи психолога, пробує довільно напружувати мишци щелеп, губ, язика з упором в тверде піднебіння, м'якого піднебіння шляхом позіху, обличчя (нахмурення брів, зажмурювання очей), потім розслабляти м'язи рота, нижньої щелепи, губ. Оба стана дитина намагається витримати від 3 до 5 сек.
7. Розвиток мовного дихання (нижнереберного типу з тривалим та інтенсивним видихом). Психолог з метою контролю кладе руку на нижні відділи грудної клітки дитини та відпрацьовує ритмічне глибоке дихання за допомогою гри «Рятувальний жилет». Під час вдоха - «жилет надувається» - нижні відділи грудної клітки та стінка живота висуваються назовні й вшир; під час видиху – «витягнули пробку» - брюшні м'язи та грудна клітка повільно втягуються до вихідного положення. Далі виконується ця ж вправа, але на видиху дитя намагається виголошувати звук «ф» (протягом 4-6 сек). Для подовження й інтенсивності видиху дитина імітує гру на духових інструментах: «дме в свисток або ріжок», «грає на губній гармошці». Тривалість видиху доводиться до 6-8 сек [26, с. 103].
Наступні ігри та вправи допомагають навчити дітей правильній вимові певних звуків в словах, допомогти їм чисто, виразно вимовляти слова з цими звуками.
Магазин
Наочний матеріал: іграшки, в назвах яких є звуки м - мь, п - пь, б- бь (матрьошки, машина, ведмедик, поїзд, гармата, Петрушка, барабан, балалайка, Буратіно, собака, білка, лялька та інші).
Педагог розставляє на столі іграшки та пропонує дітям пограти. “Я буду продавцем”, - говорить він і перепитує: «Ким я буду?». Діти відповідають. «А ви будете покупцями. Ким ви будете?» - «Покупцями», -відповідають діти. «Що робить продавець?» - «Продає». – «Что робить покупець?» - «Купує». Вихователь показує іграшки, які він збирається продавати. Діти називають їх. Потім педагог запрошує до столу одну дитину і запитує, яку іграшку вона хотіла б купити. Дитина називає, наприклад, ведмедика. Вихователь погоджується продати, але пропонує попросити ввічливо, при цьому слово будь ласка виділяє голосом. Вихователь дає іграшку і одночасно може запитати дитя, для чого йому потрібна ця іграшка. Дитя відповідає та сідає на місце. У магазин запрошується наступний. І так до тих пір, доки всі предмети не будуть розпродані.
Вихователь стежить за тим, аби діти правильно виголошували звуки м мь, п - пь, б- бь в словах, виразно вимовляли слова з цими звуками.
На прогулянку в ліс
Наочний матеріал: іграшки (собака, слон, лисиця, заєць, коза, гусак, курча, курка, корзина, блюдце, стакан, автобус та інші, в назвах яких є звуки с (сь), з (зь), ц.
Вихователь виставляє іграшки на столі та просить дітей назвати їх. Потім він пропонує дітям відправитися на прогулянку в ліс й узяти з собою іграшкових тварин. Малята вибирають потрібні іграшки, називають їх, садять в машину і відвозять у визначене заздалегідь місце. Педагог стежить, аби діти вірно відбирали предмети, виразно і голосно називали їх, правильно виголошували при цьому звуки с (сь), з (зь), ц [26, с. 152].
2.2 Комплекс психорозвиваючих вправ
1. Вправи на розвиток уваги.
№ 1 «Незнайкіни небилиці»
Незнайка вигадував історії, але, як завжди, все переплутав в них. Коли він став розповідати свої історії друзям, всі голосно сміялися та говорили, що цього не буває. Спробуй відгадати, що наплутав Незнайка.
- Літом дівчата і хлопчики надівають теплі шапки, теплі чоботи, шуби та йдуть кататися на санчатах.
- Навесні всі звірі готуються до довгої сплячки.
- Восени на деревах розпускаються яскраво-зелені листочки.
- Взимку ми любимо купатися та загорати, милуватися квітками й збирати ягоди.
№ 2 «Квіточка - семиквіточка»
Дорослий малює квітку з сім'ю пелюстками: червоним, жовтим, блакитним, рожевим, коричневим, синім, помаранчевим. Середина зелена для квітки. Дитині пропонується запам'ятати цю квітку і намалювати таку саму.
№3 «Неуважний садівник»
Садівник вирішив посадити нові плодові дерева в саду, але він був дуже неуважним та купив на базарі 2 зайвих пакетика з насінням. Допоможи садівникові знайти зайві пакетики, якщо на них написано: «Яблуня», «Груша», «Вишня», «Троянда», «Слива», «Береза», «Персик».
№4 «Паровозик з клоунами»
Всі діти перетворюються на «поїзд», в якому їдуть «клоуни». «Клоуни» люблять бавитися, веселитися, стрибати, тому «поїзд» за сигналом дорослого (гудок) зупиняється, «вагончики» роз'їзжаються в різні боки, діти падають. Основне завдання - при падінні бути уважним до інших дітей, намагатися їх не зачепити. Після того, як «поїзд» відремонтують, гра продовжується.
№5 «Літає - не літає»
Діти сідають або стають півколом. Ведучий називає предмети. Якщо предмет літає - діти піднімають руки. Якщо не літає – руки у дітей опущені.
Ведучий може свідомо помилятися, у багатьох хлопців руки мимоволі, через наслідування, підніматимуться. Необхідно своєчасно стриматися і не піднімати рук, коли названий предмет, що не літає . Хто не стримався – платить фант, який в кінці гри викупається [8, с. 89-91].
2. Вправи на розвиток мислення.
№1 «Розрізні картинки» (складання малюнка з його частин)
Береться будь-яка листівка (краще використовувати зображення неживого світу) і розрізає на дві рівні частини. Дитину просять скласти її. Інша на чотири частини й так далі. Виконуючи завдання, дитина орієнтується на малюнок, змальований на листівці. Мозаїки та пазли допомагають дітям співвідносити форму та колір.
№2 «Придумаємо загадку»
Логіка придумування загадок складна для дошкільників, тому починати слід із зовнішніх ознак довколишніх предметів. Наприклад: «Великий, круглий, смугастий, а усередині червоний» (кавун). Потім додаються функціональні ознаки: «Шумить, бурчить, ковтає, всі будинки очищає» (пилосос). Далі пропонуються порівняння та літературні загадки. Наприклад: «Кольорове Коромисло через річку повислий» (веселка). Незрозумілі слова пояснюються.