Смекни!
smekni.com

Тренінгові робота практичного психолога (стр. 5 из 5)

Вправа: «Адміністратор готелю» (15 хвилин).

Три учасника, по бажанню, розігрують сценку, в якій один з них адміністратор готелю, в якому не має вільних місць, двоє інших – намагаються получити в ньому місце. При цьому вони спочатку розмовляють з ним спокійно, потім на рівних, а наприкінці переходять на високі тони.

Всі інші спостерігають, але не втручаються. Після ця ситуація обговорюється в групі. Обговорення – 10 хвилин.

Ця вправа направлена на те, щоб кожен учасник групи пригадав подібну ситуацію у своєму житті, те, як він себе поводив, і як він при цьому себе відчував.

Блок 3. Корекційна робота з проблем комунікативної некомпетентності

Мета: Корекція проблеми учасників з комунікативної не компетенції

Вправа «Техніка ввічливого відмовлення»

Установка: Припустимо до вас прийшов рекламний агент з метою змусити вас що-небудь купити або іншими словами – з нав'язливими намірами. Ви поспішаєте і, крім того, абсолютно не зацікавлені в тому, що вам пропонується. Як бути? Іноді і уміння просто вигнати буває корисно, але зараз ваша мета навчитися іншому досвіду дії.

А час те йде. Звичайно ж, рекламний агент спеціально навчений і діє обачливо, використовуючи всі ваші слабкі сторони. Що робити? Як поступити? Що говорити? Але потрібно якось вирішити цю проблему. Причому:

· Не втратити час

· Не вийти з себе

· Не піддатися на домовленості

Опис процедури. Учасникам пропонується об'єднатися в пари і програти вищеописану ситуацію.

При цьому, всіма способами намагатися «зачепити клієнта». «Утилізувати» аргументи клієнта, не даючи йому можливості повторювати одну і ту ж відмову. Намагатися тим або іншим способом переграти його.

Завдання клієнта: не грубити, відповідати так, щоб у відповідь прозвучало «так» людині: «Ви дуже люб'язні», «Ви такі уважні і добрі», і «ні» пропозиції: «Спасибі, але я в цьому не зацікавлений».

При спробі агента розширити яким-небудь чином коло обговорюваних проблем, щоб все-таки нав'язати свою гру, клієнт застосовує принцип «заїждженої пластинки». Тобто, щоб не говорив агент, клієнт його вислуховує і із ввічливістю повторює одну і ту ж фразу, наприклад: «Спасибі, але мене це не цікавить».

В процесі обговорення, кожному учасникові дається можливість висловитися і оцінити успішність дії партнера.

Також можна використовувати такі вправи як: «Розсміши партнера», «Групова розповідь», «Розмова», «Прохання» та інші [7, стр. 191-199].

Блок 4. Завершення заняття

Мета: Закріпити рефлексію, визначити, чи справдились очікування учасника щодо тренінгу.

Перевірка наскільки виправдались очікування учасників

Тренер пропонує взяти свій самоклеючий аркуш з очікуваннями, які були написані на початку тренінгу, прочитати що вони написали та відповідно, тому наскільки справдились їх очікування, відповісти на питання анкети (див. Додаток 1).

Вправа «Побажання»

Вибирається перший охочий. Учасникам пропонується по черзі (по кругу) висловити побажання даному учасникові. Якщо дане упражнение робиться після закінчення заняття, то побажання учасникові можна висловлювати і щодо його подальшої роботи в групі. При використанні вправи як елементу завершення тренінгу побажання повинні бути орієнтовані на подальше життя учасників поза групою. При цьому вони повинні висловлюватися тільки про тривалі терміни. Процедура закінчується тоді, коли кожен учасник отримав побажання від всіх членів групи.

2.3 Формування тренінгової групи

Тренінг розраховано на потенційного споживача

Тренінгова група складається з 20 осіб, з яких 12 – чоловіки і 8 – жінки. Вік учасників тренінгу від 23 до 34 років. Всі учасники мають вищу освіту, працюють. Мають середній соціальний статус. О проведенні тренінгу дізнались через повідомлення в всесвітній мережі Інтернет.


3. Проведення та аналіз тренінгу з комунікативної некомпетентності

Тренінг проводився 21 березня 2008 року за адресою: м. Харків, вул.. Чкалова, 134. Початок у 12:00.

Спочатку зареєструвалось через всесвітню мережу Інтернет 28 чоловік. Прийшли на тренінг – 20 осіб.

Тренінг розпочався о 12 годині 20 хвилин і закінчився 15 годині.

На початку тренінгу тренер розповів притчу о Мулла Насреддіні, що допомогло налаштувати учасників.

Деякі учасники прийшли налаштовані на роботу, так як деякі з них раніше вже приймали участь у психологічних тренінгах і мали з чим порівняти. Це було добре видно, коли тренер запропонував написати очікування щодо тренінгу. Саме ці учасники змогли швидше і точніше сформулювати свої очікування. Можна навіть говорити, що вони себе поводили більш розкутіше спочатку ніж інші.

Коли тренер запропонував визначити норми та правила, якими група буде користуватися протягом всього тренінгу, група стала більш жвавою і почала активно запропоновувати варіанти. Серед них були такі:

· Все, що говориться в групі за її межі не виноситься;

· Не перебивати, уважно слухати інших;

· Приймати активну участь у всіх заходів;

· З повагою відноситись до того, що говорять інші учасники та тренер;

· Звертатися до інших на «ти» та інші.

Правила були зафіксовані тренером і дотримувались протягом всього тренінгу.

Знайомство пройшло жваво і з великою зацікавленістю учасників. Їм дуже цікаво було дізнатися один про одного цікаві подробиці і на обговоренні задавалось багато питань.

Під час проведення вправи «Адміністратор готелю», учасникам було достатньо легко справитись з завданням. А при обговоренні почались невеликі дебати. Так як думка з приводу поводження адміністратора і відпочиваючих розійшлась і учасники намагались довести правильність своєї думки. Вчасно втрутився тренер і роз’яснив учасникам, що це типчині ситуації в нашому житті, а говорити хто прав, а хто ні не можна. Головне, що вони побачили, що це не коректно так поводитись і були готові змінюватись, коректувати свою поведінку.

Під час проведення вправи «Техніка ввічливого відмовлення», спочатку деякі учасники не правильно зрозуміли завдання, а після повторного роз’яснення тренером завдання, всі учасники намагались як найкраще справитись з завданням. Під час обговорення завдання, майже всі пари учасників з зацікавленістю розповідали о своїх досягненнях.

По завершенню роботи тренінгової групи в завданні «Побажання» учасники висловили щирі побажання одне одного.

3.1 Проблеми та труднощі, які виникли при проведенні тренінгу

Одна з головної проблеми при проведенні тренінгу полягала в тому, ті учасники, які вже проходили інші тренінги, з самого початку намагались показати свій досвід у прийняті участі в таких заходах, тим самим в деякій мірі подавляли «новеньких» в тренінгу. також це дуже позначилось на результатах діагностики очікування від тренінгу. Серед тих хто був вже на тренінгах було більше невдоволених, ніж серед інших. Процентне співвідношення вдоволених і невдоволених становить: 60% - вдоволених і 40% - невдоволених.


Висновки

На основі вивченої та проаналізованої літератури була створена авторська тренінгова робота, метою якої було підвищення рівня комунікативної компетентності.

Тренінг проводився 21 травня 2008 року та був направлений на потенційного користувача. Після проведення та аналізу тренінгової роботи можна відмітити, що були негативні відзнаки цієї тренінгової роботи. Показником цього є те, що зі 100% учасників – 40% - невдоволені. Можна припустити, що ця програма не підходить саме для цієї групи, особистість тренера не стала авторитетною для деяких учасників групи та інше.

У зв’язку з обширністю теми з той час, який було надано на написання даної курсової роботи не можливо повністю і досконало вивчити тему «Тренінгові діяльність практичного психолога». У зв’язку з цим поставлені завдання не були повністю розрішені і у майбутньому припускається продовження роботи у даному напряму.


Список використаної літератури

1. Бачков И.В. Основы технологии группового тренинга.Психотехники: Учебное пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательство «Ось-89», 2001. — 224 с. (Практическая психология).

2. Битянова М.А. Журнал «Первое сентября» №13, 14, 17 2000г

3. Большаков В.Ю. Психотренинг. Социодинамика, упражнения, игры. – СПб; 1996.

4. Бурлачук Л.Ф., Грабская И.А. Основы психотерапии. – Киев: Ника-Центр, 2001.

5. Бурнард Ф. Тренинг межличностного взаимодействия. – СПб.: Питер, 2001.

6. В.Ю.Большаков. Психотренинг, социодинамика, упражнения, игры.

Социально-психологический центр; Санкт – Петербург, 1996, 365стр.

7. Евхитов О.В. Практика психологического тренинга. – СПб.: Издательство «Речь», 2007. – 256 с.

8. Емельянов Ю.Н. «Активное социально-психологическое обучение» Л. 1985

9. Любимов А.Ю. Мастерство коммуникации. – М.: КСП+, 2000.

10. Макшанов С.И. «Психология тренинга» С.-Пб. 1997

11. Мясищев В.Н. Психология отношений: Под редакцией А.А. Бодалева / Вступительная статья А.А. Бодалева. - М.: Издательство Институт практической психологии>, Воронеж: НПО МОД ЭК, 1995. - 356 с.

12. Немов Р.С. Психологическое консультирование: Учеб. для студ. вузов. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 528с.

13. Осипова А.А. Общая психокоррекция. Учебное пособие для студентов вузов. М.: ТЦ <Сфера>, 2000. 512с

14. Петровская Л.А. Компетентность в общении. – М., 1989

15. Розин В.М «Психология: теория и практика» М. 1998

16. Справочник по психологии и психотерапии, С-Пб. 2000

17. Таранов П.С. Секреты поведения людей. – М. «ФАИР – ПРЕСС», 2000.

18. Торн К., Маккей Д. Тренинг. Настольная книга тренера. – СПб.: Питер, 2001.

19. Чалдини Р. 416 Психология влияния. — СПб.: Питер, 2001. — 288 с.: ил. — (Серия «Мастера психологии»).

20. Arnold P.Goldstein. The Prepare Curriculum: Teaching Prosocial Competencies Research Press (Champaign, Illinois), 1999

Переклад з англійської Володимира Хомика