Смекни!
smekni.com

Особливості процесу мислення (стр. 4 из 5)


1.5 Процес мислення і розуміння

Мислення часто розгортається як процес розв’язання завдання. Процеси аналізу, прогнозування та передбачення досліджував учений Брушлінський О.В. Учений зазначав: «Мислення – це завжди пошук і відкриття суттєво нового»[1, с.366]. Ці завдання можуть належати до сфери природи, громадського життя або до самої людини, до її власного мислення. Завдання можуть виникати під час виконання тієї чи іншої практичної діяльності чи бути навмисно створеними: навчальні та ігрові завдання. І в тому і в іншому разі завдання постає як об’єкт, як предмет розумової роботи людини. Завдання має певну об’єктивну структуру, одним із параметрів якої є складність. Завдяки мисленню особистість здобуває розуміння предметів і явищ, обов’язку, честі, гідності, відповідальності, політики, економіки, сенсу свого життя.

Розуміння – це складна аналітико-синтетична діяльність інтелекту, яка скерована на розкриття внутрішньої сутності предметів, процесів і явищ, на усвідомлення зв’язків, відношень, залежностей, які в ній відображаються.

Мислення починається там, де перед людиною постає щось нове, невідоме, коли вона починає аналізувати, порівнювати, узагальнювати. Такі питання виникають за умов проблемної ситуації. Проблемна ситуація характеризується наявністю суперечностей між реальним рівнем знань та об’єктивно необхідним для успішного розв’язання поставленого завдання. Одна з популярних у літературі схем організації стадій розв’язання завдання припускає виокремлення чотирьох стадій: підготовка, дозрівання рішення, натхнення, перевірка знайденого рішення.

Процес розв’язання пізнавального завдання починається з формулювання питання, яке потрібно визначити, виходячи з конкретних умов проблемної ситуації.

Формулювання питання – один з найскладніших етапів у процесі розв’язання завдання.

Формулювання гіпотез дає людині змогу передбачити напрями розв’язання завдання й можливі результати.

Розв’язання завдання – завершальний етап процесу – може відбутися по-різному. Можливі випадки, коли людина діє методом проб і помилок.

Розв’язання завдання може ґрунтуватися на таких стратегіях: використання відомих способів розв’язання завдання; застосування аналогій у нових умовах проблемної ситуації; творча побудова нової стратегії розв’язання, шляхом подолання інертності мислення. Розв’язання завдання іноді виникає раптово після попередніх напружених, але безрезультатних зусиль, як інсайт, здогад, відкриття. Тут має місце інтуїтивне, не до кінця усвідомлене в процесуальному аспекті знаходження рішення. Розв’язання завдання часто полягає у виборі певного елемента з багатьох і виборі певної дії з цим елементом. Характеризуючи об’єктивне значення, варто розрізняти значення, яких набув елемент за певних змін ситуації, оскільки це значення може бути як явним, так і неявним, прихованим. Задум виражає деяке можливе перетворення наявної ситуації, встановлення певної визначеної взаємодії. Без цієї взаємодії завдання не можна розв’язати. Розв’язуване завдання завжди зумовлює певне ставлення суб’єкта до нього, певну його оцінку, має для суб’єкта особистісний зміст, у ньому і виявляються особливості мотивації мислення. Під час розв’язання завдання пізнавальні мотиви не просто взаємодіють із зовнішніми мотивами, але мають свою власну логіку розвитку. До структури завдання, яке розв’язує суб’єкт, входять не лише словесно сформульовані вимоги, а й ті потреби, які не опредмечені в словесно сформульованих знаннях. Вербалізоване і невербалізоване психічне відображення впливає на організацію пошуку розв’язання завдання. Вони різною мірою можливі для переміщення з однієї ситуації в іншу.


1.6 Індивідуальні особливості мислення

Кожна людина мислить неповторно. Алгоритм її мислення індивідуальний. Тому говорять про індивідуальні особливості мислення, а саме:

- самостійність мислення, яку характеризує вміння людини ставити нові завдання й розв’язувати їх, не вдаючись до допомоги інших людей;

- критичність мислення, яка виявляється в здатності людини не підпадати під вплив чужих думок, об’єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища чи факту, виявляючи цінне та помилкове в них;

- гнучкість мислення, що виявляється в умінні людини швидко змінювати свої дії при зміні ситуації діяльності, звільняючись від залежності закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв’язку аналогічних завдань;

- глибина мислення, яка виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за нашаруванням неістотних виявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів;

- широта мислення, що виявляється в здатності охопити широке коло питань;

- послідовність мислення, яка виявляється в умінні дотримуватися логічної наступності при висловлюванні суджень;

- швидкість мислення – це здатність оперативно розібратися в складній ситуації, швидко обдумати правильне рішення і прийняти його.

Усі якості мислення людини формуються і розвиваються в діяльності. Змістовна і відповідним чином організована діяльність сприяє всебічному розвиткові цінних якостей мислення особистості.

мислення пізнавальний розуміння


Розділ 2. Експериментальні вивчення особливостей мислення

2.1. Описання використаних методик

У своїй роботі я використовувала дві методики для вивчення особливостей мислення.

1. Тест «Логічно-понятійне мислення. Утворення складних аналогій»

Хід опиту. В «Зразки» розміщені 6 пар слів, кожній з яких притаманні певні відношення, наприклад, «Вівця – стадо» - частина і ціле, «Малина – ягода» - визначення, «Море – океан» - розрізняються в кількісному співвідношенні і т.д. У частині «Матеріал» розташовані пари слів, принцип зв’язку яких досліджувані повинні порівняти з одним із цих зразків, наприклад, «Глава – роман» аналогічно «Вівця – стадо» (указати номер аналогічного зразка: «Глава – роман» - 1).

Зразок: 1. Вівця – стадо

2. Малина – ягода

3. Море – океан

4. Світло – темрява

5. Отруєння – смерть

6. Ворог – неприятель

Матеріал:

1. Переляк – утеча

2. Фізика – наука

3. Правильно – вірно

4. Грядка – огород

5. Пара – два

6. Слово – фраза

7. Похвала – лайка

8. Бадьорість – в’ялість

9. Свобода – незалежність

10. Помста – підпал

11. Десять – число

12. Святковість – неробство

13. Глава – роман

14. Спокій – рух

15. Радість – печаль

16. Крапля – дощ

17. Спів – мистецтво

18. Обман – недовіра

Ключ дивіться в кінці опитів (таблиця 3).

2. Тест «Логічність»

Хід опиту. Досліджуваним зачитуються завдання. У них два зв’язаних між собою судження і вивід. Деякі ствердження вірні, а інші неправильні. Треба визначити, які виводи правильні, а які помилкові. Час на роздум кожного завдання – 10 секунд.

Матеріал:

1. Всі метали проводять електрику. Ртуть – метал. Отже, ртуть проводить електрику.

2. Усі араби смугляві. Ахмед смуглявий. Отже, Ахмед – араб.

3. Деякі капіталістичні країни – члени НАТО. Японія – капіталістична країна. Отже, Японія – член НАТО.

4. Всі герої Радянського Союзу нагороджувались орденом Леніна. Іванов нагороджений орденом Леніна. Отже, Іванов – Герой Радянського Союзу.

5. Особи, які займаються шахрайством, притягуються до уголовної відповідальності. Петров шахрайством не займався. Отже, Петров не притягувався до уголовної відповідальності.

6. Всі студенти вищої школи вивчають логіку. Смірнов вивчає логіку. Отже, Смірнов – студент вузу.

7. Деякі працівники 2-го управління – юристи. Фомін – юрист. Отже, Фомін – працівник 2-го управління.

8. Всі громадянине Росії мають право на труд. Іванов громадянин Росії. Отже, Іванов має право на труд.

9. Всі метали куються. Золото – метал. Отже, золото кується.

10. Коли йде дощ – криши домів мокрі. Криши домів мокрі. Отже, йде дощ.

11. Всі комуністи виступають проти війни. Джонс виступає проти війни. Отже, Джонс – комуніст.

12. Всі корінні жителі Конго – негри. Мухамед – негр. Отже, Мухамед – житель Конго.

13. Всі студенти 3-го курсу виконали норми ГТО другого ступеня. Володя виконав норму ГТО другого ступеня. Отже, Володя – студент 3-го курсу.

14. Деякі капіталістичні держави входять до складу Загального ринку. Австрія – капіталістична держава. Отже, Австрія входить до складу Загального ринку.

Ключ дивись в кінці опитів (таблиця 4).

2.2 Результати дослідження особливостей мислення

В результаті тестування п’ятьох людей у мене вийшли такі результати. У таблиці 1 наведені результати тестування рівня розвитку логічно-понятійного мислення, а у таблиці 2 результати логічності умовиводів. У додатках 5, 6 результати цих досліджень наведені у вигляді діаграм, щоб краще було зрозуміти відсоткове співвідношення рівнів проявлення розвитку понятійного мислення та рівня логічності. Додатки у вигляді діаграм дивись в кінці опитів.

1) Тест «Логічно-понятійне мислення»

Результати дослідження понятійного мислення

Таблиця 1

Рівень розвитку понятійного мислення Кількість респондентів, чол. Відсоткове співвідношення,% Рівень проявлення
4 1 20 % Вище середнього
3 + 3 60 % Середній
2 1 20 % Нижче середнього
Разом 5 100 %

2) Тест «Логічність умовиводів».

Результати дослідження рівня логічності мислення

Таблиця 2

Рівень логічності Кількість респондентів, чол. Відсоткове співвідношення,% Рівень проявлення
4 1 20 % Вище середнього
3 2 40 % Середній
2 2 40 % Низький
Разом 5 100 %

2.3 Аналіз результатів дослідження особливостей мислення