Смекни!
smekni.com

Особливості процесу мислення (стр. 5 из 5)

В результаті аналізу двох тестів виходить, що логічність вище середнього рівня лише у 20 % респондентів. Середній рівень коливається між 60 % і 40%, що свідчить про нормальний результат розвитку мислення. Низький рівень між 40 % та 20 %. Проте низький рівень може свідчити про велику перевтому, або коли українська мова не являється рідною і респондент не розрізняє різниці між поняттями. Має перевагу середній та низький рівень логічності, таким чином можна зробити висновок, що більшість респондентів здатні логічно думати, виконуючи незначні помилки. Рівень вище середнього зустрічається рідше, тому як на вирішення завдань впливають індивідуальні особливості процесу мислення та накопичений досвід респондентів.


Висновки

Мислення – вища форма відображення мозком навколишнього середовища, найбільш складний пізнавальний психічний процес, властивий лише людині. Людина відображає у свідомості не тільки предмети та явища, а ще й закономірні зв’язки між ними. Можливість глибокого та широкого вивчення світу відкриває людське мислення. Мислення дає можливість міркувати та знати про те, чого людина не спостерігає, не сприймає. Воно дозволяє передбачити наставання тих явищ, які в даний момент не існують. Мислення переробляє інформацію, яка міститься в відчуттях та сприйманнях, а результати мисленнєвої роботи перевіряються та застосовуються на практиці. Рівень його розвитку визначає, якою мірою людина здатна орієнтуватися в навколишньому світі.

В цій роботі мислення було розглянуто як процес вирішення задач, які види мислення можуть бути використані залежно від індивідуальних особливостей людини, дізналися з чого починається мислення. Без мислення неможливе існування людини, бо людина одержує за допомогою мислення знання про невідчутні властивості та ознаки предметів. Людина багато знає про навколишнє середовище, відображає не лише предмети та явища, а ще й зв’язки між ними. Можливість пізнання світу за допомогою аналізаторів дуже обмежена. Мислення дає можливість зрозуміти закономірні зв’язки між предметами та явищами. Для того щоб виявити їх, людина звертається до мисленнєвих операцій – порівнює, зіставляє факти, аналізує їх, узагальнює, робить умовиводи, висновки. В навчальній діяльності відіграє велику роль така операція мислення як порівняння. Порівнюючи людина глибше пізнає особливості предметів та явищ. Аналіз і синтез – це найважливіші мисленнєві операції, вони дають повне знання дійсності.

Таким чином, розглянувши цю тему, я можу сказати, що мислення відіграє дуже важливу роль у житті людини, даючи їй можливість краще пізнавати та відображати особливості навколишнього середовища. Завдяки мисленню ми маємо можливість вирішувати складні завдання, робити висновки із накопиченого опиту практичної діяльності. Мислення займає важливе місце в структурі психічних явищ.

Ключ до тесту Логічно-понятійне мислення

Тест 1. Логічно-понятійне мислення. Утворення складних аналогій

Таблиця 3

Кількість помилок Бали Рівень розвитку понятійного мислення
0 5 Дуже високий рівень логічно-понятійного мислення, безпомилково схоплюється логіка понять
1 4 Хороший рівень, вище, ніж у більшості людей
2 3+ Хороша норма більшості людей
3 - 4 3 Середня норма, іноді можливі помилки
5 - 6 3- Низька норма
7 і більше 2 Нижче середнього рівня понятійного мислення

Ключ до тесту Логічність

Тест 2. Логічність

Номера висновків, які слід признати вірними: 1, 8, 9. Всі інші висновки слід визнати помилковими, невірними. Якщо у респондента висновки оцінені інакше, це оцінюється як помилки. Оцінка результатів наводиться у таблиці 4

Таблиця 4

Кількість помилок Бали Рівень логічності
0 5 Високий рівень логічності, швидко схоплює помилки
1 4 Хороший рівень логічності
2 - 3 3 Середня норма логічності, не схоплюються логічні помилки
4 - 6 2 Низька логічність, часті логічні помилки


Малюнок 5. Діаграма логічно-понятійного мислення

1 – рівень вище середнього

2 – середній рівень

3 – нижче середнього


Малюнок 6. Діаграма логічності

1 – рівень вище середнього

2 – середній рівень

3 – низький рівень


Список використаної літератури

1. Варій М.Й. Загальна психологія: Підручник для студентів психол. і педагог. Спеціальностей. - 2-ге вид., випр.. і доп. - К.: Центр учбової літератури, 2007. – 968с.

2. Зінченко В.П. Роздуми про розвиток мислення // Прикладна психологія. – 2001. - №1. с. 1 – 17. Мислення як дія // Прикладна психологія. – К.: Либідь, 1991. – 117с.

3. Косма Т.В. Мислення учнів молодшого шкільного віку. – К.: Рад.шк., 1968. – 206с.

4. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 242с.

5. Мироненко В.В., Петровський М.П. Загальна психологія. – М.: Просвітництво, 1987. – 408с.

6. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2000. – 299-321

7. Немов Р.С. Психологія: В 3 кн. – М.: Владос, 1999. – с.273 – 311.

8. Пальм Г.А. Загальна психологія: Навч.пос. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 256с.

9. Петухов В.В. Психологія мислення. – М.: Вид-во МДУ, 1987. с.5 - 19.

10. Рубінштейн С.Л. Основи загальної психології: В 2т. –М.: Педагогіка, 1989. – Т.1. – 364с.

11. Солсо Р.Л. Когнітивна психологія. - М.: Трівола, 1996. – 458с.

12. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 504с. (Альма – матер)

13. Столяренко Л.Д. Основи психології. Практикум. – М.: Фенікс, 1999. – 292с.

14. Тихомиров О.К. Психологія мислення. – М.: МДУ, 1984. – с.6 - 16; с.211 - 231.