Смекни!
smekni.com

Психологічні особливості конфліктів батьків і дітей (стр. 1 из 17)

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичне вивчення проблеми конфліктності у родинах

1.1 Основні причини конфліктів у сім’ї

1.2 Розуміння у контексті батьківського ставлення до дитини

1.3 Вплив стилю сімейного виховання на формування ставлення довіри дітей до батьків

1.4 Порушення стосунків дитини і дорослого як першоджерело соціальної дезадаптації

1.5 Розбіжність батьківського образу з Я-Концепцією дитини як причина конфліктних відносин між батьками й дітьми

1.6 Особливості роботи психолога із сім’ями

Розділ 2. Експериментальне вивчення особливостей конфліктів у родинах

2.1 Процедура та методики дослідження

2.1.1 Методика схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса

2.1.2 Методика діагностики батьківського ставлення А. Я. Варга, В. В. Століна

2.2 Аналіз особливостей стилю поведінки досліджуваних сімей в конфліктній ситуації

2.3 Аналіз особливостей батьківського ставлення досліджених подружніх пар

2.4 Дослідження математично-статистичної взаємодії отриманих показників за допомогою коефіцієнту лінійної кореляції Пірсона

Розділ 3. Корекційна програма для покращення показників батьківського ставлення до дитини

3.1 Сутність та завдання психологічної корекції

3.2 Психокорекційна програма для членів досліджуваних сімей

3.3 Аналіз ефективності обраного корекційного комплексу занять

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність проблеми. У даний час Україна переживає складні соціально-економічні зміни, які істотно відбиваються на становищі всіх елементів соціальних структур, зокрема сім’ї. Сім’я є найменшим осередком суспільства, що постійно відчуває на собі безпосередньо чи опосередковано ті зміни, які відбуваються у країні та відповідно сама накладає відбиток на розвиток суспільства. Процес формування, становлення та розвитку сучасної української сім’ї проходить у складних і суперечливих умовах, на фоні яких відбувається погіршення фізичного і психічного стану здоров’я людей, зростання міжособистісної ізоляції, агресивності, нездатності розв’язувати проблеми і конфлікти, що виникають на їх життєвому шляху. Сьогодні сім’я стикається з цілою низкою нових проблем, значною мірою втрачає здатність виконувати життєво необхідні функції і стоїть на порозі кризи. З огляду на це, можна говорити, що ситуація з внутрісімейними стосунками поступово погіршується внаслідок збільшення протиріч і конфліктів у суспільстві. Ці обставини можуть мати негативні наслідки не лише для сім’ї, але й для країни загалом.

Батьківство відіграє значну роль у житті конкретної особистості. Протягом всього життя батьки залишаються значимою фігурою для індивіда. Батьківство включає феномени материнства й батьківства, але не зводиться до їхньої простої сукупності.

Родина є першим інститутом соціалізації дитини. Саме сімейне виховання є найбільш природним і відіграє визначальну роль у розвитку й формуванні особистості. Вибираючи свій стиль поведінки у взаємодії з дитиною, батьки виявляються в ситуації невизначеності й можуть відчувати непевність у собі, почуття провини і так далі. Невірний вибір стилю взаємодії між батьками і дітьми провокує конфліктні ситуації у сім’ї. Все це визначає потребу в психологічному супроводі родини і сімейного виховання.

Психологічна робота з батьками – досить складний напрямок. Нерідко батьки не сумніваються у своїй компетентності, обвинувачуючи у випадку виникнення труднощів у дитячо-батьківських відносинах школу, суспільство. Часто батькам складно визнати помилковість своїх думок, почуттів, дій. На тлі цього усередині родини між батьком і матір'ю нерівномірно розподіляється виховна активність. У більшості випадків, вихованням, емоційним спілкуванням з дітьми займається мати, батько ж робить це «за настроєм». У підсумку, у родині не спостерігається системності впливів. Батьки для дитини рідко виступають єдиним цілим.

Причину конфліктності у родинах викликає вікова різниця між батьками і дітьми, відмінність характерів, що утруднює взаєморозуміння. Причина непорозумінь лежить у площині цінностей, стандартів поведінки, адже діти сьогодення ростуть в умовах, відмінних від тих, в яких їхні батьки. Нерідко батьки трактують своє ставлення до дітей так, ніби існує якийсь договір між ними і їхньою дитиною.

Проблеми сімейних взаємовідносин привертали увагу багатьох вчених, зокрема: Е. Р. Ейдеміллера, що досліджував психологічні особливості згуртованої сім’ї: турбота про кожного члена родини, що сприймається як найпростіший і природніший спосіб задоволення власних потреб; розвинена довіра членів сім’ї один до одного; симпатія. У Сатир – цікавився особливостями розвитку зрілих сімей і виділив основні властивості: високу самооцінку, ясну і чесну комунікацію, гнучкі і гуманні правила поведінки. У такій родинні, на думку вченого, її члени орієнтовані на зростання, соціальні установки позитивні і відкриті.

Конфлікт між батьками та дітьми у сім’ї — один із самих розповсюджених у повсякденному житті. Однак він деякою мірою обійдений увагою фахівців — психологів і педагогів. Саме це, а також факти викладені вище і обумовили вибір бакалаврського дослідження «Психологічні особливості конфліктів у системі родинних відносин «батьки-діти».

Об’єкт дослідження – конфліктиу стосункахміж батьками і дітьми.

Предмет дослідження – психологічніособливості конфліктів у стосунках між батьками і дітьми.

Мета – виявити причини, які викликають появу напруження, а згодом і конфлікти у стосунках між батьками та дітьми.

Завдання:

1. Узагальнення теоретичних поглядів на проблему конфліктів у родинах.

2. Підбір тестових матеріалів для діагностики типів сімейних відносин.

3. Виявлення ступеню конфліктного напруження у сім’ї.

4. Встановлення характеру причин, що викликають появу конфлікту на особистісному рівні.

5. Проведення та визначення ефективності колекційної роботи для зменшення конфліктних ситуацій у сім’ї між батьками та дітьми.

Методологічну і теоретичну основу дослідження склали: науково-психологічні уявлення про особливості сімейних взаємин (М.А. Абалкіна. Т.В. Андрєєва, Ю.А. Бакуліна, І.В. Гребенніков, Т.А. Гурко, Е.Г. Ейдеміллер, Е.С. Калмикова, С.В. Ковальов, М.М. Обозов, Ю.Н. Олійник, Л.Б. Шнейдер, В.В. Юстіцкіс), про причини виникнення конфліктів у сім'ї (Ю.Е. Альошина, Н.В. Грішина, С.В. Ковальов, С. Кратохвіл, Д. Кустар, В.А. Сисенко).

Для розв’язання поставлених завдань у дослідженні було використано такі методи:

1. Теоретичні – аналіз, систематизацію, узагальнення, класифікацію матеріалів фахової літератури з окресленої проблематики.

2. Емпіричні – тестування, психологічний експеримент, кількісний та якісний аналіз отриманих результатів.

Організація і база дослідження. Дослідження проводилося на молодих сім'ях, жителях м. Дубровиця. Загальна кількість досліджуваних сімей становила 30 (пар).

Дослідження проводилося у три етапи.

На першому етапі було здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми сімейних конфліктів у площині батьки-діти. На другому етапі було проведено опитування 30 сімейних пар за допомогою підібраного комплексу психодіагностичних методик. На основі цього було здійснено кількісний та якісний аналіз отриманих результатів. На третьому етапі дослідження були розроблені психологічні тренінги для зменшення конфліктогенності у взаєминах батьків і дітей та розроблені рекомендації членам сімей щодо оптимізації взаємин та оформлення матеріалів дослідження.

Практичне значення дослідження визначається розробкою рекомендацій членам сім’ї – батькам та дітям, що спрямовані на налагодження ефективної взаємодії у сім'ї. Також результати та матеріали курсової роботи можуть бути використані студентами для написання наукових, курсових, дипломних робіт з даної проблематики.

Структура бакалаврської роботи. Дослідження складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (57 джерел) та додатків.

Розділ 1. Теоретичне вивчення проблеми конфліктності у родинах

1.1 Основні причини конфліктів у сім’ї

Конфлікт (лат. conflictus - зіткнення) – це зіткнення різноспрямованих цілей, інтересів, позицій, думок, та поглядів окремих індивідів чи груп. Конфлікт ґрунтується на суперечностях, зумовлених протилежними позиціями сторін або різними цілями чи засобами їх досягнення, а також не збіганням інтересів, бажань, прагнень індивідів тощо. Зазвичай конфлікт виникає, коли одна зі сторін починає діяти, ігноруючи інтереси іншої [7, 176-177].

Сімейні конфлікти — одні із самих розповсюджених у повсякденному житті. Однак вони деякою мірою обійдені увагою фахівців — психологів і педагогів, які не розглядають проблему конфлікту поколінь, що набагато ширше й активно розробляється соціологами. З більш ніж 700 психолого-педагогічних робіт із проблеми конфлікту навряд чи набереться з десяток інших публікацій, у центрі яких стояла б проблема конфліктів між батьками і дітьми. Вона, як правило, вивчається в контексті більш великих досліджень: сімейних відносин, вікових криз, впливу подружніх конфліктів на розвиток дітей та ін. Але неможливо знайти таку родину, де б були відсутні конфлікти між батьками і дітьми. Навіть у забезпечених родинах у більш ніж 30% випадків відзначаються конфліктні взаємини (з погляду підлітка) з обома батьками [6, 76-80;25, 547].