Малюнкові проективні тести дуже інформативні. Вони дають можливість виявити негативні психічні стани та ряд інших особливостей психіки дітей. Водночас, вони відрізняються своєю простотою, є зрозумілими для молодших школярів, вимагають незначних затрат часу для їх проведення та не потребують жодних спеціальних матеріалів та обладнання. Малювання - це також зручний спосіб зняття зайвої напруженості та включення дитини у невимушену бесіду.
Такі психомалюнки, як „Неіснуюча тварина”, „Малюнок людини”, „Автопортрет” та інші, дають можливість дослідити різні особливості психіки дитини та її психічні стани. Насамперед, це можливість виявити такі стани, як астенія, тривога, страх, агресія, депресія, впевненість (невпевненість), а також дослідити рівень активності особистості, імпульсивність, особливості самоконтролю, рівень загального розумового розвитку тощо [9].
Оскільки негативні психічні стани мають свої прояви не лише на внутрішньому рівні, але й на рівні фізіологічному, моторному та поведінковому, то їх дослідження може також бути ефективним за умови застосування спостереження. Спостереження дає можливість зібрати різного роду інформацію про конкретні прояви негативних психічних станів у поведінці та діяльності учнів навіть у тих випадках, коли такі стани не усвідомлюються ними. Однак використання методу спостереження вимагає значних затрат часу дослідником та максимальної об’єктивності щодо інтерпретації конкретних результатів, оскільки в даному методі відсутні чіткі стандартизовані процедури обробки даних. З метою отримання більш об’єктивних результатів за умов використання спостереження ми дотримувалися цілого ряду вимог:
- цілеспрямованість, чіткість визначення мети та завдань дослідження;
- спостереження за негативними психічними станами молодших школярів має проходити в декілька етапів;
- природність (звичність) умов спостереження – бажано, щоб молодші школярі не знали про те, що за ними спостерігають (приблизно після другого-третього відвідування вже можна проводити спостереження);
- чітка фіксація результатів спостереження (ведення щоденника спостереження);
При діагностиці негативних психічних станів молодших школярів основним завданням спостереження є виділення, так званої, „групи ризику”, тобто дітей, які за поведінковими проявами та особливостями діяльності різко відрізняються від переважної більшості. Спостереження у цьому випадку варто використовувати як протягом уроку, так і в позаурочний час (зокрема на перервах), на різних уроках, які проводяться різними педагогами.
Достатньо ефективним у комплексі зі спостереженням є використання методу експертних оцінок. Цей метод збору інформації базується на судженнях педагогів, психологів, які є компетентними в психолого-педагогічних аспектах. Оскільки вчителі початкових класів, шкільні психологи є тими, хто найбільше спілкується та взаємодіє з дітьми, то саме вони виступали у нас у ролі експертів.
При застосуванні методу спостереження та методу експертних оцінок ми звертали увагу на такі критерії та типові прояви негативних психічних станів, як погіршення соматичного здоров’я дитини, скарги на головні болі, запаморочення, болі в животі, надмірна сумлінність та охайність при виконанні навчальних завдань, відмова у виконанні суб’єктивно нездоланних завдань, дратівливість, агресивні та афективні прояви, зниження самоконтролю, прояви конфліктності, нонконформізму, негативізму щодо однолітків чи вчителя, надмірна чутливість до зміни ситуацій та зовнішніх подразників, надмірна втомлюваність, виснажливість, надлишкова активність чи пасивність протягом уроку (перерви), відволікання, неуважність, незібраність, наявність сильних та значної кількості страхів (страх запізнитися в школу, отримати низьку оцінку, виступати перед класом, страх покарання батьками і т.п.), небажання та відмова відповідати на уроках, відповідь тихим, невпевненим, ледве чутним голосом, різке зниження результативності навчальної діяльності в ситуації перевірки знань, окремі порушення пам’яті (погане запам’ятовування матеріалу, ускладнення пригадування та відтворення), знижений настрій, беземоційність, неадекватність емоційного реагування, надмірна скутість, напруженість тіла, нав’язливі рухи (посмикування рук, ніг, брів і т.п.), обкушування нігтів, інтровертованість, порушення спілкування тощо. На це вказують й інші дослідники [18; 29].
Дослідження негативних психічних станів особистості у молодшому шкільному віці проводилося нами у декілька етапів. На першому етапі шляхом спостережень, аналізу процесу спілкування, навчальної діяльності учнів, експертних оцінок вивчалася вся гамма негативних психічних станів, які характерні для учнів молодшого шкільного віку. Був проведений добір адекватних методів та психодіагностичних методик, спрямованих на їх вивчення. Також було проаналізовано та виділено певну обмежену сукупність негативних психічних станів, які були характерні для молодших школярів та є базовими психічними станами.
На другому етапі дослідження проведено констатувальний експеримент з вивчення негативних психічних станів учнів. Всього в експерименті на другому етапі дослідження взяло участь 53 учні 1-4-х класів. У якості експертів виступали вчителі початкових класів та практичні психологи шкіл, які мали відповідну підготовку та великий досвід роботи з учнями початкових класів.
Зупинимося більш детально на процедурі та сутності методик, використаних у нашому дослідженні. Так, для вивчення таких негативних психічних станів, як тривога, агресія, астенія та депресія, нами був використаний тест-опитувальник дитячих неврозів [17]. У даному тесті виділяються наступні шкали, які використані у нашому дослідженні. Шкала депресії – описує основні прояви депресивного стану з врахуванням вікової специфіки особистості молодшого шкільного віку. Шкала астенії дозволяла виявляти найбільш типові порушення уваги, мислення, пам’яті та працездатності, які характерні для вікових особливостей астенічного синдрому дітей молодшого шкільного віку. Шкала порушень поведінки – спрямована на виявлення найбільш яскравих гіперстенічних форм порушень поведінки, які проявляються в різних видах агресії, в нонконформізмі і т.п. Шкала тривоги – дозволяла оцінити загальний стан емоційного напруження, очікування неблагополучних ситуацій, відчуття загрози, як показників успішності проходження адаптаційного процесу в умовах навчально-виховної діяльності учнів. Ступінь прояву зазначених вище негативних психічних станів визначався за шкалами, які описані в роботі [17].
Для дослідження негативних психічних станів використовувалися також проективні малюнкові методики: „Неіснуюча тварина”, „Малюнок людини”, „Дім-дерево-людина”, „Малюнок сім’ї”, „Що мені подобається в школі”, „Я в школі – я вдома” та ряд інших тематичних психомалюнків [9; 44] . Цінність перерахованих методик полягає в тому, що вони давали можливість прослідкувати характер та динаміку прояву негативних психічних станів в учнів початкових класів у цікавій для них формі.
Найбільш інформативною проективною методикою щодо змісту та особливостей прояву негативних психічних станів в учнів виявилася методика “Неіснуюча тварина”. Після проведення дослідження за цією методикою нами проводилася бесіда з чітко визначеним переліком питань, в деяких випадках учні 3-4-х класів самостійно складали відповідні їм оповідання. Бесіда у доступній для молодших школярів формі проводилася на основі наступних запитань:
- Що це за тварина? Як її звати?
- Де живе твоя тварина? Чи має вона свою домівку? Чи є у неї батьки, рідні?
- Яка вона (радісна, щаслива-нещаслива, зла, добра, ображена)?
- Чи є в неї вороги? Хто вони?
- Чи є в неї друзі? Хто є друзями тварини та скільки їх?
- Чим харчується тваринка?
- Що полюбляє робити?
- За що хвилюється, чого боїться твоя неіснуюча тварина?
- Про що вона мріє? Що хотіла б змінити в свому житті? та ін.
У дослідженні також використані проективні тести: тест тривожності Р. Темпл, М. Дорки, дитячий апперцептивний тест (ДАТ), а також тест кольорових виборів Люшера, а саме, використана семантика кольорів при аналізі малюнкових проективних тестів [39; 52].
Для вивчення та аналізу негативних психічних станів у дітей нами використовувалися методики: шкала ефективності педагогічного стилю Н.О. Амінової та Н.І. Шелєхівої та тест-опитувальник батьківського ставлення (Г.Я. Варга, В.В. Столін), методика Г. Айзенка (дитячий варіант) [1; 35; 44].
З метою вивчення соціального статусу учнів з негативними станами нами використана соціометрична методика.
На третьому етапі дослідження був проведений формувальний експеримент, у якому взяли участь дві групи учнів 1-4-х класів: експериментальна група складала 18 осіб та контрольна група учнів, яка складала 19 учнів. Програма формувального експерименту передбачала використання методів групової та індивідуальної роботи, які були спрямовані на зниження деструктивного впливу негативних психічних станів учнів на їх навчальну діяльність, спілкування та соціальний статус у групі однолітків.
2.2. Динаміка розвитку негативних психічних станів в учнів початкових класів
Дослідження негативних психічних станів дітей проводилося за допомогою підібраних нами ряду методик, які складались з тесту-опитувальника дитячих неврозів, ряду проективних методик („Неіснуюча тварина”, „Малюнок людини”, „Що мені подобається в школі”), а також на основі спостережень, експертних оцінок, аналізу документації, результатів діяльності, спілкування, навчання учнів та ін. Детально сутність зазначених методик описана в ряді робіт [9; 17; 27; 39].