Смекни!
smekni.com

Особистісні труднощі і проблеми підлітків (стр. 4 из 4)

У філософській літературі слушно підкреслюється, що людині біологічно і психологічно притаманно запам'ятовувати найвигідніший для себе ефект попередніх поведінкових акцій і, відповідно, налаштовуватися. Наведені загальні принципи поширюються також на неправомірну поведінку [7].

У м. Києві понад 3 тис. дітей, які «гуляють вулицею» (як вони себе називають). Такі діти, стаючи дорослими, не можуть жити в соціумі[8]. Якщо ще врахувати, що всі ці неповнолітні по суті нічим не відрізняються від неповнолітніх, які перебувають у колонії, то очевидність даної проблеми ще актуальніша.

У зв'язку з цим необхідно: по-перше, раннє виявлення дітей (у віці 10-12 років) із схильністю до вчинення злочинів, до вживання алкоголю, до токсикоманії і наркоманії, що дозволить за допомогою психотерапевтів полегшити їм підлітковий період, а, значить — унебезпечити підлітків від вчинення правопорушень; по-друге, поряд зі школами для дітей з різними дефектами організовувати також школи для дітей з легкими відхиленнями від психічної норми. У таких закладах будуть не тільки навчати, а й лікувати. Звідси — союз медицини і педагогіки стане бар'єром на шляху деяких неповнолітніх у колонію.

Велике значення у цьому напрямі має своєчасне провадження на досудовому слідстві судово-психологічної експертизи. Проте, як свідчить практика, слідчі ще недостатньо використовують широкі можливості такої експертизи як одного із засобів виявлення та вивчення причин і умов злочинності неповнолітніх. Активне застосування досягнень сучасної психології дозволить повніше та більш об'єктивно вивчити особистість неповнолітнього правопорушника з урахуванням його психологічного, фізіологічного та інтелектуального стану тощо.

З правового боку, є певні підстави для проведення судово-психологічної експертизи у справах про злочини неповнолітніх. Вважаємо, що положення ст. 75 КПК повністю поширюється також на кримінальні справи, порушені щодо неповнолітніх.

Відповідно до ч. З ст. 433 КПК України у необхідних випадках повинна бути проведена експертиза спеціалістами у галузі дитячої та юнацької психології (психолог та педагог) або вказані у ній питання можуть бути поставлені на розв'язання експерта-психіатра. На нашу думку, для повнішого використання психології у виявленні, вивченні й усуненні причин та умов злочинності неповнолітніх потрібно у ч. З ст. 433 КПК слова «У необхідних випадках» замінити на «При провадженні досудового слідства», що зобов'язуватиме слідчого у кожній кримінальній справі провадити судово-психологічну експертизу, а не суб'єктивно вирішувати питання про необхідність провадження останньої.

Використана література:

1. Веселуха В. Соціальний і правовий статус неповнолітніх і його вплив на віктимну поведінку // Право України. — 1999. — № 7. — С. 93—97.

2. Павлов И.П. Поли. собр. соч. — 1949. — Т. 4. — С. 454.

3. Крайг Грэйс. Психология развития. — 7-ое международ, изд. — СПб. — М.-Х. -Минск, 2000. — С. 170—171.

4. Крайг Грэйс. Вказ. праця. — С. 170, 173—174.

5. Чанцева И. Неужели прав Ломброзо? // Комсомол, правда. — 1990. — 8 июля.

6. Коваленко Г. Для 17,7 тысяч подростков лето запомнилось пребыванием в кутузке // Сегодня. — 2003. — 6 окт.

7. Кругликов Р.И. Детерминизм и память // Вопросы философии. — 1980. — № 6. — С. 150.

8. АнкудиноваГ. Цветы улицы // Своя газета. — 2003. — 13 окт.