Смекни!
smekni.com

Розвиток комунікативних умінь студентів-медиків засобами соціально-психологічного тренінгу (стр. 5 из 13)

Всі три сторони спілкування тісно переплітаються між собою, органічно доповнюють одна одну і складають процес спілкування загалом .

3. До формування культури спілкування студентів-медиків середньої ланки відносяться: вікові особливості студентів; активний процес соціалізації; конкретна професійна сфера, тобто спрямованість особистості на придбанні конкретної професії; постійне бажання само реалізуватися; спільна діяльність педагога й студента, яка засновується на діалогічному типі взаємодії; виховання в колективі, у тому числі учбовому, де можливе створення необхідних умов для реалізації даної педагогічної задачі; побудова процеса навчання культурі професійного спілкування на діях механізмів зараження, наслідування, переконання, навіювання і переживання.


2. Результати констатуючого експерименту з визначення рівня комунікативних умінь студентів-медиків

2.1 Організація та методи емпіричного дослідження

При дослідженні комунікативних умінь були обрані 2 групи студенті-медиків Луганського обласного медичного училища другого року навчання за спеціальністю "Сестринська справа", віком від 18 до 42 років.

Перша група - № 21 складається з 13 осіб, з них 9 дівчат і 4 хлопця, віком від 18 до 21 років, з них:

18-річних – 23,1% (3 особи), з них 2 дівчини та 1 хлопець, 19-річних – 53,8% (7 осіб), з них 5 дівчат та 2 хлопця, 20-річних – 15,4% (2 особи), всі дівчата, 21-річних – 7,7% (1 особа), хлопець.

Друга група – група № 23, складається з 17 осіб (лише дівчата) віком від 18 до 42 років, з них:

18-річних – 35,3% (6 осіб), 19-річних – 41,2% (7 осіб), 22-річних – 5,9% (1 особа), 24-річних – 5,9% (1 особа), 31-річних – 5,9% (1 особа), 42-річних – 5,9% (1 особа).

Якщо людина свідомо ухвалила рішення працювати у сфері медицини, це автоматично має на увазі роботу з людьми. Люди (пацієнти) в цій професії – об'єкт дослідження і допомоги. Часто, захворювання мають не органічну, а психосоматичну. І величезної праці коштує знайти такий контакт з пацієнтом, щоб зрозуміти природу захворювання, людини в цілому, і при цьому обом сторонам було б комфортно. Це сприяло б більш плідній взаємодії і , як наслідок, – одужанню [42, 13].

Отже, у кожного медпрацівника повинна бути розвинена комунікативна компетенція.

Комунікативна компетенція розглядається як сукупність комунікативних здібностей, умінь і знань, адекватних комунікативним задачам і достатніх для їх вирішення [73, 3].

Для ефективної комунікації медпрацівник повинен мати:

- достатньо високий рівень спостережливості для того, щоб визначити психічні і особисті особливості пацієнта, його реакцію на хворобу і відповідно побудувати тактику спілкування з ним;

- володіти навичками пасивного й активного слухання та навичками емпатії для того, щоб оптимально провести бесіду з хворим з метою отримання максимальної інформації, встановлення довірчих відносин і збільшення ефективності призначеного лікування;

- володіти загальними комунікативними навичками (уміння встановити контакт, правильно використовувати засоби комунікації, уміння задавати питання і оцінювати відповіді, уміння створити образ людини, якій можна довіряти) [82, 42].

Для визначення комунікативної компетенції студента-медика середньої ланки були підібрані наступні методики.

Опитувальник з виявлення рівня спостережливості, який складається з 15 питань. До кожного питання пропонується 3 варіанти відповіді: а), б) або в). Респондент повинен вибрати відповідний варіант відповіді. Після проведення опиту результати звіряються з таблицею і підраховується кількість очок [51, 103].

Опитувальник УАС для визначення уміння слухати партнера складається з 25 варіантів ситуацій. Випробовуваний повинен прочитати варіанти ситуацій і поставити знак "+" у відповідній його думці колонці. Вичерпавши всі пункти опитувальника, треба підвести підсумок, для цього необхідно підрахувати кількість відмічених респондентом ситуацій. Звірившись з "ключем", треба визначите, до якої групи відноситься результат випробовуваного [16, 22].

Дослідження вираженості емпатії студентів-медиків було визначено за допомогою методики діагностики ПУЕК ("перешкод" у встановленні емоційних контактів) В.В. Бойко. Методика містить 25 висновків, з якими респонденту на бланку відповідей слід погоджуватись або ні . Після проведення методики результати порівнюються з ключем методики та інтерпретуються. Опитувальник з виявлення рівня комунікабельності містить 16 питань, на які слід відповідати "так", "іноді", "ні". Після проведення опиту відповіді оцінюються, підсумовується загальна кількість очок і по класифікатору визначається до якої категорії людей відноситися респондент.

2.2 Статистичний аналіз результатів констатуючого експерименту з визначення комунікативних умінь студентів-медиків

Згідно з опитувальника з виявлення рівня спостережливості були отримані наступні результати в групі № 21:

150-100 очок набрало 15,4% опитуваних (2 особи), обидва хлопці, одному з яких 18 років, а іншому 21;

99-75 очок набрало 69,2% опитуваних (9 осіб), з яких два 19-річних хлопця та 7 дівчат: 18-річних – 1 особа, 19-річних – 4 особи, 20-річних – 2 особи;

74-45 очок набрало 15,4% опитаних (2 особи), обидві дівчини, одній з яких 18 років, а іншій 19;

менше 45 очок ніхто не набрав.

Наочно результати наведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Аналіз результатів визначення рівня спостережливості групи № 21

150-100 очок 99-75 очок 74-45 очок менше 45
1. дівчата 0% 53,8% 15,4% 0%
2. юнаки 15,4% 15,4% 0% 0%
3. 18-і 7,7% 7,7% 7,7% 0%
4. 19-і 0% 30,8% 7,7% 0%
5. 20-і 0% 15,4% 0% 0%
6. 21-і 7,7% 0% 0% 0%

У групі № 23:

150-100 очок набрало 41,2% респондентів (7 осіб), з них 18-річних – 2 особи, 19-річних – 4 особи та 24-річних – 1 особа;

99-75 очок набрало 52,9% респондентів (9 осіб), з них 18-річних – 4 особи, 19-річних – 2 особи, 22-річних – 1 особа, 31-річних – 1 особа, 42-річних – 1 особа;

74-45 очок набрало 5,9% респондентів (1 особа), 19-річна дівчина;

менше 45 очок ніхто не набрав.

Наочно результати наведені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Аналіз результатів визначення рівня спостережливості групи № 23

150-100 очок 99-75 очок 74-45 очок менше 45оч.
1. 18-і 11,8% 23,5% 0% 0%
2. 19-і 23,5% 11,8% 5,9% 0%
3. 22-і 0% 5,9% 0% 0%
4. 24-і 5,9% 0% 0% 0%
5. 31-і 0% 5,9% 0% 0%
6. 42-і 0% 5,9% 0% 0%

Згідно з опитувальника УАС були отримані наступні результати в групі № 21:

1 група – 0% опитуваних (0 осіб);

2 група – 53,8% (7 осіб), з них 6 дівчат: 18-річних – 2 особи, 19-річних – 3 особи, 20-річних – 1 особа, та один 21-річний юнак;

3 група – 46,2% опитаних (6 осіб), з них 3 дівчини: 19-річних – 2 особи, 20-річних – 1 особа, та 3 хлопця: 18-річних – 1 особа, 19-річних – 2 особи;

4 група – 0% опитаних (0осіб).

Наочно результати наведені у таблиці 2.3.


Таблиця 2.3 Аналіз результатів опитувальника УАС групи № 21

1 група 2 група 3 група 4 група
1. дівчата 0% 46,1% 23,1% 0%
2. юнаки 0% 7,7% 23,1% 0%
3. 18-і 0% 15,4% 7,7% 0%
4. 19-і 0% 23,1% 30,8% 0%
5. 20-і 0% 7,7% 7,7% 0%
6. 21-і 0% 7,7% 0% 0%

Згідно з опитувальника УАС були отримані наступні результати в групі № 23:

1 група – 0 % (0 осіб);

2 група – 41,2% (7 осіб), з них 19-річних – 5 осіб, 31-річних – 1 осіб, 42-річних – 1 особа;

3 група – 52, 9%(9 осіб), з них 18-річних – 5 осіб, 19-річних – 2 осіб, 22-річних – 1 особа, 24-річна – 1 особа;

4 група – 5,9% (1 особа), 18-річна дівчина.

Наочно результати наведені у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Аналіз результатів опитувальника УАС групи № 23

1 група 2 група 3 група 4 група
1. 18-і 0% 0% 29,4% 5,9%
2. 19-і 0% 29,4% 11,8% 0%
3. 22-і 0% 0% 5,9% 0%
4. 24-і 0% 0% 5,9% 0%
5. 31-і 0% 5,9% 0% 0%
6. 42-і 0% 5,9% 0% 0%

Згідно з методики діагностики ПУЕК В.В. Бойко були отримані наступні результати в групі № 21:

0-2 бала не набрав ніхто;

не більше 5 балів набрало 15,4% респондентів (2 особи), з них один 18-річний хлопець та одна 18-річна дівчина;

6-8 балів набрало 15,4% респондентів (2 особи), з них один 19-річний юнак та 19-річна дівчина;

9-12 балів набрало 38,5% респондентів (5 осіб), з них один 19-річний хлопець та 4 дівчини: 18-річних – 1 особа, 19-річних – 1 особа, 20-річних – 2 особи;

13 балів і більше набрало 31% респондентів (4 особи), з яких один 21-річний юнак та три 19-річні дівчини.

Наочно результати наведені у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Аналіз результатів методики діагностики ПУЕК В.В. Бойко групи № 21

0-2 бала не більше 5 балів 6-8 балів 9-12 балів 13 балів і більше
1. дівчата 0% 7,7% 7,7% 30,8% 23,1%
2. юнаки 0% 7,7% 7,7% 7,7% 7,7%
3. 18-і 0% 15,4% 0% 7,7% 0%
4. 19-і 0% 0% 15,4% 15,4% 23,1%
5. 20-і 0% 0% 0% 15,4% 0%
6. 21-і 0% 0% 0% 0% 7,7%

Згідно з методики діагностики ПУЕК В.В. Бойко були отримані наступні результати в групі № 23: