Смекни!
smekni.com

Розвиток комунікативних умінь студентів-медиків засобами соціально-психологічного тренінгу (стр. 6 из 13)

0-2 бала не набрав ніхто;

не більше 5 балів набрало 17,6% опитуваних (3 особи), з них 18-річних – 1 особа, 22-річних – 1 особа, 24-річних – 1 особа;

6-8 балів набрало 29,4% опитуваних (5 осіб), з них 18-річних – 2 особи, 19-річних – 2 особи, 42-річних – 1 особа;

9-12 балів набрало 47,1% опитуваних (8 осіб), з них 18-річних – 3 особи, 19-річних – 4 особи, 31-річна – 1 особа;

13 балів і більше набрало 5,9% опитуваних (1 особа), 19-річна дівчина.

Наочно результати наведені у таблиці 2.6.


Таблиця 2.6 Аналіз результатів методики діагностики ПУЕК В.В. Бойко групи № 23

0-2 бала не більше 5 балів 6-8 балів 9-12 балів 13 балів і більше
1. 18-і 0% 5,9% 11,8% 17,6% 0%
2. 19-і 0% 0% 11,8% 23,5% 5,9%
3. 22-і 0% 5,9% 0% 0% 0%
4. 24-і 0% 5,9% 0% 0% 0%
5. 31-і 0% 0% 0% 5,9% 0%
6. 42-і 0% 0% 5,9% 0% 0%

Згідно з опитувальника з виявлення рівня комунікабельності були отримані наступні результати в групі № 21:

30-32 очок ніхто не набрав;

25-29 очок ніхто не набрав;

19-24 очок набрали 15,4% опитаних (2 особи), з яких один юнак 19 років та 19-річна дівчина;

14-18 очок набрали 38,5% опитаних (5 осіб), всі дівчата, з них 18-річних – 2 особи, 19-річних – 2 особи, 20-річних – 1 особа;

9-13 очок набрали 23,1% опитаних (3 особи), з них дві дівчини 19 років та 21-річний хлопець;

4-8 очок набрали 23,1% опитаних (3 особи), з них два юнака 18 та 19 років та 20-річна дівчина;

3 очка і менше не набрав ніхто.

Таблиця 2.7 Аналіз результатів виявлення рівня комунікабельності групи № 21

30-32 очок 25-29 очок 19-24 очок 14-18 очок 13-9 очок 4-8 очок 3 очка і менше
1.дівчата 0% 0% 7,7% 38,5% 15,4% 7,7% 0%
2.юнаки 0% 0% 7,7% 0% 7,7% 15,4% 0%
3.18-і 0% 0% 0% 15,4% 0% 7,7% 0%
4.19-і 0% 0% 15,4% 15,4% 15,4% 7,7% 0%
5.20-і 0% 0% 0% 7,7% 0% 7,7% 0%
6.21-і 0% 0% 0% 0% 7% 0% 0%

Згідно з опитувальника з виявлення рівня комунікабельності були отримані наступні результати в групі № 23:

30-32 очок ніхто не набрав;

25-29 очок ніхто не набрав;

19-24 очок набрало 11,8% респондентів (2 особи), обидві 19-річні дівчини;

14-18 очок набрало 35,3% респондентів (6 осіб), з них 18-річних – 2 особи, 19-річних – 2 особи, 31-річна – 1 особа, 42-річна – 1 особа;

9-13 очок набрало 29,4% респондентів (5 осіб), з них 18-річних – 2 особи, 19-річних – 2 особи, 24-річних – 1 особа;

4-8 очок набрало 17,6% респондентів (3 особи), з них 18-річних – 2 особи, 22-річна – 1 особа;

3 очка і менше на набрав ніхто.

Наочно результати наведені у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 Аналіз результатів виявлення рівня комунікабельності групи №23

30-32 очок 25-29 очок 19-24 очок 14-18 очок 13-9 очок 4-8 очок 3 очка і менше
1. 18-і 0% 0% 0% 11,8% 11,8% 11,8% 0%
2. 19-і 0% 0% 11,8% 11,8% 11,8% 0% 0%
3. 22-і 0% 0% 0% 0% 0% 5,9% 0%
4. 24-і 0% 0% 0% 0% 5,9% 0% 0%
5. 31-і 0% 0% 0% 5,9% 0% 0% 0%
6. 42-і 0% 0% 0% 5,9% 0% 0% 0%

Відповіді випробовуваних були цілком щирі.

2.3 Психологічний аналіз результатів констатуючого експерименту з визначення комунікативних умінь студентів-медиків

Згідно з опитувальника з виявлення рівня спостережливості були отримані наступні результати: 30% респондентів (9 осіб) мають високий рівень спостережливості та здатні не тільки з точністю оцінити іншу людину, а й проаналізувати і самих себе, свої вчинки; 60% респондентів мають достатньо розвинену спостережливість, але все таки при оцінці інших їх іноді підводить упередженість та 10% респондентів не дуже цікавить те, що ховається за зовнішністю, манерою поведінки інших, хоча в спілкуванні у них не виникає скільки-небудь психологічних проблем [51, 105-107].

Згідно з опитувальника УАС 46,7% (14 осіб) опитаним властиві деякі недоліки у спілкуванні з партнером. Вони критично відноситеся до висловів, ще їм бракує деяких достоїнств управлінця та фахівця, що вміє вести конструктивну дискусію; 50% (15 осіб) випробуваних хороші співбесідники, але іноді відмовляють партнеру в повному розумінні та 3,3% респондентів (1 особа) відмінний співбесідник: вона вміє слухати, її стиль спілкування може стати прикладом для оточуючих [16, 24-26].

Згідно результатів методики діагностики ПУЕК В.В. Бойко 16,7% опитаних (5 осіб) емоції звичайно не заважають спілкуватися з партнерами; у 23,3% (7 осіб) респондентів є деякі емоційні проблеми в повсякденному спілкуванні; у 43,3% випробуваних (13 осіб) емоції "на кожен день" в деякій мірі ускладнюють взаємодії з партнерами та 16,7% опитаних (5 осіб) емоції явно заважають встановлювати контакти з людьми [75, 234].

Проаналізувавши результати опитувальника з визначення рівна комунікабельності, виявилося, що 13,3% опитаних (4 особи) до певної міри товариські і в незнайомих обстановках відчувають себе цілком упевнено. Та все ж з новими людьми сходяться з оглядкою, в суперечках і диспутах берете участь неохоче; 36,7% респондентів (11 осіб) мають нормальну комунікабельність. Вони допитливі, охоче слухають цікавого співбесідника, достатньо терплячі в спілкуванні з іншими, відстоюють свою точку зору без запальності, в той же час не люблять галасливих компаній; 30% випробуваних (9 осіб) вельми товариські (деколи, мабуть, навіть понад міру). Цікаві, балакучі, полюбляють висловлюватися з різних питань, що, буває, викликає роздратування оточуючих. Та їм бракує посидючості, терпіння і відваги при зіткненні з серйозними проблемами та у 20 % опитаних (6 осіб) товариськість б'є ключем, вони завжди в курсі всіх справ. Полюбляєте брати участь у всіх дискусіях, хоча серйозні теми можуть викликати у них головний біль і навіть нудьгу. Беруться за будь-яку справу, хоча далеко не завжди можуть успішно довести її до кінця [75, 260-261].


Висновки до розділу 2

1. При дослідженні комунікативних умінь були обрані 2 групи студенті-медиків Луганського обласного медичного училища другого року навчання за спеціальністю "Сестринська справа", віком від 18 до 42 років.

Перша група - № 21 складається з 13 осіб, з них 9 дівчат і 4 хлопця, віком від 18 до 21 років. Друга група – група № 23, складається з 17 осіб (лише дівчата) віком від 18 до 42 років.

Для ефективної комунікації медпрацівник повинен мати:

- достатньо високий рівень спостережливості для того, щоб визначити психічні і особисті особливості пацієнта, його реакцію на хворобу і відповідно побудувати тактику спілкування з ним;

- володіти навичками пасивного й активного слухання та навичками емпатії для того, щоб оптимально провести бесіду з хворим з метою отримання максимальної інформації, встановлення довірчих відносин і збільшення ефективності призначеного лікування;

- володіти загальними комунікативними навичками (уміння встановити контакт, правильно використовувати засоби комунікації, уміння задавати питання і оцінювати відповіді, уміння створити образ людини, якій можна довіряти).

Для визначення комунікативної компетенції студента-медика середньої ланки були підібрані наступні методики: виявлення рівня спостережливості (опитувальник з виявлення рівня спостережливості), виявлення уміння слухати партнера як співбесідника (опитувальник УАС), визначення рівня вираженості емпатії (методика діагности ПУЭК В.В. Бойко), виявлення рівня комунікабельності (опитувальник з виявлення рівня комунікабельності).

2. Згідно з опитувальника з виявлення рівня спостережливості були отримані наступні результати: 30% респондентів (9 осіб) мають високий рівень спостережливості; 60% респондентів мають достатньо розвинену спостережливість та 10% респондентів не дуже цікавить те, що ховається за зовнішністю, манерою поведінки інших, хоча в спілкуванні у них не виникає скільки-небудь психологічних проблем.

Згідно з опитувальника УАС 46,7% (14 осіб) опитаним властиві деякі недоліки у спілкуванні з партнером; 50% (15 осіб) випробуваних хороші співбесідники та 3,3% респондентів (1 особа) відмінний співбесідник.

Згідно результатів методики діагностики ПУЕК В.В. Бойко 16,7% опитаних (5 осіб) емоції звичайно не заважають спілкуватися з партнерами; у 23,3% (7 осіб) респондентів є деякі емоційні проблеми в повсякденному спілкуванні; у 43,3% випробуваних (13 осіб) емоції "на кожен день" в деякій мірі ускладнюють взаємодії з партнерами та 16,7% опитаних (5 осіб) емоції явно заважають встановлювати контакти з людьми.

Проаналізувавши результати опитувальника з визначення рівна комунікабельності, виявилося, що 13,3% опитаних (4 особи) до певної міри товариські і в незнайомих обстановках відчувають себе цілком упевнено; 36,7% респондентів (11 осіб) мають нормальну комунікабельність; 30% випробуваних (9 осіб) вельми товариські (деколи, мабуть, навіть понад міру) та у 20 % опитаних (6 осіб) товариськість б'є ключем, вони завжди в курсі всіх справ.