Смекни!
smekni.com

Розвиток освіти як напрям соціальної політики (стр. 3 из 3)

Ключова роль в забезпеченні якісної освіти належить учителю. Нині в Україні працює понад 512 тисяч педагогів. З метою стимулювання їхньої активної участі у становленні і розвитку національної системи освіти засновано щорічний Всеукраїнський конкурс "Учитель року". Вже відбулося 11 таких конкурсів, в яких взяло участь більш як 150 тис. учителів, у тому числі понад 1,5 тис. у фінальних етапах. Переможці конкурсу відзначаються високою державною нагородою - присвоєнням звання "Заслужений учитель України".

Затверджено Комплексну програму забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання із природничо-математичних і технологічних дисциплін.

Особливу роль відіграє система професійно-технічної освіти, яка органічно пов'язана із суспільним виробництвом і повинна забезпечувати відтворення трудових ресурсів держави. Сьогодні в Україні діє 930 професійно-технічних навчальних закладів, з яких 333 готують робітничі кадри для промисловості, 185 - для будівництва, 270 - для агропромислового комплексу, 142 - для сфери послуг. З метою формування ступеневої професійно-технічної освіти, підготовки висококваліфікованого робітничого потенціалу, перенавчання працюючих робітників на нові технології та роботу з новими матеріалами створено 194 вищих професійних училищ та центрів професійно-технічної освіти, 497 професійних ліцеїв, що здійснюють підготовку робітників високого рівня кваліфікації з технологічно складних, наукоємних професій. Отримують освітньо-кваліфікаційний рівень "кваліфікований робітник" близько півмільйона осіб, 65 відсотків з яких отримують повну загальну середню освіту. У всіх типах навчальних закладів загалом було охоплено понад 500 тисяч чоловік.

Одним із вирішальних факторів становлення професійно-технічної освіти є її кадрове забезпечення. Сьогодні в системі працює 49,9 тисяч педагогічних працівників, з них 23,8 тисяч майстрів виробничого навчання та 17,9 тисяч викладачів.

За участю Європейського фонду освіти та країн-донорів в Україні сьогодні реалізується міжнародний проект "Реформування професійно-технічної освіти в Україні".

Проводиться робота над інтеграцією професій, скорочення їх кількості. Затверджено державний перелік професій. Сьогодні розроблені державні стандарти на 204 робітничі професії (40%) з їх відповідним методичним забезпеченням [5].

2007 рік став вирішальним у застосуванні комп`ютерної техніки. Протягом двох років поставлено 806 сучасних навчальних комп’ютерних комплексів, що становить понад 12 тис. комп’ютерів, підготовлено 105 регіональних тренерів - методистів з числа викладачів професійно-технічних навчальних закладів та підготовлено 2500 педагогічних працівників за програмою „Інтел".

Традиційним вже стало проведення Всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних навчальних закладів. У 2007 році були проведені п’ять конкурсів з професій „електрогазозварник”, „кравець", „токар", „столяр будівельний", „слюсар з ремонту автомобілів".

За результатами конкурсів були визначені 30 переможців та призерів (це учні, які здобули І-ІV місця) - стипендіати Президента України.

Вища освіта є могутнім фактором розвитку духовної культури українського народу, відтворення продуктивних сил суспільства. Ця складова гуманітарної сфери спрямована на забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної й професійно-практичної підготовки особистості, формування інтелектуального потенціалу нації та всебічний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства. [9]

Суттєво реформується мережа вищих навчальних закладів. Значна частина вищих навчальних закладів передається до сфери управління Міністерства освіти і науки України. Нині система вищої освіти нараховує 966 вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації (училища, технікуми, коледжі, інститути, академії, університети), з них 670 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, у тому числі 586 державної форми власності та 84 - інших форм власності. Загальна чисельність студентів таких закладів становить 593 тис., або у розрахунку на 10 тис. населення - 125 осіб.

Мережа вищих навчальних закладів ПІ-ІУ рівнів акредитації налічує 339 закладів, у тому числі 235 державної форми власності і 104 - недержавної форми власності. Серед них функціонує 141 університет, 63 академії, 135 інститутів. Зазначимо, що усі ці типи вищих навчальних закладів за своїм статусом відповідають статусу європейських університетів.

Статус національного мають 93 вищі навчальні заклади. В університетах, академіях, інститутах навчається 1,8 млн. студентів.

Навчально-виховний процес і науково-дослідницьку діяльність у вищій школі ведуть 90,5 тисяч викладачів, серед них 7,9 тис. докторів та 42,2 тис. кандидатів наук, 7,5 тис. професорів і 31,6 тис. доцентів. У вищих навчальних закладах діє розгалужена мережа аспірантури і докторантури.

Систему післядипломної освіти складають майже 600 навчальних закладів. Щорічно в них навчається понад 330 тис. фахівців, у тому числі біля 30 тис. отримують другу вищу освіту.

Прагнучи статусу розвиненої, Україна сприяє і всіма заходами підтримує розвиток освіти, зростання інтелектуального потенціалу суспільства. В контексті стратегічного значення для вищої школи України буде мати приєднання до Болонської декларації.

Усвідомлюючи роль міжнародної співпраці та необхідність широкої інтеграції до світового науково-освітнього простору Міністерство освіти і науки України приділяє зазначеному напрямку діяльності особливу увагу і постійно розширює та вдосконалює нормативно - правову базу міжнародного співробітництва.

Найбільш важливою є Угода про науково-технічне співробітництво між Україною та Європейським співтовариством, яка надає можливість інтегрувати вітчизняну освіту і науку в загальноєвропейський простір.

Міністерство освіти і науки України - центральний орган державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері освіти і науки. Міністерство бере участь у визначенні державної політики в галузі освіти та науки і здійснює її реалізацію, професійної підготовки кадрів, розробляє програми розвитку освіти, державні стандарти освіти, встановлює державні стандарти знань з кожного предмету, визначає нормативи матеріально-технічного, фінансового забезпечення закладів освіти та наукових установ, забезпечує зв'язок з навчальними закладами та державними органами освіти інших країн з питань, що входять до його компетенції.

Висновок

Освіта - основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства. Освіта відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства.

Освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені.

В умовах становлення в Україні громадянського суспільства, правової держави, демократичної політичної системи освіта має стати найважливішим чинником гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості.

Передумовою утвердження розвинутого громадянського суспільства є підготовка освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії, які мають глибоке почуття відповідальності за долю країни, її соціально-економічне процвітання.

Освіта має активно сприяти формуванню нової ціннісної системи суспільства - відкритої, варіативної, духовно та культурно наповненої, толерантної, здатної забезпечити становлення громадянина і патріота, консолідувати суспільство на засадах пріоритету прав особистості, зменшення соціальної нерівності.

Зміст освіти повинен відповідати соціальному замовленню суспільства

(завданням всебічного розвитку людини), забезпечувати високу наукову і практичну значущість навчального матеріалу. Він має враховувати реальні можливості процесу навчання (закономірність, принципи, методи, організаційні форми, рівень загального розвитку школярів, стан навчально-методичної та матеріальної бази школи), забезпечувати соціально детерміновану єдність у конструюванні та реалізації змісту освіти з позиції навчальних предметів, що вивчаються у школі.

Також, як висновок необхідно виділити наступні проблеми освіти, що потребують вирішення з боку держави:

1. Недостане фінансування (у 2007, 2008 роках виділено 7% ВНД).

2. Залишається актуальна проблема якості освіти.

3.10 років держава неспроможна забезпечити правовий статус освітян відповідно до вимог закону.

Cписок використаної літератури

1. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. Посібник. - К.: Либідь, 2002.

2. Зязюн І.А. Концептуальні засади теорії освіти в Україні // Педагогіка і психологія професіональної освіти. 2000. № 1.

3. Кремень В.Г. Національна освіта як соціокультурне явище // Учитель. 1999. № 11-12.

4. Сущенко А.В. Декотрі концептуальні положення виховання гуманних стосунків у шкільному педагогічному процесі // Педагогіка і психологія. 1999. №1.

5. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К.: Видавничий центр “Академія", 2000.

6. Закон України “Про освіту” // Голос України. 1997. № 77.

7. Державна національна програма “Освіта: "Україна XXI століття". К., 1994.

8. Черепанова С.О. Філософія освіти: буття людини в універсумі культури // Діалог культур: Україна у світовому контексті. Філософія освіти: Зб. наук. праць. Львів, 1999. Вип.4.

9. Балл Г.О. Духовність професіонала і педагогічне сприяння її ставленню: орієнтири психологічного аналізу // Професійна освіта: педагогіка і психологія / За ред. Т. Левицького, І, Зязюна, І. Вільш, Н. Ничкало. Ченстохова; Київ, 2000.

10. Закон України “Про загальну середню освіту” // Законодавство України про загальну середню освіту. Бюлетень законодавства і юридичної політики України. - К., 1999. - № 9.

11. www.polit.com.ua.