Далеко не кожний соціолог уміє самостійно програмувати і модифікувати програми. Розробкою програмних пакетів для Web-опитувальників займаються окремі фірми, які потім здійснюють хостинг. Вартість дослідження, що проводиться із застосуванням технології Web-опитувальника, значно збільшується в порівнянні з e-mail і newgroups. Проте, витрати окупають себе.
Посилання на Web-опитувальників розміщуються на тематичних Web-сайтах. Особливо важливе їх розміщення на сайтах спеціалізованих дослідницьких компаній. За рубежем таких компаній дуже багато. Вони привертають тисячі користувачів до участі в online-опитах на власних сайтах.
Опитувальник, що самозавантажується, - найсучасніший метод online-обстеження, який з'явився порівняно недавно. Такі опитувальники завантажуються з WWW і запускаються на наперед встановлене програмне забезпечення, підтримуване дослідником. Це переміщає процедуру обробки даних з Wеb-серверу на комп'ютер респондента. Заздалегідь завантажене програмне забезпечення для опиту допомагає прочитувати набагато менше файлів, ніж при вході респондента в WWW. Респондент, таким чином, економить гроші на використовування Інтернет-ресурсів і менше витрачається на участь в опиті. Далі процедура заповнення анкети здійснюється так само, як і в попередній технології діалогових досліджень.
Online-фокус-групи - технологія online-дослідження, необхідна для збору якісної інформації. По суті, це online-інтерв'ю в реальному часі з декількома респондентами одночасне. Люди через Інтернет входять в сеанс дискусії, знаходять на екранах моніторів пропоновані модератором питання і потім вводять свої відповіді з клавіатури. В цих фокус-групах, як і в традиційних, логічні і управляючі механізми здійснюються дуже кваліфікованим модератором, вимоги до якого в online-сеансах зростають.
Робота фокус-групи часто ускладнюється тим, що в дискусії можуть брати участь користувачі з дуже слабкими навиками комп'ютерного набору. Ще один недолік - при індивідуальному підключенні ні модератор, ні учасники не можуть відчути якість групового обговорення. Фактично дослідник одержує дещо одночасно проходячих глибинних інтерв'ю.
Висновок
Не дивлячись на існуючі в даний час обмеження, дослідження в Інтернеті як новий метод привертають і привертатимуть соціологів зручностями методологічною перспективністю. Сьогодні число таких досліджень дуже невелике, особливо в Росії.
Росія істотно відстала від США і західних країн у вживанні інтернет-технологій для досліджень. Вітчизняна соціологія робить лише перші спроби використовування Інтернету в науково-дослідних цілях, особливо це торкається Інтернет-опитів. Збір і аналіз соціологічної інформації гальмуються браком фахівців, що займаються вивченням інформаційних співтовариств, які володіли б як соціологічними знаннями, так і володінням новітніми інформаційними технологіями. З другого боку, низька забезпеченість сучасною обчислювальною технікою, складність і дорожнеча підключення до Інтернету, а деколи просто невміння цілеспрямовано користуватися ресурсами мережі призводять до того, що більшість соціологів продовжує працювати в рамках традиційних методів проведення соціологічних досліджень. Проблеми інформаційного суспільства всесторонньо можна вивчати тільки з використанням тих можливостей, які нам дає Інтернет, а він сам по собі - реальність інформаційного суспільства.
Дослідники, що усвідомлюють неминучість і необхідність повсюдного входження в нашу дійсність Інтернету і що самі користуються мережею в наукових цілях, надалі розвиватимуть методологію і практику вживання Інтернет-опитів по різних напрямах. І, ймовірно, таким чином, зміниться сама технологія соціологічного дослідження.
Інтернет сьогодні нам представляється фінальною крапкою в досягненнях глобалізації, проте дослідникам феномена світової Мережі вже очевидно, що Інтернет—це тільки перший крок, багато в чому недосконала і несуча в собі не тільки масу можливостей, але і непередбачені помилки і небезпеки. Інтернет — перша сходинка до нових форм взаємодії і комунікації.
Готуючи даний матеріал, я сама зверталася до ресурсів Інтернет. Поза сумнівом, Інтернет – це унікальна можливість швидкого і об'єктивного збору інформації, особливість же полягає в тому, щоб уміти правильно її використовувати. Здається думці, незабаром методика використовування Інтернет-опитів для соціологічних досліджень стане основною, а техніка їх проведення дійде до найвищого рівня, в якому будуть усунені всі існуючі на сьогодні недоліки.
Список використаної літератури:
1. Романович Н.А. Ситуація опиту очима респондента // Соціологічні дослідження. 2005. № 2.
2. Ромек В., Сатин Д. Надежность тестів при тестуванні в Інтернеті // Міждисциплінарний семінар "Віртуальна комунікація в мережі Інтернет" http://www.virtual.ru/vculture/seminar/index.html
3. Соціологія від А до Я. Данные сайту http://www.glasnet.ru
4. Живців А. Интернет і маркетингові дослідження // Маркетинг і маркетингові дослідження в Росії. 2000. № 2.
5. Чураков А.Н. "Інформаційне суспільство" і емпірична соціологія //Соціологічні дослідження. 2004. № 1.
6. Шадрін А. Перехід до інформаційного суспільства. http://www.ieie.nsc.ru:8101/parinov/arteml.html
[1]Чураков А.Н."Информационное общество" и эмпирическая социология //Социологические исследования. 2004. № 1.