Смекни!
smekni.com

Місце освіти в системі цінностей молоді (стр. 5 из 7)

Говорячи про цінність освіти, необхідно враховувати три "шари" цінностей: - цінність освіти, як державної цінності;

- як цінність суспільна;

- як цінність особиста;

Перші дві цінності освіти відображають колективну, групову значущість цього культурного феномена, і в радянський період вітчизняної освіти саме вони виступали в багатьох педагогічних концепціях на перший план. Останнім часом пріоритет віддається особистій цінності освіти, індивідуально мотивованого, упередженого відношення людини до рівня і якості своєї освіти. [2. с.125]

Існує тісний зв'язок між визнанням особово-орієнтованою цінністю освіти і тенденцією до розуміння освіти, як безперервного процесу, що протікає протягом всього життя людини. Освіта здатна не тільки підтримувати на належному рівні цінності суспільства, цінності соціуму, але і збагачувати, розвивати їх.

В цьому відношенні дуже цікавий аналіз молоді у зв'язку з вибраною ними професією. Вся сукупність молоді досить явно розділяється на три групи.

Першу складають особи, орієнтовані на освіту як на професію. У цій групі найбільше число молодих осіб, для яких інтерес до майбутньої роботи, бажання реалізувати себе в ній, є головне. Лише вони відзначили схильність продовжувати свою освіту. Решта всіх чинників для них менш значуща.

Другу групу складають особи, орієнтовані на бізнес. Вона складає близько 26% від загального числа опитаних. Відношення до освіти у них зовсім інше: для них освіта виступає як інструмент для того, щоб надалі спробувати створити власну справу, зайнятися торгівлею і тому подібне Вони розуміють, що з часом і ця сфера зажадає освіти, але до своєї професії вони відносяться менш зацікавлено, ніж перша група. [22 с.88]

Третю групу складають особи, яких, з одного боку, можна назвати такими, що не "визначилися", з другої – задавленими різними проблемами особистого, побутового плану. Всі їх параметри "розмиті" по відношенню до двох перших груп, в їх оцінках, позиціях немає ясності і спрямованості представників двох перших груп. У всіх вимірних на перший план у них виходять побутові, особисті, житлові, сімейні проблеми. Можна було б сказати, що це група тих, хто "пливе по течією" - вони не можуть вибрати свого шляху, для них освіта і професія не представляють того інтересу, як у перших груп. Можливо, самовизначення даної групи відбудеться пізніше, але можна припустити, що в цю групу потрапили люди, для яких процес самовизначення, вибору шляху, цілеспрямованості не характерний.

Проте на ділі до реального перетворення освіти на головну цінність суспільства поки говорити рано. Проголошення цієї тези носить поки швидше характер норми-ідеалу, чиє призначення полягає у впровадженні в суспільну свідомість думки про освіту як вищу цінність, організацію соціального ресурсу і зусиль доброї волі на досягнення цього ідеалу. Досить подивитися співвідношення суспільного продукту, що нині "проїдається", і що вкладається в освіту, особливо вищої освіти, яка частково є інституціолізованим засобом забезпечення суспільного виробництва кадрами, але частково є виробництвом того самого людського капіталу, параметри і характеристики якого виходять за рамки вузької прагматизациї відносин суспільства до індивіда.[29 с.40]

У сучасному суспільстві виникає соціальний конфлікт між ідеальним типом освіченої людини об'єктивно потрібним сучасному суспільству в аспекті його перспективного і позитивного розвитку, і конкретним зразком, використовуваним індивідом, що вибудовує стратегію власного життя відповідно до конкретної соціальної ситуацією - явище не нове. Цей конфлікт відображає ціннісні координати різних рівнів: макрорівня, як рівня суспільства в цілому і макрорівня, як рівня особи.

Цей конфлікт знаходить віддзеркалення і в поведінці людей у сфері освіти, що проявляє ціннісні установки населення в цілому.

Цінність освіти витікає з двох основних обставин.

По-перше, з самого по собі задоволення від володіння ним, пов'язаного з тим, що знання відповідає на властивий всім людям імпульс допитливості.

По-друге, освіта має істотну інструментальну цінність що допомагає в досягненні інших, більш значущих для людей, цінностей:

· Вона виступає, як механізм підвищення власного статусу - отримання кращої роботи, вищих заробітків, вищого рівня життя.

· Вона допомагає знайти владу, зокрема таку її різновид, як "експертну владу". [4]

Володіння спеціалізованими знаннями, повнішою в порівнянні з тією, що у інших людей, інформацією, кращою орієнтацією в справах, що мають істотне значення для всієї соціальної групи, виділяє людину в групу лідерів. Це дозволяє носіям влади робити вплив на інших, маніпулювати підлеглими проводити ефективну політику. Невипадково багато міністрів в сучасних урядах країн світу мають професорські звання. Освіта, особливо в тих випадках, коли ми розуміємо її широко, не тільки як формальне, "книжне" навчання, але і як тренування практичних навиків і здібностей, ключову умову отримання престижу і слави.

Проте співвідношення між цими двома аспектами цінності освіти - онтологічною і інструментальною - може бути різним. Освіта у сучасному суспільстві не є термінальною або цільовою життєвою цінністю для переважної більшості сучасних студентів, вона не самоцінна, як ідеал саморозвитку особи. Переважає відношення до освіти, як до інструментальної цінності, суспільно значущому способу досягнення інших важливих соціальних і індивідуальних цілей. Отже, домінують не інтелектуальні і соціально-професійні, а соціально матеріальні і соціально-економічні мотиви і установки.[1 с.39]

Отже, цінність освіти у сучасному суспільстві змінюється і це не дивно, адже із зміною суспільства, змінюються і вимоги до освіти, що не змінно впливає на останню. Можна сказати, що на сучасному етапі розвитку суспільства освіта стає для більшості молоді інструментом, а не самостійною ціллю, хоча не можна відкидати, що все таки відбуваються позитивні зрушення у цьому напрямку, освіті, як цінності приділяється все більше уваги, не лише з боку людей але і з боку суспільства в цілому.

2.3 Освіта в ієрархії цінностей сучасної молоді

Незважаючи на те, що від початку перетворень у суспільно-політичному і економічному житті України пройшло уже чимало часу, цей процес продовжує характеризуватися посиленням деструктивних тенденцій у свідомості людей, їх поведінці, дисбалансом ціннісних орієнтацій, суперечностями прогресивних і консервативних елементів у психології різних соціальних груп. Конфлікти між суспільними і особистісними ціннісними орієнтаціями, як засвідчують реалії сьогодення, не згладжуються, а, часто навпаки, ще більше загострюються. [6]

В процесі соціального становлення і розвитку молодь потребує надійних життєвих орієнтирів. Без міцної опори на суспільні і групові цінності, що існують в колективних представленнях людей, їй важко знайти особовий сенс свого існування, визначити цілі на найближчу і віддалену перспективи, вибрати адекватні дії для їх здійснення. Завдяки функції нормативно-регуляції етичних, політичних, релігійних і інших цінностей, мотиваційна сфера свідомості набуває виборчого і цілеспрямованого характеру [15]. Респондентам був запропонований набір цінностей із завданням привласнити кожній з них ранг (номер) по ступеню важливості для ціннісної орієнтації. Отримана "ієрархія" ціннісних орієнтації представлена в табл. 1. Обмовимося, що судити про динаміку рухи ціннісних орієнтації в повному розумінні цього слова не правомірно (короткий часовий інтервал), але на основі порівняння даних в якійсь мірі можна говорити про їх вектор і деякі тенденції.

Характеристика ціннісних орієнтацій молоді є одним з найважливіших підстав для визначення актуальних напрямків діяльності в роботі з нею. Проведене мною соціологічне дослідження, що стосується системи цінностей молоді і, зокрема місця утворення в ньому, дозволяє судити про те, що чекає її в майбутньому, якою вона представляться самій собі і що для її представників є найбільш значимим на даний момент. [14 с.13]

У дослідженні проведеному А.О. Жабіною, яке стосувалося системи цінностей молоді та місця освіти в ній. В одному з питань студентам були запропоновані 11 умов, що відображають різні сторони життя, і п'ятибальна шкала оцінки значимості. Із суми відповідей за критеріями "мабуть, важливо" і "дуже важливо" отримуємо рейтинг значимості різних умов життя, на думку опитаних студентів:

1. Бути здоровим, працездатним людиною 95%

Мати кохану, цікаву роботу 90%

3. Підтримувати добрі стосунки з оточуючими людьми 89%

4. Мати можливість реалізувати себе 88%

5. Жити для своєї сім'ї, дітей 86%

6. Любити і бути коханим 85%

7. Бути високоосвіченою, культурною людиною 84%

8. Жити, ні в чому собі не відмовляючи 59%

9. Бути незалежним від суспільства 56%

10. Домогтися суспільного визнання 52%

11. Жити спокійно, без ризику і напруги 48%[6]

Отже, ми можемо побачити, що освіта знаходиться на 7 місці (з 11 можливих). У принципі, немає нічого дивного в тому, що воно витіснене такими цінностями, як "здоров'я", "сім'я" і "кохання" - це те, що завжди хвилювало і продовжує хвилювати людей в перву чергу. Проте, радує те, що "освіта" хай на одну позицію, але все-таки вище матеріальних цінностей ( "Жити, ні в чому собі не відмовляючи").

Але це була думка респондентів в контексті інших цінностей. А що якщо подивитися на освіту не на тлі сім'ї, кохання чи здоров'я, а на саму по собі, як "перепустку" до якогось майбутнього? Для чого ж потрібно студентам вища освіта? Відповідь на це питання вони давали через ступінь своєї згоди з наведеними твердженнями щодо ролі освіти. Чотири висловлювання мають негативне забарвлення, чотири - позитивну. Для прикладу розглянемо по два вислови. "Освіта у наш час нічого не дає". З цією думкою погодилися 13% опитаних, проти висловилися 83%, 4% не змогли відповісти. Ідею про те, що "Головне - диплом, а не знання", підтримали 9% респондентів, 86% не погодилися, 5% не змогли відповісти. "Освіта - фундамент кар'єри". Так думають 84% опитаних, 4% готові з цим посперечатися, 12% не змогли відповісти. І, нарешті, вислів "Без гідної освіти дуже важко домогтися успіхів у житті" здобуло підтримку 74% респондентів, 22% не згодні, 4% не змогли відповісти. [24 с.12]