Гендерні аспекти епідемії ВІЛ/СНІД (стр. 7 из 10)
Хоча деякі відповіді були достатньо різноманітні: “чоловіки не плачуть, вони повинні приховувати власні емоції ”, “хлопчики та дівчатка мають гратися відповідно дівчачими та хлоп’ячими іграшками”, “жінка не може гарно керувати автомобілем”. Інші учасники (10) не навели приклад гендерного стереотипу.
Показником розуміння поняття гендеру є також знання відмінності понять гендер та стать: 14 з 26 учасників розуміє відмінність між поняттями гендер та стать, 4 учасники опитування вважають, що ці поняття є синонімами, і 8 респондентів не можуть визначитись з відповіддю.
Визнання різниці між гендером та статтю є важливим для визначення вразливості жіночої статі, а саме і на біологічному рівні і на соціальному рівні. Питання щодо вразливості чоловіків або жінок до ВІЛ, включало в себе відповідь про відсутність значення статі, яку дало 9 респондентів. Більше половини з опитаних (15 з 26) правильно визначили, що жінки є більш вразливими. Ще двоє з відповіддю не визначились.
В даному контексті важливим є розуміння впливу гендерних стереотипів на проблему ВІЛ\СНІД. Більшість працівників організації (23 учасники з 26) зазначають про існування зв’язку між подоланням ВІЛ/СНІДу та подоланням гендерних стереотипів. Лише одна людина вважає, що такого зв’язку немає і двоє не визначились з відповіддю. Але при цьому 8 з учасників дослідження не вважають цей вплив значним, а 5 – не відповіли на це запитання.
Таблиця 3.1.2 Розподіл відповідей на запитання: «Чи мають на Вашу думку гендерні cтереотипи вплив на проблему ВІЛ\СНІД?»
| Варіант відповіді на запитання | Кількість відповідей |
| Так, мають значний вплив | 13 |
| Впливають, але вплив незначний | 8 |
| Не мають впливу взагалі | 0 |
| Не можу визначитись з відповіддю | 5 |
К демонструє таблиця 3.1.4 гендерні фактори не сприймаються респондентами як такі, вплив яких на проблему ВІЛ/СНІД є значним. Це підтверджується даними наведеними в таблиці, де визначаються найбільш впливові фактори на проблему ВІЛ\СНІД, які респонденти мають оцінити за п’ятибальною шкалою. В таблиці зазначаються такі фактори як: гендерні стереотипи, політична ситуація в країні, економічна ситуація в країні, рівень освіти в країні, доступ до інформації (розвиненість ЗМІ), менталітет та індивідуальні особливості кожної людини, пропонувалось оцінити за їхньою важливістю. Гендерні стереотипи отримали достатньо низький бал. Найбільш важливим на думку учасників є доступ населення до інформації ЗМІ та менталітет. На третьому і четвертому місці індивідуальні особливості кожної людини та рівень освіти населення. Одна людина проігнорувала всі фактори, окрім гендерних стереотипів. Результати опитування наведено в таблиці 3.1.3.
Таблиця 3.1.3Фактори впливу на проблему ВІЛ/СНІДу
Цікаво, що учасники високо оцінюють менталітет як один з факторів впливу. Однак, згідно опрацьованих матеріалів, в гендерній політиці організації не визначається менталітет як фактор. Можна зробити припущення, що учасники визначають цей фактор важливим спираючись на особистий досвід, або на інші знання, що потребують окремого дослідження.
Далі, в анкеті респондентам було запропоновано оцінити певні твердження, що мало на меті виявити чи вважають учасники їх гендерними. Твердження були прикладами стереотипів закоренілих в суспільстві, і більшість з учасників розпізнали їх. Сумарна кількість відповідей “ні” і “не знаю” в два рази перевищувала за об’єднану суму відповідей “Так” Результати опитування для кожного з тверджень представлені в таблиці 3.1.4.
Таблиця 3.1.4Розподіл відповідей на запитання «Чи вважаєте Ви представлені нижче твердження гендерними стереотипами?»
| Твердження | Кількість відповідей «Так» | Кількість відповідей «Ні» | Кількість відповідей«Не знаю» |
| Чоловік є досвідченішим, ніж жінка в статевих стосунках | 9 | 10 | 6 |
| Чоловік працює набагато більше ніж жінка | 13 | 9 | 4 |
| Жінці необхідно більше часу на опанування нової професії | 12 | 7 | 7 |
Дані стереотипи представлені в анкеті через те, що вони є прикладами таких, що мають вплив в сфері ВІЛ\СНІД. Кількість відповідей «Ні» та «Не знаю» на це запитання є певним показником того, що не всі учасники розпізнають гендерні стереотипи.
Для того, щоб визначити рівень поінформованості про гендерні фактори вразливості і їх прояви учасникам пропонувалось визначити своє ставлення до 12 тверджень. Кожне з них описувало певний фактор вразливості і визнання або невизнання правильності кожного демонструвало розуміння гендерного виміру проблеми ВІЛ\СНІД.
Кожне твердження мало свою правильну відповідь. Не визначення відповіді також вважалось неправильним. Результати представлено в таблиці 3.1.5.
Наприкінці опитування респондентам було запропоновано написати п’ять можливих шляхів подолання гендерних стереотипів. З 26 з правильними відповідями було заповнено 4 анкети, в яких в двох анкетах був заповнений 1 пункт з 5, одна з яких все ж таки не була точною: “повернення до радянської безособистісної системи стосунків”, а інша відповідь була неповною, а саме: “рівномірний розподіл ресурсів”.
Два учасники продемонстрували знання високого рівня з даної теми. Вони зазначили по 4-5 варіантів відповідей, серед яких були і групова робота, і індивідуальна, і рекламні кампанії, і впровадження гендерної чутливих програм. Ці відповіді є різнобічними та повними.
Двоє зазначили метод, який визначили як “використання презервативу”. Таку відповідь не можна вважати правильною, адже питання не стосується захисту від передачі ВІЛ. Насамперед, потрібно зазначити шляхи подолання гендерних стереотипів, що впливають на епідемію ВІЛ\СНІДу.
Щодо спрямування цих стратегій подолання гендерних стереотипів то 21 з 26 учасників вважали, що для подолання гендерних стереотипів потрібно працювати як з жінками, так і з чоловіками.
Загалом, можна зазначити, що працівники ВІЛ-сервісної організації володіють достатньо інформацією, що стосується факторів вразливості в сфері ВІЛ/СНІД, визначають поняття гендерного стереотипу та визнають існування різниці між поняттями гендер та стать. Однак питання, які пов’язані з гендером та гендерними факторами вразливості не отримали великої кількості правильних відповідей. Працівники лише частково можуть визначити стратегії подолання даної проблематики. Це може бути пов’язано з тим, що гендерні стереотипи взагалі не вважаються респондентами впливовим чинником на проблему епідемії ВІЛ/СНІД. Певний зв’язок між ними і вбачається, але значний вплив не визнається.
3.2 Вплив тренінгу на рівень поінформованості щодо гендерного виміру проблеми ВІЛ/ СНІД у працівників ВІЛ сервісної організації
Тренінг мав на меті підвищити рівень поінформованості учасників з теми “Гендерні аспекти ВІЛ\СНІД”. Загалом, інформаційний блок тренінгу складався з трьох частин:
1. Поняття стать, гендер, гендерні стереотипи;
2. Гендерні фактори вразливості до проблеми ВІЛ/СНІД ;
3. Стратегії подолання гендерних стереотипів в сфері ВІЛ/СНІД.
4. Інформація по кожній з частин інформаційного блоку була подана в вигляді презентації (Див. Додаток Г). Надання інформації з даної тематики суттєво вплинула на рівень поінформованості учасників досліджувальної групи.
5. Після тренінгу всі учасники зазначили про відмінність понять гендер та стать і були відсутні такі, які б взагалі утрималися від відповіді. Також, після тренінгу всі, крім одного, навели визначення поняття гендер. 4 з них дали неправильні відповіді. Вони різнилися від попередніх, які було отримано під час загального анкетування: якщо раніше поняття було сплутане зі статтю, то тепер гендер зазначався як “стереотип”, “закореніла думка про чоловіка та жінку”. Вісім відповідей учасників були правильними і стосувались таких формулювань: “соціальні ролі, що стосуються чоловіка та жінки”, “різниця між чоловіком та жінкою, що зумовлена їх соціальними ролями”, “розподілення ролей в суспільстві, що стосуються чоловіка та жінки”. Тобто, відповіді несли в собі розуміння суті гендеру як соціального конструкту. Найбільш відмінні між собою відповіді на зазначене питання продемонстровано в таблиці 3.2.1.