Смекни!
smekni.com

Фізичні властивості будівельних матеріалів (стр. 15 из 22)

Знаючи вік випробуваних зразків і їх межу міцності на стиск, можна орієнтовно знайти марку бетону за формулою:

R28 Rn lg28 lgn, (5.30)

де R28 – марочна міцність; Rn – міцність зразків на стиск у ві-

ці n діб (n 3).

Завдання 9: визначити і порівняти міцність бетону на стиск 3-х серій зразків з різним цементно-водним відношенням.

Результати заносять до журналу за наведеною нижче формою і будують графік залежності R=f (Ц/В):

серії, зразка

Тривалість тве-

рдіння, діб

Ц/В Площа, см2

Руйнуюче наван-

таження, кN

Міцність на стиск, Rі,

МПа

Середня міцність

Rсер,

МПа

Міцність в віці 28

діб, R28,

МПа

І – 1
І – 2
І – 3
ІІ – 1
ІІ – 2
ІІ – 3
. . .

Висновок: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Завдання 10: визначити міцність бетону на стиск одного складу, але з різною тривалістю твердіння.

Результати заносять до журналу за наведеною нижче формою і будують графік залежності R=f ( ):

спроби

Тривалість твердіння, діб

Площа зразка,

А, см2

Руйнівне навантаження, кN Міцність на стиск, МПа
1
. . .
n

Висновок: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Д о с л і д 6 . Визначити міцність бетону еталонним молотком К.П.Кашкарова.

Засоби випробування: еталонний молоток К.П.Кашкарова (рис. 5.3.), еталонні стержні довжиною 100-150 мм з круглої пруткової сталі ВСт3сп2 чи ВСт3пс2 діаметром 12 мм з тимчасовим опором розриву 420-460 МПа, вимірювальний інструмент (кутовий масштаб, вимірювальна лупа, штангенциркуль).

Суть методу полягає в визначенні співвідношення діаметрів відбитків, одночасно отриманих в процесі випробовування на бетоні та сталевому еталонному стержні. Метод використовується для визначення міцності бетону в діапазоні 0,5-50 МПа.

Дослідження бетону проводять на ділянці конструкції, межі

якої повинні знаходитись на відстані не менше 50 мм від краю конструкції. Вологість бетону на випробувальній ділянці не повинна відрізнятись від вологості бетону зразків, які випробували при побудові поділкової залежності, більше ніж на 30%.

Удар по бетону при випробуванні наносять перпендикулярно до поверхні, що випробовується. При цьому удар можна наносити самим еталонним молотком або звичайним молотком по головці еталонного молотка. Удар слід наносити зусиллям, яке забезпечує отримання відбитку на бетоні розміром 0,3-0,7 діаметру кульки, який рівний 15,88 мм, і найбільшого розміру відбитку на еталоні не менше 2,5 мм. Відстань між відбитками повинна бути не менше 30 мм на бетоні і 10 мм на еталонному стержні. Розміри відбитків вимірюють з похибкою не більше 0,1 мм. На ділянці конструкції чи зразку проводять не менше 5 випробувань.

Для полегшення вимірювань відбитків удар по бетону рекомендується наносити через лист копіювального та білого паперу.

Величину непрямої характеристики міцності бетону для ділянки конструкції обчислюють за формулою: dб

Н, (5.31)

де d – сума діаметрів відбитків на бетоні, мм; d – сума

діаметрів відбитків на еталоні, мм.

Міцність бетону на стиск на ділянці конструкції визначається по величині непрямої характеристики Н , використовуючи поділкову залежність ―відношення величини відбитків на бетоні та еталоні – міцність‖. Завдання 11: визначити міцність бетонних зразків-кубів з різним цементно-водним відношенням за допомогою еталонного молотка

К.П.Кашкарова, а потім – руйнівним методом. Порівняти Результати заносять до журналу за наступною формою:

№ зразка

Ц/В Діаметр відбитка, мм, на

Міцність неруйнівним методом,

МПа

Пло-

ща, А,

см2

Руйнівне наванта-

ження, кN

Міцність руйнівним

методом,

МПа

бетоні еталоні
1
. . .
n

Контрольні запитання

1. Дати визначення бетону і бетонної суміші.

2. Навести класифікацію важких та гідротехнічних бетонів.

3. Перерахувати вихідні дані для проектування складу бетону.

4. Привести рекомендовані марки цементів для бетонів різної міцності.

5. Навести формулу Боломея-Скрамтаєва та значення коефіцієнтів А і А1.

6. Назвати необхідні умови для визначення витрати заповнювачів.

7. Вказати головні відмінності номінального складу бетону від виробничого.

8. Викласти методику визначення та коригування легкоукладальності бетонної суміші.

9. Навести формули для розрахунку виробничого складу бетонної суміші.

10. Навести формули коефіцієнта виходу бетону, витрати матеріалів на заміс.

11. Викласти методику випробування зразків бетону на стиск.

12. Навести залежність міцності бетону від часу.

13. Вказати марки звичайного та гідротехнічного бетону за морозостійкістю, водонепроникністю, міцністю на стиск та розтяг.

14. Перерахувати основні фактори та вказати характер їх впливу на легкоукладальність бетонної суміші та міцність бетону.

6. БУДІВЕЛЬНІ РОЗЧИНИ

Л А Б О Р А Т О Р Н А Р О Б О Т А № 8

Властивості будівельних розчинів

Д о с л і д 1 . Визначення рухливості розчинної сумішіЗасоби випробування: прилад для визначення рухливості (рис. 6.1.), частина якого занурюється в розчин і закінчується еталонним конусом із масою 300 2 г, ємності для зберігання проби (не допускаються вироби з алюмінію або оцинкованої сталі).

Рухливість свіжопідготовленого розчину характеризує його здатністю розтікатися під дією власної ваги. Вона визначається глибиною занурення еталонного конуса в розчин. Об’єм проби повинний бути не меншим 3 л.

Залежно від рухливості розчинні суміші поділяються на марки згідно таблиці 6.1.

6.1. Марки розчинної суміші за рухливістю

Марка ро- Рухливість, см Призначення розчинної суміші

зчинної

суміші за

рухливістю

П4 Від 1 до 4 включно Бутова кладка, ущільнена вібруванням
П8 Вище 4 до 8 включно Бутова кладка звичайна з порожнистої цегли і каменів, монтаж стін з крупних блоків і панелей, розшивання горизонтальних і вертикальних швів в стінах з панелей і блоків, облицювальні роботи
П12 Вище 8 до 12 включно Кладка із звичайної цегли і різного виду каменів, штукатурні і облицювальні роботи
П14 Вище 12 до 14 включно Заповнення порожнин в бутовій кладці

Для дослідження свіжопідготовлений розчин перемішують, наповняють ємність, приблизно на 1 см нижче її країв, ущільнюють 25 разів шляхом штикування сталевим стержнем діаметром 10-12 мм і струшують ємність 5-6 разів легким постукуванням об стіл.

Прилад для визначення рухливості встановлюють на горизонтальній поверхні (столі) і перевіряють свободу ковзання стержня конусу в тримачі. Вістря конусу приводять у положення зіткнення з поверхнею розчину в ємності, закріплюють стержень конусу пусковим гвинтом і записують перший відлік по шкалі. Потім відпускають пусковий гвинт, надаючи конусу можливість вільно занурюватися в розчин, і по закінченні занурення конуса записують другий відлік по шкалі. Гли-

Рис. 6.1. Прилад для визначення рухливості розчинної суміші (конус СтройЦНИЛа): 1 – посудина для розчинної суміш – затискний гвинт; 4 – шкала; 5 стержень; 6 – стійка; 7 – тримачі.

бина занурення конуса в розчин, см, визначається як різниця між другим і першим відліком.

Рухливість обчислюють як середнє арифметичне двох дослідів. Завдання 1: виготовити розчини, придатні за рухливістю для цегельної кладки, заповнення швів між панелями й іншими збірними елементами, віброваної бутової кладки.

Визначають рухливість розчинів складу, заданого викладачем, за наведеною вище методикою. При необхідності коригують склад для досягнення необхідної рухливості. Результати заносять до журналу за наступною формою:

Склад розчинної суміші:

Ц= __________; В= __________; П= __________ на 1м3 піску

замісу

Витрата компоненті в, кг Рухливість, см
Ц В П

Висновок: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _