Смекни!
smekni.com

Фізичні властивості будівельних матеріалів (стр. 2 из 22)

1 – воронка; 2 – підставка; 3 – засувка; 4 – мірний циліндр; 5 – сито.

Насипну густину (в кг/м3) обчислюють за формулою:

1000 , (1.5)

V

де m1 – маса порожнього мірного циліндра, кг; m2 – маса мірного циліндра з матеріалом, кг; V об’єм циліндра, л.

Завдання 4: визначити насипну густину піску, гранітного щебеню та відсіву, портландцементу.

Завдання виконують за наведеною вище методикою, вихідні дані та результати випробувань заносять в журнал за наступною формою:

Визначення насипної густини

Метод _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Матеріал _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Об’єм циліндра V=_ _ _ _ л

Завдання 5: порівняти насипну густину дрібного та крупного піску з різних кар’єрів, а також їх суміші у різних співвідношеннях.

Для виконання завдання визначають насипну густину кожного з пісків та їх сумішей у співвідношенні 1:4, 2:3, 3:2 і 4:1 як у попередньому завданні. Результати заносять до таблиці та будують графік залежності насипної густини від процентного вмісту пісків у суміші.

Дослідження залежності насипної густини піску від його крупності

Пісок №1 (крупний) _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ кар’єру Пісок №2 (дрібний) _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ кар’єру

Вміст піску №1, % 100 80 60 40 20 0
Вміст піску №1, % 0 20 40 60 80 100
Насипна густина суміші, кг/м3

Висновок: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Д о с л і д 2. Визначення пористості та міжзернової пустотності Визначення проводять розрахунковим методом за формулою

П Vпор(пуст.) 100%100%; (1.6). V

Завдання 6: використовуючи дані, отримані при виконанні завдань 1, 2, 3 і 4, визначити пористість бетону, кераміки, гірських порід (граніту, вапняку, черепашнику) та пустотність піску, гранітного щебеню, портландцементу.

Завдання 7: встановити наявність і глибину лінійної кореляції між міцністю на стиск бетону, розчину, кераміки та їх пористістю.

Для виконання завдання визначають дійсну густину матеріалів, середню густину зразків у формі куба, а потім межу їх міцності на стиск (R) в МПа за формулою

R

Р 10 , (1.7)

де Р – руйнівне навантаження, визначене шляхом випробувань на гідравлічному пресі, кН; А – площа перерізу зразка у напрямі, перпендикулярному дії сили, см2.

Далі визначають пористість зразків і коефіцієнт лінійної кореляції між пористістю на міцністю на стиск. Потім роблять висновок про характер зв’язку між пористістю та міцністю на стиск основних конструктивних будівельних матеріалів. Вихідні дані та результати випробувань заносять в журнал за наступною формою:

Встановлення наявності лінійної кореляції між міцністю матеріалу (yi) та його пористістю (хі) Матеріал:_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Розрахункова формула: rxy=_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

n хі
хі х
і

2

yі
yі y
yі y

2

хі х
yі y
0 0

х _ _ _ _ _ _ _ _ _ y
_ _ _ _ _ _ _ _ _ rxy=_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ r1-p/2 =_ _ _ _ _ _ (n =_ _ _ _ _ , p =_ _ _ _ _ )

Висновок: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Л А Б О Р А Т О Р Н А Р О Б О Т А № 2

Гідрофізичні властивості будівельних матеріалів

Д о с л і д 1 . Визначення змочуваності

Засоби випробування: проекційний ліхтар, екран, дротяний тримач, скляні пластинки, кювета з водою, піпетка, міліметровий папір.

Мірою змочуваності є к р а й о в и й к у т , який утворюєть-

ся краплею рідини на твердій поверхні (рис. 1.4)

1 2 2 3

3

Рис. 1.4. Краєві кути:

1 – змочування ( < 900); 2 – перехідний випадок ( = 900); 3 – незмочування ( > 90°).

Крайовий кут можна визначити проекційним методом. Непорошкоподібний матеріал у вигляді пластинки з гладкою поверхнею поміщують на спеціальний дротяний тримач, закріплений в проекторі (рис. 1.5.). З допомогою піпетки на зразок наноситься крапля, яка проектується проектором на екран. Проекцію краплі обмальовують на екрані та знаходять величину крайового кута.

Для порошкоподібних матеріалів крайовий кут можна виміряти так само, проектуючи на екран сформовану краплю води, нанесену на рівну поверхню проби порошку (приблизно через 3 хвилини після завершення її формування).

Рис. 1.5. Визначення крайових кутів змочування проекційним методом:

1 – проектор; 2 – екран; 3 – дротяний тримач; 4 – скляна кювета з водою

Для в'яжучих матеріалів (цементу, вапна і т.п.) змочуваність можна визначити часом наявності краплі на рівній поверхні порошку. Для гідрофобного в'яжучого вода повинна залишатися у вигляді краплі не менше 5 хвилин. Для визначення гідрофобності цементу також застосовують метод професора М.І.Хігеровича.

1 - и й м е т о д . У склянку, наповнену водою, поступово насипають тонкий шар (2…3 г) цементу. Гідрофобний цемент повинен утворювати на поверхні води плівку.

2 - и й м е т о д .У суху склянку насипають гідрофобний цемент і заливають водою або швидко висипають його у воду. Через 5…10 хв. воду зливають; гідрофобний цемент повинен залишатися сухим та сипучим.

Завдання 8: за допомогою проекційного методу при визначенні змочуваності розмістити досліджувані матеріали (метал, скло, пластмаси, деревина звичайна та гідрофобізована та інші) за ступенем гідрофобності. Виконати статистичну обробку результатів визначення крайового кута.

Для виконання завдання проекційним методом визначають крайовий кут для кожного матеріалу (6…10 разів), проводять статистичну обробку результатів. Обчисливши значення крайових кутів (як середнє арифметичне усіх випробувань) для кожного матеріалу, роблять висновок про ступінь їх гідрофобності. Результати випробувань заносять в журнал за наступною формою:

Визначення змочуваності непорошкоподібних матеріалів

Суть методу_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Схема досліду
Мат еріал № досліду Місце за ступенем змочуваності
1 2 3 9 10
Крайовий кут
, , гр
ад.

Статистичний аналіз результатів випробувань (при довірчій ймовірності _ _ _ _ %)

n М а т е р і а л
1
...
10
0 0 0 0 0
х
S
Cv
m

Розрахункові формули: