У Європейському Союзі діє система контролю на всіх етапах виробництвата переміщення продуктів харчування. Така продукція підлягає жорсткому контролю та відповідному маркуванню, що відповідає її належній якості, а відсутністьмаркування на товарах призводить до недопущення їх на споживчий ринок і єобов’язковим для всіх суб’єктів діяльності Європейського Союзу.
На відміну від європейських країн, норми безпеки в Україні, які повинні міститися в державних стандартах залишаються незмінними вже тривалий час. Тому,для підвищення ефективності діяльності державного контролю необхідно запровадити принципово нові вимоги та стандарти якості продукції з метою припинення ввозу на територію України товарів сумнівної якості, або таких, які заборонені за їх хімічним складом до споживання в інших країнах світу.
Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 08.09.2005 р. визначено правовий порядок забезпечення безпечності й якості харчовихпродуктів, що виробляються, знаходяться в обігу, імпортуються, експортуються.
Цей Закон вказує на необхідність розроблення нових вимог до безпеки й якостіпродукції, адже й досі основним нормативним документом з якості продукції єзастарілі «Медико-біологічні вимоги до якості і безпеки харчових продуктів»,розроблені та затверджені у 1989 р. Стандарти безпеки й якості продуктів вУкраїні давно не відповідають вимогам сучасності, а Міністерство охорони здоров’я, на яке Законом покладена функція розроблення нових стандартів, ще незапропонувало відповідного документа.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів безпека харчових продуктів – це стан харчового продукту, що є результатомдіяльності з виробництва та обігу, яка здійснюється з дотриманням вимог, встановлених санітарними заходами та/або технічними регламентами, забезпечуєвпевненість у тому, що харчовий продукт не завдає шкоди здоров’ю людини (споживача), якщо він спожитий за призначенням; обов’язковими параметрами безпечності є науково обґрунтовані та затверджені у встановленому законодавствомпорядку параметри (санітарні нормативи), недотримання яких у харчових продуктах може призвести до шкідливого впливу на здоров’я людини.
Ефективна протидія контрабанді та захист внутрішнього ринку, попередження зловживань службових осіб працівників митних органів можлива приумові вжиття ряду додаткових організаційно-практичних заходів.
Зокрема, для покращання митного та прикордонного контролю доцільно:
1) включити території прикордонно-контрольованих районів, що розташованіпоза пунктами пропуску, але в зоні діяльності митниці, до зони митного контролюз метою підвищення ефективності виявлення вантажів, ввезених на територіюУкраїни з порушеннями митного законодавства;
2) поновити практику митного оформлення суб’єктів зовнішньоекономічноїдіяльності, в тому числі і фізичних осіб, на внутрішніх митницях за місцем їхреєстрації, що дозволить правоохоронним органам оперативніше здійснюватипроцесуальне документування фактів контрабанди;
3) внести зміни до наказу Державної митної служби України від 22.11.2001р.№763 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.12.2001 р. №1020/6211), який затвердив порядок декларування валютних цінностей, що переміщуються через митний кордон України. Зокрема, запровадити практикузаповнення громадянами декларацій у 2-х примірниках, один з яких залишався бна зберігання на термін не менше 3-х років у відповідному митному органі;
4) запровадити практику проведення митного оформлення з обов’язковимнаданням оригіналу експортної вантажної митної декларації (ВМД) (як булопередбачено Постановою Кабінету Міністрів України №1598 від 5.10.1998 року)країни відправлення вантажу, що сприятиме недопущенню фактів проведеннямитного оформлення на підставі товаросупровідних документів, які містятьнеправдиві відомості про вартість, кількість, найменування товару та інші реквізити.
Для покращання взаємодії правоохоронних органів по протидії контрабандінеобхідно:
1) облаштувати всі пункти пропуску через державний кордон України відповідною інформаційного системою Держприкордонслужби України;
2) запровадити міжвідомчу базу даних правоохоронних органів про осіб,причетних до створення та діяльності фіктивних підприємств;
3) на підставі інформації правоохоронних органів та органів, що здійснюютьконтроль за провадженням господарської діяльності, запровадити міжвідомчиймоніторинг діяльності суб’єктів господарювання, які здійснюють експортно-імпортні операції [13, 120];
4) запровадження комплексного контролю за реалізацією товарів на внутрішньому ринку держави шляхом створення ефективної системи супроводженняруху товарів від кордону до споживача, розроблення механізму застави в повному обсязі товарів, що транзитом перевозяться територією держави, з подальшим її поверненням після підтвердження факту ввезення товару на митнутериторію України; внесення змін до ст. 201 КК України щодо зменшеннявстановленої грошової суми, з якої настає кримінальна відповідальність [14, с. 19].;
5) поліпшення технічного оснащення пунктів пропуску через державний кордон України засобами об’єктивного контролю (великотоннажними терезами,сканерами, рентгенівськими установками, системами зчитування номерів тавідеоспостереження);
6) забезпечення ефективної взаємодії органів державної влади з метоюзапобігання незаконному переміщенню товарів та транспортних засобів черезмитний кордон України, ухиленню від сплати митних платежів, протиправномувідшкодуванню ПДВ в результаті фіктивних експортних операцій [14, 20].
Ефективно вирішити це питання можна лише за умови налагодження правоохоронними органами механізму взаємодії з питань документування злочинноїдіяльності міжнародних економічних кримінальних формувань на стадіях проведення оперативно-розшукових та процесуальних заходів. Для цього необхідносформувати з числа практичних працівників міжнародну організацію по боротьбіз економічними злочинами (МОБЕЗ), до функцій якої віднести:
1) приведення правових форм кожної із країн — учасників організації до єдиної, виходячи із потреб боротьби зі зловживаннями в сфері міжнародних фінансово-господарських операцій;
2) створення банку даних для своєчасного отримання інформації по тих чи інших суб’єктах зовнішньоекономічної діяльності чи напрямках діяльності;
3) координацію роботи оперативно-слідчих груп для попереднього документування і розслідування конкретних економічних злочинів міжнародного характеру.
Ураховуючи те, що контрабанда не належить до злочинів проти національної(державної безпеки), передбачених Розд. 1 Особливої частини КК України, а єзлочином у сфері господарської діяльності (Розд. VII КК України), вона повиннаналежати до повноважень ОВС та митних органів. Належність її до компетенціїСБ України - це рудимент радянської доби.
Висновки
У зв’язку зі зміною повноважень у сфері боротьби з контрабандою, повинно бути посилено інформаційно-аналітичне та методичне забезпечення митних органів та ОВС щодо оперативно-розшукового документуваннята досудового розслідування контрабанди. У цих відомствах повинні бути створені підрозділи інформаційно-аналітичної (стратегічної і тактичної) розвідки длязабезпечення інформацією підрозділів, що здійснюють ОРД та досудоверозслідування, які б давали можливість виявляти, а в де-яких випадках і прогнозувати контрабандну діяльність. У зв’язку із проблемою якості та безпекипродуктів харчування держава повинна вирішити такі завдання у сфері забезпечення продовольчої безпеки та побудови вітчизняної системи раціональногохарчування: здійснювати постійний контроль за станом харчування дитячого ідорослого населення; активізувати пропаганду серед населення принципів раціонального харчування; на законодавчому рівні здійснити перегляд фізіологічних норм з урахуванням результатів вивчення стану харчування, проведеннящорічного моніторінгу відповідності показників фактичного споживання за основними групами харчових продуктів раціональним нормам харчування, прискорення прийняття законопроекту «Про загальну безпеку продукції» від 28листопада 2008 р. № 3421, який розроблено в контексті входження України доСвітової організації торгівлі та ЄС з метою впровадження в національне законодавство вимог Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС 2001/95/ЄС«Щодо загальної безпеки продукції» від 3 грудня 2001 р.
А також обмеження поширення контрабанди продуктів харчування можливешляхом подальшого вдосконалення існуючої системи контрольно-наглядовихта правоохоронних органів, перегляд їх завдань і повноважень, покращеннямеханізму взаємодії та співпраці між ними.
Необхідно на державному рівні стимулювати розвитоквітчизняного агропромислового сектору економіки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Макотинский М. Борьба с контрабандой и надзор прокуратуры. // Вестник советской юстиции. — 1925. — № 8. — С. 329.
2 Кондурашкин И.С. Частный капитал перед советским судом. Пути и методы накопления по судебным и ревизионным делам. 1918-1926. — М.-Л., 1927. — С. 133.
3 Жигалко П. Украинская промышленность в условиях новой экономической политики. — Харьков, 1925. — С. 11.
4. Крумин Г. Некоторые итоги и перспективы. // Экономическая жизнь. — 20 червня 1926 р.
5. Колдаев В.М. Из истории организации борьбы с контрабандой в СССР (1917–1930 гг.) // Известия вузов. Правоведение. — 1970. — № 6. — С. 101.
6. Угаров Б. У таможенного барьера. — М., 1975. — С. 93.
7. Таможенный устав. — Хабаровск, 1925. — Ст. 29, 208, 209, 211.
8. Цит. за: Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919–1928). — К., 1996. — С. 201.
9. Из истории войск ВЧК и пограничной охраны. 1917–1921. Документы и материалы. — М., 1958. — С. 14–15.
10. Костін М.І. Контрабанда. Доказування обставин вчинення злочину на досудовому слідстві: Монографія. - К: ДІЯ, 2003.-185 с.
11. Шевчук В.М. Методика розслідування контрабанди: проблеми теорії та практики: Монографія. - X.: Гриф, 2003. - 280с.
12. Калугін В.О. Виявлення та особливості розслідування контрабанди, що вчинена наморському кордоні: Монографія. -. Одеса: ОДУВС, 2007. - 203 с.
13. Кравчук С.Й. Економічна злочинність в Україні. Курс лекцій. Навчальний посібник. –К.: Кондор, 2009. – 282 с.
14. Погорецький М.А. Підвищення ефективності боротьби з сучасною контрабандою //Південноукраїнський правничий часопис. - № 1. – 2009. – С.18-21