Смекни!
smekni.com

Розрахунок економічного ефекту від виробництва і використання нової машини (стр. 3 из 8)

;

,

де

,
,
,
– норми трудозатрат на один поточний ремонт або відповідного виду технічне обслуговування для однієї машини даної групи.

У нашому випадку застосовуємо коефіцієнт трудомісткості 0,85.

Так для катка ДУ-3Б розраховуємо:

;

;

;

.

Аналогічно проводимо розрахунок для машин з інших груп. Результати обчислень заносимо до таблиці 3.

Загальну річну трудомісткість поточного ремонту і технічних обслуговувань визначаємо за формулою:

; (3.2)

Розрахована таким чином трудомісткість ураховує тільки планові показники. Хоча у практиці експлуатації машини трапляються також і непередбачені, аварійні відмови машини, Які вимагають значних затрат ресурсів для їх виконання. Крім того, програма повинна враховувати потреби самого підприємства (капітальний ремонт власного обладнання, виробництво технологічної оснастки). Врахувати всі ці витрати можна шляхом збільшення розрахованої раніше трудомісткості за формулою (3.2) на 10-20%.

Таблиця 3 – Річна трудомісткість ремонтів і ТО

№ п/п Найменування та марка машини Річна кількість Трудомісткість І-го заходу Загальна трудомісткість
П ТО-2 ТО-1 СО П ТО-2 ТО-1 СО П ТО-2 ТО-1 СО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
1 Каток ущільнюючий причіпний кулачковий важкого типу з тракторами класу 15т ДУ-3Б 96 347 1388 130 690 17 6 53 66240 5899 8328 6890
2 Каток ущільнюючий пневмоколісний середнього типу з тракторами класу 10т ДУ-30 180 650 2598 250 450 16 6 54 81000 10400 15588 13500
3 Каток ущільнюючий самохідний пневмошинний масою 6т 183 659 2636 260 200 7 3 22 36600 4613 7908 5720
4 Автогрейдер легкого типу 19 68 272 30 250 18 5 40 4750 1224 1360 1200
5 Автогрейдер середнього типу 162 567 2268 240 220 18 6 45 35640 10206 13608 10800
Всього з урахуванням коефіцієнта 1.1 246653 35576 51471 41921
З урахуванням коефіцієнта 0.85 209655 30239 43750 35632

Тоді річна виробнича програма ремонтної майстерні організації становитиме:

; (3.3)

Результати розрахунку показників трудомісткості з урахуванням коректування на ремонт власного устаткування представляємо в таблиці 4.

Таблиця 4 - Трудомісткість ремонтів і технічних обслуговувань з урахуванням поправочних коефіцієнтів

Найменування групи машин ПР ТО2 ТО1 СО Всього
ДУ - 3Б 61934 5515 7786 6442 81677
ДУ - 30 75735 9724 14574 12622 112655
ДУ - 16 34221 4313 7393 5348 51275
Д3 - 40А 4441 1144 1271 1122 7978
ДЗ - 31 33323 9542 12723 10098 65686
Всього 209654 30238 43747 35632 319271

4 Визначення потужності стаціонарних і пересувних засобів ремонту та ТО й кількості пересувних майстерень

У результаті подальших розрахунків визначаємо у нормо-годинах:

Трмм – потужність ремонтно-механічних майстерень;

Тпто – потужність пункту технічного обслуговування;

Тпрм – потужність пересувних ремонтних майстерень;

Тпзто – потужність пересувних засобів ТО.

Рішення про раціональний розподіл робіт із ремонту та ТО між цими засобами приймаємо з урахуванням ряду факторів, головними з яких є:

– конструктивні особливості машин (маса, габаритні розміри, транспортна швидкість);

– вид будівництва (сконцентроване, лінійне);

– відстань від бази до фронту будівельних робіт.

За конструктивними ознаками, що впливають на організацію технічного обслуговування та ремонту, задані машини розподіляємо на такі групи:

1) машини з відносно високою транспортною швидкістю (більше ніж 20 км/год): автогрейдери;

2) машини пневмоколісні, що переміщуються на буксирі автотягачами: причіпні та самохідні пневмошинні котки.

Питання організації ремонтів машин у польових умовах розв'язується значно складніше, ніж для технічних обслуговувань. У даний час у будівництві практично немає пересувних ремонтних засобів, які могли б у польових умовах ефективно та якісно виконати весь необхідний комплекс ремонтних робіт.

Як правило, при віддаленні від бази на 20 км у польових умовах виконуються тільки наступні види робіт ПР:

– загальне розбирання, збирання та післяремонтне регулювання, що пов'язане з демонтуванням і монтуванням вузлів та окремих доступних деталей;

– зварні роботи по ремонту робочих органів, ходового обладнання й металоконструкцій;

– електротехнічні роботи;

– ремонт систем живлення та окремих елементів гідроприводу;

– шиномонтажні роботи.

У заданих умовах передбачаємо для машин 1-ої групи (автогрейдери) проведення всіх видів ремонтів і ТО на базі, для машин 2-ої групи (самохідні та причіпні котки) проведення ТО-1, ТО-2 та СО у польових умовах в обсязі 60 – 70%, а ПР – повністю на базі.

Розподілення робіт по ТО і Р на "стаціонарні" і "польові" виконуємо в таблиці 5.

Таблиця 5 - Розподілення робіт з ТО і ремонту на стаціонарні і польові

Найменування машин Вид ТО і Р Загальна трудомісткість Розподілення робіт
Стаціонарні Польові
% Трудомісткість % Трудомісткість
1 2 3 4 5 6 7
ДУ - 3Б ТО1 7786 30 2336 70 5450
ТО2 5515 30 1655 70 3860
СО 6442 30 1933 70 4509
ПР 61934 100 61934 0 0
ДУ - 30 ТО1 14574 30 4372 70 10202
ТО2 9724 30 2917 70 6807
СО 12622 30 3787 70 8835
ПР 75735 100 75735 0 0
ДУ - 16 ТО1 7393 35 2588 65 4805
ТО2 4313 35 1510 65 2803
СО 5348 35 1872 65 3476
ПР 34221 100 34221 0 0
Д3 - 40А ТО1 1271 100 1271 0 0
ТО2 1144 100 1144 0 0
СО 1122 100 1122 0 0
ПР 4441 100 4441 0 0
ДЗ - 31 ТО1 12723 100 12723 0 0
ТО2 9542 100 9542 0 0
СО 10098 100 10098 0 0
ПР 33323 100 33323 0 0
Всього 319271 268524 50747

Розраховуємо потрібну кількість пересувних ремонтних майстерень спеціалізованих за видами робіт: