Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях (стр. 1 из 8)

курсовий проект

“Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях”

Зміст роботи

Вступ

1. Визначення вагонообігу станції

2. Забезпечення завантаження порожніми вагонами. Організація маршрутизації з під’їзних колій

3. Проектування вантажної станції і її транспортно-складського комплексу (ТСК)

4. Розробка технології роботи вантажної станції та її ТСК

5. Організація та технологія роботи під’їзних колій

6. Добовий план-графік роботи вантажної станції і під’їзної колії. Визначення основних показників роботи станції

Висновок

Література

Вступ

Вантажна і комерційна робота як виробнича сфера залізничного транспорту і як галузь експлуатаційної науки має свою більш як столітню історію розвитку. Вона займає важливе місце в експлуатаційній діяльності залізничних доріг і включає комплекс питань, пов’язаних з перевізним процесом, головним чином з його початковими і кінцевими операціями – завантаженням і розвантаженням, з організацією прогресивних видів перевезень – пакетних, контейнерних і маршрутних.

Технічною основою для виконання вантажної і комерційної роботи являються складські господарства вантажних дворів і контейнерних пунктів, засоби комплексної механізації і автоматизації завантажувальних робіт.

Вантажна і комерційна діяльність, як і будь-яка інша вимагає постійного удосконалення, її раціональна організація повинна забезпечити потреби в перевезеннях при мінімальних витратах перш за все залізничного транспорту, а тому важливе значення для вантажних станцій, вантажних дворів (ВД) та під'їзних колій (ПК) має раціональне проектування і організація роботи. При цьому суті набуває вибір раціональних схем станцій і транспортно-складських комплексів - ТСК (вантажних дворів) взаємне розташування складів, вантажних фронтів, належного їх улаштування і технічного обладнання, досягнення як найбільш можливо високого рівня комплексної механізації та автоматизації вантажних робіт (КМАВР) і складських операцій. Також в цілях максимального використання механізмів і збільшення рівня механізації завантажувально-розвантажувальних робіт на залізниці здійснюється концентрація вантажних операцій із закриттям малодіяльних станцій і передачі їх вантажообігу на ближні опорні станції, забезпечені засобами механізації.

1. Визначення вагонообігу станції

При виконанні розрахунків, пов’язаних з організацією вантажної роботи станції виходимо з розмірів вантажопотоків в залежності від роду і кількості вантажів, розвантаження і завантаження яких передбачено на станції і під’їзних коліях (ПК), які проектуються. Розрахунок починаємо із встановлення кількості вагонів, які прибувають на станцію з вантажами. Ці вагони після розвантаження можуть бути використані для завантаження вантажів.

1) Вибираємо типи вагонів в яких доцільне перевезення вантажів, визначаємо також технічну норму завантаження вагонів.

2) Із врахуванням відсоткового співвідношення по типу вагонів (по осності або по місткості) знаходимо середньозважену їх завантаженість за формулою:

(1.1)

де:

- доля вагонів i-того типу, які використовуються для

перевезення;

- нормативна кількість вантажу, або технічна норма

завантаження вантажу. Приймаємо згідно [2]

3) Визначаємо кількість вагонів необхідних для перевезення вантажів за формулою:

(1.2)

де:

- кількість i–того вантажу, згідно завдання.

Розрахунки виконуємо і приводимо у вигляді таблиць.

Розрахунок кількості вагонів по прибуттю

Табл. 1.1

Назва вантажу	Тип вагону	К-сть осей	Місткість кузову, м3	Техн.норма завантаження, т	%	Середнє завантаження	К-сть вантажу	К-сть вагонів	Приймаємо вагонів
1	Дрібні відправки	КР	4	120106	17.515	5050	16.25	150	9.23	10
2	Радіатори чавунні	КР	4	120106	6363	6040	63	200	3.17	4
3	Комбікорми розсипні для птахів	КР	4	120106	5348	4060	50	210	4.2	5
4	Контейнери	КЗ	4	-	20.2	100	20.2	650	32.2	33
5	Штучні великовагові	ПВ	4	70.5	48	100	48	720	15	15
6	Навалочні вугілля	ПВ	4	70.5	71	100	71	780	10.9	11
7	Вугілля	ПВ	84	12570.5	12571	3070	87.2	8350	95.8	2967
8	Пісок	ПВ	4	70.5	71	100	71	680	9.57	10
9	Щебінь	ПВ	4	70.5	71	100	71	500	7.04	8
10	Цемент	ЦЗ	4	-	74	100	74	550	7.43	8
11	Метал	ПВ	4	70.5	71	100	71	580	8.17	9

Розрахунок кількості вагонів по відправленню

Табл. 1.2

Назва вантажу	Тип вагону	К-сть осей	Місткість кузову, м3	Техн.норма завантаження, т	%	Середнє завантаження	К-сть вантажу	К-сть вагонів	Приймаємо вагонів
1	Дрібні відправки	КР	4	120106	17.515	5050	16.25	118	7.26	8
2	Емалі різні у флягах	КР	4	120106	4940	6040	45.4	174	3.83	4
3	Сіль	КР	4	120106	7068	4060	68.8	182	2.65	3
4	Контейнери	КЗ	4	-	20.2	100	20.2	650	32.2	33
5	Штучні великовагові	ПВ	4	70.5	48	100	48	585	12.2	13
6	Кокс	ПВ	4	70.5	44	100	44	7100	161.4	162
7	Фенол	ЦС	4	-	62	100	62	520	8.39	10
8	Сірчана кислота	ЦС	4	-	65	100	65	440	6.77	8
9	Марші для сходів ЛМ-120	ПЛ	4	-	54	100	54	2000	37.04	8

Прибуває під розвантаження 209 вагонів, відправляється зі станції 277 завантажених вагонів. Ці результати необхідні для визначення забезпечення клієнтури вагонами для перевезення вантажів.

2. Забезпечення завантаження порожніми вагонами. Організація маршрутизації з під’їзних колій

Завантаження відправляємих вантажів зі станції і ПК, як правило, забезпечується вагонами, які звільняються після розвантаження вантажів, що прибувають.

Відправлення вантажів здійснюється дрібними, повагонними відправками і маршрутами.

2.1 Забезпечення відправляємих вантажів порожніми вагонами

Встановлюємо загальний баланс потреби вагонів для забезпечення відправлення вантажів. Для цього підраховуємо кількість вагонів по роду і типу, їх достатність для відправлення вантажів. Результати зводимо в таблицю 2.1.

Припустимо, що вагони, яких невистачає будуть підведені з найближчої сортувальної станції, а залишок вагонів буде відправленій назад на сортувальну станцію.

Використання рухомого складу під завантаження вантажів, що відправляються

Таблиця 2.1

Наявність порожніх вагонів			Належіть відправити			Може бути завантажено у наявні вагони		Потрібно завантажити у вагони		Надлишок вагонів
Рід вагонів	Осність	Кількість	Назва вантажів	Кількість вантажів	Навантаження вагонів, т	Кількість, т	Використано вагонів	Залишок незавант. вантажів, т	Потреба у вагонах
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1. КР	4	1045	ДВПМПД	118174182	16.2545.468.8	118174182	843	---	---	202
2. ПВ	4	15105	Шт.ВКокс	5857100	4844	5854708	13107	-2392	-55	0
	8	29	-	-	-	-	-	-	-	29
3. ПЛ	4	-	ЗБК	2000	54	-	-	2000	38	0
4. КЗ	4	33	Конт	650	20.2	650	33	-	-	0
5. ЦЗ	4	8	-	-	-	-	-	-	-	8
6. ЦС	4	-	Фенол	520	62	-	-	520	9	0
			Сірчанк-та	440	65	-	-	440	7	0
Всього	-	209	-	11769	-	6417	168	5352	109	41

2.2 Розрахунок показників роботи станції. Ефективність використання вагонів

1. Добові розміри завантаження і використана для цього кількість вагонів.

2. Величина статичного навантаження вагонів.

3. Величина динамічного навантаження вагонів

4. Продуктивність використаних вагонів (в залежності від відстані перевезень)

5. Величина робочого парку вагонів, необхідна для постійного забезпечення перевезень .

Вихідні дані для розрахунку основних показників роботи станції

Таблиця 2.2

Назва вантажу і вимірника	Розмірність	Розподіл вагонів і вант. по ст. призначення
		Відстань від ст. “О” в км до
		“К”160	“Х”330	“М”410	“Г”390	“Б”840
Дрібнівідправки	т/ваг	40.122.72	27.141.84	9.440.64	21.241.44	20.061.36	1188
Промтовари	т/ваг	69.61.6	43.51	60.91.4	1744
Продтовари	т/ваг	45.50.75	63.71.05	45.50.75	27.30.45	1823
Контейнери	т/ваг	20810.56	110.55.61	522.64	1045.28	175.58.91	65033
Штучнівеликовагові	т/ваг	175.53.9	2345.2	175.53.9	58513
Кокс	т/ваг	7100162	7100162
Фенол	т/ваг	5209	5209
Сірчана к-та	т/ваг	4407	4407
ЗБК	т/ваг	80015.2	60011.4	60011.4	200038
Всього	т	1338.72	1035.34	104.94	170.74	9119.26	11769
	ткм	214195	341662	43025.4	66588.6	7660178	8325650
Всього	т	34.73	25.1	4.28	7.47	205.42	277
	ткм	5556.8	8283	1754.8	2913.3	172553	191061

Середньодобовий пробіг вагонів S приймаємо рівним 400 км, обіг вагонів Q – 8 діб.