Смекни!
smekni.com

Гальмівна система ВАЗ 2108 (стр. 1 из 6)

Курсова робота

Тема: «Гальмівна система ВАЗ-2108»


Вступ

Рис. 1. Розміри ВАЗ-2108. Висота відповідає спорядженій масі автомобіля

З 1984 р. на Волзькому автомобільному заводі розпочався поступовий перехід від випуску «Жигулів» різних моделей до випуску автомобілів другого покоління, першою і базовою моделлю якого є ВАЗ 2108 («Лада-Спутник-1300»). Це цілком новий автомобіль, не зв'язаний спадкоємністю за конструкцією і технологією виготовлення з «Жигулями» (рис. 1).

Автомобіль ВАЗ-2108 має передньопривідне компонування. Двигун розташований попереду поперек автомобіля й об'єднаний в один агрегат зі зчепленням, коробкою передач і головною передачею, від якої крутящий момент передається до передніх коліс через шарніри рівних кутових швидкостей. Таке компоновочне рішення в сполученні з оригінальною формою кузова дозволило в порівнянні з автомобілями класичного компонування (двигун – попереду, ведучі колеса – задні) за інших рівних умов одержати незначну власну масу автомобіля, великий корисний об'єм салону, низький рівень шуму і вібрації та у цілому підвищена комфортабельність автомобіля. Застосування удосконаленого карбюратора з додатковими системами дозволило підвищити економічність двигуна і зменшити в порівнянні з попередніми моделями токсичність відпрацьованих газів.

Конструкція і виконання автомобіля ВАЗ-2108 і його вузлів відповідають вимогам безпеки ЄЕК 00Н (Європейської економічної. комісії Організації Об'єднаних Націй). Внутрішнє устаткування кузова і кермової колонки значно знижують імовірність травмування водія і пасажирів при ударах. Зовнішня форма автомобіля без гострих виступаючих елементів, енергопоглинаючі бампери, двоконтурна гальмова система в сполученні з регулятором тиску задніх гальм, – усе це відповідає сучасним вимогам безпеки, запропонованим до конструкції легкових автомобілів.


1. Будова і принцип дії

1.1 Загальна будова гальмівної системи

Автомобіль обладнаний робочою і стояночною гальмовими системами. Робоча гальмова система складається з чотирьох гальмових механізмів і гідравлічного приводу, що має діагональний розділ контурів (рис. 2). Один контур гідроприводу забезпечує роботу правого переднього і лівого заднього гальмового механізмів, іншій – лівого переднього і правого заднього. Це значно підвищує безпеки водіння автомобіля.

Рис. 2. Схема гальмівної системи ВАЗ-2108

1 – гальмовий механізм переднього колеса; 2 – трубопровід контуру «ліве переднє – праве заднє гальма»; 3 – головний циліндр гідропривода гальм; 4 – трубопровід контуру «правий передній – лівий задній гальма»;

5 – бачок головного циліндра; б – вакуумний підсилювач; 7 – гальмовий механізм заднього колеса; 8 – пружний важіль приводу регулятора тиску;

9 – регулятор тиску; 10 – важіль приводу регулятора тиску; 11 – педаль гальма


У гідравлічний привід включений вакуумний підсилювач 6 і двоконтурний регулятор 9 тиску задніх гальм.

Перший знижує зусилля на гальмовій педалі, другий підвищує безпеку руху автомобіля. Крім гідравлічного приводу, гальмові механізми задніх коліс мають механічний привід від важеля стояночного гальма, встановленого на підлозі кузова.

1.2 Вакуумний підсилювач

Рис. 3. Вакуумний підсилювач:

1 – шток; 2 – ущільньнююче кільце головного циліндра; 3 – чашка корпуса підсилювача; 4 – регулювальний гвинт; 5 – ущільнювач штока; 6 – поворотна пружина діафрагми; 7 – шпилька підсилювача; 8 – ущільнюючий чохол; 9 – корпус підсилювача; 10 – діафрагма; 11 – кришка корпуса підсилювача; 12 – поршень; 13 – захисний чохол корпуса клапана; 14 – повітряний фільтр; 15 – штовхальник; 16 – поворотна пружина штовхальника; 17 – пружина клапана; 18 – клапан; 19 – втулка корпуса клапана; 20 – буфер штока; 21 – корпус клапана; А – вакуумна камера; Б – атмосферна камера; В, Г – канали


Гумова діафрагма 10 (рис. 3) разом із корпусом 21 клапана поділяють порожнину вакуумного підсилювача на дві камери: вакуумну А і атмосферну Б. Камера А з'єднується з впускною трубою двигуна.

Корпус 21 клапана пластмасовий. На виході з кришки він ущільнюється гофрованим захисним чохлом 13. У корпусі клапана розміщений шток 1 приводу головного циліндра з опорною втулкою, буфер 20 штока, поршень 12 корпуса клапана, клапан 18 у зборі, поворотні пружини 16 і 17 штовхальника і клапана, повітряний фільтр 14, штовхальник 15.

При натисканні на педаль переміщається штовхальник 15, поршень 12 і корпус 21 клапана, а слідом за ними і клапан 18 до упора в сідло корпуса клапана. При цьому камери А і Б роз'єднуються. При подальшому переміщенні поршня його сідло відходить від клапана і через зазор, що утворився, камера Б з'єднується з атмосферою. Повітря, що надійшло через фільтр 14, зазор між поршнем і клапаном та канал В, давить на діафрагму 10. За рахунок різниці тиску в камерах А і Б корпус клапана переміщається разом із штоком 1, що діє на поршень головного циліндра. При відпущеній педалі клапан відходить від свого корпуса і через зазор, що утворився, і канали В і Г камери А і Б сполучаються між собою.

1.3 Регулятор тиску

Цей пристрій регулює тиск у гідравлічному приводі гальмових механізмів задніх коліс у залежності від навантаження на задню вісь автомобіля (рис. 4). Він включений в обидва контури гальмової системи, і через нього гальмова рідина надходить до обох заднім гальмових механізмів.


Рис. 4. Привід регулятора тиску

Регулятор тиску 1 кріпиться до кронштейну 9 двома болтами 2 і 16. При цьому передній болт 2 одночасно кріпить вільчатий кронштейн З важеля 5 приводу регулятора тиску. На пальці цього важеля шарнірно штифтом 4 кріпиться двоплечий важіль 5. Його верхнє плече через вісь 6 зв'язане з пружним важелем 10, інший кінець якого через сережку 11 шарнірно з'єднується з кронштейном важеля задньої підвіски. Кронштейн 3 разом із важелем 5 за рахунок овальних отворів під болт кріплення можна переміщати щодо регулятора тиску. Цим самим регулюється зусилля, з котрим важіль 5 діє на поршень регулятора.

У регуляторі є чотири камери: А і Г (рис. 5) з'єднуються з головним циліндром, Б – із правим, а В-з лівим колісними циліндрами задніх гальм.

У вихідному положенні педалі гальма поршень 2 затиснутий важелем 5 (див. рис. 4) через пластинчасту пружину 7 до штовхальника 20 (див. рис. 5), що під цим зусиллям прижимається до сідла 14 клапана 18. При цьому клапан 18 віджимається від сідла й утворюється зазор Й, а також зазор К між голівкою поршня й ущільнювачем 21. Через ці зазори камери А і Г сполучаються з камерами Б і В.


Рис. 5. Регулятор тиску

При натисканні на педаль гальма рідина через зазори К і И і камери Г і В надходить у колісні циліндри гальмових механізмів. При збільшенні тиски рідини зростає зусилля на поршні, що намагається висунути його з корпуса. Коли зусилля від тиску перевищить зусилля від пружного важеля, поршень починає висуватися з корпуса, а слідом за ним переміщається під дією пружин 12 і 17 штовхальник 20 разом із втулкою 19 і кільцями 10. При цьому зазор Ж збільшується, а зазори И і К зменшуються. Коли зазор И вибереться цілком і клапан 18 ізолює камеру Г від камери В, штовхальник 20 разом із розташованими на ньому деталями перестає переміщатися слідом за поршнем. Тепер тиск у камері В буде змінюватися в залежності від тиску в камері Б. При подальшому збільшенні зусилля на педалі гальма тиск у камерах Г, Б і А зростає, поршень 2 продовжує висуватися з корпуса, а втулка 19 разом з ущільнюючими кільцями 10 і тарілкою 11 під посилюючим тиском у камері Б зрушується вбік пробки 16. При цьому зазор Ж починає зменшуватися. За рахунок зменшення об'єму камери В тиск у ній, а значить і в приводі гальма, наростає і приктично буде дорівнювати тиску в камері Б. Коли зазор ДО цілком вибереться, тиск у камері Б, а значить і в камері В, буде зростати в меншому ступені, ніж тиск у камері А за рахунок дроселювання рідини між голівкою поршня й ущільнювачем 21. Залежність між тиском у камерах Б і А визначається відношенням різниці площ голівки і штока поршня до площі голівки.

У корпусі регулятора виконаний отвір, що закривається заглушкою 24. Потік рідини з-під заглушки при її витисканні свідчить про негерметичність кілець 10.

1.4 Головний циліндр

На корпусі головного циліндра кріпиться бачок 13 (рис. 6), у заливній горловині якого встановлений датчик 14 аварійного рівня гальмової рідини. Ущільнюючі кільця 5 високого тиску використовуються з заднього колісного циліндра.


Рис. 6. Головний гальмовий циліндр:

1 – корпус; 2 – ущільнююче кільце; 3 – поршень приводу контуру «лівий передній – правий задній гальма»; 4 – розпірне кільце; 5 – ущільнююче кільце високого тиску; б – прижимна пружина ущільнюючого кільця; 7 – тарілка пружини; 8 – поворотна пружина поршня; 9 – шайба; 10 – стопорний гвинт; 11 – поршень приводу контуру «правий передній – лівий задній гальма»; 12 – з'єднувальна втулка; 13 – бачок; 14 – датчик аварійного рівня рідини; А – компенсаційні зазори


1.5 Гальмовий механізм переднього колеса

Рис. 7. Гальмовий механізм переднього колеса

Дисковий, з автоматичним регулюванням зазора між колодками і диском, із плаваючою скобою. Скоба утворюється супортом 3 (рис. 7) і колісним циліндром 5, що стягнуті болтами. Рухлива скоба кріпиться болтами до направляючих пальців 9, що встановлені в отвори направляючої 2 колодки. У ці отвори закладається мастило. Між пальцями і направляючою колодок встановлені гумові чохли 8. До пазів направляючої піджаті пружинами гальмові колодки 4. У порожнині колісного циліндра встановлений поршень 6 зущільнюючим кільцем 7. За рахунок пружності цього кільця підтримується оптимальний зазор між колодками і диском 1, поверхня якого захищена кожухом 10.