Смекни!
smekni.com

Організація та технологія виконання капітального ремонту колії (стр. 3 из 8)

(17)

де V – обсяг роботи, який виражений в одиницях вимірника та прийнятий в технічних нормах часу (км, м, ланка і т.д.),

Нм – технічна норма часу роботи на вимірник, маш.-хв,

– коефіцієнт додаткових витрат часу у «вікно».

Визначимо час, необхідний для розгортання робіт

:


Для визначення інтервалу часу

необхідно знайти довжину ділянки, зайнятої бригадою по розболчуванню стиків, та довжину колієрозбирального поїзда.

Розрахунок довжини ділянки, зайнятої бригадою по розболчуванню стиків, виконується в наступній послідовності. Насамперед знаходиться склад бригади. Для цього розраховується обсяг роботи з розболчування на ділянці довжиною 1900 м з урахуванням, що в кожному стику колії знаходиться вісім болтів:

Оскільки бригада працює в одному темпі з машиною ЩОМ, час розболчування стиків буде дорівнювати часу очищення баласту

Кількісний склад бригади по розболчуванню стиків визначимо з рівняння :

(18)

Підставимо значення в формулу (18) і отримаємо:

Склад бригади 14 чол., з яких 12 працюють з електрогаєчними ключами, а двоє обслуговують пересувні електростанції.

Знаючи склад бригади, знайдемо довжину ділянки, яку вона займає в процесі роботи:

Розрахунок виконаний з умови, що на стику колії одночасно можуть працювати чотири чоловіка.

Довжина ділянки, на якій необхідно розболчувати стики для того, щоб було можливо приступити до розбирання колії, дорівнює:

При підрахунку

врахований технологічний розрив між колієрозбиральним поїздом i бригадою по розболчуванню – 50 м, а також між хвостовою та основною частиною колієрозбирального поїзда – 25 м.

Визначимо інтервал часу

при розриві між колієрозбиральним i колієукладальним краном 100 м

Час роботи ведучої машини, якою у даному випадку є колієукладач, знайдемо з формули (17):


Час згортання робіт визначимо з формули :

(19)

де

– час на укладання рейкових рубок, приймається рівним 10 хв. При укладанні рубок головна частина колієукладального поїзда стоїть на місці i тому всі робочі поїзди та бригади, що знаходяться позаду нього припиняють виконання робіт,

– час на закінчення робіт останніх машин у ланцюжку, які були припинені в зв’язку з укладанням рейкових рубок. З’єднання частин колієукладального поїзда виконується за межами ділянки, що ремонтується, після зболчування всіх стиків,

– час на оформлення відкриття перегону.

Для обчислення часу

з рівняння (17) знайдемо об’єм роботи машини ВПР, що треба закінчити. Він чисельно дорівнює відстані від машини ВПР до кінця фронту робіт. Він повинен бути достатнім для розміщення колієукладального поїзда, бригад по зболчуванню стиків i рихтуванню колії з постановкою на вісь, хопер-дозаторної вертушки та інших поїздів до машини ВПР.

Визначимо довжину ділянок, які займають бригади монтерів колії.

Кількісний склад бригади по постановці накладок i зболчуванню стиків обчислюється з урахуванням того, що темп її роботи такий, як i укладального крана. Тоді

У такому складі бригада під час роботи займає ділянку довжиною 25 м.

Бригада з рихтування колії звичайно працює на ділянці довжиною 50 м.

Інтервал часу

буде дорівнювати

Прийнявши значення

., визначимо час згортання робіт з формули (19):

Знайдемо необхідну тривалість «вікна»

3.2 Розрахунок тривалості оптимального «вікна»

Оптимальна тривалість «вікна» визначається з формули

, (20)

де tр – сумарний час на розгортання і згортання робіт;

С1 – вартість поїздо-години простою вантажного поїзда;

С2 – вартість години роботи комплекту колійних машин і механізмів, які зайняті на основних роботах;

tсл – час проходження робочих поїздів від виробничої бази до місця робіт і назад;

К – коефіцієнт, що залежить від щільності руху поїздів і який при наявності резервів у графіку руху повинен бути більше одиниці.

Вартість поїздо-години простою поїзда визначається за формулами:

- при тепловозній тязі:

(21)

де Qбp– маса поїзда брутто, т.

Вартість години роботи комплекту колійних машин і механізмів, що зайняті на основних роботах можна знайти з формули:

(22)

де См-з; – вартість машино-зміни кожної машини;

Тзм = 8 год. - тривалість зміни.

Час проходження робочих поїздів від виробничої бази до місця робіт і назад знайдемо з виразу


,(23)

де L – розгорнута довжина ділянки ремонту колії, при двоколійній – L=0,5 A, км;

LБ – відстань від бази КМС до початку ділянки робіт, км;

Vхд – швидкість господарчих поїздів на ділянці, Vхд= 40… 50 км/год.

Коефіцієнт, що залежить від щільності руху поїздів, дорівнює :

- для двоколійного перегону:

, (24)

, (25)

де Iср – середній інтервал між поїздами одного напрямку при нормальному русі;

(26)

Іmin – мінімальний інтервал побіжного проходження, приймається 12 хв. при напівавтоблокуванні;

Тпер – період пари поїздів при одноколійному графіку руху на закритому перегоні;


(27)

(28)

Період пари поїздів при обмежуючому перегоні Тоб дорівнює:

, (29)

де tn, tнn – час ходу в парному і непарному напрямках на обмежуючому перегоні, що визначають тяговими розрахунками (у курсовому проекті можна при розрахунку приймати tn, tнn = 0,2… 0,6 год.);

– станційні інтервали схрещення


4. СКЛАДАННЯ ВІДОМОСТІ ВИТРАТ ПРАЦІ