Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи спортивної орієнтація і відбору юних гімнастів
1.1 Спортивна орієнтація і спортивний відбір в системі підготовки юних гімнастів
1.2 Взаємозв'язок соціальному і біологічного в розвитку дитини
Розділ 2. Особливості розвитку фізичних здібностей юних гімнастів на першому етапі підготовки
2.1 Організація і методика спортивного відбору на першому етапі
2.2 Особливості розвитку фізичних здібностей
Висновок
Література
Актуальність:
Аналіз передової наукової і науково-методичної літератури вказує на необхідність звернути увагу особливо на початковий етап підготовки спортсменів. В організаційному відношенні процес відбору юних гімнастів поділяється на 4 етапи: 1) етап попереднього (первинного) відбору дітей і підлітків; 2) етап, заглибленої перевірки відповідності відібраного контингенту занимающихся вимогам, пропонованим до успішної спеціалізації в обраному виді спорту (етап 1 вторинного відбору); 3) етап спортивної орієнтації; 4) етап відбору в збірні команди. Цей етап відбору може здійснюватися поза спортивними школами.
На жаль, медико-біологічні аспекти відбору вивчені недостатньо. Проте відбір і орієнтацію спортсменів неможливо проводити повноцінно лише на підставі педагогічного тестування і потрібні ще дані медико-біологічних, психологічних і соціальних досліджень.
Відомо, що в системі відбору й орієнтації важливу роль відіграють спостереження шкільного учителя фізичної культури і тренера за дітьми в процесі занять на уроках, у спортивних секціях, під час різних рухливих ігор, змагань, контрольних іспитів.
Проблема: особливості першого етапу підготовки юних гімнастів.
Робоча гіпотеза: можна вважати, що важливим етапом відбору та орієнтації спортсменів є початковий етап, оскільки подальше тренування основане на початковому дозволить виявити нахили дитини до певного виду спорту.
Предмет дослідження: методичні особливості орієнтації та відбору на початковому етапі підготовки.
Об`єкт дослідження: здібності спортсменів до гімнастики та їх виявлення на початковому етапі підготовки.
Мета дослідження: обгрунтування особливостей відбору і спортивної орієнтації на початковому етапі.
Задачі дослідження:
1. З`ясувати основні теоретичні питання спортивної орієнтації та відбору.
2. Проаналізувати значення та взаємозв`язок соціального і біологічного аспектів на початковому етапі відбору та орієнтації.
3. З`ясувати особливості і методику спортивного відбору на початковому етапі.
Методи і організація дослідження:
1. Вивчення наукової і науково-методичної літератури.
2. Аналіз і синтез отриманих даних.
Організація дослідження включала аналіз наукової інформації теорії організації спортивного відбору та спортивної орієнтації. На основі одержаних даних дослідження були проаналізовані:
- відомості наукової і науково-методичної літератури;
- порівняння значення першого етапу підготовки для різних видів спорту.
На захист виносяться: результати проведеного дослідження та важливість першого етапу в спортивному відборі та спортивній орієнтації.
Наукова новизна: узагальнені сучасні дані про деякі особливості першого етапу спортивного відбору та спортивної орієнтації основані на елементах спадковості.
Практична значимість: організація спортивного відбору та спортивної орієнтації на першому етапі з використанням медико-біологічних особливостей дітей різного віку і застосування аналізу спадкових здібностей мають вагоміше значення, ніж необгрунтований вібір самої дитини. Агрументацією на користь даного твердження є практичний досвід багатьох тренерів та вчителів фізичної культури.
Ріст результатів у спорті залежить, як відомо, від методики і тактики спортивного тренування, прогресу технічних засобів, своєчасної й ефективної реабілітації спортсменів, а також від росту масовості і правильного спортивного відбору. Якщо рішення більшості цих задач значною мірою визначається соціальними, економічними й організаційними питаннями, спортивний відбір — це проблема наукового дослідження, проблема наукового пошуку.
Стійкий інтерес до занять спортом у дітей і підлітків у значній мірі визначається правильністю вибору спортивної спеціалізації. Вибрати для кожного підлітка вид занять гімнастикою — задача спортивної орієнтації; відібрати найбільш придатних, результату з вимозі виду спорту, — задача спортивного відбору.
Спортивна орієнтація виходить з оцінки можливостей конкретної людини, на основі якої виробляється вибір найбільш підходящої для нього спортивної діяльності. Спортивний відбір виходить з вимог виду спорту, з обліком яких здійснюється відбір найбільш придатних для нього людей. Тому поняття "спортивний відбір" і "спортивна орієнтація" необхідно розрізняти [15].
Звичайно, не можна вважати реальної задачу розробити безпомилкові методи відбору, наприклад майбутніх чемпіонів олімпійських ігор, тому що формування будь-якого таланта залежить від величезної кількості факторів, перелічити які просто неможливо, але все-таки людина в силу своїх анатомічних, фізіологічних і психологічних особливостей завжди щонайкраще пристосовується до визначеного виду діяльності. Які об'єктивні причини необхідності спортивного відбору? Логіка постановки проблеми відбору в спорті така: у різних людей при відносно однакових тренувальних можливостях ступінь тренируемости рухових якостей різна. Очевидно, не всякий може домогтися видатних спортивних результатів. Видатне спортивне досягнення — це результат не тільки завзятих тренувань, але також і екстраординарних спадкоємних даних, якими володіє спортсмен.
Сучасна майстерність вимагає тривалої підготовки — 5, 6 і більш років. Починати тренуватися потрібно в 10 — 12 або навіть у 5 — 6 років. Тому найбільша складність полягає в умінні розглянути в дитині те, що йому знадобиться для перемоги, коли він буде дорослим.
На жаль, критеріїв оцінки перспективності спортсмена, що тільки що приступив до занять, поки небагато; кривдно і те, що досвід тренерів, їхня інтуїція не узагальнюються досить широко. Поки мало розроблені модельні характеристики "ідеальних типів" в окремих видах спорту. Високих результатів у спорті можна домогтися лише при наявності визначених здібностей, але дотепер, на жаль, мало відомо про те, як розвиваються і формуються здібності і які наукові критерії можна визначити обдарованість у тієї або іншій руховій діяльності. Тут необхідно виділити комплекс властивостей і якостей, що забезпечує успіх у спортивній діяльності [17].
Доведено, наприклад, що діти, що мають перевагу в рості, зберігають його і в наступні роки. Але не всім показникам можна приписувати таку прогностичну значимість. Для дитини в період росту і розвитку характерні великі компенсаторні можливості, незвичайна пластичність і пристосовність різних рухових і психічних функцій. Якщо тренер, наприклад, відібрав групу дітей спираючи тільки на свій досвід і інтуїцію, він міг відібрати не обов'язково здатних, а лише вміють щось робити, уже знайомих із запропонованою задачею.
Проблема спортивного відбору тісно зв'язана з ростом масовості в спорті. Масовість — основний принцип системи фізичного виховання. Тим часом, по деяким даним, в останні роки спостерігається зменшення масовості в окремих видах спорту. Зменшення масовості в спорті наслідок найчастіше неправильного вибору спортивної спеціалізації [12].
У перші роки занять багато юних спортсменів вибувають з ДЮСШ. Дуже часта причина відсівання — невідповідність даних спортсмена специфіці виду спорту. Відсівання при доборі — це реальне явище на всіх етапах підготовки спортсменів високого класу.
Нерідко в ДЮСШ головної стає задача не відбору дітей, а укомплектування груп. У цьому випадку ні про який відбір не може бути і мови.
Не кожному тренерові дано виховати класного спортсмена: хтось може навчати, хтось тренувати, але безсумнівно, що дитячому спорту потрібні люди, що займалися б тільки добором. На жаль, у практиці ДЮСШ відсутні чіткі уявлення про науково обґрунтовані прийоми визначення перспективності юних спортсменів. Критеріїв такої оцінки іноді просто немає.
Не маючи спеціальної підготовки в питаннях відбору, багато медиків, учителі фізичної культури і тренери скептично дивляться на можливості відбору й орієнтації юних спортсменів. Серед фахівців існує думка, що навіть приблизно неможливо побачити що-небудь визначене в підлітку 10 — 11 років, а тим більше прогнозувати його успіхи в спорті. Звичайно, ця проблема дуже складна. Вона збільшується ще і тим, що інтереси і схильності в дітей цього віку хитливі. Але такий песимізм у загальному не виправданий.
Таким чином, проблема спортивного відбору й орієнтації— проблема комплексна. Вона вимагає зусиль багатьох фахівців. Її необхідно вирішувати, об'єднавши зусилля вчених, тренерів і педагогів.
Здібності — це властивості людини, що роблять його придатним до успішного виконання якої-небудь діяльності. Здібності формуються на основі задатків — анатомо-фізіологічних особливостей людини. "Можна вважати безнадійним виховати в людини таку здатність, задатки для якої в нього відсутні", — писав Б. М. Тепле. Здібності формуються в процесі діяльності, навчання і виховання, у свою чергу, залежать від суспільно-історичних умов (при вирішальній ролі факторів зовнішнього середовища). Але якби тільки навчання і виховання визначали рівень розвитку здібностей у людей, не було б таких величезних індивідуальних розходжень при відносно однакових умовах життя. Ще Платон писав: "...немає двох людей, що народилися зовсім однаковими, кожен відрізняється від іншого своїми природними даруваннями".