Смекни!
smekni.com

Туризм в новий час (стр. 1 из 4)

Зміст

Вступ

1 Становлення та розвиток туризму в новий час

2 Західноєвропейські мандрівники IX-XV століття про Україну

Висновки

Список використаних джерел


Вступ

З розвитком масового організованого туризму і переходом його на нову основу, яка опирається на розвиток туристичної індустрії та сучасні транспортні засоби, відбулися деякі зміни у формах організації міжнародного туризму.

По-перше, суттєво збільшилась кількість роздрібних фірм, які пропонують туристичні послуги турагентів і не мають інколи юридичної та господарської незалежності.

По-друге, змінився характер діяльності туристичних оптових фірм, які перетворилися в туроператорів, що пропонують повний комплекс послуг у вигляді інклюзив-турів.

По-третє, з'явились великі корпорації, що ґрунтуються на капіталі транспортних, торговельних, страхових компаній і банків, які здійснюють операції надання туристичних послуг клієнтам.

Сьогодні, на думку аналітиків, в основі розвитку міжнародного туризму лежать такі чинники:

економічне зростання і соціальний прогрес привели до розширення обсягу ділових поїздок та подорожей з пізнавальними цілями;

удосконалення всіх видів транспортних засобів зробило дешевшими поїздки;

збільшення кількості найманих працівників і службовців у розвинутих країнах та підвищення їхнього матеріального й культурного рівня;

інтенсифікація праці й отримання працюючими більш довгих відпусток;

розвиток міждержавних зв'язків і культурних обмінів між країнами привів до розширення міжособистісних зв'язків між регіонами;

послаблення обмежень на вивіз валюти у багатьох країнах і спрощення прикордонних формальностей.


1 Становлення та розвиток туризму в новий час

На мою думку, туризм одержав розвиток в усьому світі, однак у різних регіонах його ріст був неоднаковим. Так, якщо збільшення обсягів міжнародного обміну в Європі, Африці і Латинській Америці, включаючи країни Карибського басейну, було на рівні середньосвітових показників, то в країнах Близьких Схід воно перевищувало їх більш ніж у 3 рази, у країнах Південної Азії – більш ніж у 5 разів.

Країни Європи і Північної Америки за останнє десятиліття залишилися провідними як по прийому іноземних туристів, так і по подорожах своїх громадян за кордон. Велике значення для розвитку туризму має ріст міського населення, оскільки індустріалізація відноситься до числа основних передумов збільшення туристичних поїздок у світі.

Європейські країни як і раніше приймають найбільшу кількість іноземних туристів. У 1996 – 2001 рр. число туристів, що прибували в Європу, збільшилося з 274 до 347 млн. чоловік, а грошові надходження від міжнародного туризму - більш ніж у 2 рази. Однак протягом цього періоду частка Європи у світовому туризмі стійко падала, незважаючи на значні коливання середньорічного росту прибутку в Європу і надходжень від туризму. Така нестабільність дещо пояснюється економічною ситуацією в туристоутворюючих країнах.

Дослідження національної приналежності гостей, що приїжджають у Європу, показують, що 90% - це туристи з європейських країн. Так, німці подорожують в основному усередині регіону і складають 19% загального числа міжнародних туристів. Британські мандрівники складають 10% загального числа європейських туристів, французи - 7%, датчани - 6%. США є єдиною неєвропейською країною серед перших десяти туристоутворюючих країн для Європи[1,с.104].

Я вважаю, що внутрірегіональний туризм у Європі є наслідком високої концентрації міжнародного туризму в регіоні. Тут існують безліч державних кордонів на відносно малій площі і чудова наземна велика мережа комунікацій.

За відносною втратою домінуючого положення Європи стоять наступні фактори:

· деякі західноєвропейські країни, зокрема на півдні Європи, такі, як Італія і Греція, у меншій мірі Іспанія і Португалія, терплять падіння конкурентноздатності внаслідок старіння їх туристського продукту;

· деякі східноєвропейські країни мають труднощі в пристосуванні своїх туристських секторів до ринкової економіки;

· деякі північноєвропейські країни, наприклад Великобританія, Данія, Норвегія і Швеція, дуже дорогі для туристів. Це неминуче впливає на їх конкурентноздатність;

Отже, росте популярність країн Південно-Східної Азії, що успішно розвивають свою туристську індустрію.

У Німеччині немає теплих морських пляжів, і в її садах не цвітуть лимонні дерева. Однак ця країна завжди приваблювала і вражала туристів.

Туризм у Німеччині забезпечує 8 відсотків внутрішнього валового продукту країни. Майже 3 мільйони робочих місць зв'язані безпосередньо з туризмом. Поряд з торгівлею це – найбільший сектор у сфері послуг. Тут діють в основному підприємства малого і середнього бізнесу, що відкриває широкі можливості для підприємців-початківців [3; с. 78].

Щорічно Німеччину відвідують близько 18 млн. туристів, кожен з яких проводить у готелі не менше двох ночей. Найбільш активно відпочивають у Німеччині голландці, американці й англійці. Найбільш популярні серед закордонних туристів німецькі міста - Берлін, Мюнхен, Гамбург і Баден-Баден.

У порівнянні з іншими галузями економіки галузь туризму займає друге місце після автомобілебудування. У середньому від 2 до 3 відсотків чистого обороту туризму (без податку з додаткової вартості) надходять у вигляді податку на промисел, поземельного податку, а також частини надходжень від податку на зарплати і прибуток у каси комун.

Слід зазначити, що Німеччина стає усе більш популярним туристським напрямком. Керівник московського представництва Німецького національного офісу по туризму (DZT) Ірина КЕЙКО в інтерв'ю журналу «Туристичний Бізнес» відзначила, що відповідно до статистики ВТО, в останні роки Німеччина міцно ввійшла в десятку країн - лідерів по прийому закордонних туристів, а по валютних надходженнях у галузі вона займає 6-е місце у світі. Відзначається стійко позитивна динаміка туристських прибуттів - у середньому 16,1 мільйона іноземних туристів у рік, що більше показника 2000 р. на 3,5%. Число туристських ночівель за той же період збільшилося на 3,7%. Найбільший ріст цих показників досягнуто за рахунок гостей зі США, Нідерландів, Італії, З'єднаного Королівства. Доходи в туристській галузі, приміром, у 2001 році складали 15,7 мільярдів євро і в даний час знаходиться поблизу рівня в 20 мільярдів євро. Ірина КЕЙКО повідомила, що тенденція росту зберігається - число туристських ночівель збільшується в середньому на 6,1% у рік. У 2001 у Німеччині було зафіксовано 293,6 тисяч ночівель росіян (1,7% від загальної кількості ночівель), і в порівнянні з 2000 роком цей показник виріс на 10,6%. Разом з тим не можна не відзначити диспропорції в розподілі туристського потоку усередині країни - левина його частка приходиться на так називані «старі землі» Німеччини[2,с.137].

Можна виділити наступні основні фактори, що залучають туристів у країну:

1. Висока концентрація історичних і культурних визначних пам'яток;

2. Спрощений візовий режим (можливість широкого спектра комплексних турів);

3. Високий рівень сервісу.

У Німеччині ще в травні 2000 року у Франкфурті-на-Майні на туристичній виставці German Travel Mart (GTM) була представлена концепція розвитку національної туристичної галузі, що базується на 4-х «китах»: «Культурний туризм», «Агротуризм», «Подійний туризм», «Інтернет-технології». І в кожній з перерахованих стратегічних областей розвитку країні є, чим пишатися. От, наприклад, деякі цифри, що характеризують інфраструктуру «культурного» туризму в Німеччині - більш 4 тис. музеїв, 8,8 тис. постійних і тимчасових виставок, 220 рекреаційних і тематичних парків. Не менш значима і роль природного фактора - 13 національних парків, 6,2 тис. заповідників і заказників, значне число сільських готелів і агрогосподарств.

Далі розглянемо структуру і склад ринку. Серед найбільших учасників туристичного ринку Німеччини можна виділити 3 найбільших туристичні корпорації: «TUI Deutschland», «REWE-Touristik» і «Tomas Cook», що зосередили у своїх руках 70% ринку туристичних послуг.

Туризм у Німеччині одержав імпульс і почав бурхливо розвиватися тільки після Другої світової війни. Вся існуюча на сьогоднішній день система була створена фактично з нічого протягом декількох десятиліть, і в даний момент знаходиться на високому сучасному рівні і продовжує прогресувати. Сьогодні в Німеччині всі маленькі фірми, що існували споконвічно, концентруються навколо декількох могутніх об'єднань. Приміром, у туристичну систему «REWE» входять 1260 туристичних бюро. Крім туризму, «REWE» займається іншою виробничо-комерційною діяльністю, усього в системі працює дві з половиною тисячі різних бюро. За підсумками минулого року «REWE» займає третє місце на німецькому туристичному ринку, річний оборот концерну склав 30 млрд. євро . Принцип усіх німецьких концернів, що займаються туризмом, полягає в наявності власної авіакомпанії, власної системи готелів і транспорту. Усе це дає їм можливість концентрувати свою діяльність і надавати клієнтам повний пакет послуг[1,с.166].

У Німеччині не існує окремого міністерства чи департаменту по туризму, оскільки це не та країна, що охоче відвідується туристами, як Італія чи Іспанія. У більшій мірі тут розвинутий транзитний і виїзний туризм. Можна сказати, що вона є однією з ведучих країн світу в області виїзного туризму. Тому вся туристична система належить міністерству економіки. У Німеччині існує Федеральний туристичний союз, представники цього союзу працюють у парламенті, і є Національна рада по туризму, що входить у міністерство економіки. Таким чином, існує досить важелів, щоб лобіювати інтереси туризму на всіх рівнях.

Весь німецький виїзний туризм - це приватна власність. Але держава виділяє визначені суми для підтримки в'їздного туризму.

У Німеччині торік спостерігалося позитивне сальдо по туризму: туристи вивезли 15,5 млрд. євро, а ввезли 20,4 млрд. євро. Це є позитивним моментом, але, як і в більшості країн, туристичний бізнес Німеччини усе ще продовжує працювати в мінус: усе ще позначаються події 11 вересня, і дуже впливає світова політика і та нестабільність, що сьогодні відчувається всюди в зв'язку з подіями в Іраку й іншими можливими бойовими діями.