Смекни!
smekni.com

Туристичні ресурси Буковини (стр. 5 из 7)

Неабиякий інтерес для туристів можуть представляти залишки родинної резиденції духовного лідера євреїв - хасидів Ізраеля Фрідманна у Садгорі.

На окрему увагу туристів заслуговують чернівецькі некрополі на вулиці Зеленій та у Садгорі.

Одним з найстародавніших міст Буковини є м.Хотин, що в Х-ХІ ст. входив до складу Київської Русі. Його стара частина має садибну забудову, вузькі й криві вулиці, а нова, заснована наприкінці ХІХ ст. – квартальну забудову і прямокутну мережу вулиць. В Хотині зберігся замок-фортеця (кінець ХІІІ-ХVст., прибудови XVI-XVIIIст.).

Місто Сторожинець вперше згадується 1448 року як сторожовий пункт.

3.2 Музеї, театри

Для відвідувачів завжди гостинно відкриті двері Чернівецького обласного краєзнавчого музею, Музею народної архітектури та побуту під відкритим небом, музею Буковинської діаспори. Свої багаті експозиції пропонують також Чернівецький художній музей, літературно-меморіальні музеї Ольги Кобилянської, Юрія Федьковича та Володимира Івасюка.

Чернівецький обласний краєзнавчий музей створений у 1945 р. Має три відділи: природи краю, історії давньої і сучасної. В музеї зберігаються понад 50 тис. експонатів, у тому числі археологічні колекції (знаряддя праці і побуту первісних людей, крем’яна, бронзова та залізна зброя тощо), унікальні речі й документи, що характеризують соціально-економічні відносини Буковини в XIV-XIX ст., експонати про селянські повстання, етнографічні колекції (вишивки, одяг, килими тощо) та інші предмети.

У м.Чернівці працює Чернівецький обласний український музично-драматичний театр імені О.Ю.Кобилянської, створений у 1931 р. Серед кращих вистав театру – п’єси українських драматургів "Платон Кречет", "Калиновий гай", "Весняний потік", "Лук’ян Кобилиця", "Леся" та ін., українська класика – "Титарівна" М.Кропивницького, "Земля" та "У неділю рано зілля копала" за О.Кобилянською.

4. ІНФРАСТРУКТУРНІ РЕСУРСИ БУКОВИНИ

4.1 Транспортна система

Довжина залізниць Чернівецької області складає 458 км. Основні залізничні лінії: Львів – Івано-Франковськ – Чернівці і далі на південь (в Румунію), Чернівці – Окниця – Кишинів, Чернівці – Заліщики, Чернівці – Вижниця, Чернівці – Глибока – Берегомет, Ларга – Кам’янець-Подільський. Найбільший залізничний вузол – м.Чернівці.

Протяжність автомобільних шляхів з твердим покриттям складає 2,1 тис. км. Основні автошляхи: Львів – Чернівці – Кишинів, Чернівці – Хотин, Сокиряни – Могилів-Подільський. Прикордонне розташування, наявність розвинутої транспортної інфраструктури в області розкривають широкі перспективи для розвитку туристичної діяльності на Буковині.

4.2 Засоби гостинності

Завдяки транспортній доступності, наявності слабо-окультурених ландшафтів, мінеральних джерел, а також сприятливим кліматичним умовам та етнографічним особливостям, Буковина має вагоме рекреаційне та екотуристичне значення. На сьогоднішній день у Вижницькому районі є три готелі, туристична база "Черемош", притулок "Німчич", база відпочинку "Зелені Пагорби", дитячий табір "Юність", що готові надати послуги тим, хто відвідає Вижницький національний парк.

Пансіонат "Зелені Пагорби"

Розташований в екологічно чистому маловничому куточку Буковинських Карпат, на схилі гір національного природного парку "Вижницький". Тут розміщені будиночки літнього типу на 2 – 4 особи в кімнаті, а в зимовий період - корпус з автономним опаленням на 60 місць.

Вижницький НПП організовує туристичні маршрути:

1. Притулок "Німчич" – перевал Німчич – урочище "Соколине око" – урочище "Протяте каміння" – урочище "Лужки" – перевал Німчич.

2. м. Вижниця – с. Виженка - урочище "Лужки" – урочище "Протяте каміння" – перевал Німчич – печери Довбуша – м. Вижниця.

3. м. Вижниця – Мала Виженка – хребет Беньків – долина Сухого – смт. Берегомет.

Широкий діапазон активних та пасивних рекреаційних видів діяльності має місце на території національного парку "Вижницький". Більшість з них зосереджена у гірському районі, із-за широкого вибору можливостей, які надає ландшафт та прекрасне довкілля. Найбільш популярними тут є прогулянки та пішохідні екскурсії. Під час прогулянок можна поласувати голубикою, малиною, ожиною та суницями. Дуже популярним є збирання грибів, як серед місцевих жителів, так і серед туристів. Також можна покататися на велосипеді по мальовничим гірським та лісовим дорогам. Зимою, поширеним видом спорту є ходьба на лижах. Для цього прокладено декілька маршрутів.

Надзвичайно цікавими є гірські сходження. Найзручніші місця для цього знаходяться біля Протятого Каміння, Соколиного Ока, "Лужків" та Товарниці. Висота стрімчаків тут сягає 40 — 50 метрів.

На території парку біля Вижниці є місця придатні для спортивного орієнтування. Раніше тут проводився чемпіонат Радянського Союзу із спортивного орієнтування. Розроблені спеціальні карти цього району.

ВИСНОВКИ

Прикордонне розташування, сприятливі природно-кліматичні умови, багаті рекреаційні ресурси, економічний і науковий потенціали, соціально-культурні та історичні традиції розкривають широкі перспективи для розвитку туристичної діяльності на Буковині.

Умови помірно-континентального клімату, унікальні ландшафти, що поєднують мальовничі краєвиди гір, передгір’я та рівнин, водні артерії – стрімкі Дністер, Прут, Черемош, Сірет –є сприятливими для відпочинку туристів протягом всього року і придатні для розвитку як зимових (гірськолижний та лижний спорт), так і літніх (гірський, пішохідний, велотуризм та ін.) видів туризму.

Воістину невичерпні можливості розвитку курортно-оздоровчого та лікувального туризму відкриваються перед Буковиною завдяки наявності джерел мінеральних вод. За умови створення відповідних санаторно-курортних закладів область може займати одне з провідних місць в Україні у цьому напрямку.

Лісові ресурси мають насамперед рекреаційне значення, тут увагу слід приділити їх раціональному використанню, збереженню та охороні. На окремих видів тварин дозволено полювання, яке останнім часом стає все більш популярним видом туризму. Національний природний парк "Вижницький" на Буковині є природоохоронно-науково-туристично-освітньою установою загальнодержавного значення. Парк вважається своєрідним науково-екологічним та освітньо-виховним полігоном для відпрацювання методів оптимізації природокористування в умовах широкого залучення відвідувачів, що відкриває перспективи розвитку тут для наукового, екологоосвітнього, екскурсійного та ін. видів туризму.

Історико-культурні ресурси Буковини сконцентровані переважно в найбільшому місті області Чернівцях, а також у м.Хотині та Сторожинцях. Збереглися архітектурні пам’ятки з XV-XVII століть, багато визначних місць, пов'язаних з конкретними подіями, а також з життям і діяльністю конкретних осіб, які стали надбанням європейської, а також світової історії і культури. Буковина – специфічний регіон України, де мешкають різні нації і національності, представлені різні культури, що гармонійно розвиваються, збагачуючи одна одну, різні релігійні конфесії і напрямки. В області діють всесвітньо відомі музеї, театри. Все це робить Буковину надзвичайно привабливою для вітчизняних та зарубіжних туристів.

Таким чином, Буковина є дуже перспективним туристичним регіоном України, і за умови достатнього фінансування, яке слід направити в першу чергу на розвиток інфраструктури та пропаганду природно-рекреаційного і історико-культурного потенціалу, можна очікувати становлення її на одне з перших місць за розвитком туристичної галузі, яка може і повинна приносити прибуток.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ

1. Бигун Н.Ю. Ельники буковой зоны Карпат / Н.Ю.Бигун. — Ужгород : Карпаты, 1990. — 125 с.

2. Борисов О.Г., Кубик Н.И. Карпатское ожерелье : [Лесн. хоз-во] / О.Г.Борисов, Н.И.Кубик. — М. : Экология, 1991. — 127 с.

3. Ботушанський В.М. Сільське господарство Буковини (друга половина ХIХ - початок ХХ ст.) / Чернівецький держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці : Золоті литаври, 2000. — 337с. — с. 319-333.

4. Буковина – мій рідний край: III історико-краєзнавча конференція молодих дослідників, студентів та науковців, Чернівці, 17 травня 1998 року: Матеріали / Чернівецький держ. ун-т ім. Юрія Федьковича. Кафедра етнології, античної і середньовічної історії ; Буковинський центр археологічних досліджень при ЧДУ ім. Ю.Федьковича / Олександр Масан (відп.ред.). — Чернівці : Золоті литаври, 2000. — 130с.

5. Буковина - невід'ємна частина України: Матеріали третьої науково- практичної конференції з циклу "Гуцули буковинського краю: реалії, проблеми, перспективи розвитку" / Центр історії, культури та побуту Вижницького району; Всеукраїнське товариство "Просвіта" ім. Т.Шевченка. Вижницьке районне об'єднання. — Вижниця, 1997. — 223с.

6. Буковина. Визначні постаті: 1774-1918: Біографічний довідник / Оксана Миронівна Павлюк (авт.-упоряд.). — Чернівці : Золоті литаври, 2000. — 249с. : іл. — с. 239-245.

7. Буковина: Іст. нарис / Чернівецький держ. ун-т ім. Ю.Федьковича / В.М. Ботушанський (відп.ред.). — Чернівці : Зелена Буковина, 1998. — 416 с.

8. Геология Советских Карпат : Сб. науч. тр. / АН УССР, Ин-т геохимии и физики минералов; [Отв. ред. Н. П. Семененко]. — Киев : Наук. думка, 1989. — 228 с.

9. Глубинное строение, развитие и нефтегазоносность Украинских Карпат / Г.Н.Доленко, Л.Т.Бойчевская, Л.Г.Данилович и др.; Отв. ред. Г.Н.Доленко. — Киев : Наук. думка, 1980. — 146 с.

10. Гуцульське народознавство (гуцульська етнографія, народна культура - гуцульщинознавство): Короткий курс лекцій з гуцульщинознавства: Посібник з гуцульщинознавства для вчителів народознавства Карпатського регіону Буковини та студ. філол. фак. / Йосип-Тодосій Сележан (упоряд.). — Чернівці, 1996. — 102с.