Смекни!
smekni.com

Організація автобусних туристських маршрутів (стр. 1 из 6)

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ АВТОБУСНИХ ТУРІВ

1.1 Основні поняття і класифікація автобусних турів

1.2 Методологічні основи організації автобусних турів

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ АВТОБУСНОГО ТУРИЗМУ

2.1 Сучасний стан автобусного туризму

2.2 Переваги та недоліки автобусного туру

РОЗДІЛ 3 ПРАКТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ АВТОБУСНИХ ТУРИСЬКИХ МАРШРУТІВ

3.1 Загальні відомості про ТФ «Гедеон»

3.2 Розробка автобусного туру до Швейцарії

Висновок

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Проблема даного дослідження носить актуальний характер в сучасних умовах. Про це свідчить часте вивчення піднятих питань.Автотуризм вивчається на стику відразу декількох взаємозв'язаних дисциплін. Для сучасного стану науки характерний перехід до глобального розгляду проблем тематики "Автотуризм".Питанням дослідження присвячена безліч робіт. В основному матеріал, викладений в учбовій літературі, носить загальний характер, а в численних монографіях з даної тематики розглянуті вужчі питання проблеми "Автотуризм". Проте, потрібний облік сучасних умов при дослідженні проблематики позначеної теми.Висока значущість і недостатня практична розробленість проблеми "Автотуризм" визначають безперечну новизну даного дослідження.Подальша увага до питання про проблему "Автотуризм" необхідно в цілях глибшого і обґрунтованого дозволу приватних актуальних проблем тематики даного дослідження.Актуальність справжньої роботи обумовлена, з одного боку, великим інтересом до теми "Автотуризм" в сучасній науці, з іншого боку, її недостатньою розробленістю. Розгляд питань пов'язаних з даною тематикою носить як теоретичну, так і практичну значущість.

Розробка і дослідження питань розвитку туризму в аспекті організації автобусних туриських маршрутів є важливим, не тільки через практичну значущість проблем, що торкнулися, але і унаслідок їх недостатнього наукового опрацьовування. Розвиток туризму в Україні є пріоритетним напрямом в економіці країни, яке приводить до посилення розвитку туристських фірм на внутрішньому ринку, що і послужило основними причинами вибору теми справжнього дослідження.

Мета дослідження полягає в вивченні організації автобусних турів.

Для досягнення наміченої мети в роботі були поставлені і вирішені наступні наукові завдання:

- дати аналіз розвитку автобусного туристського маршруту на сучасному етапі розвитку економіки;

- проаналізувати сучасний стан розвитку туристичних маршрутів

- розглянути методика організації маршруту

- розглянути автобусні тури: екскурсії дальнього проходження

- систематизувати переваги та недоліки автобусного туру

- Розробити автобусний тур Фінляндія + Швеція та тур до Чехії

Предметом дослідження в справжній роботі є розвиток туризму в аспекті організації автобусних туристських маршрутів|

Об'єктом дослідження авторусні маршрути в контексті розвитку туризму.

Теоретичною і методологічною основою послужили класичні і сучасні дослідження вітчизняних і зарубіжних авторів в області вивчення питань туризму. Крім того, в роботі використовувалися матеріали законодавчих актів, пов'язані з регулюванням в туристській галузі.

Інформаційну і емпіричну базу дослідження склали методичні і довідкові матеріали, статистичні дані Держкомстату України .

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ АВТОБУСНИХ ТУРІВ

1.1 Основні поняття і класифікація автобусних турів

Автобусний тур – туристський продукт, що включає: перевезення групи туристів на автобусі по певному маршруту, тривалістю більше 24 годин; розміщення в готелях відповідно до програми туру; екскурсійне обслуговування відповідно до програми туру; супровід керівником туристської групи.

Програма туру - перелік послуг, визначних об'єктів і досугових подій, що надаються туристам у визначених послідовності, часі, місці і умовах обслуговування. ГОСТ Р 50681-94.

Маршрут – розроблений туроператором шлях проходження туристської групи, що включає перелік всіх географічних пунктів і місць, що послідовно відвідуються групою під час подорожі.

Категорія готелів – прийнята в країні тимчасового перебування туриста класифікація засобів розміщення (готелів, готелів) залежно від рівня послуг, що надаються в них, стану матеріальної бази, кваліфікації персоналу і ін.

Автобус туристичного класу – транспортний засіб з кількістю пасажирських сидінь понад 8, відповідне вимогам IRU (Міжнародного Союзу Автоперевізників) або технічним нормам і нормам безпеки РФ.

Нічний автобусний переїзд – пересування туристської групи на автобусі в нічний час без надання туристові розміщення на нічний відпочинок в готелі або пересадки на інший вигляд транспорту.

Екскурсія – відвідини визначних пам'яток (пам'ятники культури, музеї, підприємства, місцевість і так далі), що супроводжується показом і розповіддю екскурсовода (гіда) [11,с.65].

Супроводжуючий групи (гід – супроводжуючий) – професійно підготовлений представник туроператора на маршруті, що координує виконання програми туру і що забезпечує туристів загальною довідковою інформацією.

При організації автобусних поїздок тур фірма надає послуги транспортного забезпечення, програмні послуги, послуги харчування і розміщення (при тривалих поїздках) і послуги супроводу. Програмні послуги мають на увазі організацію відвідин різних туристичних об'єктів на маршруті. Послуги харчування і розміщення мають на увазі бронювання місць в готелях і організацію харчування. Послуги супроводу включають послуги керівника групи і екскурсовода. Обслуговування туристів керівником групи буде детально розглянуто в наступному розділі, а послуги екскурсовода – це послуги з супроводу, адаптації і ознайомлення громадян з туристськими ресурсами в місці (країні) тимчасового перебування, а також пов'язані з роз'ясненням історичних, культурних, природних і інших цінностей відвідуваних об'єктів (туристських ресурсів).

В рамках даного питання слідує детальніше розглянути транспортні послуги. Отже, автобусні тури туристські підприємства реалізують спільно з автотранспортними підприємствами (за відсутності особистого авто транспорту) на основі разових, сезонних або річних договорів оренди. Невід'ємною частиною даного договору є паспорт маршруту[4].

Разом з вимогами, Правилами Дорожнього Руху, що регламентуються, в договір або його застосування включаються наступні пункти:

· забезпечення культури обслуговування туристів

· про санітарний стан автобуса

· про ограничении\ заборону руху в нічний час

· забезпечення транспортного засобу аптечкою для пасажирів

· наявність мікрофону, радіотрансляції, телевізора, відео

· наявність пристроїв опалювання, вентиляції, кондиціонування повітря

· наявність чистих чохлів, підголовників, завісок

· наявність багажних відсіків, відсіків для ручної поклажі і ін.

Для тривалих подорожей використовуються високо комфортабельні автобуси з м'якою підвіскою, регульованими кріслами, низьким рівнем шуму і вібрацій і так далі При цьому передбачаються такі атрибути життєзабезпечення, як туалет, бар, холодильник.

Водій на туристичному маршруті повинен мати водійські має рацію відповідній категорії, ліцензію, кредитово-бензинову картку, шляховий лист, атлас автодоріг, план-схему маршруту, транспортну туристську картку і іншу туристську документацію.

Європейська конференція міністрів транспорту (1984 г) виділяє три види автобусного туризму:

поїздки на рейсових автобусах;

поїздки на човникових автобусах;

спеціальні (чартерні) рейси.

У окрему групу виділяються внутрішній туризм і поїздки протягом дня з різними цілями (екскурсії протягом дня, човникове обслуговування аеропортів і так далі) [16; c.78].

1.2 Методологічні основи організації автобусних турів

Організація автобусних турів включає в себе:

Візи: Згідно Віденської конвенції про консульські стосунки видача віз знаходиться в компетенції консульських установ і дипломатичних представництв відповідної держави. У тексті сьогодення Правив під консульською установою розуміється само консульська установа, або дипломатичне представництво.

Отримання віз не може бути гарантоване, тому претендент візи приймає на себе ризик відмови у видачі візи і ризик зміни термінів видачі віз.

Терміни оформлення віз встановлюються консульськими установами, по розсуду консульських установ можлива зміна таких термінів, у тому числі і для окремих претендентів.

В цілях ухвалення рішення про можливість видачі віз консульська установа має право направити запит в компетентний орган держави, що представляється. Напрям запиту може збільшити термін оформлення візи.

Консульська установа має право запросити претендента візи на співбесіду, тягар викликаних цим витрат лягає на туриста або іншого замовника[13; c.12].

Туроператор або турагент зобов'язаний проінформувати туриста або іншого замовника про вимоги консульської установи, віз, що пред'являються до претендентів, для відповідних туристських поїздок.

Турист або інший замовник передає туроператорові (турагенту для передачі туроператорові) документи для уявлення до консульської установи. Відповідальність за достовірність відомостей і достовірність документів несе претендент візи. Туроператор несе відповідальність за належний напрям документів до консульської установи і надання туристові або іншому замовникові інформації, отриманої від співробітників консульської установи.

Виходячи з групового характеру відвідин держав тимчасового перебування на маршруті, видачею запрошень з боку готелів одночасно на всю туристську групу, туроператор направляє до консульської установи документи на візи після формування персонального складу туристської групи, але не пізніше за терміни, що декларуються консульськими установами для ухвалення рішень про видачу віз.