- запис в посольства, страхування туристів;
- допомога в оформленні паспорта моряка і комплекту документів для плавсостава;
3.2 Цінова політика
Ціна – економічне поняття, яке означає «кількість грошей», за яку покупець готовий купити, а продавець згоден продати одиницю товару. Перед всіма комерційними і некомерційними організаціями встає завдання призначення ціни за свої товари і послуги. Будучи всього лише однією з маркетингових засобів, ціна виконує виключно важливу функцію, яка полягає в отриманні виручки від реалізації. Багато в чому рішення по встановленню тієї або іншої ціни визначаються на даній тур фірмі виходячи з перерахованих далі чинників. У одних випадках ці причини значно зменшують свободу підприємства у встановленні ціни, в інших випадках – не роблять помітного впливу на свободу ціноутворення, в третіх – значно розширюють. Отже, кінцевим результатом першого етапу розробки цінової стратегії повинне бути встановлення меж свободи підприємства у встановленні цін на пропоновані послуги. До найважливіших чинників, які необхідно враховувати при розробці цінової стратегії, відносяться:
• співвідношення попиту і пропозиції;
• рівень і динаміка конкуруючих цін;
• державне регулювання;
• споживачі;
У туристській сфері в умовах високої насиченості ринку туристських послуг може, виникне ситуація, коли підприємство буде зацікавлено в тому, щоб збувати свої продукти за будь-яку ціну, аби утримати позиції на ринку.
3.3 Максимізація поточного прибутку
Багато фірм прагнуть максимізувати поточний прибуток. Вони проводять оцінку попиту і витрат стосовно різних рівнів цін і вибирають таку ціну, яка забезпечить максимальне надходження поточного прибутку і готівки і максимальне відшкодування витрат. У всіх подібних випадках поточні фінансові показники для фірми важливіше довготривалих. У туристській сфері мета максимізації поточного прибутку досить поширена в умовах, коли:
· підприємство пропонує унікальні послуги у конкурентів;
· попит на ті або інші види туристських послуг значно перевершує пропозицію;
Проте постановка цілей максимізації поточного прибутку без урахування вірогідної реакції ринку може негативно позначитися на діяльності підприємства в майбутньому.
1. Завоювання лідерства за показниками частки ринку
У туристській сфері мети нової стратегії реалізуються на найраніших стадіях життєвого циклу продуктів-новинок. На основі точного визначення структури витрат розраховуються такі ціни, які дозволяють досить тривалий час працювати з достатнім прибутком, доступні споживачам і не викликають бажання у конкурентів за лідируюче положення на ринку.
2. Завоювання лідерства за показниками якості товару
3. Фірма може поставити собі метою добитися, щоб її товар був самим високоякісним зі всіх пропонованих на ринку. Зазвичай це вимагає встановлення на нього високої ціни, щоб покрити витрати на досягнення високої якості.
У туристській сфері фірми прагнуть перевершити конкурентів шляхом максимального підвищення якості якісних характеристик своєї діяльності. Якщо таке підвищення розглядається споживачами як цілком допустиме, то підприємство може з успіхом піти від конкурентної боротьби.
3.4 Політика формування каналів збуту
Основні відмінності між рекламою і стимулюванням збуту полягає в їх методах звернення і цінності, яку вони додають продукту або послузі. Тоді як реклама займається створенням іміджу, і їй на це потрібний час, управління каналами збуту займається стимулюванням, ведучим до негайної дії, переважно – продажу. З іншого боку, вони виконують загальні завдання, які полягають в збільшенні кількості споживачів і більшому використанні тур продукту споживачами.
Підтримка продажів – це пропозиція додаткового мотиву для покупки. Її головна перевага полягає в різноманітті і гнучкості методів. Найчастіше для просування тур фірмами використовуються різні знижки.
«Ер Енд Джі Інтернешнл» пропонує наступну систему знижок:
– знижки на свята
– сімейні знижки
– групові
– дитячі
– спеціальні (для тих, хто володіє купоном на знижку або для клієнтів, які приводять у фірму нового клієнта)
– інші.
Різна друкарська продукція використовується турфірмами для стимулювання продажів безпосередньо в офісі. В той момент, коли клієнт коливається у виборі турагенту, місця відпочинку, готелю або виду транспорту підштовхнути його до покупки допоможе барвистий проспект, що змальовує всі переваги даного місця відпочинку, готелі і т.д.
Різні календарі, стенди, брошури, журнали і каталоги власного видання не тільки привертають клієнта своїм зовнішнім виглядом, але і пропонують докладнішу інформацію про маршрут. Їх виробництво відносне недорого – залежить від кількості друкованої інформації, вартості паперу, вартості друкарських засобів, зарплати оформлювачів.
Окремою сторінкою управлінням каналу збуту хочеться виділити інтерактивне просування. Крім Internet воно включає програми тілі маркетингу, пейджінгові повідомлення, заздалегідь сплачені телефонні карти.
Проте кибермаркетинг все ще знаходиться на стадії експерименту, вельми далекою від точних оцінок. Все-таки головний ефект наявність інтернет-сторіночки надає на формування іміджу туркомпанії в очах потенційних споживачів. А це відноситься скоріше до області PR.
Хороше відношення громадськості – найбільша перевага організації, яке тільки у неї може бути. Позитивно настроєна по відношенню до фірми і добре інформована громадськість є одним з вирішальних чинників виживання фірми. PR – є використання інформації для впливу на громадську думку. Від реклами PR відрізняються тим, як використовуються засоби масової інформації, і з якою часткою достовірності вони сприймаються.
Набагато поширеніший в туристичному середовищі метод зв'язку з громадськістю з використанням відеофільмів. Як правило, це цикл телепередач, присвячених подорожам і туризму, в яких указується назва і телефон фірми, що пропонує тури в яку-небудь обговорювану країну. Прикладом можуть служити передачі трансльовані по телебаченню.
Порівняно новим виглядом PR стали поштові листівки. Туристична компанія поздоровляє своїх постійних клієнтів з яким-небудь святом. Це дешевий засіб в нагоді і для підтримки хороших відносин з клієнтами, і для самореклами. Звичайно, PR і реклама повинні доповнювати один одного в рамках єдиної стратегії.
Для ознайомлення з організаційною структурою служби маркетингу дана фірма не є якнайкращою для розгляду, оскільки керівництво фірми не може дозволити створити цілий маркетинговий відділ, тому маркетингом у фірмі займається один співробітник. Він відповідає за розміщення рекламних звернень на телебачення, в газетах, а так само в Internet. Дана стратегія поведінки керівництва напевно є не виправданою, або впливає недооцінка самого поняття маркетингу, оскільки, на мій погляд, служба маркетингу повинна складатися як мінімум з декількох представників для детальнішого опрацьовування, аналізу і інших маркетингових досліджень. З цього можна зробити висновок, що даній фірмі необхідно реорганізувати, а вірніше створити структуру, що відповідає основним, хоч би мінімальним вимогам, умовам виживання фірми на ринку, просування фірми, а в цілому роботи по вивченню маркетингової політики. Адже в умовах жорсткої конкуренції ринку, що на цьому розвивається, а саме ринку туристичних послуг, недооцінка такого значущого чинника може привести до банкрутства, або поглинання фірми.
Але можливий і інший варіант, побудови простої структури служби маркетингу на даній фірмі, а саме великий досвід даної людини маркетингу, що займається питаннями, нерозвиненість інших тур фірм і подібні чинники, які не примушують керівництво фірми створювати могутню структуру даного напряму.
Отже, маркетинг забезпечує не тільки ефективне задоволення потреб ринку, але і успіх підприємства в конкурентній боротьбі. Зародившись у виробничій сфері, маркетинг достатньо тривалий час не знаходив відповідне застосування у сфері туризму. Проте зростання конкуренції, комерціалізації туристської діяльності привели до необхідності швидкого впровадження основних елементів маркетингу в практику роботи туристського підприємства. Разом з тим туризм має певні особливості, пов'язані з характером послуг, що надаються, формами продажів і так далі. Для того, щоб реально використовувати маркетинг як надійний інструмент досягнення успіху на ринку, фахівцям туристських підприємств необхідно опанувати його методологією і умінням застосовувати її залежно від конкретної ситуації. Співробітники туристської фірми «Ер Енд Джі Інтернешнл» намагаються застосовувати маркетинг в своїй діяльності, вивчаючи попит і пропозицію, на конкретні туристські послуги, складаючи ціни на новий проект, рекламуючи свої послуги і так далі. І тут маркетинг виступає як компас, який дозволяє вести діяльність фірми до наміченої мети безпечнішим шляхом, але як було сказано раніше їм бракує спеціалізований відділ служби маркетингу, для якнайкращого просування фірми і підкорення нових рубежів, на мій погляд, створення такої структури, як окремого самостійно функціонуючого органу не тільки допоможе підкорити нові рубежі, але і дуже довго займати лідируюче положення в даному секторі ринку.
Пропоную щоб основні частину роботи по підбору кадрів виконував старший менеджер спільно з директором. Оскільки старший менеджер відповідає за роботу решти менеджерів по туризму.
Імідж організації – це образ організації, що існує в свідомості людей. Можна навіть сказати, що у будь-якої організації існує імідж незалежно від того, хто над ним працює, і чи працюють над ним взагалі. У разі відпуску питання іміджу на самоплив він складеться у споживачів стихійно, і немає ніякої гарантії, що він буде адекватним і сприятливим для фірми.
Фірмовий стиль – це сукупність художньо-текстових і технічних складових, які забезпечують зорову і смислову єдність продукції і діяльності фірми, від неї інформації, внутрішнього і зовнішнього оформлення. Поняття «Фірмовий стиль» містить в собі дві складові: зовнішній образ і характер поведінки на ринку. Зовнішній образ – створюється єдиним стильовим оформленням товарного знаку, логотипу, ділової документації, фірмового блоку, фірмової колірної гамми, фірмової вивіски, фірмового одягу, рекламних оголошень, буклетів, дизайну офісу і т.п.