Смекни!
smekni.com

Екскурсознавство (стр. 1 из 3)

Розділ 5

Екскурсознавство

Екскурсознавство як наука представляє собою комплекс поглядів, ідей, положень, які лежать в основі екскурсійної справи. З найбільшою повнотою і визначеністю екскурсійна теорія відображена в такій навчальній дисципліни, як екскурсознавство. Саме ж екскурсознавство являє собою комплексну наукову дисципліну, що розкриває теорію, методологію та методику екскурсійної діяльності, історію екскурсійної справи та узагальнюючу практику туристично-екскурсійних установ, функції, що виконує екскурсія.

Екскурсія являє собою наочний процес пізнання людиною навколишнього світу, побудований на заздалегідь підібраних об'єктах, що знаходяться в природних умовах або розташованих у приміщеннях підприємств, лабораторій, науково-дослідних інститутів тощо.

Показ об'єктів відбувається під керівництвом кваліфікованого фахівця - екскурсовода. Процес сприйняття об'єктів екскурсантами підпорядкований завданню розкриття певної теми. Екскурсовод передає аудиторії бачення об'єкта, оцінку пам'ятного місця, розуміння історичної події, пов'язаного з цим об'єктом. Йому небайдуже, що побачить екскурсант, як він зрозуміє і сприйме побачене і почуте. Він своїми поясненнями підводить екскурсантів до необхідних висновків і оцінок, добиваючись тим самим потрібної ефективності заходу. Тому суть екскурсії можна визначити так: екскурсія – це сума знань у специфічній формі, які повідомляються групі людей, і певна система дій щодо їх передачі.

Екскурсія (з лат. еxcursio) – це організований, супроводжуваний поясненнями показ чого-небудь (творів мистецтва, пам'яток минулого, будь-яких споруд, механізмів), який проводиться за певним планом з освітньою або ознайомчою метою. Екскурсія дає можливість індивідуального, або колективного відвідування видатних місць з освітньою або культурно-просвітницькою метою під керівництвом професіонального екскурсововда.

Завдяки своїй наочності, дохідливості, емоційності екскурсія є доволі ефективною формою передачі знань екскурсантам, сприяє сильному освоєнню почутих фактів, здійснює сильний вплив на формування духовного обліку людини.

Кожній екскурсіі притаманні певні ознаки, при відсутності яких її не можна вважати таковою. Б.В. Ємільянов у своїй роботі «Екскурсознавство» виокремив шість обов’язкових ознак екскурсії, а саме:

- протяжність у часі (зазвичай від академічної години до одного дня);

- наявність екскурсійної групи (15-30 осіб);

- наявність кваліфікованого спеціаліста-екскурсовода;

- огляд екскурсійних об’єктів, первинність зорових вражень;

- знайомство з об’єктами під час руху і зупинок;

- чітко визначена тема екскурсії, яка виступає основою напрямку її проведення. Однак найголовнішою ознакою екскурсії є обов’язкове використання при її проведенні єкскурсійного методу, т.т. єдності показу і розповіді при керівній ролі показу.

Створення екскурсії – це складний процес, що потребує від організатора екскурсійної справи великих творчих зусиль. Тому підготовка екскурсії проходить через наступні етапи:

· визначення теми, мети і завдань екскурсії;

· вивчення та добір екскурсійних об'єктів;

· складання маршруту екскурсії;

· вивчення літературних джерел;

· написання контрольного тексту екскурсії.

В основу підготовки будь-якої екскурсії мають бути закладені головні принципи: послідовність і систематичність, ясність і доступність викладу, наочність, емоційність, врахування вікових особливостей екскурсантів.

5.1 Обґрунтувати критерії відбору екскурсійних об’єктів

Одним з основних етапів є відбір екскурсійних об'єктів. Адже для того що б екскурсія була цікавою потрібно вибрати яскраві об'єкти, які можуть зацікавити екскурсантів. При відборі необхідно враховувати силу зорового впливу на екскурсантів, його популярність, місце розташування, наявність зручних під'їзних шляхів, стан навколишньої території. До цього етапу приступають тільки після визначення теми, мети і завдань екскурсії. Процес добору екскурсійних об'єктів має бути цілісним і оцінюватись за наступними критеріями:

- пізнавальна цінність об’єкту;

- відомість об’єкту;

- екзотичність об’єкту, його неповторність;

- виразність;

- збереженність (сучасний стан об’єкта і можливість його включення в маршрут екскурсії в тому стані, в якому він знаходиться);

- місцезнаходження;

В ході створення власної екскурсіїї я також оцінювала об’єкти за цими критеріями. Тому серед об’єктів моєї екскурсії найбільш виразнішими є

Павільйон флори, Джерело натхнення , Венеціанський міст, Водоспад «Змія», Тарпейська скеля, Китайська альтанка, Великий водоспад, англійський парк, дзеркало Діани, грот Фетіди, тому що ці об’єкти можуть найбільш зацікавити екскурсантів своєю історією та неповторністю.

5. 2 Скласти картку екскурсійного об’єкту

Після дослідження усіх екскурсійних об’єктів, наступає етап відбору основних та додаткових об’єктів. Він виробляється на основі визначення значення кожного з них для розкриття екскурсійной теми заздалегідь наміченою метою. При відборі необхідно враховувати силу зорового впливу об’єкту на екскурсантів, його популярність, місцезнаходження, наявність зручних під’їзних шляхів, стан навколишньої середи. Окрім цього завжди необхідно пам’ятати, що в екскурсійній практиці прийнято в двох-трьохгодинній обзорній екскурсії використовувати 15-30 об’єктів, в тематичній – 10-15.

Об’єкти поділяються на основні та додаткові. Основні – це ті, без яких неможливо розкрити тему екскурсії. У моєї екскурсії головними об’єктами виступають – Павільон флори, водограй «Змія», срібні струмки, тарпейська скеля, великий водоспад, дзеркало Діани, грот Фетіди, англійський парк, оранжерея, партерний амфітеатр. Як на мене ці об’єкти набільш повно розкриваають тему моєї екскурсії. Без них неможливо розкрити ані історію створення парку, ані етапи його формування та його державне значення.

Додаткові об’єкти допомогають розкрити окремі епізоди, факти, локальні події, що збагачують екскурсію конкретними деталями. В моїй екскурсії додатковими об’єктами виступають такі об’єкти як: статуї (Паріса, Орфея, Еврипіда, аполлона бельведерського, Одісея, Амура, Платона, Арістотеля, Гомера, Сократа, Аполлона флорентійського), Альтанка «Грибок», обеліск «Орел», Колона смутку, долина велетнів.

На кожен об'єкт екскурсії складається "картка екскурсійного об'єкта", де зазначається:
- найменування об'єкта

- історичні події, пов'язані з об'єктом, їх дати

- місцезнаходження об'єкта

- опис об'єкта (..........)

- джерело відомостей про об’єкті та події, з ним пов’язані

- збереженість об'єкта

- на кого покладена охорона пам’ятки

- фотографія об'єкта

- дата складання картки

- автор-складач

У моїй екскурсії 12 карток, по таким об’єктам: Павільон флори (додаток №__), джерело натхнення (додаток №__), партерний амфітеатр (додаток №__), фонтан «Змія» (додаток №__), Тарпейська скеля (додаток №__), китайська альтанка (додаток №__), Острів кохання (додаток №__), грот «Фетіди» (додаток №__), дзеркало Діани (додаток №__), обеліск «Орел»(додаток №__), великий водоспад (додаток №__), площа зборів (додаток №__). Я розробила картки саме по таким об’єктам, тому що саме вони найбільш цікавлять туристів, своєю красою, неповторністю та історією, і саме вони допомагають розповісти легенди, що стосуються «Софіївки».

5.3 Побудова схеми маршруту екскурсій

Кожна екскурсія як і тур повинна мати схему маршруту.Екскурсійний маршрут являє собою шлях прямування екскурсійної групи.

Необхідно прагнути зробити маршрут компактним, що б не допускати занадто довгих проїздів або проходів між об'єктами показу. Їх час не повинен перевищувати 10-15 хвилин.

Маршрути будуються по хронологічному, тематичному та тематику-хронологічному принципу. Маршрут складений мною будується за тематико-хронологічним принципом, тому що містить об’єкти, які не можливо побудувати за іншим принципом.

5.4 «Портфель екскурсовода»

«Портфелем екскурсовода» прийнято називати комплект наочних зразків для екскурсії, які мають доповнювати і відновлювати відсутні ланки зорового ряду, тобто сприяти більш грунтовному освідомленню теми екскурсії за допомогою використання зорового та слухового аналізатора слухача. Це особливо важливо в тих випадках, коли об'єкти показу дійшли до нас у зміненому вигляді або не збереглися зовсім. Тоді фотографії, малюнки, креслення допоможуть відновити первинний вигляд об'єкту.

У "портфель екскурсовода" входять фотографії людей, що мають відношення до теми екскурсії, репродукції картин, географічні карти, картосхеми, на яких зображені, наприклад, військові події, зразки продукції промислових підприємств, магнітофонні записи та інший ілюстративний матеріал, який допомагає наситити екскурсію зоровими образами.

Мій портфель я укомплектувала за такими критеріями:

- необхідність наочних засобів

- пізнавальна цінність

- незвичність

- збережність

Відповідно до цих критеріїв до свого «портфелю екскурсовода» я включила наступне:

- фотокартки старих об’єктів парку, а саме;

- фотокартки картин парку

- фотокартки засновників парку;

- відеозапис екскурсії по «Софіївці»

.

5.5 Технологічна карта екскурсії

Технологічна карта екскурсії представляє собою підсумковий документ, який складається у кінці творчого процесу зі створення екскурсії, перед останнім його етапом - здачею приймальнії комісії під час проведення пробної екскурсії. У ній вказується тема, мета, завдання екскурсії, оптимальний варіант маршруту, його протяжність і тривалість, об'єкти показу, місця зупинок, підтеми, організаційні та методичні вказівки, методичні прийоми показу і розповіді, якими повинен користуватися екскурсовод у своїй розповіді. Технологічна карта показує, як результативніше, на конкретних об'єктах донести зміст екскурсії до екскурсантів. Її мета - вказати екукурсоводу вірний шлях до досягнення позитивного результату при проведенні екскурсії.