Цілком закономірним видається той факт, що теорії Міхновського, Донцова, Сціборського та Липинського мають і свої характерні ознаки, що обумовлені перш за все національними особливостями, зокрема роздробленістю українських земель, тривалою відсутністю державності, а також стосунками з країнами, до яких на той час входили українські землі. Саме на відносинах з Росією починає побудову своєї теорії М. Міхновський. Він першим в українській історико-філософській думці ставить питання про відносини між Росією та Україною з позицій державності останньої. Таким чином, вперше була обгрунтована необхідність і право української нації жити у власній державі. Продовжують радикальні традиції, започатковані Міхновським, Д. Донцов і М. Сціборський. Але якщо ідеєю у Міхновського виступає, власне, сам націоналізм, то у Донцова і Сціборського – це перш за все воля, воля до боротьби, воля до творчості. Без цієї волі не було б можливим проголошення незалежності України у 1991 році, тобто перемога над “провансальством”, а заодно і самоствердження української нації. Ця історична перемога була б неможливою, без провідної ролі української інтелігенції, про яку писали і Міхновський, і Сціборський, і Донцов.
Отримавши свою державу, українське суспільство взяло курс на побудову демократичного суспільства, хоча фактично жоден з перерахованих мислителів не вважав демократію, за ідельну форму державного устрою. Оскільки на даному етапі не лише інститут парламентаризму дискредитував себе, а й сама ідея політичних партій також, які стали лише придатком до захисту власних економічних та політичних інтересів великим фінансовими групами, то теоретично націократична система М. Сціборського може мати перспективу при самоорганізації української нації, оскільки деякі провідні політичні течії зараз висловлюють погляди, близькі до націократичних. Хоча нинішній курс, який взяли політичні лідери нації, більше тяжіє до донцовського “інтегрального націоналізму”, але як з духовною, так і з політично-економічною інтеграцією до європейської спільноти та поки лише з намаганням виплекати свого харизматичного лідера, який би був уособленням волі нації.
Враховуючи ті умови, що нині об’єктивно склалися, особливо поліетнічність і багатокультурність української нації, погляди Вячеслава Липинського, виплекані в традиціях консерватизму, є особливо актуальними сьогодні. Оскільки виживання української етнічної нації потребує опертя на розвиток і утвердження в Україні нації політичної, серцевиною якої вона виступатиме. І хоча про хліборобський клас, як про основу нації зараз не може бути і мови, оскільки він був фактично зруйнований аграрною реформою Леоніда Кучми, то варто подумати який прошарок чи клас суспільства, зможе нарешті взяти на себе його роль в сучасній Україні.
Список використаних джерел
1. Астаф’єв А. Український радикальний націоналізм // Молода нація. - 2001. - №4. - с. 65-93.
2. Астаф’єв А. О. Феномен континуїтивності нації в українському історико-філософському вимірі // режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/inode/9077.html.
3. Білий Д. Микола Міхновський - націонал-соціаліст // Воля. - 2007. - №1-3.
4. Бутенко А. П. Еволюція поглядів М. Міхновського на українську державність та шляхи її практичної реалізації // режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/inode/17408.html.
5. Горбань Т. Ю. Ідея соборності в українській суспільно-політичній думці першої чверті ХХ ст. // Український історичний журнал. - 2005. - №6. - с. 95-102.
6. Грабовський С., Стріха М. В’ячеслав Липинський - творець концепції української політичної нації // режим доступу:
http://www.vox.com.ua/data/2006/06/15/v-yacheslav-lypynskyi-tvorets-kontseptsii-ukrainskoi-politychnoi-natsii.html.
8. Донцов Д. Церква і націоналізм // режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/inode/8894.html.
9. Іванов І. Ю. Формування української політичної нації в сучасних умовах: проблеми і перспективи // режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/inode/17998.html.
10. Касьянов Г. Український націоналізм // режим доступу: http://litopys.org.ua/kasian/kas14.htm.
11. Козій І. В. Соціально-філософські погляди Дмитра Донцова // режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/inode/8894.html.
12. Коваль Р. Багряні жнива Української революції // режим доступу: http://ukrlife.org/main/evshan/zhnyva94.htm.
13. Коваль Р. Нове про Миколу Сціборського // режим доступу: http://ukrlife.org/main/evshan/natiocracy7.htm.
14. Кулик С. М. Микола Міхновський у суспільно-політичних процесах України (кінець ХІХ – перша чверть ХХ століття) // режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/inode/17557.html.
15. Ленкавський С. Філософічні підстави “Націоналізму” Донцова // режим доступу: http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=418&read=true.
16. Липинський В. До характеристики Дмитра Донцова (з книги ’’Листи до братів-хліборобів’’) // режим доступу: http://ukrhistory.narod.ru/texts/lypynski-3.htm.
17. Липинський В. Листи до братів-хліборобів // режим доступу: http://ukrgazeta.plus.org.ua/print.php?ida=1515.
18. Липинський В. Націоналізм, патріотизм і шовінізм (лист Липинського до Б. Шемета) // режим доступу: http://ukrhistory.narod.ru/texts/lypynski-1.htm.
19. Міхновський М. Самостійна Україна // режим доступу: http://prosvitjanyn.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=181&Itemid=9.
20. Муссолини Б. Доктрина фашизма // режим доступу: http://traditionallib.narod.ru/delo/politic/fash/mussol01.htm.
21. Платон. Государство // режим доступу: http://www.philosophy.ru/library/plato/01/resp8.htm.
23. Проценко О. Політичний націоналізм Вячеслава Липинськогоі його перспектива в сучасній Україні // Молода нація. – 2001. - №4. - с. 93-105.
24. Романчук О. Микола Міхновський // режим доступу: http://www.universum.org.ua/journal/2001/rom001.html.
25. Сосновський М. Дмитро Донцов. Політичний портрет. - Нью-Йорк-Торонто, 1974.
26. Сціборський М. Націократія // режим доступу: http://ukrlife.org/main/evshan/natiocracy.htm.
27. Філософська думка в Україні: Біобібліогр. словник / Авт. кол.: В. С. Горський, М. Л. Ткачук, В. М. Нічик та ін. - К.: Унів. вид-во "Пульсари", 2002. - 244 с.: іл.
28. Червак Б. Від Миколи Міхновського до Миколи Сціборського // режим доступу:
http://ukrlife.org/main/evshan/lessons3.htm.
29. Червак Б. Український націоналізм: дослідження, інтерпретації, портрети. - Дрогобич: Видавнича фірма "Відродження", 1996. - 40 с.
30. Шемет С. Микола Міхновський (Посмертна згадка) // режим доступу:
http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=6872&page=1#text_top.
[1] Переяславська угода 1654 р.