Смекни!
smekni.com

Методологічні основи наукових досліджень (стр. 2 из 3)

де

- міра нашого незнання ( можна назвати похибкою ), тобто результат впливу неврахованих параметрів у явищі, яке вивчається (

). Поглиблені знання про дане явище можна отримати в результаті обліку більшої кількості параметрів із підмножин В3, В4..., але в силу безмежності множини А значення
відрізняється від нуля.

Науковий закон

являє собою конкретну істину, так як він визначається конкретним сполученням параметрів. Ця істина відносна, так як вона залежить від рівня наших знань. Її абсолютність полягає в тому, що при обліку всіх умов, в яких був отриманий науковий закон, результат завжди можна відтворити з точністю, яка визначається значенням
.
Саме відтворення результату підтверджує науковість істини. Там, де немає відтворення, немає науки.

Якщо прийняти значення

в якості ознаки, то об”єкти дослідження можна поділити на дві групи. До першої із них відносяться об”єкти, по відношенню до яких

можна нехтувати, тобто розходження між значенням величини Y, розрахованим у відповідності з формулою
і результатом її дослідного вимірювання неістотний. Друга група об”єднує об”єкти, при вивченні яких величиною
не можна нехтувати.

В першій групі об”єктів закон виражається функціональною залежністю, яка дозволяє прослідкувати ланцюг причин і наслідків, а процеси, які протікають в них, називаються ДЕТЕРМІНОВАНИМИ. Детермінація тісно пов’язана зі степенню організації об’єкта дослідження. До термінованих об’єктів можна віднести системи автоматичного управління, які складаються із елементів, у котрих, кожному значенню вхідних впливів відповідають цілком певні значення вихідних змінних, швидкості і прискорення їх зміни. Адекватним математичним апаратом, який описує поведінку цих систем в статистичних і динамічних режимах, є алгебраічні, диференціальні і інтегральні рівняння.

Якщо значення

істотно , то науковий закон не визначено. Розкрити цю невизначеність можна двома шляхами:

Виявити вплив параметрів більш глибокого рівня або відмовитись від детермінованого підходу до досліджуваного об’єкту і попробувати встановити СТАТИСТИЧНІ зв’язки між досліджуваною характеристикою об’єкту і параметрами, які визначають протікання процесу. В цьому випадку широко використовується математичний апарат теорії ймовірностей з її численними розділами. Вивчення закономірностей, що проявляються у випадкових явищах, і займається теорія ймовірностей, яка є теоретичною основою математичної статистики. Для практичного проведення розрахунків мало знати якісний характер закономірностей. Треба вміти оцінити ці закономірності з кількісного боку за даними спостережень і вимірювань, знайти середнє значення характеристик, що вивчаються, і вказати досить надійні межі можливих відхилень характеристик від їх середніх значень.

За закономірностями, виявленими за допомогою теорії імовірностей, можна передбачити, як випадкові явища відбуватимуться надалі. Полії і явища можуть бути:

випадкові – це такі які можуть відбутися або не відбутися;

достовірні – які обов’язково здійснюються за даних умов;

неможливі – це такі, здійснення яких за даних умов виключається.

Комплекс умов, в яких можуть здійснюватись або не здійснюватись події (явища), що розглядаються називаються пробою. При багаторазовому повторенні комплексу умов матимемо серію проб.

Випадкові події можуть бути сумісні і несумісні. Події А, В, С...-називаються несумісними якщо в умовах проб можлива поява тільки однієї з них, тобто, якщо вони не можуть появитися одночасно. Якщо ж поява однієї події не викликає появи другої, то такі події називаються сумісними.

Об’єкти наукових досліджень і їх класифікація.

Наукове дослідження – це процес вивчення визначеного об’єкту (предмета або явища) з метою встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання в практичній діяльності людей.

В методології наукових досліджень розрізняються поняття „обєкт” і „предмет” пізнання.

Обєктом пізнання прийнято називати те, на що направлена пізнавальна діяльність дослідника, а предметом пізнання – властивості, які досліджуються по відношенню до об’єкта. Наприклад, всі суспільні науки в принципі пізнають один об’єкт – суспільство, але мають різні предмети: економічна статистика – кількісну сторону економічних явищ; бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності – держрозрахункові відношення підприємства; об’єктом дидактики (дидактичне дослідження) є сукупність важливих відношень, які виникають в процесі діяльності і спілкування педагогів з учнями. В залежності від мети конкретного дослідження, в основному, це відношення, яке відображає єдність соціально обумовленої діяльності викладання і вчення. Таким чином, об’єктом наукового дослідження є оточуюче матеріальне середовище і форми його відображення в людській свідомості, які існують незалежно від нашої свідомості, вибираються в залежності від мети дослідження і є предметом пізнання. Досліджувати можна не тільки емпіричний об’єкт, але і теоретичний.

Емпіричні об’єкти дослідження діляться на натуральні або фізичні, які існують в природі об’єктивно, незалежно від нашої волі і свідомості і штучні, в тому числі й технічні створені людиною.

В залежності від ступеня складності існують прості і складні об’єкти дослідження, різниця між якими визначається числом елементів і виглядом зв’язку між ними. Прості об’єкти містять декілька елементів (заробітна плата працівників закрійного цеху швейної фабрики відносяться до простого об’єкту дослідження тому, що має обмежене число факторів, що впливає на неї). До складних відносяться об’єкти з невизначеною структурою, яку необхідно досліджувати, а потім описувати. Вони досліджуються методом „чорної скрині”, яка полягає в пошуку взаємозв’язку між вхідними взаємодіями і реакцією об’єкта на них. Таким об’єктом може бути собівартість виробів, які випускає швейна фабрика. На формування собівартості впливає вартість сировини, яку отримує фабрика від постачальника, сукупність виробничих витрат на виробництво і реалізацію продукції, тобто зовнішні і внутрішні дії.

Щоб вибрати головну властивість в предметі, що вивчається, досліджують сукупність одно типових об’єктів, визначають їх подібність, яка відповідає меті дослідження. На основі результатів попереднього вивчення цієї сукупності знаходять об’єкт дослідження, який володіє всіма основними суттєвими властивостями багатьох реальних об’єктів. Правильне виділення об’єкту вивчення із оточуючого матеріального середовища у відповідності з метою дослідження обумовлює підвищення результатів дослідження. Кожний об’єкт дослідження знаходиться в середовищі з яким він взаємодіє. Тому задача дослідження полягає у визначенні факторів, які впливають на об’єкт дослідження, виділення з них суттєвих і несуттєвих і зосередити увагу дослідникові на суттєвих факторах. Критеріями вибору суттєвих факторів є мета наукового дослідження і рівень накопичених знань в цьому напрямку. Якщо рівень знань про вплив факторів на поведінку об’єкта надостатній то це може бути обгрунтуванням для віднесення цих факторів до групи суттєвих. Наприклад, досліджуючи фактори, які впливають на формування собівартості продукції, виділяють, в основному виробничі і економічні фактори (ціноутворення, стимулювання тощо), ігноруючи при цьому соціальні фактори як не суттєві. Рівень знань про ці фактори явно недостатній. Тому в економічних дослідженнях вони повинні не відкидатися, а вивчатися у взаємозв’язку з іншими факторами. Вибір суттєвих дій на об’єкт дослідження має велике проктичне значення, так як впливає на степінь достовірності отриманих результатів. Якщо яка-небудь суттєва дія не врахована, то виводи отримані в результаті дослідження можуть бути помилковими, неповними або не вірними.

Виділення суттєвих факторів спрощується, якщо дослідження ведеться на основі добре розробленої теорії. Коли теорія не дає відповіді на поставлене питання то використовують гіпотези, економічні ідеї, сформовані на етапі попереднього вивчення об’єкта дослідження.

Отже, чим повніше врахований вплив середовища на об’єкт дослідження, тим точніші будуть результати наукового дослідження. Під середовищем розуміють все те, що оточує об’єкт дослідження, або його елементи, які діють на нього. Такі дії можуть бути суттєвими, енергетичними і інформаційними. На дослідження питань з різних галузей наук великий вплив має інформаційна дія, яка пов’язана із суттєвими елементами виробництва, його технологією.