Технологічні процеси досліджуються за допомогою експериментально-статистичних методів при яких об’єкт дослідження виступає як „чорна скринька”. Кількісна характеристика мети дослідження обумовлена вибором таких показників технологічного процесу:
- економічних – ефективність, собівартість продукції, рентабельність;
- техніко-економічних – точність, якість продукції, надійність і прогресивність технології.
Визначивши об’єкт дослідження його предмет і фактори, які впливають на причинно-наслідкові результати стану об’єкта, визначають його параметри, тобто повноту вивчення об’єкта у відповідності з метою дослідження. Від правильності визначення параметра дослідження і класифікації об’єктів в значній степені залежать результати виконаного дослідження.
В основу класифікації об’єктів дослідження покладені принципи логіки, які передбачають групування їх за визначеною методикою. Мета класифікації полягає в розкритті об’єму поняття. Отже, основою ділення повинен не довільно взятий признак класифікованих об’єктів.
Найбільш розповсюдженими є два методи класифікації об’єктів дослідження:
1. Класифікація об’єктів за наявністю і відсутністю признаків, полягає в тому, що багато об’єктів діляться на два класи. Один із них має визначені властивості, а другий не має. В свою чергу другий клас може на два ще більш мілкі класи із яких один має деяку властивість, а інший не має її тощо. Наприклад, якщо витрати поділити на виробничі і невиробничі, то другий член поділу не має других ознак. В свою чергу, якщо невиробничі витрати поділити на витрати пов’язані з обслуговуванням виробництва і не пов’язані з ним, то другий член ділення не буде мати визначених ознак.
2. Класифікація об’єктів за видозміненням ознаки полягає в тому, що члени ділення представляють собою такі сукупності предметів, в кожній із яких загальна для всіх сукупностей ознака проявляється по особливому із тими чи іншими варіаціями.
Логічно складена класифікація повинна задовольняти наступним вимогам:
- бути пропорційною, тобто не дуже вузькою і не широкою;
- добута за однією основою, яка повинна бути не довільним поняттям, а відноситися до суттєвого ділення цілого;
- виключаючи несумісність понять (наприклад показники невстигаючих студентів, якщо група в числі кращих).
При класифікації об’єктів наукових досліджень виходять із того, що наука пояснюючи характер тих чи інших процесів дійсності, обґрунтовується на відповідних методах їх дослідження. Спираючись на метод, вчений отримує відповідь на те, з чого потрібно починати дослідження, яким чином обґрунтовувати об’єкти, як давати оцінку факторам, які вивчаються в процесі дослідження.
1. Белый И.В. и др. Основы научных исследований и технического творчества / И.В. Белый, К.П. Власов, В.Б. Клепиков. — Х, : Вища шк. Изд-во при Харьк. ун-те, 1989-200с.
2. Белуха Н.Т. Основы научных исследований в экономике. — К.: Вища шк. Головное изд-во, 1985.— 215с.
3. Вознюк С.Т. и др. Основы научных исследований. Гидромелиорация / Вознюк С.Т., Гончаров С.М., Ковалев С.В. — К.: Вища шк. Головное издательство, 1985-192с.
4. Воловик П.М. Теорія імовірностей і математична статистика в педагогіці —Х.: Вища шк., 1969-222с.
5. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика. Изд. 4-е — М.: Высшая школа, 1972. — 367с.
6. Митропольский А.К. Техника статистических вычислений. М.: Наука, 1971, 576с.
7. Нечаев Ю.И. Основы научных исследований — Киев, Одесса : Вища шк. Головное изд-во, 1983, — 160с.
8. Румшиский Л.Э. Математическая обработка результатов эксперимента. М.: Наука, 1971,— 192с.
9. Сиденко В.М. Грушко И.М. Основы научных исследований. Харьков. Вища шк, 1977, — 240с.
10. Сытник В.Ф. Основы научных исследований. К.: Вища шк. Головное изд-во. 1978, — 184с.