Топогеодезична привязка силами і засобами артилерійських підрозділів (стр. 2 из 6)
4.1. Не збиваючи положення візиру переміщенням движка встановити під центральну риску візира значення 3,6 по шкалі чисел Nдвижка.
4.2. Напроти початку (кінця) шкали движка по шкалі чисел NQ+1корпусу лінійки прочитати значення зближення меридіанів
у поділках кутоміру (0–10,15 » 0–10,2).Для точок з північною широтою зближення меридіанів
має той же знак, що і значення 
.Відповідь:
– 36,6¢= – 0–10,2.б) Рішення за допомогою таблиці 3.
1. Використовуючи формули 3.3, 3.4 або таблицю 2, визначити довготу осьового меридіану зони, в якій знаходиться дана точка:
=45°.2. Обчислити величину
= 44°13,0¢ – 45° = – 0°47¢ = –47¢3. По значенню широти 
51°17,1¢ пн. ш. та значенню
= – 47¢ по таблиці 3 визначити – 0–10,2 маючи на увазі, що для точок з північною широтою зближення меридіанів має той же знак, що і значення .Відповідь:
– 0–10,2.3.3 Визначення зближення меридіанів по графіку
Вхідними даними для визначення зближення меридіанів по графіку є повні прямокутні координати точки, для якої визначається g, округлені:
Х – до десятків кілометрів;
Y– до кілометрів (без номера зони).
Приклад: Визначити зближення меридіанів по графіку для точки з координатами: Х=75 00 180, Y= 3 423 980.
1. Визначити вхідні дані:
Х=7 500 км.
Y=424 км
2. По вхідним величинам увійти в графік, точку перехрестя винести вліво і прочитати значення g = – 1°40¢ (g = – 0–28)
4. Визначення величини магнітного схилення та оцінка магнітометричного стану місцевості
4.1 Визначення величини магнітного схилення
Величина магнітного схилення року визначення обчислюється по даним карти за формулою:
, (4.1)де:
– магнітне схилення поточного року; 
– магнітне схилення року видання карти (вказується в текстовій довідці у лівому нижньому куті карти); 
– річна зміна магнітного схилення в кутових хвилинах (вказується в текстовій довідці у лівому нижньому куті карти, західна – має знак «– «, східна – має знак «+»); 
– кількість років, що минули від року видання карти до поточного року.4.2 Оцінка магнітометричного стану місцевості
Оцінка магнітометричного стану місцевості проводиться з метою встановлення можливості застосування магнітної стрілки бусолі для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків у даному районі.
В якості основної характеристики магнітометричного стану місцевості приймається максимальне значення градієнта магнітного схилення
, яке визначається по ізогонам – лініям однакового магнітного схилення, що зображаються на картах масштабу 1:1 000 000 та 1:500 000 пунктирними лініями малинового кольору або порівнянням магнітних схилень двох суміжних карт крупного масштабу.а) Визначення по карті масштабу 1:1 000 000 або 1:500 000.
1.
Нанести на карту межі району, магнітометричний стан якого оцінюється (мал. 1).2. Виміряти найкоротшу відстань Sкм (через позначений район) між сусідніми ізогонами, значення магнітного схилення яких відрізняється на 1° (0–17).
3. Обчислити максимальне значення градієнта магнітного схилення за формулою:
. (4.2)б) Визначення по двом суміжним листам карт.
1. Визначити для поточного року величини магнітного схилення
і 
для кожного листа карти по формулі 4.1.2. Виміряти відстань між центрами листів карт Sкм.
3. Обчислити максимальне значення градієнта магнітного схилення за формулою:
. (4.3) 
Якщо обчислене максимальне значення градієнта магнітного схилення перевищує допустиме значення – 0–10 на 10 км., – то використовувати магнітну стрілку для визначення дирекційних кутів не дозволяється.В районах площинних аномалій та точкових аномалій (позначаються на картах масштабу 1:1 000 000 або 1:500 000 малиновою штриховкою і крапками малинового кольору відповідно) використання магнітної стрілки для визначення дирекційних кутів також не дозволяється.
Через значний вплив магнітних збурень на значення магнітного схилення не можна визначати дирекційний кут за допомогою магнітної стрілки бусолі і в районах, географічна широта яких перевищує 65°.
5. Визначення та уточнення поправки бусолі
5.1 Визначення поправки бусолі на місцевості
Поправку бусолі на місцевості визначають шляхом порівняння відомого диреційного кута з магнітним азимутом одного і того ж орієнтирного напрямку.Дирекційний кут орієнтирного напрямку визначають геодезичним, гіроскопічним або астрономічним способом.
Порядок визначення:
1. Установити ПАБ-2 над точкою, з якої визначено дирекційний кут по віддаленому орієнтиру одним з вищеперелічених способів.
2. Виміряти 5 разів значення магнітного азимута по цьому орієнтиру; після кожного вимірювання збивати положення магнітної стрілки обертанням маховика установочного черв’яка.
3. Обчислити середнє значення магнітного азимута:
4. Обчислити поправку бусолі по формулі:
. (5.1) 
За даними визначення поправки бусолі заповнюють бірку, яку вкладають у футляр бусолі і використовують (в неаномалійних районах) для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків у радіусі 10 км від точки її визначення.5.2 Звірка бусолей у дивізіоні
При переміщення на відстань більш ніж 10 км поправку бусолі необхідно визначити знову. За відсутності часу або неможливості визначити поправку всіх бусолей дивізіону у новому районі, можна визначити поправку для контрольної бусолі дивізіону (підручної батареї) з послідуючим виправленням поправок усіх бусолей шляхом урахування в їх поправку величини зміни поправки контрольної бусолі у новому районі.
Величина зміни поправки контрольної бусолі у новому районі обчислюється по формулі:
, (5.2)де:
– величина зміни поправки контрольної бусолі у новому районі; 
– значення поправки контрольної бусолі в новому районі; 
– значення поправки контрольної бусолі в старому районі.Величина
додається зі своїм знаком до значення поправок решти бусолей дивізіону.5.3 Уточнення поправки бусолі при переміщенні
Якщо в новому районі неможливо визначити поправку бусолі
, то дозволяється, як виняток, в радіусі 30 км користуватися старою поправкою після уведення в неї поправку на зміну зближення меридіанів 
: 
. (5.3)Поправка
вибирається з таблиці 1 по значенню абсциси Х точки в км і віддалі Д в км по довготі від нового району до району визначення поправки бусолі (визначається як різниця ординат Y нового і старого районів: Дкм = Yн – Yс). має знак «+», якщо новий район східніше старого району. має знак «–», якщо новий район західніше старого району.