3. На наш погляд, система оподатковування м'ясного підкомплексу методологічно може базуватися на вирівнюванні рівня рентабельності у всіх сферах АПК, а в самому м'ясному підкомплексі – по всьому маркетинговому замкнутому ланцюзі: виробництво кормів – вирощування тварин і птахів – переробка м'яса тварин – реалізація. На жаль, дотепер у документах, що визначають державного регулювання зовнішнього економічного середовища розвитку АПК, у рамках національного господарства домінують однобічні підходи, суть яких за останні 5 років (1999-2006 р) виявлялася в спробах розрізненого по ланцюзі виробництва кінцевої продукції, фрагментарного по сферах АПК часткового згладжування гострих цінових ситуацій, що періодично виникають на внутрішньому м'ясному ринку.
4. Перед вступом України у СОТ і ЄС, на наш погляд, назріла гостра необхідність силами провідних державних наукових установ виконати комплексні наукові дослідження. У процесі досліджень по кожній з підгалузей (м'ясному та молочному скотарству, свинарству, м'ясному птахівництву та ін) можна буде порівняти вітчизняний рівень технології виробництва за формою і глибиною поділу і кооперації праці, рівнем, досягнутому у 1990 р., результативних показників по витратах кормів, праці, собівартості одиниці продукції по зонах країни: Степу, Лісостепу, Полісся й іншим. На такій конкретній базі доцільно прийняти довгострокову Програму відродження села, у якій державне регулювання АПК через оподаткування буде виступати одним із ключових функціональних блоків системи державного стимулювання комплексного розвитку сільської території – просторової основи національного господарства.
5. На наш погляд, заслуговує на підвищену увагу досвід Китаю, де за останні 5 років зусиллями держави виділені національні пріоритети на базі історично сформованих центрів виробництва основних видів м'яса: баранини, свинини, яловичини й інших. Без опори на історично сформовані зони інтенсивного концентрованого виробництва, в основі яких лежить максимальне використання пасовищних кормів, інтенсивне виробництво ведучих кормових культур (сої, гороху, кукурудзи, ячменя, багаторічних бобових трав і інших) не можливо забезпечити стійке виробництво м'яса, що при переробці на будь-які види кінцевої продукції могло б мати конкурентні за ціною показники з аналогами країн Європейського Союзу.
6. З метою стабілізації роздрібних цін на продовольчі товари і підвищення платоспроможного попиту населення доцільне зниження (або скасування) ставки ПДВ на основні продовольчі товари (хлібобулочні, молочні, м'ясні). Ставки ПДВ на продукцію сільського господарства не повинні перевищувати 10% на першому етапі реформування системи стягування ПДВ із можливою перспективою її диференціації на окремі види продукції в межах від 0 до 10%.
7. Проблему стягнення ПДВ доцільно вирішувати за допомогою надання сільгоспвиробникам права визначати в індивідуальному порядку термін сплати ПДВ, у залежності від обсягів реалізації продукції протягом року і появи джерела сплати ПДВ. Це дозволить нівелювати проблему сезонності галузей виробництва продовольчої сировини. Оскільки у тваринницьких господарствах реалізація продукції відбувається більш рівномірно протягом року, ніж на підприємствах рослинницької спеціалізації (фермерські господарства), то повний розрахунок по сплаті ПДВ у бюджет доцільно проводити за підсумками повного сільськогосподарського року.
8. Класифікація автором соціально-економічних факторів, що впливають на державне регулювання АПК через оподатковування, на наш погляд, показує, що без врахування всієї сукупності факторів, які супроводжують виробничо-економічну діяльність сільського населення, неможливо сформувати ефективну систему державного регулювання оподатковування АПК. Оподатковування АПК не повинне виконувати деструктивну, руйнівну і гальмуючу функцію розвитку національного господарства, навпаки, ринковими методами стимулювати стійкий процес зближення по якості і ціні нашої продукції з кращими закордонними аналогами.
9. На наш погляд, необхідне збереження пільгового режиму оподатковування аграрного сектора для виходу його із системної кризи. Однак він повинний мати диференційований характер, виконувати, насамперед, стимулюючу роль по зниженню енергоємності виробництва. Після того, як будуть досягнуті позитивні і стабільні результати (нарощування обсягів виробництва продукції і підвищення рівня його рентабельності не нижче рівня 35-40%) можна буде переглянути принципи оподатковування цієї сфери АПК. Назріла необхідність створити і впровадити механізми прозорого оподатковування сільгосппідприємств із метою твердого припинення відхилень від їхньої сплати. Принцип "податки повинні платити всі" повинний бути визначальним і непорушним у всіх сферах АПК, як і в національному господарстві в цілому.
У фахових виданнях:
1. Семенец Е.Я. Налогообложение как фактор государственного регулирования фермерского сектора АПК // Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. монографія у 4-х ч. / За ред.П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г. Є. Мазнєва. Ч.3. "Фінансово-кредитна система". – К.: ІАЕ, 2002. – С.255-257.
2. Семенец Е.Я. Налоги в системе государственного регулирования: опыт развитых стран // Социальная экономика. – 2002. – № 3. – С.24-29.
3. Семенец Е.Я. Государственное регулирование АПК через налоговую систему // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н. Каразіна. – 2005. – № 650, Економічна серія. – С.139-143.
4. Семенець Є.Я. Державна підтримка сільського господарства України в контексті євроінтеграції // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць Національної академії державного управління при Президентові України. "Харківський регіональний інститут державного управління". Наукове видання у 2-х ч. Ч.2. – 2005. – С.148-157.
Публікації в інших виданнях
5. Андрусенко Г.А., Семенец Е.Я. Государственное регулирование и поддержка экономики аграрного сектора Украины // Материалы Международной научно-практической конференции. – Минск, 21-22 апреля 2005. – С.60-64. Автору належить аналіз і обґрунтованість концептуальних підходів державної підтримки АПК України.
6. Семенец Е.Я. Теоретические, методологические и практические аспекты налогообложения в Украине. Проблемы реформирования налоговой системы на современном этапе // Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки: Матеріали УІ-ї Міжнар. наук. -практ. конф. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. – С.177-181.
7. Семенец Е.Я. НДС: проблемы администрирования // Налоговый курьер. – 2007. – № 1(121). – С.57-58.
8. Семенец Е.Я. Цикличность налоговых реформ в системе государственного регулирования экономики развитых стран // Материалы Международной научной конференции "Социальные трансформации в социокультурной динамике 20-21 веков: реверсивно-циклическая парадигма. – К.: Национальная академия управления, 2007. – С.188-194.
Семенець Є.Я. Державне регулювання оподаткування АПК. – Рукопис.
Дисертація на здобуття ученого ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка і управління національним господарством. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2008.
В дисертаційній роботі обґрунтовані концептуальні підходи удосконалення оподаткування основних сфер АПК. Викладені методологічні підходи ролі і функцій оподаткування агропромислового комплексу – ключового специфічного ланцюга національного господарства в системі державного регулювання.
Досліджено стан системи оподаткування в Україні та ряді інших країн з різними моделями державного регулювання економічних процесів, які обумовлюють стратегію розвитку національного господарства. Показано економічні та соціальні наслідки ринкової трансформації АПК в Україні.
Розкрито особливості оподаткування м’ясного підкомплексу України, на матеріалах якого показано суперечливість і недосконалість заходів державного регулювання АПК під впливом світових продовольчих ринків. Обґрунтовані диференційні підходи державного регулювання з врахуванням впливу світових продовольчих ринків.
Ключові слова: державне регулювання економічних процесів, оподаткування, структурні зрушення в національному господарстві, організаційно-економічний механізм державного регулювання, економічний розвиток форми державної підтримки вітчизняних товаровиробників.
Семенец Е.Я. Государственное регулирование налогообложения АПК. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 – экономика и управление национальным хозяйством. – Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2008.
В диссертационной работе обоснованы концептуальные подходы совершенствования налогообложения основных сфер АПК. Изложены методологические подходы роли и функций налогообложения агропромышленного комплекса – ключевого специфического звена национального хозяйства в системе государственного регулирования.
Исследовано состояние системы налогообложения в Украине и ряде других стран с различными моделями государственного регулирования экономических процессов, которые определяют стратегию развития национального хозяйства. Показаны экономические и социальные последствия рыночной трансформации АПК в Украине.