Смекни!
smekni.com

Дослідження напрямків удосконалення механізму оперативного управління бюджетними коштами (стр. 4 из 5)

Діаграма 3

Графік співвідношення кредиторської заборгованості та залишків коштів на реєстраційних рахунках бюджетних установ впродовж 2004 року

Графік співвідношення кредиторської заборгованості та залишків коштів на реєстраційних рахунках бюджетних установ впродовж 2004 року (діаграма 7) характеризує незначне, але зменшення кредиторської заборгованості. При цьому лінія залишку коштів поступово наближується з лінією кредиторської заборгованості.

Відповідно статті 57 Бюджетного кодексу України, бюджетна установа має право брати зобов‘язання лише в межах кошторису. А оскільки тривалий час казначейство не мало важелів впливу на процес формування зобов‘язань бюджетних установ з‘явилась така несумісна з бюджетним процесом категорія, як не бюджетна заборгованість. Не бюджетною заборгованістю вважається така заборгованість, яка утворилась при взятті зобов‘язань понад кошторисні призначення. Така заборгованість вважається такою, що не має джерел погашення. Тому, зважаючи на те, що у сумі кредиторської заборгованості не бюджетна заборгованість складає близько 2,5 млн. грн. (2,2 млн. грн на початок та 2,8 млн. грн. на кінець 2005року) для нашого аналізу скоригуємо кредиторську заборгованість на суму не бюджетної заборгованості.

Враховуючи те, що залишок коштів за листопад 2004 року становить близько 8,3 млн. грн., кредиторська заборгованість всього складає приблизно 10,5 млн. грн., а сума не бюджетної заборгованості в загальній сумі кредиторської заборгованості в середньому 2,5 млн. грн., сума бюджетної кредиторської заборгованості складає близько 8 млн. грн. (10,5-2,5), тобто вона майже забезпечується наявними залишками бюджетних коштів.

Таким чином, кредиторська заборгованість в ідеальних умовах повинна бути тим обмеженням відповідно якого бюджет виділяє кошти на потреби установи.

Отже, ми визначили основні чинники, що характеризують ефективність використання бюджетних коштів:

а) кошторис - найголовніше обмеження щодо використання коштів. Затвердження кошторису, який відповідає реальним потребам установи - передумова ефективного освоєння коштів впродовж бюджетного року;

б) обсяг зареєстрованих фінансових зобов‘язань виступає не лише передумовою цільового використання коштів в межах кошторисних призначень. Він може виступати активним інструментом у питаннях визначення обсягів виділяємих бюджетних коштів;

в) залишок невикористаних коштів, що перераховується наприкінці року в доход держбюджету на виконання статті 57 Бюджетного кодексу України - є непрямим показником, який свідчить про недоліки планування, нераціональне виділення коштів, або недоліки оперативної роботи бюджетних установ в питаннях освоєння бюджетних коштів;

г) кредиторська заборгованість бюджетних установ - можна вважати підсумком роботи бюджетних установ в питаннях виконання кошторису доходів та видатків. Рівень кредиторської заборгованості є лакмусовим папіром, який характеризує як економічну діяльність підприємства, так і його взаємодію з органами держказначейства та вищестоящого міністерства.

Розглянемо обсяги вищенаведених чинників по Луганській області в цілому по державному бюджету та окремо по міністерству освіти та науки.

Таблиця 7

Основні чинники ефективності використання бюджетних коштів по Луганській області за 2004 рік.

Показник Кошторис за 2004 рік Зареєстровані зобов'язання на 1.01.2005 Перераховано залишок не використаних коштів на виконання ст.57 БКУ Кредиторська заборгованість на 1.05.2005
Всього державний бюджет 2 723 885 2 797 669 19 415 24 672
в т. ч. По установах міністерства освіти та науки 144 739 114 338 607 5 207
Питома вага міністерства в загальній сумі по держбюджету 5,31% 4,09% 3,13% 21,11%

Дані таблиці 7. та діаграми 4 свідчать про те, що установи міністерства освіти можна вважати досить проблематичним клієнтом державного бюджету. Визначаючи питому вагу установ міністерства освіти та науки в загальній сумі вище перерахованих чинників ми бачимо, що по обсягах коштів передбачених на потреби установи міністерства освіти складають 5,31% в загальній сумі асигнувань, що виділяються на Луганську область. При цьому фінансових зобов‘язань реєструється дещо менше (відсоток до загальної суми зменшується на 1%), при цьому не всі кошти освоюють установами міністерства освіти та 607 тис. грн. повертаються в доход держбюджету (що складає 3,13% в загальній сумі повернутих коштів). При цьому кредиторська заборгованість складає 5 млн. грн., що складає 21,11% в загальній сумі кредиторської заборгованості. Це майже в 4 раза більше питомої ваги установ міністерства в сумі асигнувань, що виділяються с державного бюджету на видатки бюджетного сектору економіки.

Діаграма 4 Питома вага установ міністерства освіти та науки в загальній сумі окремих показників виконання держбюджету Луганської області за 2004 рік.


Як визначалось раніше, перерахування невикористаних залишків коштів в доход держбюджету характеризує неефективне використання бюджетних коштів.

Але є ще один показник, що визначає неефективне використання бюджетних коштів. Це - відволікання бюджетних коштів шляхом передплат, або дебіторська заборгованість.

Таблиця 8 та діаграма 5 містять дані про співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості по Луганській області в цілому, та міністерству освіти у т. ч.

Таблиця 8

Аналіз відволікання бюджетних коштів на прикладі дебіторської та кредиторської заборгованості на 1.05.2005р. по Луганській області в цілому та установах міністерства освіти та науки у тому разі.

Показник Дебіторська заборгованість на 01.01.2005тис. грн. Кредиторська заборгованість на 01.01.2005тис. грн. Відсоток відволікання бюджетних коштів (дебіторська заборгованість: кредиторську заборгованість)
Всього державний бюджет 7 536 24 672 30,55%
в т. ч. По установах міністерства освіти та науки 109 5 207 2,10%
Питома вага міністерства в загальній сумі по держбюджету 1,45% 21,11%

Незважаючи на те, що питома вага дебіторської заборгованості міністерства освіти та науки в загальній

сумі дебіторської заборгованості по області складає 1,45% ― це є відволіканням бюджетних коштів, які мали б бути витрачені на погашення не майбутніх, а вже існуючих боргів бюджетних установах. Такий відсоток відволікання коштів в цілому по області складає 30,55%, по установах міносвіти - 2,10%.

Діаграма 5

Розрахуємо невикористані резерви зменшення боргів бюджетних установ шляхом зменшення кредиторської заборгованості на суми перерахованих невикористаних залишків коштів та дебіторської заборгованості на кінець 2004 року.

В таблиці 9 розрахуємо, якою би мала б бути кредиторська заборгованість у разі освоєння перерахованих коштів та дебіторської заборгованості на погашення вже існуючої заборгованості.

Співвідношення розрахованої та реальної заборгованості визначить загальний рівень можливого зменшення заборгованості.


Таблиця 9

Співвідношення розрахованої та реальної кредиторської заборгованості на 01.01.2005 року тис. грн.

Показник Кредиторська заборгованість Невикористані джерела покриття кредиторської заборгованості Розрахована кредиторська заборгованість у разі освоєння джерел покриття на погашення кредиторської заборгованості Співвідношення розрахункової заборгованості до реальної на 01.01.2005 року
перерахований залишок згідно 57 статті БК дебіторська заборгованість
Міністерство освіти та науки 5 207 607 109 4 490 86,24%

Таблиця 9 свідчить про те, що нереалізовані резерви покриття кредиторської заборгованості складають близько 716 тис. грн. Їх раціональне освоєння дало б змогу зменшити кредиторську заборгованість майже на 14%.

3. Висновки та пропозиції

Нині діюча в державі система казначейського обслуговування (виконання) бюджетів потребує подальшого вдосконалення і активного впровадження нових перспективних науково-технологічних здобутків, кращих зразків європейського досвіду.

З метою виявлення недоліків, удосконалення та подальшого запровадження в повному обсязі Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом ДКУ від 09.08.2004 №136, на базі управління Державного казначейства у Луганській області, як розпорядника бюджетних коштів, протягом II ¾ III кварталів 2005 року проводиться експеримент згідно наказу ДКУ від 21.03.2005 №48" Про запровадження наказів Державного казначейства України від 25.05.2004 №89 та від 09.08.2004 №136 „, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 31.03.2005 за №351/10631

Суть експерименту зводиться до наступного.

Управління Державного казначейства отримують реєстри Держказначейства на виділення відкритих асигнувань для проведення видатків, що формуються на підставі розподілів відкритих асигнувань, наданих головними розпорядниками бюджетних коштів, використовуючи для цього базу даних Держказначейства про зареєстровані фінансові зобов”язання підлеглих розпорядників. Враховуючи, що зареєстровані фінансові зобов”язання установи - це платіжні доручення, що знаходяться в органах Держказначейства для виконання, а органи казначейства здійснюють оплату рахунків розпорядників бюджетних коштів в межах відкритих асигнувань, т. ч. залишки коштів на видаткових рахунках клієнтів наприкінці операційного дня повинні дорівнювати нулю (без врахування часу надходження реєстра).