Смекни!
smekni.com

Планування доходів та витрат в комерційному банку (стр. 10 из 17)

Таблица 2.7

Коефіцієнти прибутковості банку

(тис. грн.)

Показники 31.12.2004 31.12.2005 31.12.2006
Балансовий прибуток / Активи 8895432.000 10762963.000 17531455.000
Чистий прибуток /Власний капітал 963926.000 1027174.000 1926662.000

Прибуток до активів є основним коефіцієнтом, що дозволяє дати першу кількісну оцінку рентабельності банку. Значення цього коефіцієнта під кінець року знижується. Власний капітал - найбільш стабільна частина ресурсів комерційного банку. Тому стабільність або зростання прибутку в минулі періоди гарантує в певній мері збереження рівня рентабельності банку в майбутньому. Нарешті, даний коефіцієнт цікавить засновників, акціонерів або пайовиків, тому що показує ефективність їхніх інвестицій.

Пофакторний аналіз коефіцієнтів прибутковості дозволяє виявити й оцінити ті економічні явища, які привели до кількісної зміни показників. Варто підкреслити, що далеко не завжди можна підвищувати рейтинг банку, якщо це пов'язане з негативними процесами. Так прибуток змінюється під впливом наступних факторів: співвідношення між темпами зростання доходів і витрат, рівень процентних ставок і комісій, обсяг окремих банківських послуг, частка активів, що приносять доход у загальному обсязі активів, своєчасність погашення процентних платежів позичальниками.

Вплив на коефіцієнт прибутковості ( балансовий прибуток до активів):

-збільшення абсолютної величини балансового прибутку у 2006 році в 1,63 рази призвело до збільшення величини прибутковості в 1,88 рази.

-підвищення розміру активів в 1,59 рази привело до збільшення показника прибутковості на 7,26%. Таким чином, коефіцієнт прибутковості збільшився в порівнянні з 2005 роком на 5,93%. Аналіз результативних рахунків балансу дозволяє розрахувати необхідну дохідну маржу, тобто розрив у ставках по активних і пасивних операціях, що дає можливість банку покривати необхідні витрати, але не приносить прибутку. Достатня маржа передбачає, що банк крім поточних витрат повинен ще розвиватися й заробляти для цього прибуток. Процентна маржа показує, скільки банк заробив на процентних операціях.

Таблица 2.8 Показники прибутковості банку

Показники 31.12.2005 31.12.2006
Процентна маржа 1,38 1,75
Необхідна маржа 2,28 2,53
Достатня маржа 3,28 4,53

З таблиці 2.8 видно, що всі показники 2006 року підвищилися в порівнянні з минулим роком. Значення коефіцієнта необхідної маржі в банку на 31 грудня 2005 року нижче, ніж на 31грудня 2006 року. Це означає, що на початок року в банку було менше можливостей збільшити прибуток, нижче була його конкурентна здатність. Аналізуючи динаміку значень процентної маржі важливо відзначити, що збільшення цього показника на кінець 2006 року було забезпечено за рахунок випереджальних темпів збільшення відсотків по активних операціях над зниженням відсотків по пасивних операціях.

Подібна інтерпретація коефіцієнтів свідчить про зв'язки факторів, але не виявляє наявних резервів зміни результативного показника.

Банк не може успішно розвиватися в напрямку, які диктують розглянуті вище тенденції. Такий режим роботи банку пов'язаний з підвищеним ризиком і відмовою диверсифікованості як активних, так і пасивних операцій. Очевидно, що необхідно зміни фінансової політики банку. Описані фактичні й прогнозні тенденції в зміні обсягу виробництва, темпах інфляції й валютного курсу дають підставу використати в кінці 2006 році структуру активів і пасивів, динаміку їхніх окремих видів для складання прогнозного балансу на кінець 2007 рік. При цьому потрібна певне коректування на відмінність очікуваних темпів інфляції від фактичних торік.

2.3. Обгрунтування вартості банківських послуг ( 2007 рік) з урахуванням структури витрат

Вартість банківських послуг визначається залежно від їх виду з урахуванням прямих витрат — безпосередньо пов'язаних з виконанням послуг, невигідних (загальнобанківських) витрат і планових накопичень в розмірах, що забезпечують функціонування банку на принципах комерційного розрахунку.

До прямих витрат по наданню банківських послуг відносяться:

· заробітна плата працівників, що виконують послуги з урахуванням відрахувань на соціальне страхування, до пенсійного фонду і інші цілі;

· вартість витрачених матеріалів (папір і ін.);

· амортизаційні відрахування на основні фонди, що безпосередньо використовуються при наданні послуг;

· операційні витрати (оплата інкасації і охорони при розрахунку послуг з касового обслуговування, поштово-телеграфні витрати по операціях клієнтів при розрахунковому обслуговуванні і ін.).

До накладних відносяться витрати на утримання апарату управління і інших структурних підрозділів загального призначення комерційного банку, витрати на, господарські відрядження, включаючи службовий транспорт, витрати на утримання будівель, підготовку кадрів і ін. Величина не накладних витрат у витратах на конкретні види банківських послуг визначається виходячи з процентного відношення загальнобанківських витрат по фінансовому плану на рік по комерційному банку до фонду оплати праці працівників, що виконують послуги [22, с.33- 39].

Планові накопичення визначаються як відношення планового прибутку комерційного банку до загальної суми витрат по фінансовому плану.

При визначенні вартості послуг, на виконання яких є цінники або калькуляції інших організацій (консультації, участь в експертизі проектів, складання проектно-кошторисної документації, здійснення технічного нагляду і ін.), ці цінники і калькуляції можуть бути використані комерційним банком з внесенням відповідних коректив залежно від конкретних умов їх застосування.

У кожному конкретному випадку види банківських послуг, їх об'єми, порядок і періодичність надання, розміри плати визначаються по взаємній згоді клієнта і комерційного банку в договорі. При цьому враховуються фінансові можливості клієнта, складність питання, кваліфікація консультанта, інтереси банку в частині закріплення і залучення клієнтури і ін. При визначенні вартості банківських послуг в необхідних випадках враховується податок на додану вартість.

За умов нестабільного економічного розвитку, що спостерігається в Україні протягом останнього десятиріччя, передбачити рівень інфляції, визначити ризиковість банківської установи, а також зпрогнозувати темпи росту, які насправді перетворилися на темпи економічної кризи (падіння), не вдається навіть на макроекономічному рівні. Тому вітчизняні банки при встановленні депозитної ставки орієнтуються на рівень облікової ставки НБУ та пропонують клієнтам плаваючу ставку, яка переглядається в разі зміни облікової ставки. Несприятливі економічні процеси змусили банки перейти до короткострокового залучення коштів, коли депозити приймаються на такий період часу, у межах якого темпи інфляції більш чи менш точно можуть бути передбачені. Використання облікової ставки НБУ як орієнтиру щодо пропозиції ставок за депозитними рахунками цілком обґрунтоване, оскільки в обліковій ставці очікуваний рівень інфляції вже врахований, а в Україні саме інфляція є головним чинником, що впливає на рівень банківських ставок [47, с. 10-11].

АКБ "Укрсоцбанк" надає повний пакет традиційних та інноваційних послуг, що відповідають міжнародним банківським стандартам.

Банк пропонує відкриття та обслуговування поточних рахунків клієнтів для здійснення розрахунків підприємства в національній та іноземній валютах. Для великих корпоративних клієнтів, які мають розгалужену мережу структурних підрозділів, ми пропонуємо індивідуальні умови їх обслуговування, в т. ч. стандартизовані тарифні пакети, організацію прийому платежів за товари (послуги) компанії через філіальну мережу банку по всій Україні, управління консолідованими фінансовими потоками підприємства.

Витрати на обслуговування поточних рахунків — це найдешевший ресурс ”Укрсоцбанку”. Тому збільшення його частки у ресурсній базі зменшує процентні витрати банку, але різко збільшувати такий інструмент складно, оскільки зростання величини поточних рахунків невигідне клієнтам банку, а нові господарські суб'єкти з'являються не дуже часто.

Стабільний рівень залучення коштів, зважена політика управління ліквідністю і ресурсами, лібералізація умов кредитування дали змогу найбільшими за останні п’ять років темпами (80,8%) збільшити портфель позик клієнтам– з 3 822 млн. гривень до 6 909 млн. гривень. Крім того, завдяки існуючій дворівневій системі управління кредитним ризиком при значному збільшенні кредитної частини в структурі активів банку з 55% на кінець 2004 року до 65% на кінець 2006 року, якість її помітно покращилась – частка проблемної заборгованості зменшилась з 4,9% на кінець 2004 року до 2,3% на кінець звітного року. Пріоритетним напрямком розвитку у 2007 році залиши-лось кредитування приватних клієнтів.

Іпотечне кредитування

Строк кредитуванняБазові мінімальні % ставки Комісія, разова

До 25 років включногрн. дол.євро0,99%

18,00 13,50 13,00

Споживчий кредит

Вид споживчого кредитуСтрок кредитуванняМінімальні відсоткові ставки

грн.дол.євро

Під заставу рухомого майнаДо 7 років15,00% 13,50% -

Під заставу нерухомого майнаДо 20 років18,00% 14,00% 13,50%

БеззаставніДо 1 року20,00% 16,0014,00

Від 1 року до 3х років20,50 16,5014,50

Формуючи кредитний портфель, менеджмент банку звичайно керується правилом — видавати ті кредити, які приносять максимальні доходи за інших однакових умов. Дохідність кредитної операції визначається рівнем відсоткової ставки за даним кредитом, тривалістю періоду надання кредиту та прийнятою системою нарахування відсоткових платежів.Для оцінювання прибутковості кредитів банк повинен мати ефективну систему обліку не лише доходів, а й витрат за кожним видом кредитів. На прибутковість кредитних операцій банку впливають як доходи та витрати, так і можливі збитки, що визначаються рівнем кредитного ризику за кожною позикою.Відсоткова ставка за кредитом охоплює: вартість залучення кредитних ресурсів для банку; операційні витрати, пов’язані з процесом кредитування (заробітна плата кредитних працівників, вартість обслуговування кредиту, контролю за ним, вартість управління забезпеченням тощо); премію за ризик невиконання зобов’язань клієнтом;враховує вартість залучених коштів та всі витрати банку, пов’язані з наданням кредиту, премію за ризик, пов’язаний зі строком кредитування; бажаний рівень прибутковості кредиту, який забезпечує достатні виплати акціонерам банку.