Смекни!
smekni.com

Прямі податки та їх роль у формуванні доходів бюджету (стр. 4 из 8)

Таблиця 2.4

Валові витрати Чортківського хлібокомбінатуза 2003-2005 роки.

(тис. грн.)

Валові витрати Роки Відхилення (+/-)
2003 2004 2005 від 2003 від 2004
16876 17322 17902 +1026 +580

Як видно з таблиці валові витрати підприємства у 2005 році склали 17902 тис. грн., що на 1026 тис. грн. більше ніж у 2003 році і на 580 тис. грн. – ніж у 2004 році.

Такий ріст валових витрат пов’язаний перш за все із збільшенням витрат на придбання матеріальних активів, що пояснюється постійним ростом цін. Також, виробництво нових видів продукції вимагає того, щоб виробник сповістив про це свого покупця, а це тягне за собою витрати пов’язані з проведенням рекламних заходів без яких в даний час неможливо обійтися, також для того, щоб виробляти якісну продукцію необхідно поліпшувати стан основних фондів, а це все тягне за собою витрати.

Прибуток визначений з метою оподаткування зменшується ще на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих у звітному періоді.

Політика нарахування амортизації має свої особливості. Дотепер до кожного об’єкту, який числився у підприємства, нараховувалась амортизація виходячи з його балансової вартості ї затверджених норм. Ці норми затверджували в той період, коли орієнтувались на фізичний знос основних фондів і вони були розраховані на багато років чи десятиліть наперед. Сьогодні є основні фонди, які випущені десь у 60-х роках, абсолютно непродуктивні і не потрібні для виробництва, але вони не амортизовані. Фізичний знос, нарахований у ті роки, не вичерпався. Ця норма амортизації була найбільш суттєвою перешкодою для пожвавлення інвестиційного процесу. Неможливо впровадити інвестиції, оскільки не накопичено коштів для цього процесу: вони лежать у колись закуплених основних фондів і не амортизованих до теперішнього часу. Підприємства втратили можливість повертати витрачені кошти на придбання основних фондів, щоб зробити сьогодні зміну, оновлення чи введення нової техніки.

Це настільки перешкоджало економічній діяльності підприємств, що треба було негайно вводити зміни в систему нарахування амортизації. Цільового призначення амортизаційні відрахування не мають. Для нарахування амортизації це абсолютно не потрібно. Потрібно мати вартість основних фондів як одну величину і тому введено поняття: балансова вартість групи основних фондів. Особливістю цього закону є те, що амортизація в ньому розглядається як той же прибуток, але звільнений від оподаткування. Об’єктом оподаткування є валові доходи – валові витрати, а далі – амортизація нарахована згідно із статтями 8 і 9 закону.

За доходами та витратами підприємство визначає прибуток для оподаткування, даний прибуток зменшується ще на суму нарахованої амортизації. Залишивши амортизацію в своєму розпорядженні, підприємство може повестися з нею абсолютно вільно: виплатити премії, дивіденди, залишити в обігу як звичайні гроші.

Основні фонди поділяються на 3 основні групи. Враховуючи, що продуктивність, основних фондів найкраща в перші роки, запропоновано найбільшу частину амортизації врахувати на протязі перших років їх роботи.

Визначення суми амортизації до балансової вартості груп основних фондів.

Б (а) = [ Б (а-1) – А (а-1) +П (а-1) – В (а-1) ]´[ І (а-1) / 100 ] (2.1.)

Б(а-1) – балансова вартість окремих основних фондів на початок попереднього періоду.

А (а-1) – сума амортизаційних відрахувань нарахована за попередній період.

П (а-1) – це витрати на придбання і введення в експлуатацію фондів.

В (а-1) – вартість виведених з експлуатації основних фондів.

І (а-1) – індекс інфляції у попередньому періоді.

Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, визначається за формулою:

Кі = [J (а-1) – 10 ] : 100 (2.2)

де J (а-1) – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Сума донарахованої недоплати та штрафних санкцій сплачується платником податку самостійно в строки, згідно процедури, передбаченої законодавством.

Таблиця 2.5

Аналіз нарахування сум податку на прибуток за 2003– 2005 рокипо Чортківському хлібокомбінату.тис. грн.
Показники 2003 2004 2005 Відхилення (+/-)
від 2003 від 2005
1 2 3 4 5 6
1. Обсяг реалізації 12800 12180 14200 +1400 +2020
2. Податок на прибуток 450 434 331 -119 -103

З даної таблиці видно, що хлібокомбінатом у 2005 році нараховано і сплачено до бюджету податку на прибуток в сумі 331 тис. грн. Це на 119 тис. грн. менше ніж в 2003 році і на 103 тис. грн. менше ніж в 2005 році.

Як ми бачимо з наведених даних з кожним роком, починаючи з 2003 року, обсяг реалізованої продукції збільшується, а сума сплаченого податку на прибуток зменшується. Це пояснюється перш за все підвищенням собівартості продукції, тобто збільшення вартості сировини, яка необхідна для виробництва продукції, а відповідно до цього і збільшується ціна готової продукції, а це в свою чергу і призводить до зменшення прибутку, який отримує підприємство і податку на прибуток, який підприємство сплачує до бюджету.

2.2. Порядок розрахунку та сплати хлібокомбінатом інших прямих податків

Чортківський хлібокомбінат крім податку на прибуток є платником ще двох основних прямих податків, а саме:

- земельного податку;

- податку з власників транспортних засобів.

На балансі хлібокомбінату рахується земельна ділянка площею 22,8 га за яку сплачується земельний податок.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Грошова оцінка землі – це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки надані в оренду справляється орендна плата.

Кошти від плати за землю, що надходять на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів використовуються виключно для таких цілей: - фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів; - ведення державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель; - створення земельного інноваційного фонду; - відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов’язаних з господарюванням на землях гіршої якості; - економічного стимулювання власників землі і землекористувачів за поліпшення якості земель, підвищення родючості ґрунтів і продуктивності земель лісового фонду; - надання пільгових кредитів, часткового погашення позичок та компенсації втрат доходів власників землі та землекористувачів внаслідок тимчасової консервації земель, порушених не з їх вини; - проведення земельної реформи, а також для земельно-господарського устрою, розробки містобудівної документації і розвитку інфраструктури населених пунктів. Кошти від земельного податку, що централізується, спрямовуються на розробку і виконання державних програм щодо раціонального використання земель, підвищення родючості ґрунтів, на відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов’язаних із господарюванням на землях гіршої якості, охорону земельних ресурсів у комплексі з іншими природними заходами, розвиток загальнодержавної та регіональної інфраструктури, ведення державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель, а також проведення земельної реформи.

Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності землі та землекористувачів і встановлюється у вигляді платежів за одиницю земельної площі з розрахунку за рік.

Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користування, у тому числі на умовах оренди. Суб’єктами плати за землю – платником – є власник землі користувач, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на:

- землі сільськогосподарського призначення;

- землі населених пунктів;

- землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення;

- землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

- землі лісового фонду;

- землі водного фонду;

- землі запасу.

Згідно з цим розподілом Законом встановлено різні ставки земельного податку, які визначаються у відсотках до грошової оцінки земель.

Законом передбачено ряд пільг по сплаті земельного податку, відповідно до цього від земельного податку звільняються:

1. заповідники, в тому числі історико-культурні, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва;

2. вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

3. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету, спеціалізовані санаторії України для реабілітаційних хворих згідно з списком, затвердженим міністерством охорони здоров’я України, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, підприємства, об’єднання та організації товариств сліпих і глухих України, громадські організації інвалідів України та їх об’єднання;

4. вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються за цільових призначенням;