2.2 Аналіз практики справляння надходжень єдиного та фіксованого податків до бюджету
Розвиток малого підприємства сприяє створенню умов для позитивних структурних змін в економіці України. Підтримуючи малий та середній бізнес, держава стимулює діяльність вітчизняних виробників. Крім того, розвиток малого бізнесу формує умови для забезпечення зайнятості населення України, сприяє створенню нових робочих місць та вирішенню питання безробіття. З метою реалізації державної політики щодо підтримки малого підприємництва першим правовим кроком було запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності при стягуванні єдиного податку [15].
Запровадивши систему спрощеного оподаткування, Україна тим самим, зробила крок до вдосконалення існуючої податкової системи. Звичайно, встановлюючи дану систему, державний апарат влади врахував досягнення інших країн в цій галузі оподаткування. Адже спрощена система оподаткування має місце і в країнах Європи (Албанії, Болгарії, Литві, Румунії, Сербії, Угорщині), і в країнах СНД (Азербайджані, Білорусії, Грузії, Казахстані, Киргизії, тощо).
Фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, а кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з такою особою, включаючи членів її сім'ї, за рік не перевищує 10 осіб і величина виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 500 тис. гривень.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше ніж 20 грн. та більше ніж 200 грн. на місяць.
У разі, коли підприємець здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, необхідне одне свідоцтво, а єдиний податок сплачується за більшою ставкою, ніж для одного виду діяльності, відповідно до розмірів, встановлених місцевою радою за місцем державної реєстрації такого підприємця.
Суб'єкт підприємницької діяльності – фізична особа, що сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування і перерахування в державні цільові фонди зборів, зв'язаних із виплатою заробітної плати працівникам, що знаходяться з ним у трудових відносинах, включаючи членів його родини.
Сплата єдиного податку до державного бюджету є одним із джерел його поповнення. Ось, наприклад у 2008 році загальна сума надходжень до бюджетів усіх рівнів від діяльності суб’єктів малого підприємництва становить 166,9 млн. грн., або 15% від загальних обсягів надходжень і на 64,3 млн. грн., або на 27,8% більше ніж за 2007 рік.
Надходження до місцевих бюджетів від діяльності малого бізнесу за 2008 р. зросли на 50,9 млн. грн., або на 34,8%, а їх частка в щагальних надходженнях склала 20% [8].
Кількість суб’єктів малого підприємництва, які працювали за спрощеною системою оподаткування зросла на 26,4% порівняно з 2007 роком і становить 39120 одиниць (45,2% від загальної суми діючих СМП за даними ДПА). Від платників єдиного податку надійшло до бюджету 94,0 млн. грн. (9,3% в загальній сумі надходжень до місцевих бюджетів), що на 18,5%, або на 14,7 млн. грн. більше за 2007 рік [10].
Тим часом, норми Указу Президента від 1998 року не змінювалися. Зокрема, протягом десяти років граничний обсяг доходу від реалізації продукції та розміри ставок єдиного податку не змінювалися, незважаючи на те що в економіці країни постійно відбувається зростання таких показників, як індекс інфляції, мінімальна заробітна плата, споживчі ціни тощо [15].
Так, середній рівень індексу інфляції за період з січня 1998 до січня 2008 року сягнув 112,95%. У 1998 році мінімальна заробітна плата була на рівні 45 грн. На початок 2008 року вона становить 515 грн., тобто збільшилась в 11,4 рази. Законодавством України передбачено й подальше зростання мінімальної заробітної плати (тільки протягом 2008 року вона зросте з 515 до 605 грн.).
Отже, встановлений у 1998 році Указом Президента України граничний обсяг виручки від реалізації та розміри ставок єдиного податку на сьогодні є економічно невиправданими.
У разі здійснення операцій з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.
Але на практиці працівники податкових органів, загрожують штрафними санкціями, примушують включати до бази обкладання єдиним податком окремі позареалізаційні доходи і виручку від іншої реалізації.
Важливо зауважити, що протягом часу існування податку змінювались певні особливості обчислення бази оподаткування. Так, наприклад, у 20078 р. до бази оподаткування у розділі, що стосується виручки від реалізації продукції почали включати лізингові платежі.
2.3 Аналіз особливостей роботи податкових служб в процесі збору податків зі СМП
Згідно зі звітом ДПАУ за 2008 рік результати роботи податкової служби
свідчать про продуктивну і злагоджену роботу, стабільно виконані завдання держави щодо поповнення бюджету [10].
За підсумками роботи органів ДПС за 2008 рік визначились основні завдання і пріоритетні напрями роботи на 2009 рік.
У 2008 році було зроблено суттєві кроки щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість. Зокрема, запроваджено подання розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ. Це дало змогу виявляти так звані „податкові ями” та упереджувати відшкодування з бюджету безпідставно заявлених сум податку. Крім того, була запроваджена ризикоорієнтована система відбору платників податків для перевірок, велась робота в напрямі зменшення тіньового ринку підакцизної продукції. Робота підрозділів податкової міліції переорієнтована з дріб’язкових порушень на викриття тяжких злочинів, а також викриття фіктивних структур та конвертаційних центрів [8].
Для покращення обслуговування платників податків та надання їм комплексу консультативних послуг, а також для пропагування податкової культури у суспільстві було відкрито Контакт-центр з питань оподаткування.
На результати роботи органів державної податкової служби України у 2008 році позитивно вплинуло й запровадження критеріїв оцінки ефективності роботи регіональних органів ДПС, які відображають реальний стан справ у кожній з регіональних ДПА.
Внаслідок реалізації цих заходів у 2008 році досягнуто рекордних темпів росту надходжень до бюджету.
З незаконного обігу вилучено товарів на загальну суму 860 млн. грн. Викрито 1 106 злочинів щодо незаконного виготовлення, зберігання, збуту та транспортування підакцизних товарів, з яких 922 – злочини, пов’язані з виготовлення фальсифікованих напоїв із сировини, небезпечної для життя і здоров’я людей [10].
При зменшенні кількості планових перевірок суб’єктів господарювання на 20 відсотків до бюджету донараховано платежів на 45,3 відсотка більше, ніж 2007 року.
Припинено діяльність понад 3,5 тис. структур з ознаками фіктивності та 248 "конвертаційних" центрів.
Зрозуміло, що спрощена система оподаткування не є однозначно позитивним явищем с точки зору держави, і з погляду інтересів платників податків. Вона має як певні переваги, порівняно зі звичайною системою, так і недоліки, що необхідно враховувати при законодавчому їх коригуванні та при прийнятті рішення стосовно їх застосування.
Розроблений і впроваджений Указом Президента єдиний податок містить досить багато суперечливих положень і в такому виді існувати не може. Зокрема, це стосується і ставок, і граничного обсягу виручки для переходу на спрощену систему оподаткування, і переліку податків і зборів, замість яких сплачується єдиний податок [15].
На даний час існують такі проблеми в процесі функціонування спрощеної системи оподаткування, зокрема:
- Спрощена система оподаткування об'єднує дві абсолютно різні системи оподаткування, а саме: оподаткування за фіксованою ставкою податку та сплата фіксованого розміру податку незалежно від результатів діяльності. Якщо перша система ще має право на існування через те, що розмір податку все ж таки прив'язаний до економічної діяльності суб'єктів господарювання, то друга система може застосовуватися лише для незначного кола великих бізнесменів;
- Граничний обсяг операцій для реєстрації платником єдиного податку перевищує граничний обсяг операцій для обов'язкової реєстрації платником ПДВ. Зокрема, для можливості переходу на спрощену систему оподаткування обсяг виручки суб'єкта господарювання – фізичної особи не має перевищувати 500 тис.грн, а юридичної особи – 1 млн.грн, у той час як для обов'язкової реєстрації платником ПДВ, обсяг оподатковуваних операцій має бути більшим за 300 тис.грн. Через таку розбіжність на практиці можуть виникати ситуації, коли платник єдиного податку зобов'язаний реєструватися платником ПДВ, незважаючи на можливість залишатися на спрощеній системі оподаткування.Такий суб'єкт господарювання буде сплачувати і єдиний податок і ПДВ. З огляду на складність обліку податку на додану вартість це може виявитись неприйнятним для багатьох дрібних підприємств і підприємців і стати причиною наростання тінізації;
- Ситуація із моментом виникнення необхідності реєструватися платником ПДВ для малого підприємства ускладнюється ще й тим, що при реєстрації платником єдиного податку за основу береться період у один календарний рік, тоді як для визначення моменту виникнення зобов'язання реєструватися платником ПДВ враховується 12 календарних місяців. Така «часова» розбіжність може створити додаткові проблеми для сезонних підприємств у вигляді неочікуваного і незапланованого зобов'язання зареєструватися платником ПДВ;