СПД, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів i витрат, ведуть бухгалтерський облік i подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку i звітності (п. 3 ст. 2 Закону № 996). Цей дозвіл СМП надано Законом № 2063 та Указом № 727, про що йшлося вище. Далі розглянемо законодавство про спрощену систему бухгалтерського обліку i звітності.
По-перше, зміст i форму фінансового звиту СМП у складі Балансу (форма № 1-м) i Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) та порядок заповнення його статей установлено П(С)БО 25 (показники цього звиту наводяться в тисячах гривень з одним десятковим знаком). Цей нормативний акт застосовують СМП, визнані такими відповідно до чинного законодавства, i представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності. Крім того, норми П(С)БО 25 поширюються на підприємства, які за результатами діяльності за минулий рік визнаються СМП. Якщо такі, а також новостворені підприємства за результатами діяльності за I квартал або I пiврiччя поточного (звітного) року не можуть бути визнані СМП відповідно до чинного законодавства, то вони складають фінансовий звіт за цей i подальші періоди поточного (звітного) року згідно з П(С)БО 1-5. Ті ж підприємства, які не будуть визнані СМП за результатами діяльності за 9 місяців поточного (звітного) року, можуть складати фінансовий звіт за 9 місяців i звітний рік із застосуванням П(С)БО 25.
По-друге, Наказом № 186 затверджено План рахунків бухгалтерського обліку активів, капталу, зобов'язань i господарських операцій суб’єктів малого підприємництва (далі - спрощений План рахунків). Як зазначено в пункті 2 Наказу № 186, спрощений План рахунків можуть застосовувати, зокрема, СПД - юр. особи, які відповідно до чинного законодавства визнані СМП (у разі складання ними фінансової звітності із застосуванням П(С)БО 25). При цьому слід врахувати, що:
- облік та узагальнення інформації про позабалансові активи i зобов'язання підприємства здійснюють з використанням позабалансових рахунків класу <0> Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капталу, зобов'язань i господарських операцій підприємств i організацій, затвердженого Наказом № 291 (далі - План рахунків);
- записи на рахунках бухгалтерського обліку спрощеного Плану рахунків i на позабалансових рахунках для узагальнення інформації про наявність i рух активів, капталу, зобов'язань, про доходи i витрати, факти фінансово-господарської діяльності здійснюються відповідно до інструкції № 291;
- з метою забезпечення необхідної деталізації та аналітичності облiково-економiчної інформації підприємства вводять до спрощеного Плану рахунків субрахунки (виходячи з призначення рахунків, потреб управління підприємством, використання назв рахунків i субрахунків Плану рахунків).
По-третє, згідно з пунктом 15 Метод. рекомендацій № 422 спрощена форма бухгалтерського обліку передбачає узагальнення інформації про господарські операції у регістрах бухгалтерського обліку, затверджених Наказом № 422 (відомості та оборотно-сальдова відомість), які використовують малі підприємства. Зазначимо, що:
- господарські операції відображаються в регістрах за той звітний період, у якому вони відбулися, а інформація про них з регістрів бухгалтерського обліку використовується для складання фінансової звітності, інвентаризаційної та аналітичної роботи;
- регістри складаються щомісяця та підписуються головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку.
Пiдсумковi записи з відомостей переносяться до оборотно-сальдової відомості для узагальнення даних регістрів бухгалтерського обліку за кожним рахунком бухгалтерського обліку. Оборотно-сальдова відомість складається щомісяця i використовується для записів даних за дебетом i кредитом кожного рахунку окремо. Її заповнюють, переносячи кредитові обороти із регістрів бухгалтерського обліку в дебет вiдповiдних рахунків.
Малі підприємства можуть здійснювати узагальнення інформації про господарські операції i за простою формою бухгалтерського обліку. Згідно з Метод. рекомендаціями № 422 це стосується малих підприємств з незначним документообігом (кiлькiстю господарських операцій), які виконують не матеріаломісткі роботи i послуги. Ця форма обліку передбачає використання Журналу обліку господарських операцій (додаток 1 до Наказу № 422), при потребі - вкладних аркушів до цього Журналу (додаток 2 до Наказу № 422) та відомості 3-м (додаток 5 до Наказу № 422), що має два роздули:
I. Облік розрахунків з дебіторами i кредиторами, за податками i платежами, облік довгострокових зобов'язань i доходів майбутніх перiодiв (за рахунками 37, 55, 64, 68 i 69);
II. Облік розрахунків з оплати праці (рахунок 66).
У Журналі обліку господарських операцій, який ведеться помісячно, записи здійснюють на пiдставi первинних та зведених облікових документів, відомостей нарахування заробітної плати i амортизації тощо з відображенням суми операції на рахунках бухгалтерського обліку. Пiдсумковi дані визначають підрахунком суми оборотів за дебетом i кредитом усіх рахунків бухгалтерського обліку i виведенням сальдо на кінець місяця.
РОЗДІЛ ІІ. РОЗРАХУНОК ПОДАТКУ ПРИ СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВА “ТАШИНЕ”
1. Характеристика підприємства як об’єкта дослідження
КП «Ташине» є юридичною особою, яка знаходиться в Березанському районі за адресою: вул. Суворова, 57 та займається торгівлею продовольчими товарами (в тому числі алкогольні напої). Середньооблікова кількість працівників складає 5 чоловік, при цьому обсяг виручки від реалізації продукції за рік складає 138 000,00 гривень (тобто не перевищує 1 000 000 гривень ). Кооперативне підприємство «Ташине» самостійно вирішило перейти на спрощену систему оподаткування та обрало ставку 10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), яка дозволяє не сплачувати додатково ПДВ.
Для переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єкт малого підприємництва, як КП «Ташине», повинні подати письмову заяву до органу державної податкової служби по місцю державної реєстрації. Юридична особа обов’язково вказує в цій заяві:
- до якої державної податкової інспекції адресується;
- в якому районі знаходиться підприємство, вид діяльності;
- повна назва або прізвище, ім’я та по батькові;
- адреса підприємства, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ;
- рік сплати єдиного податку та обрана ставка;
- відомості про розрахункові (поточні) рахунки;
- середньооблікова чисельність працівників;
- обсяг виручки від реалізації продукції;
- номер, дата та назва свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ(якщо є);
- особи, що співпрацюють з особою(фізичною) та їх ідентифікаційні номери з державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування обліку та звітності може бути прийнято не більш ніж один раз за календарний рік. Орган державної податкової служби забов’язан протягом 10 робочих днів видати безплатно свідоцтво уплати єдиного податку або надати письмову мотивуючу відмову. Це свідоцтво не може бути передано іншим юридичним особам. Таке свідоцтво видається строком на один рік та реєструється в журналі обліку видачі свідоцтв в державній податковій службі.
2.2 Фіксована ставка єдиного податку для фізичних осіб
Фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, а кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з такою особою, включаючи членів її сім'ї, за рік не перевищує 10 осіб і величина виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 500 тис. гривень.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше ніж 20 грн. та більше ніж 200 грн. на місяць.
У разі, коли підприємець здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, необхідне одне свідоцтво, а єдиний податок сплачується за більшою ставкою, ніж для одного виду діяльності, відповідно до розмірів, встановлених місцевою радою за місцем державної реєстрації такого підприємця.
Суб'єкт підприємницької діяльності – фізична особа, що сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування і перерахування в державні цільові фонди зборів, зв'язаних із виплатою заробітної плати працівникам, що знаходяться з ним у трудових відносинах, включаючи членів його родини.
При цьому суб'єкт малого підприємництва, який обрав спосіб оподаткування за єдиним податком, звільняється від сплати таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):
- податку на прибуток підприємств;
- податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності);
- плати (податку) за землю;
- збору на спеціальне використання природних ресурсів;
- збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
- збору до Державного інноваційного фонду;
- збору на обов'язкове соціальне страхування;
- відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;
- комунального податку;
- податку на промисел;
- збору на відрахування до Пенсійного фонду України;
- збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; - внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів.
Якщо платник єдиного податку займається підприємницькою діяльністю з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу.