Удосконалення міжбюджетних відносин в умовах ринкової трансформації економіки (стр. 4 из 5)

Вводяться наступні визначення:

міжрегіональний паритет купівельної спроможності (МПКС) - відношення вартості споживчого кошика в регіоні до вартості мінімального серед регіонів споживчого кошика;

скориговані регіональні податкові доходи (С) - регіональні податкові доходи, скориговані з урахуванням МППС і розраховані на душу населення;

міжрегіональний фонд фінансової допомоги (МФФД) - акумульовані за рахунок внесків регіонів засобу, призначені для здійснення фінансового вирівнювання;

Вводиться важливе уточнення, що в результаті фінансового перерозподілу сума скоригованих регіональних податкових доходів повинна залишитися постійною, тобто

Далі шляхом математичних перетворень встановлено, що повинна виконуватись тотожність:

Це означає, що повинно спостерігатися строге співвідношення між ставкою податку-і величиною трансферту. Причому, якщо приймається рішення про збільшення трансферту, то повинна бути відповідно збільшена ставка оподатковування, і навпаки, чим вища величина трансферту, тим вищий рівень фінансового вирівнювання.

Наочно механізм перерозподілу в результаті застосування концепції характеризує малюнок (рис.1). С'4

С С

Рис.1. Скорнговані регіональні податкові доходи

Дані формули характеризують крайні випадки фінансового перерозподілу: його відсутність і загальна "уравниловка". На погляд автора, при визначенні "Ь" варто дотримуват"сь правила "золотої середини", а для того, щоб ве наступив один з перерахованих вище крайніх випадків, доцільно ввести наступне обмеження:

Крім цього, коефіцієнт "Ь" повинен знаходитись в прямій залежності від ступеня міжрегіональної диференціації скоригованих регіональних податкових доходів. Це допоможе вирішити проблему фінансового забезпечення "відстаючих" регіонів.

Механізми, закладені в розробленій моделі фінансового вирівнювання, ефективно справляються з реалізацією принципів вирівнювання і справедливості та містять схомш акселератори, завдяки яким при значній міжрегіональній диференціації скоригованих регіональних податкових доходів процес фінансового вирівнювання проходить ииждшв (таблиця 4).

Далі у роботі досліджується вплив змін законодавства у сфері непрямих іюдатюв на надходження від податку з прибутку підприємств. У цьому випадку введення нових об'єктів оподатковування або зміна ставок непрямих податків (зокрема акцизного збору) може привести до того, що скоротяться або збільшаться надходження від податку і прибутку підприємств у місцеві бюджети. У випадку зменшення надходжень від я-ото

податку може виникнути проблема, що носить назву "нефінансованих мандатів". Це означає, що для забезпечення деяких функцій місцевих бюджетів не вистачає наявних фінансових ресурсів. Вирішити дану проблему можна або застосовуючи мораторій на відмову від внесення поправок і доповнень, або розробивши відповідну схему компенсації загублених прибутків місцевих бюджетів.

Таблиця 4

Фінансове вирівнювання при різних ставках оподатковування регіональних податкових доходів

Регіон	Показники
Регіон	С	ь*с	а	С⁷
ь=о, з
Донор	1000	300	150	850
Реципієнт	200	60	150	290
Ь =0,5
Донор	1000	500	250	750
Реципієнт	200	100	250	350
Ь=0,7
Донор	1000	700	350	650
Реципієнт	200	140	350	410

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в обгрунтуванні і запровадженні нових методів та підходів до організації міжбюджетних відносин з метою стимулювання регіонального розвитку.

Основні висновки проведеного дисертаційного дослідження наступні:

1. Міжбюджетні відносини є основною складовою бюджетного процесу і являють собою систему фінансових і правових взаємин між усіма ланками бюджетної системи. Головними вимогами до організації міжбюджетних відносин є чітке й обгрунтоване розмежування доходних джерел і видаткових повноважень, наявність ефективних механізмів бюджетного вирівнювання. При проведенні політики бюджетного вирівнювання необхідно одночасно враховувати принципи справедливості й вирівнювання.

2. Децентралізована бюджетна система при дотриманні визначених умов є більш ефективною і сприяє економічному зростанню. До цих умов, насамперед, відноситься надання органам місцевого та регіонального управління реальної самостійності у прийнятті рішень, причому кожен рівень влади повинен мати чіткий перелік своїх функцій і стабільних джерел фінансування. Разом із тим, повинні існувати чіткі критерії оцінки діяльності регіональних керівників і міра їхньої відповідальності у випадку негативного результату. Також повинні бути створені всі умови для підвищейш мобільності населення й капіталу з метою посилення механізмів міжрегіональної конкуренції. Крім цього, варто сформувати сильну законодавчу базу та знизити вплив таких негативних зовнішніх ефектів як бюрократизм, корумпованість державних чиновників, асиметричність і недосконалість наданої та наявної інформації.,

3. Діюча в Україні система міжбюджетних відносин є унікальним конгломератом, що поєднує в собі риси командно-адміністративної та ринкової економіки. Моя"& міжбюджетних відносин 2006р. сильно відрізняється від моделі 1992-1993 рр. і ииак собою більш удосконалений варіант, однак процес її становлення ще не довершений. Основними елементами системи міжбюджетних відносин України • 1^^ 2006 роках були відрахування від регульованих податків і міжбюджетні трансферт, причому їх роль у формуванні місцевих бюджетів була дуже велика. В останні роки чітко виявляється тенденція до посилення ролі трансфертів у системі міжбюдяФщвх відносин України, обмеження бюджетної самостійності регіонів та їх сильної фінансам!

залежності від центру.,,,, " і"і''>"

4. Концентрація стабільних джерел бюджетних доходів у державному бюджеті,

практика щорічного встановлення норм відрахувань від регульованих податків, недосконалість механізмів міжбюджетних трансфертів, наявність суб'єктивних критеріїв та відсутність формалізованих підходів при визначенні їхньої величини, неврахування особливостей регіональної соціально-економічної ситуації приводили до того, що багато регіонів не були зацікавлені у підвищенні ступеня збирання податків, а були зайняті пошуком таких економічно неефективних методів впливу на центральну владу а лобіювания своїх інтересів, політична рента.,,

5. Застосування аналітичного інструментарію портфельної теорії до аналізу міжбюджетних відносин показало, що в 1992-2006 р. фактично існували класи регіонів з найбільш "корисними" (м. Київ, Одеська, Івано-Франківська, Тернопільська обл.) і найменш "корисними" (м. Севастополь, Луганська і Донецька обл.) варіантами закріплення основних загальнодержавних податків за місцевими бюджетами, що суперечить принципу рівності прав регіонів у міжбюджетних відносинах.

6. Прийняття Бюджетного Кодексу України ознаменувало собою перехід до якісного нового етапу побудови системи міжбюджетних відносин. Однак представлені в кодексі розподіл дохідних бюджетних джерел між державним бюджетом і місцевими бюджетами та механізми бюджетного вирівнювання далеко не оптимальні, не сприяють регіональному розвитку і мають потребу в подальшому вдосконаленні.

7. Подальшому вдосконаленню механізмів бюджетного вирівнювання в Україні може сприяти впровадження позитивних елементів російських методик розрахунку величин трансферту: використання середнього по країні зведеного доходу на душу населення як основного критерію для визначення дотаційних регіонів, відсутність додаткового тиску на регіони-реципієнти, відмова від практики "загальної зрівнялівки" доходів місцевих бюджетів.

8. З метою формування доходної бази регіонів пропонується направляти в місцеві бюджети 100% надходжень від прибуткового податку, 70% від податку на прибуток підприємств, 30% від податку на додаткову вартість і акцизного збору. У результаті такого розмежування основних податків бюджети регіонів (поряд з іншими доходними джерелами) матимуть реальну фінансову базу, що є однією з головних умов реалізації на практиці переваг бюджетної децентралізації. У результаті запропонованих перетворень співвідношення між державним і місцевим бюджетами в структурі консолідованого бюджету України практично не зміниться.

9. Горизонтальне фінансове вирівнювання пропонується здійснювати на основі механізмів негативного оподатковування, що дозволить коригувати регіональні бюджетні доходи, одночасно дотримуючись принципів вирівнювання й справедливості. Закладені в моделі механізми здатні ефективно робити перерозподіл доходів місцевих бюджетів навіть в умовах значної міжрегіональної диференціації. У довгостроковій перспективі доходи міжрегіонального фонду фінансової підтримки, через який пропонується здійснювати фінансове вирівнювання, будуть перевищувати витрати, і в такий спосіб постійно будуть знаходитись значні суми, не розподілені в процесі здійснення фінансового вирівнювання. Ці кошти, на наш погляд, доцільно буде направити на підтримку "відстаючих" регіонів.