Смекни!
smekni.com

Фінанси та фінансова система (стр. 6 из 12)

6). Між бюджетні трансферти.

7). Порядок контролю за дотриманням бюджетного законодавства та відповідальність за бюджетні правопорушення.

Закон України “Про Державний бюджет” на поточний рік регулює такі питання:

1). Обсяг доходів державного бюджету в млрд. грн.

2). Обсяг видатків державного бюджету в млрд.грн.

3). Обсяг бюджетного дефіциту та джерела його покриття в млрд. грн.

4). Структуру надходжень до державного бюджету в млрд. грн.

5). Розподіл видатків державного бюджету за розпорядниками та бюджетним призначенням в млрд.. грн..

6). Розмір між бюджетних трансфертів в млрд. грн. та ін.

Бюджетним кодексом України регулюються правовідносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

5. Бюджетний процес в Україні.

В бюджетному процесі виділяють етапи: складання проекту бюджету; розгляд бюджету; затвердження бюджету; виконання бюджету; складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету.

Стадії бюджетного процесу в Україні

Етапи бюджетного процесу Дії відповідальних органів Термін виконання
1.Складання проекту бюджету

1.Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України.

2.Міністр фінансів України відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-економічні засади бюджетного планування, які використовують для підготовки бюджетних запитів і розроблення пропозицій проекту Державного бюджету України.

3.Міністр фінансів України на підставі основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період та аналізу виконання бюджету у поточному бюджетному періоді визначає загальний рівень доходів та видатків бюджету та дає оцінку обсягу фінансування бюджету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України.

4.Кабмін подає до Верховної Ради України проект основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Не пізніше 1 червня або першого наступного за цією датою дня пленарних засідань у ВР
2.Розгляд Державного бюджету України

1.Після подання Кабміном проекту закону до ВР Міністр фінансів представляє його на пленарному засіданні. Голова Комітету ВР з питань бюджету доповідає про відповідність проекту закону про Державний бюджет України вимогам Бюджетного Кодексу, основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період та пропозиціям ВР.2.За результатами обговорення проекту Закону про Державний бюджет ВР може прийняти вмотивоване рішення про його відхилення.

Через 5 днів після подання до ВР
3.Затвердження бюджету4.Виконання ДБ України5.Складання, розгляд і затвердження звіту про виконання ДБ України

1.Після прийняття до розгляду представленого проекту закону він обговорюється народними депутатами України, а також у комітетах, депутатських фракціях та групах ВР. Комітети формують свої пропозиції до проекту закону і передають до Комітету ВР.2.Висновки до проекту закону розповсюджуються серед народних депутатів України і розглядаються на 1-му пленарному засіданні, ВР приймає проект цього закону.3.Після прийняття проекту закону про Державний бюджет у 1-му читанні, КМ України готує і подає проект цього закону доопрацьований, відповідно до висновків ВР.4.Друге читання проекту закону передбачає в першу чергу затвердження загального обсягу дефіциту (профіциту) доходів і видатків ДБУ.5.На третьому читанні відбувається розгляд доопрацьованого проекту закону про ДБУ в повному обсязі та з питань статей, які не були прийняті у другому читанні.6.Прийняття закону про ДБ України1.Кабінет Міністрів України забезпечує виконання ДБ України. Мінфін здійснює загальну організацію та управління виконання ДБ України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.2.В Україні здійснюється казначейська форма обслуговування ДБ України.3.Державний бюджет виконується за розписом, який затверджується Мінфіном відповідно до бюджетних призначень. 4.Мінфін здійснює прогнозування та аналіз доходів бюджету і має виключне право надання відстрочки до сплати податків та зборів.5.Державне казначейство веде бухгалтерський облік надходжень до ДБ України та контролює відповідність кошторисів розпису ДБ України та виконує ін. функції.1.Єдині правила бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів і фінансових зобов’язань держави визначаються Державним казначейством за погодженням Мінфіну.2.Бух.облік операцій по виконанню ДБ України здійснюються органами Державного казначейства згідно встановлених правил.3.Усі надходження та видатки до ДБ заносяться на рахунки в хронологічному порядку відповідно до встановленої законом процедури.4.Державне казначейство здійснює закриття всіх рахунків, відкритих у поточному бюджетному періоді.5.Зведення, складання та надання звітності про виконання ДБ України здійснюється Державним казначейством України.

Не пізніше 1 жовтняНе пізніше 20 жовтняНе пізніше 3 листопадаНе пізніше 20 листопадаНе пізніше 25 листопада

Не пізніше 1 грудня

У місячний термін після набрання чинності закону про ДБ УкраїниНе пізніше 31 грудня

Тема 6. Фінанси місцевих органів влади в Україні

1. Фінанси місцевих органів влади, їх зміст і роль.

2. Місцеві бюджети України.

3. Доходи місцевих бюджетів.

4. Видатки місцевих бюджетів.

5. Фінансові проблеми місцевих бюджетів.

1. Фінанси місцевих органів влади, їх зміст і роль.

Місцеві органи влади та їх фінанси мають певний вплив на економіку і соціальну сферу держави. У фінансові системи мобілізується значна частина валового внутрішнього продукту. Через ці системи здійснюється розподіл і перерозподіл цієї частини ВВП. Тому фінанси місцевих органів влади є інструментом регулювання економічного і соціального розвитку держави. При цьому держава і місцеве самоврядування розподіляють між собою функції соціально-економічного регулювання.

Фінанси місцевих органів влади є фіскальним інструментом. Це дозволяє забезпечувати ці органи ресурсами для розв’язання завдань, що на них покладаються. Фінанси місцевих органів влади є також інструментом забезпечення суспільних послуг та забезпечення економічного росту.

Фінанси місцевих органів влади охоплюють:

1. Місцеві бюджети – містять в собі надходження і витрати на виконання повноважень органів влади АР Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати складають єдиний баланс відповідного бюджету.

2. Позабюджетні кошти місцевих органів влади – являють собою позабюджетні фонди місцевих органів влади, валютні та резервні фонди. Утворення і визначення статусу позабюджетних фондів є виключно компетенцією рад будь-якого рівня. Місцеві держадміністрації забезпечують надходження коштів до цих фондів та їх раціональне використання з наступним інформуванням відповідної ради народних депутатів.

3. Комунальний кредит – це тимчасово вільні у суспільному виробництві кошти, які позичають місцеві органи влади у фізичних та юридичних осіб. В Україні використовують 2 форми комунального кредиту:

- комунальні облігаційні позики;

- комерційний банківський комунальний кредит.

Емітентом облігацій комунальної позики являються економічні комітети, створені при міськвиконкомах, а гарантом – фінансові управління цих виконавчих комітетів. Отримані від позик кошти місцеві органи влади спрямовують на житлове будівництво, будівництво метрополітенів та ін. потреби місцевих органів влади.

Банківські комунальні кредити місцеві органи влади можуть отримати в установах банків, проте відсотки, за якими такі кредити надаються, на сьогодні є надто високими.

4. Фінанси комунальних підприємств.

Основну частину фінансів місцевих органів влади являють фінансові ресурси підприємств, які є власністю цих органів. В Україні органи місцевого самоврядування отримали право мати свою власність, така форма власності отримала назву комунальної. Суб’єктами права комунальної власності в Україні були визнані усі місцеві ради відповідних адміністративно-територіальних одиниць, утворилося кілька видів комунальної власності: комунальна власність областей, міст, районів, районів у містах, сіл і селищ.

Майно, ресурси, земля та кошти комунальних форм власносності стали власністю територіальної громади. Комунальне майно не відноситься до державного майна і є самостійною формою власності.

Комунальний сектор в Україні охоплює промисловість, сільське господарство, транспорт, зв’язок, будівництво, торгівлю, громадське харчування, житлово-комунальне господарство та ін. галузі.

Використання фінансових ресурсів підприємств комунальної власності має свої особливості. Їх прибуток розподіляється у порядку, визначеному місцевими Радами, згідно зі статутом підприємств. Прибуток підприємств комунальної власності підлягає оподаткуванню і згідно законодавства 100% податку на прибуток комунальних підприємств, зараховуються до бюджету місцевих Рад того рівня, якому належать ці підприємства.

Місцеві Ради можуть надавати пільги або звільняти від оподаткування підприємства комунальної форми власності. Комунальні підприємства в Україні мають самостійні фінансові баланси, їх рахунки не об’єднуються з бюджетними рахунками органів місцевого самоврядування.