2. Місцеві бюджети України.
Головним інститутом в системі фінансів місцевих органів влади є місцевий бюджет. Структура місцевих бюджетів визначається адміністративно-територіальним поділом України. Кожна самостійна адміністративно-територіальна одиниця створює власний бюджет, який є фінансовою основою діяльності місцевих органів влади.
Згідно з існуючим територіальним устроєм до місцевих бюджетів належать республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районі, міські, селищні та сільські бюджети. Це фонди фінансових ресурсів, що зосереджені в розпорядженні місцевих Рад народних депутатів та органів місцевого і регіонального самоврядування. Компетенція кожного з них в галузі бюджету і фінансів розмежована. Всього місцевих бюджетів в Україні понад 12 тисяч. Найчисельніша група - це сільські, селищні та міські бюджети.
3.Доходи місцевих бюджетів.
Серед доходів місцевих бюджетів виділяють власні, закріплені та регульовані..
До власних відносять доходи, які формуються на території, підвідомчій відповідному місцевому органу влади та згідно з його рішеннями. Власними є місцеві податки, збори та платежі, що встановлюються місцевими органами влади, доходи комунальних підприємств, доходи від майна, що належить місцевій владі та інші.
Закріплені доходи - це доходи, які закріплюються за певним бюджетом. Закріплені доходи зараховуються до місцевих бюджетів згідно законодавчих актів, які регулюють бюджетну систему країни та бюджетний процес.
Регульовані доходи - це доходи, які розподіляються між різними рівнями бюджетної системи. Окремі доходи можуть бути закріплені і регульовані. Уточнення переліку закріплених та регульованих доходів місцевих бюджетів в Україні здійснюється в процесі ухвалення щорічних законів про Державний бюджет України.
Склад доходів АР Крим, обласних та районних бюджетів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів:
1).Для забезпечення реалізації соціально-економічних і культурних програм територіальних громад доходи АР Крим та обласних бюджетів, які формуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, формуються за рахунок:
- 25% прибуткового податку з громадян, що справляються на відповідній території;
- 25% плати за землю, що справляється на відповідній території;
- плати за ліцензії на впровадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються Радою міністрів АР Крим та обласними державними адміністраціями.
2).Для забезпечення реалізації соціально-економічних і культурних програм територіальних громад доходи районних бюджетів, які формуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, формуються за рахунок:
- 50% прибуткового податку з громадян, що справляється на території сіл, селищ, міст районного призначення та їх об’єднань;
- 15% плати за землю, що сплачується на території сіл. Селищ, міст районного призначення та їх об’єднань;
- плати за ліцензії на впровадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються районними державними адміністраціями;
- плати за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, що справляється державними адміністраціями;
- надходження адміністративних штрафів, що накладаються районними державними адміністраціями або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями.
Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів:
1).місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування;
2).100% плати за землю – для бюджетів міст Києва та Севастополя; 75% плати за землю – для бюджетів міст АР Крим та міст обласного значення; 60% плати за землю для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань;
3).податок з власників транспортних засобів;
4).надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;
5).податок на промисел, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;
6).плата за забруднення НПС;
7).кошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власносності;
8).фіксований с/г податок у частині, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;
9).плата за оренду майнових комплексів, що знаходяться у комунальній власності;
10).надходження від грошово-речових лотерей;
11).податок на прибуток підприємств комунальної власносності;
12).інші надходження, передбачені законом.
4. Видатки місцевих бюджетів.
| Видатки місцевих бюджетів | Видатки, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів до відповідних бюджетів | Видатки місцевих бюджетів, які не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів |
| 1. районних бюджетів та бюджетів міст АР Крим і міст обласного зна-чення | 1)державне управління (органи місцевого самоврядування міст республіканського, обласного значення та районного значення);2)освіту: дошкільну освіту; загальну середню освіту; заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації;3)охорону здоров’я: первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні, пологові будинки та ін.); програми медико-санітарної освіти;4)соціальний захист та соціальне-забезпечення: державні програми соціального забезпечення (притулки для неповнолітніх, територіальні відділення соціальної допомоги); державні програми соціально захисту: пільги ветеранам війни і праці, допомога сім’ям з дітьми та ін.;5)державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми ( театри, бібліотеки, музеї та ін.);6)державні програми розвитку фізичної культури і спорту: утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких навчальних шкіл всіх типів, заходи з фізичної культури і спорту та ін. | 1)місцеву пожежну охорону;2)позашкільну освіту;3)соціальний захист та соціальне забезпечення:- програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї;- місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення;4)місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;5)культурно-мистецькі програми місцевого значення;6)програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення;7)місцеві програми розвитку фізичної культури і спорту;8)типове проектування, реставрацію та охорону пам’яток архітектури місцевого значення;9)транспорт, дорожнє господарства: регулювання цін на послуги метрополітену за рішенням органів місцевого самоврядування; будівництво, реконструк-цію, ремонт та утримання доріг місцевого значення та ін.10)управління комунальним майном;11)ін. програми, затверджені відповідною радою згідно законодавства. |
| 2 бюджету АР Крим та обласних бюджетів | 1)державне управління (представницьку і виконавчу владу АР Крим, обласні ради);2)загальну середню освіту для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: спец загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку, школи інтернати; заклади професійно-технічної освіти, що перебувають у власності АР Крим і виконують державне замовлення; вищу освіту; післядипломну освіту та ін. освітні програми. 3)охорону здоров’я: первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні республіканського та обласного значення) та ін.4)соціальний захист та соціальне забезпечення;5)культуру і мистецтво: державно-культурно-освітні програми (республіканські та обласні бібліотеки, музеї, виставки); державні театрально-видовищні програми та ін.6)фізичну культуру та спорт. | |
| 3 бюджетів сіл, селищ, міст районного значення | 1)органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення;2)освіту (дошкільну освіту і загальну середню освіту);3)первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерські пункти);4)сільські, селищні та міські палаци культури, клуби та бібліотеки. |
5. Фінансові проблеми місцевих бюджетів.
Найбільш масштабною фінансовою проблемою місцевої влади в Україні є так звана проблема “бідних” і “багатих” територій. ЇЇ суть полягає у тому, що адміністративно-територіальні утворення, на які поділена кожна держава, мають різну податкову базу і фінансовий потенціал. Це наслідок нерівномірності територіально-ресурсного потенціалу та продуктивних сил.
Території, які мають більш потужну податкову базу, обстоюють права на переваги у самостійному формуванні доходної частини своїх бюджетів. Навпаки, “бідні” території апелюють до центральної влади з вимогою – збільшити фінансову допомогу. Так виникають протиріччя між “бідними” і “багатими” територіями при розподілі і перерозподілі національного доходу. Арбітром у цій суперечці виступає центральна влада, яка змушена проводити політику бюджетного вирівнювання. Цей напрямок фінансової політики держави має надзвичайно важливе значення для збереження територіальної цілісності країни, єдності її бюджетної та податкової системи.
Окрім, проблеми “багатих” та “бідних” територій місцеві органи влади мають проблеми, такі як:
- хронічна нестача фінансових ресурсів;
- прихований дефіцит місцевих бюджетів;
- нестабільність доходних джерел.
Тема 7.Фінансове забезпечення соціальних гарантій населенню.
1. Фінансовий аспект соціальних гарантій.
2. Cоціальне забезпечення населення України.
3. Фінансування системи соціальних гарантій населенню.
1. Фінансовий аспект соціальних гарантій.
Кожному громадянину в будь-якій країні потрібні соціально-економічні гарантії, якізакріплюються в законодавчих актах.