Смекни!
smekni.com

Взаємозв'язок бюджету й розвитку соціальної сфери регіону (стр. 22 из 25)

Система професійно-технічних освітніх закладів покликана забезпечити формування трудової мотивації, активної громадянської і професійної позиції, формування покоління, здатного до освоєння нових технологій упродовж життя.

Рівний доступ до якісної професійно-технічної освіти має реалізовуватися через безоплатне одержання первинної професійної освіти; розвиток професійних навчальних закладів нового типу і різних форм власності з урахуванням демографічних прогнозів і перспектив ринку праці; поєднання професійної і повної середньої освіти; впровадження механізмів адресної державної підтримки учнів і студентів із числа сиріт, інвалідів, малозабезпечених сімей, залучення роботодавців до соціального партнерства.

Практично протягом останніх років питома вага асигнувань у сфери професійної освіти не збільшувалася. Таку ситуацію слід оцінювати як небезпечну, адже потреба у кваліфікованих робітниках не задовольняється у більшості секторів української економіки. У перспективі до 2015 року промисловість, транспорт, агропромисловий комплекс відчуватимуть гострий дефіцит кадрів робітничих професій.

Негативними моментами фінансування і функціонування професійно-освітніх закладів є такі: висока вартість навчання, яке у 2-4 рази перевищує вартість навчання учнів у загальноосвітній школі; незадовільне ресурсне забезпечення професійно-технічної освіти, внаслідок чого її матеріально-технічна база застаріла і не відповідає вимогам інформаційно-технологічного розвитку економіки; недостатнє обґрунтування потреб у підготовці фахівців професійного спрямування; дефіцит викладачів і майстрів виробничого навчання і відплив висококваліфікованих кадрів із причини низької оплати праці; недосконале управління системою профтехосвіти на загальнодержавному і регіональному рівнях; низька ефективність підготовки спеціалістів внаслідок ранньої спеціалізації, яка несумісна зі стандартом гнучкості навчання в умовах ринку. Перелічені недоліки формують витратну основу функціонування професійно-технічної освіти. З метою подолання неадекватної системи фінансування професійно-технічних навчальних закладів доцільно запропонувати такі рекомендації щодо підвищення ефективності їх роботи і механізму фінансування. Вони зводяться до проблем реструктуризації вузькопрофільного переліку спеціальностей і впровадження нових широких профілів підготовки кваліфікованих робітників; зменшення спеціалізації; зміни організаційної основи діяльності професійно-технічних закладів і перепідпорядкування їх із центрального на місцевий рівень або залучення частини цих закладів до системи профільної старшої школи; налагодження тісного зв’язку профтехучилищ із роботодавцями ВНЗ на принципах соціального партнерства.

З всього вищесказаного можна зробити висновок, що держава має стимулювати ставлення до освіти як до процесу самовдосконалення. Освіта – це важливий фактор вирішення як соціальних, так і економічних проблем. Тому, узагальнюючи вищесказане пріоритетами в освітній сфері вирішення таких завдань у вдосконаленні фінансування:

а) Поступово перейти від бюджетного утримування закладів вищої освіти до фінансування їх на принципах державного замовлення. Це звільнить державу від зайвих функцій (утримування будівель, придбання обладнання, кадрова політика тощо), залишивши за нею тільки функцію фінансування підготовки фахівців, і забезпечить вкрай необхідну гнучкість зміни професійної структури державного замовлення.

б) Надати закладам професійно-технічної освіти подвійне підпорядкування Міністерству праці та соціальної політики і Міністерству освіти і науки. Перше буде формувати обсяги та професійну структуру підготовки кваліфікованої робочої сили, а друге забезпечувати методичне керівництво цим процесом.

в) Установи загальної середньої освіти доцільно залишити в державному секторі під егідою Міністерства освіти і науки. Це можна аргументувати так – якщо вищі навчальні заклади можуть бути сконцентровані в окремих освітніх центрах, то середні – і особливо початкові – мають бути розміщені відповідно до розселення населення по території країни. Приватний власник може бути не зацікавлений створювати навчальний заклад там, де попит на ці послуги з різних причин обмежений, наприклад у сільській місцевості чи в малих містах. Необхідно упорядкувати мережу початкових та середніх шкіл, передбачивши за необхідності організацію перевезення дітей до школи та шкільних інтернатів, що сприятиме економії та не дозволить розпорошувати бюджетні видатки. Необхідно розробити та реалізувати в Луганській області програму технічного переоснащення шкіл, передбачивши зосередження оснащення в базових навчальних закладах, з можливістю їх використання всіма закладами.

Перелічені заходи дозволять ефективно функціонувати закладам освіти, більш якісно надавати свої послуги й раціонально використовувати фінансові ресурси, а отже система освіти в Україні буде доступною, базуватися на наукових дослідженнях і розробках, мати оптимальну мережу навчальних закладів й налагоджені механізми соціального партнерства.


3.4 Оцінка науково-практичної та соціальної ефективності втілення рекомендацій і пропозицій

У ринкових умовах закладам охорони здоров’я й освіти необхідно перестати визнавати себе замкнутими системами, що реалізують свої статутні цілі за рахунок коштів держави або її фінансової підтримки. Орієнтація на якісне надання послуг та на споживача благ повинна стати головною їх стратегією, яка потребує диверсифікації діяльності, реалізації послуг, залучення додаткових джерел фінансових ресурсів й створення ефективного механізму фінансування. За таких умов важливого значення набуває визначення доцільності, реальності, фінансової результативності, науково-практичної, соціальної ефективності запропонованих шляхів вдосконалення у даній роботі.

Науково-практична ефективність результатів дипломної роботи визначається експертним методом у комплексі з оцінкою соціальної ефективності на підставі наступних якісних показників:а) новизна; б) перспективність;в) потенційний масштаб практичного використання; г) ступінь ймовірності досягнення позитивних результатів. Новизну запропонованих шляхів вирішення проблем у галузях соціальної сфери можна визначити як ту, що повністю відповідає вітчизняному рівню й, якщо їх запровадити у комплексі, то такі заходи за новизною можуть перевищити кращі вітчизняні аналоги. Запровадження багатоканального фінансування з одночасною зміною структури закладів охорони здоров’я є новим та допоможе сконцентрувати, ефективно використовувати фінансові ресурси. Така ж ситуація й у сфері освіти, де доцільніше організувати мережу освітніх закладів таким чином, щоб середніми закладами освіти було охоплено якнайбільша кількість дітей. Все це позитивно вплине на фінансове забезпечення даних галузей соціальної сфери й на якість послуг, що надаються.Сучасний стан соціальних відносин вимагає постійного пошуку шляхів їх вдосконалення й вирішення болючих для суспільства проблем, тому даний напрямок досліджень є важливим, актуальним й перспективним.Для визначення науково-практичної ефективності результатів дипломної роботи важливим є визначення масштабу практичного використання результатів, який є досить вагомим, так як запропоновані вдосконалення можуть потенційно використовуватися у всіх соціальних галузях національної економіки.Запропоновані заходи були визначені й узагальнені на основі докладного вивчення сучасного стану, проблем й аналізу соціальної сфери регіону, а також динаміки, структури, обсягів витрат бюджету на ці цілі, тому одержані результати мають теоретичне підґрунтя, науково-обґрунтовані й можуть бути реально запроваджені на практиці, принести великі позитивні зрушення, досягнення намічених цілей у розвитку.Поряд з якісними оцінками важливим є надання кількісних, які визначаються за допомогою шкали балів та коефіцієнтів вагомості якісних показників (табл. 3.1). На підставі балів та коефіцієнтів вагомості показників розрахунок НПР виконують за формулою (3.1):
, (3.1) де Б1 – оцінка новизни роботи у балах;Б2 – оцінка перспективності роботи у балах;Б3 – оцінка масштабу використання роботи у балах;Б4 – оцінка ймовірності досягнення результатів роботи у балах;а1, …, а4 – коефіцієнти вагомості відповідних показників.Кількісне значення показника НПР виражається у балах і дає змогу проводити порівняння різних наукових рішень. Для оцінки науково-практичного рівня результатів дипломної роботи відбираються найбільш істотні параметри, в яких зацікавлені майбутні користувачі продукту – населення. В даному випадку – це рівень та якість послуг, що надаються, раціональність, ефективність фінансування. Таблиця 3.1Шкала балів для порівняння науково-практичного рівня результатів дипломної роботи та значень нормативних величин вагових його коефіцієнтів
Показники НПР, j Ознаки показників Кількість балів(Бj) Коефіцієнт важливості j-гопоказника НПРaj
1. Новизна Перевищує кращі світові аналоги 10 0,35
Відповідає світовому рівню 7-9
Нижче кращих світових аналогів 5-6
Перевищує кращі вітчизняні аналоги 3-4
Відповідає вітчизняному рівню 1-2
Нижче вітчизняного рівня 0
2. Перспективність Першочергова важливість 10 0,35
Важливі 5-7
Корисні 1-3
3. Потенційний масштаб практичного використання Світовий ринок 10 0,2
Галузі національноїекономіки 7-8
Галузь (регіон) 3-5
Окреме підприємство 1-2
4. Ступінь ймовірності досягнення позитивних результатів Великий (значний) 10 0,1
Помірний (середній) 5-6
Малий (слабкий) 1-3

У дипломній роботі запропоновано заходи по вдосконаленню фінансування галузей освіти й охорони здоров’я, які базуються на зміні структури закладів цих галузей, а також на використанні не державних джерел фінансування, за браком бюджетних фінансових ресурсів, що забезпечить більш якісне надання послуг, їхню доступність та раціональне, обґрунтоване витрачання коштів.