Смекни!
smekni.com

Політика управління фінансовими ризиками (стр. 5 из 12)

У світовій практиці [17, 17] платоспроможність означає достатність ліквідних активів для погашення в будь-який момент всіх своїх короткострокових зобов'язань перед кредиторами. Перевищення ліквідних активів над зобов'язаннями даного виду означає фінансову стійкість.

Чим вище фінансова стійкість підприємства, тим більше воно незалежно від несподіваної зміни ринкової кон'юнктури й, отже, тим менше ризик виявитися банкрутом.

Неплатоспроможність підприємства також не може трактуватися однозначно. З одного боку, неплатоспроможність може бути тимчасовий, а з іншого боку - може носити хронічний характер. Тимчасова неплатоспроможність характеризується недостатністю оборотних коштів, а точніше тимчасовою відсутністю засобів. Хронічна неплатоспроможність - це часткова або повна відсутність можливостей здійснювати які-небудь платежі протягом тривалого часу [15].

Основною метою оцінки розвитку кризи підприємств є встановлення причин втрати платоспроможності підприємства. Саме визначення причин виникнення погрози банкрутства є головним, тому що дає можливість випередити причини й проблеми, які необхідно вирішити.

Для цього рекомендується використати наступні показники: рівень диференціала фінансового левериджа по окремих ризикових операціях; обсяг і рівень штрафів за порушення податкового, валютного й іншого видів законодавства.

Розвиток кризового стану можна оцінити за допомогою коефіцієнтів, які дозволяють визначити такі явища, як: можливість покриття зобов'язань по рахунках; прогнозування напрямків подальшої діяльності після розрахунку з усіма кредиторами.

При проведенні аналізу необхідно оцінювати боргові зобов'язання підприємства й можливості висновку угод із кредиторами (світової угоди, угоди по відстрочці платежу). Для цього рекомендується розраховувати й аналізувати наступні коефіцієнти: покриття зобов'язань; втрати власного капіталу після розрахунку із кредиторами; концентрації боргу й інших.

Показники, які характеризують можливість підприємства по виходу із кризи, орієнтовані на оцінку внутрішніх джерел відновлення платоспроможності. Ці показники цікавлять як керівництво підприємства-банкрута, так і його санаторів.

Для того, щоб мати повне подання про фінансовий стан підприємств, необхідно зробити аналіз у динаміку. Тенденції зміни коефіцієнтів наведені на прикладі машинобудівних підприємств, тому що за результатами їхньої діяльності можна говорити про стан економіки України.

Виходячи з вищевикладеного, пропонується проводити фінансовий стан підприємств за коефіцієнтами, представленим у табл. 2.3.

Таблиця 2.3.

Показники, що характеризують фінансовий стан підприємств

Показники Економічна характеристика Алгоритмрозрахунку Нормативне значення
1 2 3 4
1 коефіцієнти ліквідності й платоспроможності
1.1 абсолютна ліквідність (платоспроможності) Оцінка термінової готовності підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість
0,2 – 0,35
1.2 поточна ліквідність Характеризує платежі підприємства на період середньої тривалості одного обороту всіх оборотних коштів
>
1.3 покриття загальний Оцінка наявності оборотних коштів для погашення боргів у плині року
1-0,5
2 коефіцієнти фінансової стійкості й стабільності
2.1 автономії(незалежності) Оцінка фінансової незалежності від зовнішніх джерел
≥0,5
2.2 коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними засобами Характеризує можливість зміни активів у ліквідну форму
>0,1
2.3 коефіцієнт концентрації позики капіталу Характеризує кількість позикового капіталу, що припадає на одиницю сукупних джерел
≤0,5
2.4 коефіцієнтфінансової стабільності Характеризує забезпеченість заборгованості власними засобами
>1
2.5 показникфінансовоголевериджа Оцінка залежності підприємства від довгострокових зобов’язань, рівень фінансового ризику
≤0,25
2.6 співвідношення позикових і власних засобів Ріст показника характеризує зниження фінансової стійкості

Коефіцієнти ліквідності визначають здатність підприємства розраховуватися по своїх боргах.

Коефіцієнт поточної ліквідності визначається, як відношення найбільш ліквідних і швидкореализуемих активів до поточних зобов'язань, і характеризує платоспроможні можливості підприємства, які оцінюються за умови не тільки сучасних розрахунків з дебіторами, але й реалізації наявних запасів, а так само платоспроможність підприємства на період рівний середньої тривалості одного обороту всіх оборотних коштів. Значення, що рекомендує, не менш 1. При Кт.л < 1 підприємство має неліквідний баланс. Значення показника Кт.л >1 свідчить, що підприємство зможе вчасно розрахуватися по боргових зобов'язаннях. Фактичне значення цього показника представлене в табл. 2.4. і 2.5.

Зіставляючи фактичне значення коефіцієнта поточної ліквідності з результатами розрахунку, можна зробити висновок, що спостерігається нестабільна тенденція зміни даного коефіцієнта по ряду промислових підприємств. По деяких підприємствах даний коефіцієнт значно вище нормативного, що є негативною тенденцією. Також спостерігається й зворотна ситуація, що свідчить про високий рівень заборгованості перед бюджетом, по заробітній платі своїм працівникам.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності Ка.л. характеризує співвідношення суми коштів і короткострокових фінансових вкладень до величини короткострокової заборгованості. Цей коефіцієнт оцінює готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість. Граничне значення коефіцієнта 0,2 - 0,35.

Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок про те, що з 2002 по 2004 р. на ряді підприємств спостерігається незначне збільшення даного коефіцієнта, однак його значення не відповідає нормативному рівню. Це свідчить про неплатоспроможність підприємства.

Коефіцієнт покриття (Кп), дорівнює співвідношенню всіх оборотних коштів підприємства (поточних активів) до величини поточних пасивів. Цей коефіцієнт показує платоспроможні можливості підприємства погасити свої борги в плині року. Нормативне значення перебуває в межах між 1 – 0,5. Нижня границя обумовлена тим, що оборотних коштів повинне бути досить для погашення поточних пасивів, інакше підприємство може виявитися неплатоспроможним. При розгляді табл. 2.4.,2.5. видно, що не всі підприємства Донецької області в стані негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.

Наведені дані ще раз підтверджують, що значне перевищення поточної ліквідності над верхнім граничним значенням свідчить про збільшення запасів готової продукції й виробничих запасів, тобто підприємство протягом декількох років робить продукцію незалежно від її реалізації (виробництво заради виробництва).

Коефіцієнт автономії підприємства (Кав.) визначається як співвідношення капіталу й резервів до загальної величини пасивів. Даний коефіцієнт оцінює фінансову незалежність від зовнішніх джерел. Ріст коефіцієнта автономії свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства, зниження ризику фінансових утруднень у майбутніх періодах. Нормативне значення коефіцієнта повинне бути більше 0,5.

У табл. 2.4., 2.5. наводяться фактичні дані за коефіцієнтом, які свідчать про нестабільну тенденцію зміни даного показника. За період з 2002 по 2004 р. даний показник незначно знизився, однак перебуває в межах нормативного значення. Хоча на ряді підприємств даний коефіцієнт має негативне значення. Це говорить про нерівномірну ситуацію в розвитку промислових підприємств Донецької області.

Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними засобами (Ко.а) характеризує фінансову стабільність підприємства й означає можливість перетворення активів у ліквідні засоби. Визначається даний коефіцієнт, як співвідношення власних оборотних коштів і оборотних активів. Нормативне значення коефіцієнта > 0,1. Реальні дані значення цього коефіцієнта по підприємствах Донецької області наведені в табл. 2.4., 2.5.

Тенденція зміни коефіцієнта, з одного боку, характеризує погіршення фінансового стану підприємств Донецької області, а з іншого боку - про економічну стабільність, тобто підприємства одержують кредити банків, що є позитивним чинником в умовах недостачі фінансових ресурсів.

Коефіцієнт фінансової стабільності характеризує частку власного капіталу й довгострокових зобов'язань у загальній сумі активів. Нормативне значення коефіцієнта більше 0,1. Цей коефіцієнт розраховується, як співвідношення власних і прирівняних до них засобів і довгострокових позикових засобів до активу балансу.

Аналіз і оцінка фактичних значень коефіцієнта показує, що на ряді підприємств даний показник не відповідає нормативному значенню, підприємства мають високий ступінь ризику втрати платоспроможності.