Смекни!
smekni.com

Управління грошовими потоками підприємства (стр. 4 из 9)

в) порушення господарської дисципліни; встановлюються на основі аналізу економії, утвореної в наслідок порушення стандартів, технічних умов, невиконання плану заходів по оплаті праці, техніці безпеки та ін. Впродовж звітного періоду на підприємстві не виявлено додаткового прибутку в наслідок перелічених причин;

г) збільшення обсягу продукції в оцінці по базисній повній собівартості (власне обсягу продукції); вираховують коефіцієнт зростання обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній собівартості. В даному прикладі він дорівнює 1,210649 (31450: 25730). Потім здійснюють корегування базисного прибутку і вираховують з нього базисну величину прибутку:

10320 ×1,210649 = 2174 грн.;

д) збільшення обсягу продукції за рахунок структурних зсувів у складі продукції; розрахунок зводиться до визначення різниці між коефіцієнтом приросту обсягу реалізації в оцінці по відпускним цінам та коефіцієнтом зростання обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній собівартості. Результат розрахунку:

10320 (40370/36050 - 31150/25730) = - 937 2174 грн.;

є) зменшення витрат на 1 грн. продукції; виражається різницею між базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції та фактичною собівартістю, вирахуваною з врахуванням зміни цін на матеріальні та інші ресурси та причин пов`язаних з порушеннями господарської дисципліни. У випадку цей вплив становив у звітному періоді 1431 грн. (31150-29719);

е) зміна собівартості за рахунок структурних змін у складі продукції; обчислюється порівнянням базисної повної собівартості, скоригованої на коефіцієнт зростання обсягу продукції, з базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції: 1,119833×25730 - 31150 = - 2337.

Загальне відхилення прибутку на підприємстві порівняно з базисними періодом становить - 1079 грн. (9241 - 10320), що відповідає сумі факторних впливів.

Результати розрахунків можна представити у вигляді звіту впливу факторів на прибуток від реалізації продукції (грн.):

Показники Сума

Загальне відхилення прибутку - 1079

Зокрема за рахунок факторів:

а) зміна цін на продукцію 5290

в) зміна цін на матеріали та тарифів - 6700

г) порушення господарської дисципліни -

д) зміна обсягу продукції 2174

є) зміна структури продукції - 937

е) зміна рівня витрат (режиму економії) 1431

е) зміна структури витрат - 2337

Як показав факторний аналіз прибутку, найсуттєвішим фактором скорочення прибутку у звітному періоді стало зростання цін на матеріали та тарифів заробітної плати. Факторний аналіз прибутку дає можливість встановити походження джерел його формування (зміна обсягів реалізації, структури продукції, відпускних цін та цін на сировину, тарифів на електроенергію та перевезення). Факторний аналіз прибутку дає керівництву підприємства можливість коригувати обсяги виробництва в залежності величини впливу на прибуток тих чи інших факторів. Такий аналіз дає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості усієї випущеної і реалізованої продукції.

3. Вдосконалення структури фінансових ресурсів підприємства та підвищення ефективності їх використання

3.1 Обґрунтування та шляхи підвищення ефективного використання фінансових ресурсів

Ефективність використання фінансових ресурсів характеризується оборотністю активів і показниками рентабельності. Отже, ефективність використання фінансових ресурсів можна підвищувати, зменшуючи термін оборотності і, підвищуючи рентабельність за рахунок зниження витрат і збільшення виторгу.

Успіх керування фінансовими ресурсами прямо залежить від структури капіталу на підприємстві. Структура капіталу може бути перешкодою для підприємства. Вона також прямо впливає на рентабельність, норму прибутку, коефіцієнтів ділової активності та оборотності на підприємстві.

На АТ “Сумихліб" Хлібокомбінат № 1 можна запропонувати такі напрямки та шляхи підвищення ефективного використання фінансових ресурсів:

зменшення запасів та готової продукції на складах підприємстві;

зменшення дебіторської заборгованості;

зменшення поточних зобов'язань.

Як оборотний капітал на підприємстві використовуються поточні активи. Фонди, використовувані як оборотний капітал, проходять визначений цикл. Ліквідні активи використовуються для покупки вихідних матеріалів, що перетворюються у готову продукцію; продукція продається в кредит, створюючи рахунки дебіторів; рахунки дебітора оплачуються й інкасуються, перетворюючись в ліквідні активи.

Будь-які фонди, не використовувані для нестатків оборотного капіталу, можуть бути спрямовані на оплату пасивів. Крім того, вони можуть використовуватися для придбання основного капіталу чи виплачені у виді доходів власникам.

Таким чином із запропонованих заходів перейдемо до обґрунтування першого заходу.

Перший захід. Один із способів економії оборотного капіталу, а отже - підвищення його оборотності полягає в удосконалюванні керування запасами. Оскільки підприємство вкладає кошти в утворення запасів, то витрати збереження зв'язані не тільки зі складськими витратами, але і з ризиком псування товарів, а також із тимчасовою вартістю капіталу, тобто з нормою прибутку, що міг бути отриманий в результаті інших інвестиційних можливостей з еквівалентним ступенем ризику.

Збільшення запасів і дебіторської заборгованості призводить до зменшення оборотності оборотних коштів. Застій запасів, які у свою чергу не можуть бути використані і створюють нестачу оборотного капіталу, що примушує підприємство ставати боржником. А це явище, як правило негативно впливає на структуру капіталу підприємства.

Прискорення оборотності оборотних коштів веде до росту обсягів виробництва й реалізації продукції. Великий запас готової продукції (зв'язаний з передбачуваним обсягом продажу) скорочує можливість утворення дефіциту продукції при зненацька високому попиті.

Другий захід. Прискорення оборотності оборотного капіталу складається в зменшенні рахунків дебіторів.

Рівень дебіторської заборгованості визначається багатьма факторами: вид продукції, місткість ринку, ступінь насиченості ринку даною продукцією, система розрахунків і інше. Керування дебіторською заборгованістю припускає насамперед контроль за оборотністю засобів у розрахунках. Прискорення оборотності в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Велике значення мають добір потенційних покупців і визначення умов оплати товарів, що передбачаються в контрактах.

Оплата товарів постійним клієнтам, звичайно, пропонується в кредит, причому умови кредиту залежать від безлічі факторів. В економічно розвитих країнах широко розповсюдженої є схема "2/10 повна 30", що означає, що:

покупець одержує двопроцентну знижку у випадку оплати отриманого товару протягом десяти днів із початку періоду кредитування;

покупець оплачує повну вартість товару, якщо оплата відбувається в період з 11 по 30 день кредитного періоду;

у випадку несплати протягом місяця покупець буде змушений додатково оплатити штраф, величина якого може варіювати в залежності від моменту оплати.

Третій захід. Спрямований на зменшення поточних зобов’язань.

По-перше, необхідний базовий запас коштів для виконання поточних розрахунків. По-друге, необхідні визначені кошти для покриття непередбачених витрат. По-третє, доцільно мати визначену величину вільних коштів для забезпечення можливого чи прогнозованого розширення діяльності.

Таким чином, кошти можуть бути отримані від продажу непотрібних запасів та готової продукції на складі. А також отримати кошти від дебіторів.

Собівартість в 2008 році складала 26672,4 тис. грн. в 2009 році 37988,8 тис. грн) Виходячи з аналізу прибутку існує ймовірність, що в прогнозний період собівартість буде становити 40527,73 тис. грн.

Відділ маркетингової служби передбачає збільшення випуску продукції на 10 відсотків із прогнозу попиту та відкриття додаткових каналів збуту, таких як, (об’єкти малого архітектурного спорудження та інші) продукція буде реалізована. Кредиторська заборгованість складатиме (з урахуванням зменшені її на 17 відсотків), 2937,2 тис. грн. середнє значення її буде 3234,85 тис. грн. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості на прогнозний рік складатиме:

К окз. = 40527,73: 3234,85 = 12,52

Це майже на 1,6 процент більше ніж попередній коефіцієнт минулого року. (12,56: 12,33 = 101,6).

Слід також зазнати, що на підприємстві існує асортимент, який не приносить прибуток. Після проведеного аналізу з’ясувалось, що вісім видів продуктів не мають прибуток.

Це батон із родзинкою, булочка “родзинка", здоба з повидлом, здоба з повидлом в упаковці, здоба фігурна, витушка з кокосом упакована в плівку, торт “Святковий”. Загальною масою 4,4 тон на рік. А це додатково знизить об’єм запасів і призведе до зменшення видатків на закупівлю сировини. Виходячи з потужності основних засобів збільшення виготовлення не спричинить додатково залучення основних засобів.

3.2 Визначення операційного лівериджу та ефекту фінансового важеля на прогнозний період

Основний якісний фактор, який впливає на формування балансового прибутку від об’єму реалізації продукції, є співвідношення долі постійних та змінних витрат в загальній сукупності витрат. Це співвідношення характеризується ефектом операційного лівериджу.

Ефект впливу цього фактора на суму балансового прибутку вимірюється показником “сила впливу операційного важеля”. Сила впливу операційного важеля вказує на ступінь підприємницького ризику, пов’язаного з певним підприємством: чим більша сила впливу операційного важеля, тим більше підприємницький ризик.

Він показує також на скільки збільшиться прибуток при збільшенні об’ємів випуску продукції на один процент.

Прогнозуємо на 2008 рік збільшити об’єм випуску продукції і виручку на 10 процентів, то при збільшенні об’єму випуску продукції також збільшується і величина змінних витрат на 10 процентів.