Смекни!
smekni.com

Розроблення експертної системи оцінки вірогідності банкрутства торговельного підприємства (стр. 11 из 13)

В комірці, де має бути розміщений результат, буде визначено «високий» або «низький». Мається на увазі, якщо нерівність буде виконана, то результатом буде високий ступінь ймовірності банкрутства, і якщо навпаки – то низький ступінь ймовірності банкрутства.


Рис. 3.35. Висновок по моделі Ліса 2008 року

Тепер створюємо висновок для цієї моделі 2009 року:

Рис. 3.36. Висновок по моделі Ліса 2009 року

Результат здійснених маніпуляцій відображений на рисунку 3.37. При чому висновок по 2008 року розташований у комірці D2, а по 2009 року – у комірці Е2.

Рис. 3.37. Висновки по моделі Ліса (2008-2009 рр.)

Наступний висновок формуємо по моделі Сайфуліна і Кадикова – якщо результат моделі менше 1, то ймовірність банкрутства висока.

Рис. 3.38. Інформаційні дані для моделі Сайфуліна і Кадикова

Варто відзначити, що виклик даного вікна, у який заносяться дані про модель відбувається через вікно, відображене на рис. 3.39.

Рис. 3.39. Функції програми

Саме цим вікном ми викликаємо «якщо», за допомогою якої і розробляємо висновки у системі.

Формуємо висновок по цій моделі за даними 2009 року:

Рис. 3.40. Формування висновку 2009 року

Тепер на рисунку, наведеному нижче, можемо бачити результати по даній моделі за весь період.

Рис. 3.41. Висновки по моделі Сайфуліна і Кадикова за 2008-2009 рр.

І остання модель – Давидової-Бєлікова.

Якщо значення Z>0,42, то вірогідність банкрутства менша 0,1.

Рис. 3.42. Створення висновку для моделі Давидової-Бєлікова

Якщо нерівність, визначена нами у першому рядку, виконується то результатом, висновком, буде «вірогідність банкрутства менша 0,1», тобто майже неможлива. В іншому випадку вірогідність буде більшою за критерій і ми будемо створювати інший вираз для висновку.

Рис. 3.43. Висновок для моделі Давидової-Бєлікова 2008 року

Даний висновок формуємо і для моделі за 2009 рік.

В логічному виразу змінюється клітинка, на яку йде посилання. Все інше залишається як і в попередньому вікні.

Рис. 3.44. Висновок для моделі Давидової-Бєлікова 2009 року

Тепер результати аналізу моделі можемо бачити в відповідних комірках на рисунку 3.45.


Рис. 3.45. Висновок для моделі Давидової-Бєлікова 2008 -2009 рр.

Таким чином, охарактеризована методика показала можливості застосування комп’ютерних технологій для аналізу даних при визначенні вірогідності банкрутства підприємства. Поряд із системою «фінансист», яка дозволяє швидко здійснити необхідні розрахунки, дана система дозволить їх проаналізувати. Всі представлені вікна програми можна створити та зберегти в електронній базі підприємства як «шаблони», що дозволить їх використовувати у будь-який час, при першій необхідності.

Більш того, запропонована система та показана методика обрахунку та аналізу їх результатів дасть змогу вдосконалити експерту систему оцінки вірогідності банкрутства нашого підприємства та підвищить ефективність управління ним завдяки швидкому отриманню результатів та швидкому реагуванню на них у разі виникнення небезпеки.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Дослідивши механізм оцінки вірогідності банкрутства підприємства можна зробити наступні висновки.

В сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки, який характеризується розвитком різних форм власності, виникає нагальна необхідність систематизації підходів до аналізу фінансового стану підприємства, який грунтується на результатах виробничої, комерційної та фінансової діяльності. Систематична нестабільність економіки України, визначає потребу акцентувати увагу на оцінці схильності підприємства до банкрутства. Міжнародна практика з цією метою використовує математичні моделі, на основі яких формується інтегральна оцінка фінансового стану підприємства і, зокрема, загрози банкрутства.

Використання даних моделей на сучасних підприємствах не завжди є виправданим, адже вони дають точні результати лише для тих умов, для яких вони створені. Очевидно, що такі моделі не можуть повністю забезпечити результативність їх використання в умовах нестабільної діяльності вітчизняних підприємств, наявності відмінностей фінансової звітності та бухгалтерського обліку від міжнародної практики. Тому на сьогодні актуальною є розробка та аналіз всіх можливих підходів, які в оцінці фінансового стану підприємства спиралися б на вітчизняні стандарти обліку і звітності, використання інформаційної бази підприємств з урахуванням їх галузевої специфіки і умов національного ринку.

Незважаючи на численність підходів до діагностики загрози банкрутства підприємства, переважна більшість з них не репрезентативна, трудомістка, ґрунтується на використанні складного математичного апарату і на необхідності спеціально формування інформаційної бази.

В сучасних умовах пріоритетності набувають методики експрес-діагностики, які дають можливість упродовж короткого періоду часу, із використанням обмеженої кількості індикаторів та доступного інформаційного забезпечення, визначати рівень платоспроможності, фінансової стійкості, ефективності та окреслювати потенційні напрями дій у різних ситуаціях. Це обумовлює використання методичних рекомендацій з експрес-діагностики загрози банкрутства вітчизняних підприємств, які базуються на розрахунку ключових індикаторів, які віддзеркалюють рівень ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, структури капіталу підприємства і дозволяють оперативного ідентифікувати зони ризику його діяльності з метою визначення міри загрози банкрутства. Отримані результати дозволяють розробити подальші дії для підприємства, а конкретні управлінські рішення вже потребуватимуть більш глибокого проектного обґрунтування.

Всі тонкощі визначених позицій ґрунтовно досліджено в першому розділі даної роботи.

Дослідження в межах аналітичного розділу дозволило підбити підсумки про організаційно-економічний стан підприємства та про ступінь загрози йому банкрутства.

Таким чином, в процесі організаційно-економічної характеристики даного підприємства було визначено основні напрями його діяльності, схематично охарактеризовано його організаційну структуру, розраховано основні показники, що визначають успішність господарської діяльності та здійснено аналіз їх змін у динаміці.

Аналіз основних показників підприємства показав такі результати.

Загальна рентабельність підприємства знаходиться в оптимальній межі. Дохід від реалізації та собівартість, що її формують зростають у періоді (в 2009 році) одночасно. Дохід збільшується на 3232 тис.грн, а собівартість – на 1999 тис. грн, що у відсотках складає 23% та 17% відповідно.

Адміністративні витрати характеризують загальний обсяг витрат, які направлені на управління підприємством. Ними можуть бути витрати на службові відрядження, витрати на утримання апарату управління, витрати на утримання основних засобів, витрати на зв’язок, витрати на розв’язання судових спорів тощо. Обсяг цих витрат в 2009 році збільшився на 140 тис. грн і склав 682 тис. грн.

Витрати на збут включають витрати на транспортування і страхування готової продукції, витрати пакувальних матеріалів; витрати на рекламу; витрати на ремонт тари для зберігання продукції; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування тощо. Даний вид витрат збільшився на 208 тис. грн і склав 999 тис. грн.

Інші операційні витрати включають брак та втрати від псування цінностей, пені, неустойки, штрафи тощо. Інші операційні витрати в 2009 році склали 102 тис. грн, що на 10 тис. грн більше ніж в 2008 році.

Збільшення витрат вплинуло на фінансовий результат від операційної діяльності, який в 2009 році зменшився на 57 тис. грн і склав 1095 тис. грн прибутку.

Зменшення рівня інших доходів та зростання інших витрат вплинуло на фінансовий результат від звичайної діяльності та на чистий прибуток. Прибуток від звичайної діяльності в 2009 році підприємство отримало в обсязі 1099 тис. грн, а чистий прибуток в обсязі 720 тис. грн, що на 191 тис. грн менше ніж у минулому році. Однак, підприємство залишається прибутковим, що досить важливо в сучасних умовах і має резерви для нарощення діяльності та забезпечення ефективного розвитку.

Досліджено також зміну обсягів витрат підприємства.

Характерною зміною для всіх видів витрат даного підприємства є їх зростання в 2009 році.До складу матеріальних затрат відносять затрати на закупівлю сировини, відсотки за товарний кредит, який надає постачальник цієї продукції,витрати на зберігання, транспортування й доставку продукції силами сторонніх організацій. Даний вид витрат збільшився на 25 % в аналітичному періоді і становив у 2009 році 1000 тис. грн напроти 799 тис. грн 2008 року.