Показник обертання постійних активів показує, яка сума доходу виходить на одиницю грошового вираження основних засобів підприємства. Цей показник є найбільше “хворобливим” для українських підприємств у нинішньому періоді розвитку економіки країни з характерним неповним використанням виробничих потужностей.
Необхідно відзначити, що дані показники є дуже наближеними, оскільки в балансах більшості підприємств всілякі активи, придбані в різний час, показуються по первісній вартості. Балансова вартість таких активів часто не має нічого загального з їх реальною вартістю, при цьому така розбіжність збільшується в умовах інфляції і при підвищенні вартості таких активів. Саме такі невідповідності балансової і реальної вартості в більшості інвесторів викликають бажання до поглинання даної компанії, щоб реалізувати закладену в ній додаткову вартість.
Ще одне перекручування реального положення може бути зв'язане з розмаїтістю видів діяльності компанії: у той час як значна частина виробничої діяльності вимагає залучення великої кількості активів, інші види діяльності (наприклад, сфера обслуговування чи оптова торгівля) вимагають щодо меншої кількості активів для одержання визначеного обсягу доходу. Тому при аналізі, по можливості, треба прагнути до поділу фінансових показників по основних видах діяльності чи видам продукції, і коефіцієнт обертання активів поряд з іншими показниками допоможе визначити сприятливі чи несприятливі результати діяльності.
Динаміка всіх розглянутих показників обертання активів сприятлива для підприємства. Відзначається істотно більш слабке поліпшення показника чистих активів. Це пояснюється тим, що на фоні росту виторгу підприємства відбувається зниження кредиторської заборгованості. Це у свою чергу збільшує величину чистих активів, що створюють цей виторг, і, отже, в остаточному підсумку сприяє зменшенню показника обертання чистих активів.
При аналізі обертання оборотних коштів особлива увага повинна приділятися виробничим запасам і дебіторській заборгованості.
Головна мета аналізу полягає в тому, щоб установити ознаки зменшення величини, чи навпроти, надлишкового нагромадження товарно-матеріальних запасів і рахунків дебіторів. Звичайно ці статті балансу зіставляються із сумою доходу від реалізації продукції чи послуг із собівартістю реалізованої продукції, оскільки вважається, що ці статті тісно взаємозалежні.
Тільки на основі даних балансу важко дати точну оцінку товарно-матеріальним запасам. Звичайно використовується середня сума товарно-матеріальних запасів на початок і кінець звітного періоду. Іноді буває доцільно використовувати тільки показник на кінець звітного періоду, якщо відбувається бурхливий ріст підприємства і товарно-матеріальні запаси постійно збільшуються для забезпечення швидко зростаючого обсягу реалізації. Важливо також враховувати метод списання товарно-матеріальних запасів на собівартість продукції – метод ЛІФО, ФІФО, по середній вартості і т.д.
Обертання дебіторської заборгованості ґрунтується на порівнянні величини цієї статті з чистим обсягом продажів. При аналізі даного показника принциповим є питання, чи відповідає сума неоплаченої дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду сумі продажів у кредит, що по логіці повинна залишатися неоплаченої з облікомнаданих компанією умов комерційного кредиту. Точний аналіз стану дебіторської заборгованості може бути зроблений тільки шляхом визначення "віку" усіх рахунків дебіторів по книгах компанії і класифікації їхній по кількості неоплачених днів: 10 днів, 20 днів, 30 днів, 40 днів і т.д. - і далі шляхом порівняння цих термінів з умовами кредитування по кожнійугоді. Але такого роду аналіз вимагає доступу до внутрішньої інформації компанії, тому зовнішній дослідник змушений задовольнятися досить приблизним показником, що зіставляє дебіторську заборгованість і обсяг реалізації за 1 день і наступне співвіднесення цієї величини із середнім значенням дебіторської заборгованості протягом року.
Обертання оцінюють, зіставляючи показники середніх залишків оборотних активів і їхніх оборотів за аналізований період. Оборотами при оцінці й аналізі оборотності є:
- для виробничих запасів – витрати на виробництво реалізованої продукції;
- для дебіторської заборгованості – реалізація продукції по безготівковому розрахунку (оскільки цей показник не відображаєтьсяся у звітності і може бути виявлений за даними бухгалтерського обліку, на практиці його нерідко заміняють показником виторгу від реалізації).
Він розраховується по формулі:
Він розраховується по формулі:
Коефіцієнт показує кількість днів , протягом яких надійдуть гроші від погашення дебіторської заборгованості.
Він розраховується по формулі:
на початок на кінець
року року.
Обертання в оборотах указує середнє число оборотів засобів, вкладених в активи даного виду, в аналізований період.
Звичайно, чим вище показник обертання товарно-матеріальних запасів, тим краще: низький рівень запасів зменшує ризик, зв'язаний з неможливість реалізувати продукцію і вказує на ефективне використання капіталу. Проте, якщо показник обертання запасів на даному підприємстві значно вище, ніж у середньому по галузі, це може свідчити про потенційний дефіцит закуповуваних товарів і матеріалів, що може відбитися на якості обслуговування замовників і, в остаточному підсумку, послабити конкурентну позицію підприємства. Остаточний висновок вимагає додаткового аналізу.
Він розраховуєтьсяпо формулі:
Обертання у днях указує тривалість (у днях) одного обороту засобів, вкладених в активи даного виду.
Обертання кредиторської заборгованості
Він розраховується по формулі:
кредиторської = ______________________________________
заборгованості середній розмір кред. заборгованості.
Узагальненою характеристикою тривалості омертвляння фінансових ресурсів у поточних активах є показник тривалості операційного циклу, тобто того, скільки днів у середньому проходить з моменту вкладення коштів у поточну виробничу діяльність до моменту повернення їх у виді виторгу на розрахунковий рахунок.
Він розраховується по формулі:
Ктривалості дебіторська заборгованість( у днях)
операційного = ________________________________
циклу обертання запасів ( у днях).
Цей показник в значній мірі залежить від характеру виробничої діяльності; його зниження – одна з основних внутрішньогосподарських задач підприємства.
Він розраховується по формулі:
К тривалості К тривалості Кобертання
фінансового = операційного циклу - кред.заборгованості
циклу
Фінансовий цикл – цикл обертання готівки, що характеризує час, протягом якого кошти витягнуті з обороту. Скорочення операційного і фінансового циклу розглядаються в динаміці, як позитивна тенденція. Фінансовий цикл може бути скорочений, як за рахунок прискорення обертання дебіторської заборгованості і виробничих запасів так і за рахунок некритичного уповільнення обертання дебіторської заборгованості.
Узагальнююча оцінка фінансового стану підприємства досягається на основі таких результативних показників, як прибуток і рентабельність.
Величина прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, збутової і комерційної діяльності підприємства, інакше кажучи, ці показники характеризують усі сторони господарювання.
Аналіз формування і використання прибутку припускає наступні етапи: - аналіз складу і динаміки балансового прибутку; - аналіз фінансових результатів від звичайних видів діяльності; - аналіз рівня середньореалізаційних цін; - аналіз фінансових результатів від інших видів діяльності; - аналіз рентабельності діяльності підприємства; - аналіз розподілу і використання прибутку.
В аналізі використовуються наступні показники прибутку: балансовий прибуток, оподатковуваний прибуток, чистий прибуток.
Балансовий прибуток містить у собі прибуток від звичайних видів діяльності, фінансові результати від операційних і позареалізаційних операцій і надзвичайних обставин.
Оподатковуваний прибуток являє собою різницю між прибутком від звичайної діяльності і сумою пільг по податку на прибуток.
Чистий прибуток - це та частина прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток.