Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Порядок надання фінансової звітності користувачам визначено чинним законодавством.
У звіті про фінансові результати витрати з податку на прибуток визначають згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток». Витрати з податку на прибуток відображають у рядку 180, а суму доходу з податку на прибуток – у рядку 185 Звіту про фінансові результати.[15]
Витрати (дохід) з податку на прибуток – загальна сума витрат (доходу) з податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов'язання і відстроченого податкового активу.
Поточний податок на прибуток – сума податку на прибуток, визначена у звітному періоді відповідно до податкового законодавства.
Відстрочений податковий актив – сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах внаслідок:
· тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню;
· перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;
· перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими скористатися у звітному періоді неможливо.[16]
Відстрочене податкове зобов'язання – сума податку на прибуток, який сплачуватиметься в наступних періодах з тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню.
Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток (відстрочені податкові зобов'язання, відстрочені податкові активи) визнаються витратами або доходом у Звіті про фінансові результати.
Витрати з податку на прибуток (ВПП) складаються з двох частин: поточного податку на прибуток (ППП) і відстрочених податкових зобов'язань (ВПЗ).
ВПП = ППП + ВПЗ.
Якщо витрати з податку на прибуток визнано згідно з податковим законодавством і можуть бути відшкодовані в майбутніх періодах, визначається відстрочений податковий актив (ВПА).
Витрати з податку на прибуток визначають за формулою.
ВПП = ППП – ВПА.
Сума поточного податку на прибуток відображається в Звіті про фінансові результати, а сума відстроченого податкового активу чи відстроченого податкового зобов'язання – в Балансі.[17]
Відстрочене податкове зобов'язання визнається в разі наявності тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню, за винятком:
а) гудвілу, якщо його амортизацію податковим законодавством не передбачено;
б) первісного визнання активу або зобов'язання в результаті господарських операцій (крім об'єднання підприємств), які не впливають на обліковий і податковий прибуток (збиток).
Тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню та є наслідком фінансових інвестицій у дочірні, асоційовані та спільні підприємства, визнають відстроченим податковим зобов'язанням за винятком:
· якщо материнське (холдингове), інвестор або учасник спільного підприємства визначає і контролює час анулювання тимчасової різниці;
· якщо не очікується анулювання тимчасової різниці впродовж дванадцяти місяців з дати балансу.[18]
Відстрочений податковий актив визнається в разі виникнення тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, якщо очікується отримання податкового прибутку, з яким пов'язані ці тимчасові різниці.
Тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню та є наслідком інвестицій у дочірні, асоційовані та спільні підприємства, визнаються відстроченим податковим активом за умови:
· анулювання тимчасових різниць упродовж дванадцяти місяців з дати балансу;
· очікування податкового прибутку, достатнього для списання тимчасової різниці.[19]
Якщо податкові збитки і податкові пільги перенесено на майбутні періоди, то відстрочений податковий актив визнається в разі очікування у майбутньому прибутку, достатнього для відшкодування цих збитків і користування пільгами.
У проміжній фінансовій звітності відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання можуть не наводитися і відповідно на цю дату не обчислюватися. У таких випадках у статті «Податок на прибуток від звичайної діяльності» проміжного Звіту про фінансові результати наводиться лише сума поточного податку на прибуток, а на дату річного балансу в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності здійснюється відповідне корегування (збільшення, зменшення) суми витрат з податку на прибуток, виходячи з облікового прибутку (збитку) за звітний рік.
Декларація з податку на прибуток підприємства подається платником незалежно від того, виникло у звітному періоді у платника податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку [Додаток В].
Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства № 349-ІУ від 24.12.2002 р.» більше не потрібно подавати Розрахунку авансових внесків податку на прибуток, Розрахунку фінансових результатів товарообмінних (бартерних) операцій (додаток С до Декларації), замість двох податкових періодів (квартал, рік) - чотири (1-й квартал, півріччя, три квартали, рік). Цим Законом України запроваджено нові форми звітності – Спрощену для кварталу, півріччя, трьох кварталів і річну. Строки подання Декларації з податку на прибуток підприємства – протягом 40 днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.[20]
Декларацію з податку на прибуток підприємства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 29.03.2003 р. №143; узгоджено рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності 31.03.2003 р. №06-10/239.